14 грудня: день пам’яті, символів і народних застережень

14 грудня в українській традиції має особливе, багатогранне значення. У народних віруваннях ця дата здавна вважалася непростою й навіть потенційно небезпечною, однак водночас вона поєднує в собі глибокий символізм і важливі події національного масштабу. Для сучасної України цей день насамперед пов’язаний із вшануванням героїв-ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

На державному рівні 14 грудня відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У цей день згадують понад пів мільйона людей, які були залучені до подолання наслідків катастрофи 1986 року. Вони працювали в умовах смертельної небезпеки, часто без належного захисту, ризикуючи здоров’ям і життям, аби зупинити подальше поширення радіації та запобігти ще масштабнішим трагедіям.

У церковному календарі на 14 грудня за новим стилем припадає згадування великомучеників Аполлонія та Филимона, а за старим — пророка Наума, якого в народі пов’язували з мудрістю та навчанням. Сьогоднішня дата також є святковою для єврейської громади, адже настає Ханука — свято світла, відновлення і дива, описаного в Торі. Цей день для багатьох родин стає нагодою для спільної молитви, теплих зустрічей і продовження багатовікових традицій.

14 грудня відзначають і низку міжнародних подій. У світі сьогодні говорять про День “Роби добро”, присвячений випадковим, але щирим виявам турботи; День смажених каштанів, що асоціюється з зимовою гастрономією; День мавп, який має радше жартівливий характер; День запалених свічок і День хорового співу. У різні роки цього дня народилися такі відомі постаті, як Нострадамус, астроном Тихо Браге, британський король Георг VI, співачка Ганна Йопек та акторка Ванесса Хадженс, що робить дату цікавою і з культурно-історичного погляду.

У народній традиції 14 грудня було пов’язане з численними пересторогами. Наші предки вважали, що цього дня нечиста сила може бути особливо активною, тому намагалися зайвий раз не виходити з дому. В оселі мали підтримувати чистоту, міняти постіль, провітрювати кімнати — вважалося, що зло не проникає туди, де лад і порядок. Народні прикмети допомагали передбачити і зимову погоду: великі зграйки синиць обіцяли сильні морози, лід на річках — тривалу холодну зиму, а сніг, що випав цього дня, зазвичай лежав до весни.

До заборон 14 грудня традиційно відносили заздрість, злість та будь-які прояви нещирості — вірили, що сказана сьогодні брехня неодмінно відкриється у майбутньому. Людей застерігали бути обережними з незнайомцями, особливо з тими, хто надто наполегливо розпитує або пропонує сумнівну “допомогу”. Усе це вважалося способом уникнути неприємностей, які асоціювали з містичною сутністю дня.

Попри те, що за народними віруваннями 14 грудня мало складну репутацію, сучасне наповнення цієї дати нагадує радше про світло, вдячність і добрі вчинки. Це день пам’яті, навчання, взаємної підтримки й турботи — як у сім’ї, так і в суспільстві.

Схожі статті

30 січня 2026 року: духовне, професійне та суспільне поєднання подій в Україні

30 січня 2026 року в Україні поєднуються кілька важливих аспектів життя – духовний, професійний і міжнародний. Триває вже 1436-й день повномасштабної війни Росії проти України, а до початку наступного календарного року залишилося 336 днів. Ця дата має глибоке символічне значення: православні вшановують видатних святителів, військові відзначають своє професійне свято, а громадські організації і міжнародні інституції проводять заходи, присвячені миру та ненасильству.

За новим церковним календарем 30 січня православні християни відзначають Собор трьох святителів, відомий також як Трисвяття. У цей день згадують пам’ять Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого – видатних проповідників і богословів, які вплинули на розвиток християнської думки та духовності. Традиційно віруючі відвідують богослужіння, моляться за мир у світі та за здоров’я близьких, а також прагнуть наслідувати приклад святих у повсякденному житті.

Василій Великий був єпископом Кесарії Каппадокійської, реформував церковний устрій та започаткував традиції східного монашества. Йому також приписують укладання літургії, що звершується й нині.

Григорій Богослов, архієпископ Константинополя, прославився глибокими богословськими працями та проповідями про Святу Трійцю, які стали основою православної догматики.

Іван Золотоустий увійшов в історію як блискучий проповідник і моральний авторитет. За силу й красу слова його назвали Золотоустим.

У храмах цього дня відбуваються урочисті богослужіння, а віряни моляться про мир, злагоду в родині та духовну підтримку.

Також 30 січня в Україні відзначають День спеціаліста військово-соціального управління Збройних сил України. Це фахівці, які відповідають за соціальний захист військовослужбовців, морально-психологічний стан підрозділів та допомогу родинам бійців.

Під час війни їхня робота набула особливої ваги: вони сприяють адаптації військових після бойових дій, допомагають вирішувати правові й побутові питання, підтримують бойовий дух і згуртованість особового складу.

У світі цього дня відзначають Шкільний день ненасильства та миру. Дату обрали на честь дня народження Махатми Ганді — символу мирного спротиву та філософії ненасильства.

У навчальних закладах проводять уроки, дискусії, творчі та волонтерські заходи, покликані формувати культуру толерантності, взаємоповаги й відповідальності.

У народній традиції 30 січня пов’язували з погодними спостереженнями. Вважалося, що низькі хмари віщують морози, птахи, які літають низько, — холод, а туман обіцяє теплу й вологу погоду.

Також існували побутові застереження: не сваритися, не карати дітей і відкласти рукоділля. Натомість радили робити добрі справи, молитися та уникати конфліктів.

Цей день поєднує духовні цінності, професійну вдячність і нагадування про важливість миру — як у родині, так і в суспільстві.

У початковій школі №311 досі не збудували укриття попри виділені мільйони

У початковій школі №311, що розташована на Троєщині у Києві, з 2024 року залишаються незавершеними роботи з будівництва укриття, на яке з державного бюджету було виділено 52,4 млн грн. Незважаючи на значні фінансові ресурси, будівельні роботи практично не просунулися, а навчальний заклад досі не має належного захисту для учнів у разі надзвичайних ситуацій.

Правоохоронні органи вже розпочали розслідування щодо можливого розкрадання коштів, виділених на цей проєкт. Водночас компанія-підрядник, яка мала виконувати роботи, продовжує отримувати нові багатомільйонні державні замовлення, що викликає занепокоєння щодо прозорості державних закупівель і контролю за виконанням державних проєктів.

Тендер на будівництво споруди подвійного призначення з функцією протирадіаційного укриття школа оголосила наприкінці липня 2024 року. Уже 11 вересня з ТОВ «МС-Білд» підписали договір на повну суму фінансування — 52,4 млн грн. Завершити проєкт планували до грудня 2025 року.

Проте за понад рік на об’єкті виконали лише мінімальні підготовчі роботи. Як з’ясували журналісти, на території викопано котлован і частково облаштовано підлогу, але стіни укриття досі не зведені. У школі стверджують, що споруду планують зробити придатною для використання до вересня 2026 року, а повністю завершити — до кінця року.

Будівництво укриття стало частиною кримінального провадження щодо можливого масштабного розкрадання бюджетних коштів під час ремонтів освітніх і медичних закладів у Деснянському районі. За версією слідства, посадовці районного управління освіти могли діяти у змові з представниками підрядної компанії, підписуючи акти виконаних робіт, які фактично не були завершені або були виконані неналежно.

Окремі факти викликали додаткові питання у правоохоронців. Зокрема, компанія «МС-Білд» не перебуває за юридичною адресою, не має достатньої кількості працівників і виробничих потужностей для реалізації великих проєктів. Попри це, фірма продовжує вигравати тендери.

Лише у 2025 році підприємство уклало 17 договорів на загальну суму 181,6 млн грн. Найбільший із них — реконструкція ліцею у Вишневому вартістю 171 млн грн. Частина підрядів стосується ремонтів освітніх закладів у тому ж Деснянському районі.

За словами голови Деснянської РДА Максима Бахматова, через зрив будівництва укриттів у чотирьох школах район був змушений повернути до бюджету понад 100 млн грн. Загалом із початку повномасштабної війни до суду передали 94 справи, пов’язані з укриттями у столиці, однак реальний вирок винесено лише в одному випадку.

Справу щодо можливого розкрадання коштів під час будівництва укриття у школі №311 наразі продовжують розглядати в суді, а сама школа досі залишається без повноцінного захисту для дітей у разі повітряної тривоги.

Небезпечна пригода в Києві: п’яний водій Porsche відкрив стрілянину після ДТП

У Києві сталася надзвичайно небезпечна дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Porsche, водій якого перебував у стані алкогольного сп’яніння. За інформацією поліції, подія відбулася в одному зі столичних районів і викликала серйозне занепокоєння серед місцевих мешканців.

За попередніми даними, інцидент почався зі зіткнення Porsche з автомобілем ВАЗ. Після первинного удару водій спорткара не зупинився, а продовжив рух, пошкодивши ще кілька транспортних засобів, що перебували поруч. Ситуація на дорозі швидко загострилася, і конфлікт між учасниками ДТП переріс у небезпечну стрілянину, яка могла призвести до серйозних травм або навіть загибелі людей.

Свідки розповідають, що водій поводився агресивно: він ударив пасажирку одного з автомобілів. Коли за жінку заступилися очевидці, чоловік дістав травматичну зброю та здійснив кілька пострілів у бік людей.

Унаслідок стрілянини щонайменше один чоловік отримав поранення. Його госпіталізували медики.

Правоохоронці оперативно затримали нападника. Наразі вирішується питання щодо повідомлення йому про підозру та обрання запобіжного заходу. За скоєне фігуранту може загрожувати до семи років позбавлення волі.

Обставини події та результати експертизи на стан сп’яніння встановлюються.

Рятувальна операція в Карпатах: двох українців врятували після кількаденного заблукання

У віддаленій гірській місцевості Румунії рятувальники виявили та евакуювали двох громадян України, які опинилися в критичній ситуації після незаконного перетину державного кордону через Карпати. Як повідомив закарпатський журналіст Віталій Глагола, чоловіки перебували в горах кілька днів без необхідного спорядження та засобів захисту від негоди, що значно підвищувало ризик для їхнього життя та здоров’я.

За словами рятувальників, ситуація була ускладнена складними погодними умовами: різкі перепади температури, сильні вітри та тумани обмежували видимість, ускладнювали орієнтування та пересування. Фахівці підкреслили, що навіть короткий перебіг у таких умовах без належного обладнання може призвести до серйозних травм, переохолодження або зневоднення.

Після переходу кордону вони провели кілька холодних ночей просто неба. Через сніг і опади їхній одяг повністю промок, що призвело до сильного переохолодження. Виснаження було настільки серйозним, що чоловіки майже не могли самостійно рухатися.

Румунські гірські рятувальники організували пошукову операцію, яка тривала понад три години. У складних погодних умовах фахівці дісталися до постраждалих, надали першу допомогу та евакуювали їх із небезпечної ділянки.

Після спуску з гір чоловіків передали медикам для обстеження та лікування. За попередньою інформацією, вони залишаться на території Румунії.

Обставини інциденту та причини, які спонукали чоловіків перетинати кордон у гірській місцевості, з’ясовуються.