Поки українці масово донатять на армію, а держава намагається повернути стратегічні активи під свій контроль, частину цих підприємств просто переписують на “своїх”. Історія навколо Хорольського заводу дитячих продуктів харчування — яскравий приклад цинічного рейдерства під час війни.
Цей завод — унікальний в Україні виробник дитячих молочних сумішей. У 2022 році, згідно із законом, він мав би перейти під контроль держави, адже належав громадянину рф. Але цього не сталося. Натомість завод опинився в руках Віталія Хомутинніка — колишнього нардепа від Партії регіонів, відомого своїм впливом, статками та корупційним шлейфом.
Ба більше, Хомутиннік — родич одного з найвідоміших волонтерів країни Сергія Притули, що автоматично забезпечує йому певний медіа-захист. Але зв’язки — це не єдине, чим скористалася ця група для захоплення заводу.
Ключову роль у схемі відіграли брати Астіони — тіньові гравці українського ринку, які ще до війни “спеціалізувалися” на рейдерських атаках. Саме юристи, пов’язані з ними, реалізували схему “реорганізації” заводу, що дозволила переписати актив на свої структури.
А далі — силовий сценарій. Приватна охорона, пов’язана з угрупованням, зайшла на територію підприємства, викинула попереднє керівництво і замінила його “лояльними” кадрами. Судові рішення, фіктивні документи, реєстрації через Кіпр, офшори, пов’язані фірми — все це дозволило провернути класичну рейдерську операцію в обхід держави.
На тлі цієї історії ще трагічнішим виглядає контраст із реальністю: прості українці збирають останні кошти на дрони, амуніцію, пікапи — а колишні “регіонали” продовжують розпилювати ключові підприємства, зокрема ті, які мали би забезпечити українських дітей якісним харчуванням.
Попри очевидність схеми та численні факти, жодних гучних слідчих дій чи судових процесів проти Хомутинніка чи братів Астіонів не проводиться. Україна знову ризикує втратити стратегічний об’єкт — не через російську ракету, а через внутрішню кругову поруку.