Землетруси на Полтавщині та у центральній частині України вже не виглядають винятковим явищем. Як пояснив доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь, активність зумовлена особливостями геологічної будови цієї території.
За словами вченого, регіон розташований на Українському кристалічному щиті. Проте це не означає повну геологічну стабільність. Територія поділена на мегаблоки, між якими пролягають тектонічні розломи. Саме в цих зонах відбуваються незначні зсуви, які й викликають підземні поштовхи.
Глибина таких землетрусів зазвичай не перевищує 3–4 км. Вони не несуть загрози населенню, однак завдяки сучасному обладнанню сейсмологи все частіше фіксують навіть слабкі коливання ґрунту.
Ще однією зоною сейсмічної активності в Україні є регіон на межі Чернівецької, Хмельницької та Вінницької областей. Після будівництва Новодністровського гідрокаскаду там змінилася структура навантаження в земній корі — геомаса перерозподілилася, що призвело до збільшення частоти дрібних підземних поштовхів.
«Це природний процес – планета рухається. Небезпеки наразі немає», — заспокоює Дмитро Гринь.
Нагадаємо, 1 липня у Полтавській області стався черговий землетрус магнітудою понад 3 бали. Джерело поштовху було на глибині 7 км. А найсильніший у 2025 році землетрус у цьому регіоні стався 1 лютого — його сила сягнула майже 4 балів. За класифікацією, ці землетруси не є відчутними для людини, однак вони дають науковцям важливу інформацію про глибинні процеси, що відбуваються у земній корі України.