Суспільна увага до заяв навколо діяльності першого заступника Генерального прокурора

У публічному просторі протягом останніх місяців з’являється дедалі більше заяв і звернень, у яких фігурує ім’я першого заступника Генерального прокурора України Марії Вдовиченко. Автори цих повідомлень наполягають на необхідності ретельної перевірки викладених фактів з боку антикорупційних та правоохоронних органів, оскільки йдеться про твердження, що виходять за межі звичайних внутрішніх робочих непорозумінь.

Окрему увагу громадськість звертає на те, що подібні сигнали надходять з різних джерел і мають схожий характер, що, на думку заявників, підсилює аргументацію щодо необхідності незалежного та неупередженого розгляду. У цьому контексті часто підкреслюється роль спеціалізованих антикорупційних інституцій, які покликані забезпечувати прозорість і довіру до державних органів.

За їхніми словами, кар’єра Вдовиченко в органах прокуратури розвивалася нетипово швидко — за близько 11 років роботи вона обійняла одну з ключових посад у системі. Частина джерел пов’язує це не з професійними здобутками, а з неформальними зв’язками у політичних та силових колах. У заявах згадується ім’я Олега Кіпера, з яким, за твердженнями співрозмовників, вона нібито перебувала в особистих стосунках. Водночас ці дані мають характер повідомлень і не підтверджені жодними офіційними рішеннями.

Окремо порушується питання подій 2009 року. Джерела стверджують, що тоді Вдовиченко могла фігурувати в матеріалах кримінального провадження за статтею, пов’язаною з незаконним обігом наркотичних речовин. Водночас у відкритому доступі підтвердження або спростування цієї інформації немає, а згадки про справу, за словами заявників, згодом зникли з реєстрів. Відсутність публічних роз’яснень з цього приводу лише посилює запит на офіційну перевірку.

Найбільш резонансними є твердження щодо періоду роботи Вдовиченко в прокуратурі Києва. За словами заявників, через неї нібито погоджувалися рішення про продовження строків досудового розслідування у справах за тяжкими статтями, зокрема щодо державної зради та незаконного переправлення осіб через кордон. У заявах фігурують суми від кількох тисяч доларів за процесуальний підпис. Проте ці дані поки що залишаються на рівні свідчень і не мають процесуального підтвердження.

Також повідомляється про можливу активізацію посередників та адвокатів, які нібито пропонували «вирішення питань» у кримінальних провадженнях і сприяння у винесенні виправдувальних вироків. У зверненнях згадуються значні суми — до 100 тисяч доларів за окремі епізоди. Усі ці твердження потребують ретельної перевірки компетентними органами.

Ще один блок заяв стосується ймовірної підготовки до виїзду за кордон. За словами джерел, Вдовиченко нібито може планувати залишити Україну та має активи за межами держави, зокрема нерухомість, оформлену на родичів. Водночас офіційних підтверджень цієї інформації немає.

У матеріалах також фігурують припущення про можливе покровительство з боку впливових посадовців, що, на думку заявників, могло б пояснювати відсутність публічної реакції антикорупційних інституцій. Однак ці твердження не мають доведеного характеру.

Важливо зазначити, що всі наведені обставини є саме заявами та повідомленнями джерел і не свідчать про встановлену вину посадовиці. Водночас з огляду на її статус у системі прокуратури суспільство має право на прозору і неупереджену перевірку викладених фактів. У подібних ситуаціях відкритість та офіційна позиція правоохоронних органів є ключовими для збереження довіри до інституцій правосуддя.

Поки що можу запропонувати приклад заголовка та тексту на загальну тему:

Як сучасні технології змінюють наше життя

Сучасний світ стрімко змінюється під впливом новітніх технологій. Від смартфонів і розумних годинників до штучного інтелекту та автономних транспортних систем — наш побут і робота вже неможливі без технологічних новинок. Ці зміни не лише полегшують повсякденні завдання, а й відкривають нові горизонти для освіти, медицини, бізнесу та науки.

За наявною інформацією, для обходу санкцій могла використовуватися багаторівнева логістика через треті країни — зокрема держави Європейського Союзу, Білорусь, Молдову та Туреччину. На таких маршрутах продукція формально змінювала країну походження або кінцевого покупця через мережу посередників. Окремо описується схема з вивезенням нефасованої продукції без маркування, яку вже на території Росії легалізували шляхом пакування у російськомовну тару та введення в місцевий обіг.

Кожна продана в РФ упаковка препарату означала сплату податків до бюджету країни-агресора. Таким чином, за версією слідства та на підставі зібраних матеріалів, фармацевтична продукція українського походження могла опосередковано фінансувати економіку та воєнну машину Росії.

Фінансовий ефект від таких операцій, за інформацією джерел, міг акумулюватися в іноземних структурах групи «Фармак», зокрема в юрисдикціях Австрії та Кіпру. Податкові органи в попередні роки вже фіксували донарахування фармацевтичним компаніям на сотні мільйонів гривень у зв’язку з подібними схемами оптимізації та виведення прибутків.

Паралельно всередині України «Фармак», за оцінками учасників ринку, утримує домінуючий вплив на збут через ключових дистриб’юторів — компанії БАДМ та «Оптіма-Фарм». Така концентрація дозволяє фактично диктувати ціни на значну частину препаратів масового попиту. У результаті українські пацієнти змушені купувати ліки за завищеними цінами, тоді як значна частина прибутків осідає за кордоном.

Окрему увагу в цій історії привертає роль державних органів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та його заступник Ігор Кузін очолюють систему регулювання фармацевтичного ринку, яка, за оцінками критиків, роками ігнорувала сигнали про зловживання. Лише після тривалого тиску та публічних звернень було відкрито низку кримінальних проваджень.

Зокрема, Головне слідче управління Національної поліції розслідує кримінальне провадження №12024000000000953 щодо можливого зловживання владою. Бюро економічної безпеки веде провадження №72024102300000011 за фактами ймовірного ухилення від сплати податків. Окреме провадження №42025000050000027 зареєстроване Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

Водночас, за наявною інформацією, щонайменше вісім судових ухвал про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань тривалий час залишаються невиконаними. Така ситуація може свідчити про глибоко вкорінений лобізм і небажання частини посадовців доводити справи до логічного завершення, коли йдеться про інтереси великого бізнесу.

Коли лікування перетворюється на інструмент тіньових домовленостей, держава втрачає не лише податкові надходження. Вона втрачає довіру суспільства — особливо в умовах війни, коли доступні ліки є питанням не комфорту, а виживання. Суспільство очікує не декларацій і гучних заяв, а реальної відповідальності для всіх, хто, за версією слідства, заробляє на війні, прикриваючись медичними потребами.

ПОЛІТИКА

ЕКОНОМІКА

ПОДІЇ

Мільйонні зловживання у Харкові: фіктивні працівники та ухилення від мобілізації

У Харкові правоохоронні органи викрили масштабну схему розтрати бюджетних коштів, організовану в одному з комунальних підприємств міста. Сума збитків, за попередніми підрахунками, становить майже 1,8 мільйона гривень. Слідство встановило, що до протиправної діяльності були причетні керівниця установи, її заступник, а також керівники окремих структурних підрозділів.

За матеріалами провадження, посадовці налагодили механізм фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку. Формально їх оформлювали на різні посади в межах підприємства, однак фактично жодних службових обов’язків ці особи не виконували. Основною метою такої схеми було створення підстав для відстрочки від мобілізації, адже працевлаштування на стратегічно важливих чи комунальних об’єктах могло стати аргументом для уникнення призову.

Слідство встановлює усі обставини справи та перевіряє можливу причетність інших співробітників підприємства. Дії посадовців кваліфікуються як привласнення бюджетних коштів.

Правоохоронці наголошують, що подібні схеми підлягають суворому покаранню згідно з чинним законодавством.

Трагедія в міському парку Берліна: слідство встановлює обставини смерті жінки

У столиці Німеччини правоохоронці розслідують обставини загибелі 40-річної жінки, тіло якої було знайдено в одному з міських парків. Про інцидент повідомили представники берлінської поліції та прокуратури. Інформація про подію з’явилася у німецьких медіа з посиланням на офіційні джерела.

За попередніми даними, страшну знахідку виявили у ранкові години неподалік вулиці Альтенгофер Штрассе. Місце одразу оточили правоохоронці, територію парку тимчасово закрили для відвідувачів. На місці працювали слідчі, криміналісти та судово-медичні експерти, які проводили першочергові процесуальні дії та фіксували можливі докази.

Повідомлення до поліції надійшло близько 3:30 ночі 9 лютого. На місці події затримали 46-річного чоловіка, якого підозрюють у причетності до злочину. За інформацією прокуратури, загибла та підозрюваний були знайомі. Мотиви злочину наразі з’ясовуються.

Німецька поліція не розкривала імена загиблої та підозрюваного, однак посольство України в Берліні підтвердило, що 9 лютого загинула громадянка України. Затриманий підозрюваний також є громадянином України.

Справа перебуває на контролі посольства.

Вікторія Северіна: історія сили, родини та випробувань

35-річна Вікторія Северіна відома як дружина колишнього поліцейського Харкова Максима Северіна, проте її особистість і життєвий шлях значно ширші за це формулювання. Вона — жінка, яка поєднує турботу про родину, активну громадянську позицію та прагнення до розвитку навіть у складні часи.

Народившись і вирісши у Харкові, Вікторія з дитинства була оточена атмосферою великого міста, що формує характер і вчить швидко адаптуватися до змін. Освіту здобувала у місцевому навчальному закладі, де проявляла інтерес до гуманітарних дисциплін та соціальних ініціатив. З роками це переросло у бажання бути корисною суспільству й підтримувати тих, хто цього потребує.

Щодо Максима Северіна, то його раптове звільнення з поліції залишається невідомим. Раніше він працював у Харкові, потім у Рівному, після чого несподівано залишив службу. Подробиці причин звільнення наразі не розголошуються.

Наразі журналісти планують розкрити більше деталей життя родини, зокрема фінансових аспектів та способу життя подружжя.

Гострий дефіцит безпілотників в українській армії: виклики, наслідки та шляхи подолання

Поки українська армія відчуває гострий дефіцит безпілотників, питання технологічного забезпечення фронту стає одним із ключових для обороноздатності держави. Сучасна війна дедалі більше переходить у площину високотехнологічного протистояння, де саме дрони виконують функції розвідки, коригування вогню, логістики та навіть безпосереднього ураження цілей. Нестача цих засобів суттєво впливає на ефективність бойових дій та безпеку військових підрозділів.

Безпілотні літальні апарати дозволяють оперативно отримувати розвідувальну інформацію без ризику для життя особового складу. Завдяки їм командування може швидко реагувати на зміни ситуації на полі бою, виявляти пересування техніки противника та коригувати артилерійський вогонь із високою точністю. Коли кількість таких пристроїв обмежена, знижується швидкість прийняття рішень і підвищуються ризики помилок.

Аналіз закупівель показав, що окремі компоненти дронів продавалися державі за цінами, що в рази перевищують реальну вартість. Лише на двигунах бюджет переплатив близько 28 млн грн, на контролерах — ще 11 млн. Система постачань була побудована на систематичному завищенні цін, а не на спірних методах оцінки.

Виконавцями контрактів стали компанії, які до 2022 року не мали досвіду роботи в оборонній сфері: ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна». Після отримання контрактів вони стали ключовими постачальниками дронів для держави.

Сеяра Куршутова в 2021 році внесли до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, проте у 2024 році санкції не були продовжені. За даними волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у Криму, а його бізнес-активи пов’язані з Росією. Паралельно він керує медіапроєктом «Джокер», який використовувався для тиску на політиків та бізнесменів.

Фізично бізнесмен проживає у Відні, де його родина володіє компаніями AmbraCosmetics GmbH та Zielinski & Rozen, які платять податки у Росії. Таким чином, одна особа отримує сотні мільйонів гривень із українського оборонного бюджету та водночас веде комерційну діяльність у країні-агресорі.

Цей випадок із трьохкратним завищенням цін на дрони є симптомом системного провалу оборонних закупівель, де формальні процедури не запобігли масштабним зловживанням, а санкційні та контррозвідувальні механізми залишилися відключеними. Ситуація виходить далеко за межі одного прізвища і ставить під сумнів ефективність державних структур у критично важливій сфері під час війни.

Звільнення прокурора Семіткіна: рішення КДКП та наслідки дисциплінарної відповідальності

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Максима Сергійовича Семіткіна з посади прокурора Черкаської окружної прокуратури у зв’язку з грубими порушеннями професійної етики та вимог законодавства. Підставою для такого кроку стало встановлення фактів демонстративного ухилення від перевірки законності отримання ним статусу особи з інвалідністю та відповідних соціальних виплат, зокрема пенсії, а також виявлення ознак корупційних дій.

За матеріалами дисциплінарного провадження, у 2019 році обласна медико-соціальна експертна комісія Черкаської області встановила Семіткіну статус інвалідності. Водночас у межах перевірки виникли обґрунтовані сумніви щодо дотримання процедури та правомірності прийняття такого рішення. Комісія з’ясувала, що посадовець не сприяв об’єктивному розгляду обставин, не надав необхідних пояснень та фактично уникав участі у перевірочних заходах, чим порушив принцип відкритості та доброчесності, обов’язковий для працівників органів прокуратури.

Незважаючи на численні письмові повідомлення про необхідність пройти стаціонарне обстеження для підтвердження інвалідності, Семіткін їх ігнорував. 20 лютого 2025 року Центр оцінювання функціонального стану особи скасував рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності, зазначивши, що діагнози в актах не відповідають медичним документам, а підстав для надання будь-якої групи інвалідності з 27 серпня 2021 року немає.

Сам Семіткін пояснив, що не довіряв ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» через кримінальні провадження щодо його посадовців і вважав повторний огляд необов’язковим. На момент рішення прокурор уже мав статус обвинуваченого у кримінальному провадженні, де йому інкримінують, зокрема, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК та низку інших статей, пов’язаних із подіями Революції Гідності та отриманням інвалідності/пенсії.

Окрім цього, КДКП розглядала питання про можливий незаконний доступ до ЄРДР через дружину прокурора, яка працює начальницею сектору інформаційної підтримки поліції, проте прямих доказів втручання Семіткіна не встановлено. Дружина отримала догану.

Обвинувальний акт щодо Семіткіна та чотирьох колишніх посадовців Черкаського обласного центру МСЕК — голови та трьох членів комісії — уже скеровано до суду.

Розслідування також виявило, що у 2019 році медики свідомо підробили акти огляду та протокол засідання для оформлення інвалідності прокурора. Крім того, у межах «справ Майдану» встановлено, що Семіткін у січні 2014 року, працюючи слідчим райвідділу міліції, фальсифікував матеріали кримінальних проваджень, незаконно затримував громадян та перешкоджав мирним акціям у Черкасах.

Прокурор як гарант законності та справедливості в державі

Прокурор — це посадова особа, на яку покладено відповідальність за нагляд за дотриманням законів, підтримання публічного обвинувачення в суді та захист інтересів держави і громадян. Його діяльність є важливою складовою функціонування правової системи, адже саме від професійності та принциповості прокурора значною мірою залежить рівень довіри суспільства до правосуддя.

Одним із ключових завдань прокурора є процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Це означає контроль за законністю дій слідчих органів, надання вказівок щодо збору доказів, а також прийняття рішень про повідомлення особі про підозру. Прокурор повинен діяти неупереджено, оцінюючи всі обставини справи — як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують людину.

Зараз сім’я мешкає в орендованій квартирі площею 106 кв. м у Дніпрі. Дату початку оренди Тупікало приховав, тоді як Барабаш вказала початок оренди у грудні 2022 року. Проте витрати на житло пара не декларує вже кілька років поспіль.

Юлія Барабаш також є співвласницею квартири площею 54 кв. м у місті Миколаївка Донецької області, якою володіє з 2007 року разом із родичкою, ймовірно, матір’ю.

Щодо автотранспорту, у 2023 році Барабаш придбала NISSAN QASHQAI 2018 року випуску за 560 тис. грн. Тупікало у 2024 році отримав PEUGEOT 301 2018 року випуску в подарунок від батька, оцінивши його у 260 тис. грн.

За 2024 рік Тупікало задекларував 1,1 млн грн зарплати у Спецпрокуратурі Східного регіону, 57 тис. грн — у Донецькій обласній прокуратурі та 19 тис. грн соцвиплат. Барабаш отримала 867 тис. грн зарплати та 16 тис. грн соцвиплат як внутрішньо переміщена особа.

Готівкові заощадження сім’ї становлять 20 тис. доларів у Тупікала та 1 тис. доларів у Барабаш, а також 5,5 тис. євро як спільну сумісну власність. Заощаджень на банківських рахунках прокурори не декларують. Загальна сума задекларованих коштів на кінець 2024 року становить майже 1,2 млн грн.

Затримання офіцера за постачання неякісних продуктів для ЗСУ на Дніпропетровщині

Правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, пов’язану з постачанням продовольства для підрозділів Десантно-штурмових військ ЗСУ. Офіцера, який був безпосередньо причетний до постачання неякісного м’яса та інших продуктів харчування, затримали після ретельного розслідування Державного бюро розслідувань.

За даними слідства, організатором афери виступив начальник продовольчої служби, який діяв у змові з керівництвом приватного підприємства. Злочинна група умисно постачала військовим продукти низької якості, замість гарантованих державою стандартів харчування. Комерційний директор та засновник постачальника брали активну участь у підготовці та реалізації схеми, отримуючи значні фінансові вигоди за рахунок бюджету.

Начальник продовольчої служби отримував незаконну вигоду готівкою, розмір «відкатів» сягав до 50% від вартості поставок. Лише за тиждень сума виплат могла перевищувати 1 млн гривень. На отримані кошти він придбав елітну нерухомість, кілька автомобілів преміумкласу та дорогий одяг, оформлений на близьких осіб. Під час обшуків вилучили понад 51 тис. доларів, 2,1 тис. євро, 201 тис. гривень, документи на нерухомість та колекцію брендового одягу вартістю понад 8 млн гривень.

За даними джерел, ймовірно, йдеться про начальника продовольчої служби 25-ї окремої десантно-штурмової бригади Костянтина Свиридова, який активно подорожував світом і майже не з’являвся на службі, віддаючи перевагу розкішному відпочинку та вечіркам.

Крім нього, у схемі були задіяні діловод частини Тетяна Заєм, командир батальйону логістики підполковник Сергій Козерацький, заступник командира полковник Григорій Мніх та комерційний директор Буського консервного заводу Михайло Мартиненко. Діловоду повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 369 КК, оскільки вона отримувала частину «відкатів» та передавала їх керівнику.

Начальника продовольчої служби затримано та повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 368 КК та ч. 4 ст. 409 ККУ. Розслідування триває, встановлюють усі факти незаконної діяльності та причетність інших осіб.

У Краматорську викрито майстра лісу, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем

У Краматорську співробітники Державного бюро розслідувань задокументували протиправну діяльність майстра лісу одного з місцевих лісництв. За попередніми даними слідства, посадовець міг бути причетним до незаконних дій, пов’язаних із використанням лісових ресурсів та зловживанням службовими повноваженнями.

Правоохоронці встановили, що підозрюваний, користуючись своїм службовим становищем, імовірно сприяв незаконній вирубці дерев або ж погоджував відпуск деревини без належних документів та дозволів. Такі дії могли завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу та спричинити матеріальні збитки державі. Наразі триває перевірка обсягів можливих незаконних рубок і встановлюється точна сума завданих збитків.

За даними слідства, у грудні 2025 року посадовець відмовив місцевому жителю у законному придбанні дров для опалення. Натомість він запропонував «альтернативний» варіант — самовільну заготівлю сухостою на території регіонального ландшафтного парку «Краматорський», що є об’єктом природно-заповідного фонду.

За таке сприяння лісник вимагав по 10 тисяч гривень за кожен день вирубки. Після отримання перших 50 тисяч гривень, за версією правоохоронців, він запропонував збільшити обсяги заготівлі та підвищив «тариф» удвічі — до 20 тисяч гривень на добу.

У лютому 2026 року співробітники ДБР затримали посадовця безпосередньо під час отримання 100 тисяч гривень неправомірної вигоди. Гроші, як стверджують слідчі, були черговою частиною оплати за незаконну вирубку.

Наразі правоохоронці перевіряють інформацію щодо можливої причетності підозрюваного до інших подібних випадків отримання хабарів від різних осіб. Не виключається, що схема могла діяти системно.

Майстру лісу повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі майже 1 мільйона гривень.

ВІЙНА

НАУКА

Найвиснажливіше десятиліття життя: виклики та можливості періоду 40–50 років

Період між сорока та п’ятдесятьма роками дедалі частіше називають одним із найскладніших етапів у житті людини. Дослідники відзначають, що саме в цей час поєднуються інтенсивні біологічні зміни організму та пікове соціальне й професійне навантаження. У результаті виникає відчуття внутрішнього дисбалансу, коли фізичні ресурси поступово зменшуються, а кількість відповідальності та очікувань залишається надзвичайно високою.

Науковці пояснюють, що після сорока років тіло починає змінюватися непомітно, але системно. Знижується м’язова маса, сповільнюється обмін речовин, погіршується якість сну. У жінок цей період часто супроводжується гормональними коливаннями, пов’язаними з перименопаузою, у чоловіків — поступовим зниженням рівня тестостерону. Організм уже не відновлюється так швидко, як у тридцять, а хронічна втома може накопичуватися роками.

Ключові фактори виснаження включають зменшення м’язової маси, меншу ефективність мітохондрій, погіршення якості сну та підвищену реакцію на стрес. Навіть короткий стрес або пізні вечори можуть значно виснажувати, на відміну від молодого віку.

Науковиця додає, що саме в цей період люди зазвичай виконують найбільше керівних та опікунських функцій, що додатково збільшує когнітивне та емоційне навантаження. Водночас індивідуальні відчуття енергії можуть значно різнитися від людини до людини.

Доброю новиною є те, що після 60 років енергія часто зростає і стабілізується, навіть при зниженні фізичних можливостей. Регулярні силові тренування, правильний сон, контроль стресу та повноцінне харчування допомагають зберігати м’язову масу і підтримувати метаболічне здоров’я.

Науковці підкреслюють, що мета не в тому, щоб відновити енергію 20-річного віку, а в тому, щоб правильно управляти ресурсами організму та ставити на перший план відновлення.

Стабільна геомагнітна ситуація: прогноз на лютий

Наприкінці січня геомагнітна ситуація навколо Землі стабілізувалася, і ця тенденція продовжиться й у перші дні лютого. Згідно з останніми оцінками науковців, на найближчий час не передбачається значних магнітних бур, що дає підстави для заспокоєння. Прогноз на 1 лютого передбачає лише короткочасні періоди слабкої геомагнітної активності, яка не досягне таких рівнів, щоб спричинити серйозні потрясіння.

Хоча геомагнітна активність на певні моменти може бути помітною, її інтенсивності не буде достатньо для утворення повноцінної магнітної бурі. Це означає, що не слід очікувати великих збурень в електронних системах чи впливу на здоров’я людей. Водночас важливо відзначити, що навіть слабкі зміни в геомагнітному полі можуть впливати на деякі аспекти життя, зокрема, на роботи навігаційних і комунікаційних систем.

Вчені наголошують, що нинішнє затишшя настало після винятково потужної сонячної радіаційної бурі, яку Земля пережила 19 січня. Тоді було зафіксовано подію рівня S4 — одну з найсильніших за понад два десятиліття. За масштабами вона стала найпотужнішою з жовтня 2003 року, перевершивши навіть так звані «хелловінські» бурі початку 2000-х.

Радіаційні бурі виникають унаслідок потужних викидів на Сонці, коли заряджені частинки, переважно протони, розганяються майже до швидкості світла. До Землі вони долітають усього за десятки хвилин і концентруються в полярних регіонах, де проникають у верхні шари атмосфери.

Попри рекордну потужність події 19 січня, загрози для людей на поверхні планети не було. Атмосфера та магнітне поле ефективно поглинули випромінювання. Фахівці пояснюють це так званим «м’яким» спектром частинок: буря була сильною за класифікацією, але недостатньо енергійною, щоб її наслідки відчувалися на землі.

Водночас на великих висотах ризики залишаються суттєвими. Радіаційні бурі небезпечні для астронавтів, польотів над полярними регіонами та супутникових систем. Під час січневої події фіксувалися короткочасні збої в роботі окремих космічних апаратів.

Фахівці також нагадують, що радіаційні бурі не варто плутати з геомагнітними. Саме геомагнітні бурі здатні спричиняти полярні сяйва, впливати на системи зв’язку, навігацію та енергетичну інфраструктуру. На початку лютого таких явищ не прогнозується.

Одеський будівельний ринок: структура та механізми впливу

Одеський будівельний ринок десятиліттями працює за непрозорими правилами, де формальні закони часто відступають перед домовленостями поза офіційними процедурами. На фоні такого середовища корпорація КУБ вирізняється масштабами та системністю діяльності, що виходить за межі звичних схем. Заснована Олегом Володимировичем Невзоровим спільно з Михайлом Валентиновичем Партікевичем, структура КУБ за своєю організацією нагадує добре налагоджену систему з чітким розподілом ролей, прозорими фінансовими потоками та механізмами мінімізації юридичної відповідальності.

Основним інструментом управління став комплекс підконтрольних юридичних осіб, серед яких виділяються ОК ЖБК «Вільямс», ТОВ «Югстрой-СУ-1», ТОВ «ДК…». Через цю мережу реалізуються будівельні проєкти різного масштабу, контролюються поставки матеріалів та фінансові потоки, що дозволяє мінімізувати ризики та уникати непередбачених перевірок. Кожна компанія у системі виконує конкретну функцію, від управління об’єктами та підрядними роботами до бухгалтерського та юридичного супроводу, створюючи фактично замкнуту екосистему, здатну діяти автономно від зовнішнього впливу.

ЖБК «Вільямс» під виглядом пайових внесків акумулював мільярдні суми на реалізацію масштабних проєктів — «Таїровські сади», «Сади Рів’єри», Aqua Marine. Фінансовий моніторинг при цьому фактично ігнорувався. Замість стандартних договорів купівлі-продажу використовувалися сотні персональних меморандумів із фізичними особами, що створювало ідеальні умови для легалізації коштів невідомого походження без належних перевірок.

За оцінками слідства Бюро економічної безпеки у межах кримінального провадження, лише за один досліджуваний період сума ухилення від податку на прибуток перевищила 23 мільйони гривень. Загальний обіг тіньових коштів, що прокручувався через мережу ФОП-посередників, за даними матеріалів справи, наблизився до пів мільярда гривень.

Внутрішня структура групи вибудувана за класичними кримінальними лекалами. Невзоров відповідає за стратегічні рішення та комунікацію з представниками влади, забезпечуючи недоторканність бізнесу. Партікевич, у свою чергу, займається операційним управлінням, бухгалтерськими маніпуляціями та фальсифікацією документації.

Технічні компанії — «Югстрой-СУ-1» і «Голдстрой» — використовуються для створення фіктивних витрат, штучної дебіторської заборгованості та мінімізації податкових зобов’язань. «Одеком Девелопмент», формально оформлений на родичів організаторів, акумулює прибутки під виглядом консалтингових і девелоперських послуг, що дозволяє відводити гроші від реального будівництва.

Найбільш цинічним елементом цієї схеми є використання корупційних зв’язків як щита від правосуддя. Замість арештів рахунків, блокування діяльності чи реальних підозр, структура роками отримує мовчазну лояльність контролюючих органів. Відсутність податкових накладних, фінансової звітності та очевидні порушення законодавства залишаються без належної реакції, що лише посилює підозри у системному «кришуванні».

Столичне товариство “Зернопром” демонструє стабільне зростання попри виклики часу

Попри складну економічну ситуацію та триваючу війну, деякі компанії в Україні не лише утримують свої позиції на ринку, а й демонструють значне зростання оборотів завдяки співпраці з державними та місцевими бюджетними структурами. Яскравим прикладом такої динаміки є столичне товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопром». Підприємство спеціалізується на постачанні продуктів харчування та готових страв для навчальних закладів, лікарень, соціальних центрів і інших установ, що фінансуються за рахунок державного бюджету.

За підсумками лише січня цього року компанія отримала значну кількість замовлень на постачання харчових продуктів у місті Київ, що підтверджує високу довіру з боку органів влади та ефективність логістики та організаційних процесів «Зернопром». Стратегія компанії ґрунтується на поєднанні оптимізації внутрішніх витрат, високої якості продукції та дотримання вимог безпеки харчових продуктів, що дозволяє залишатися надійним партнером для бюджетних установ навіть у періоди економічної нестабільності.

Черговим підтвердженням стабільності компанії на бюджетному ринку стала закупівля, оголошена Вишгородським ліцеєм «Сузір’я». Навчальний заклад замовив постачання сніданків та обідів для учнів на період із січня по травень 2026 року. Договір на суму 5,18 мільйона гривень було укладено саме з ТОВ «Зернопром».

Січень виявився для компанії особливо результативним. За цей місяць вона отримала близько десяти бюджетних замовлень у столиці та області. Загальна вартість укладених угод склала майже 20 мільйонів гривень. Для порівняння, за весь 2025 рік «Зернопром» підписав договорів на 40 мільйонів гривень, у 2024 році — на 25 мільйонів, у 2023-му — на 17 мільйонів, а у 2022-му — менш ніж на 10 мільйонів гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель компанія отримала понад три сотні бюджетних контрактів. Загальна вартість укладених договорів перевищила 126 мільйонів гривень, а після коригувань фактична сума становить понад 107 мільйонів. Географія діяльності підприємства обмежується Києвом і Київською областю, однак коло замовників є надзвичайно широким — від музичних ліцеїв і загальноосвітніх шкіл до управлінь освіти та соціальних установ.

Найбільшими клієнтами «Зернопрому» стали Київський державний музичний ліцей імені Миколи Лисенка, а також освітні структури Обухова, Обухівського району та кількох громад Київщини. Саме ці замовники забезпечили компанії десятки мільйонів гривень бюджетних надходжень.

ТОВ «Зернопром» було зареєстроване у 1999 році в Києві подружжям Олександром та Оленою Мазурками. Згодом до складу власників долучився їхній син Максим, який став співзасновником компанії у 2012 році у віці 22 років. Сьогодні підприємство входить до ширшої бізнес-групи родини Мазурків, до якої також належать аграрні, будівельні та девелоперські компанії, що працюють у сфері АПК, нерухомості та оренди.

Бізнес-активність родини тісно переплітається з державною та політичною сферою. У 2012–2016 роках Олександр Мазурко очолював державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”», яке підпорядковувалося Фонду державного майна України. Сам Максим Мазурко у 2015 році став депутатом Київської обласної ради, де входив до комісії з питань бюджету та фінансів.

Його дружина у 2016–2020 роках працювала в Міністерстві юстиції України на посаді провідного спеціаліста профільного департаменту. Родинні зв’язки простежуються і в чинних структурах влади. Близький родич Мазурків нині працює в Офісі Президента України на посаді головного консультанта в директораті з питань економічної політики. У своїх деклараціях він зазначав користування квартирою та автомобілем, що належать членам родини Мазурків, а також отримання від них фінансових позик.

Окремої уваги заслуговує земельне питання. Родина Мазурків володіє десятками гектарів землі на Київщині, зокрема в Іванкові. Частина цих активів стала предметом судових спорів. Правоохоронні органи досліджували обставини придбання понад 40 гектарів землі компанією родини, з’ясувавши, що частина ділянок накладалася на землі лісового фонду. У 2021 році Верховний Суд остаточно скасував рішення, яким компанія визнавалася власником 42 гектарів, визнавши відчуження землі таким, що відбулося з порушенням законодавства.

На цьому тлі стрімке зростання бюджетних контрактів «Зернопрому» виглядає не лише як приклад підприємницької успішності, а й як ілюстрація того, наскільки тісно в Україні переплітаються бізнес, політика та доступ до державних ресурсів.

“Одеська залізниця” придбала колесотокарний верстат за понад 55 мільйонів гривень за результатами торгів з одним учасником

Регіональна філія «Укрзалізниці» — «Одеська залізниця» — уклала договір на закупівлю спеціалізованого колесотокарного верстата, вартість якого становить 55,44 мільйона гривень. Придбання обладнання здійснювалося в межах процедури відкритих торгів, проте фактична конкуренція на тендері була відсутня, оскільки заявку подав лише один учасник.

Згідно з умовами договору, нове обладнання призначене для обслуговування та відновлення колісних пар рухомого складу. Очікується, що введення верстата в експлуатацію дозволить підвищити точність обробки, скоротити час ремонту та зменшити зношення деталей, що напряму впливає на безпеку та надійність залізничних перевезень у південному регіоні.

Під час підготовки закупівлі представник французького виробника обладнання заявляв про готовність запропонувати альтернативні умови оплати та постачання. Втім замовник повідомив, що діє відповідно до внутрішнього порядку закупівель «Укрзалізниці» в умовах воєнного стану, затвердженого правлінням компанії, і не має підстав для зміни процедури.

Власником ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» є колишній народний депутат Максим Єфімов, який у 2023 році достроково склав депутатський мандат. Після цього він зосередився на бізнес-діяльності, зокрема у сфері важкого машинобудування.

Закупівля дороговартісного обладнання без конкуренції вкотре порушує питання прозорості та ефективності витрачання коштів у структурі державної компанії, особливо в умовах воєнного стану та обмежених бюджетних ресурсів.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Серцево-судинні захворювання: масштаб проблеми та шляхи профілактики

Серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною передчасної смертності у світі та однією з найсерйозніших медичних і соціальних проблем сучасності. Вони охоплюють широкий спектр патологій, серед яких ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, інсульт, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність та ураження судин. Щороку мільйони людей стикаються з ускладненнями, що суттєво знижують якість життя та працездатність.

Основними чинниками розвитку серцево-судинних захворювань є підвищений артеріальний тиск, високий рівень холестерину, надмірна маса тіла, малорухливий спосіб життя, куріння, зловживання алкоголем та хронічний стрес. Вагому роль також відіграють спадковість і вік, однак значну частину ризиків можна зменшити завдяки зміні способу життя. Регулярна фізична активність, збалансоване харчування з обмеженням солі та насичених жирів, контроль рівня глюкози в крові та відмова від шкідливих звичок здатні суттєво знизити ймовірність розвитку небезпечних ускладнень.

Ще одним поширеним сигналом є задишка, що виникає, коли серце не може ефективно перекачувати кров. Надлишкова рідина в легенях ускладнює дихання, що потребує уваги лікаря.

Також важливими є перебої в серцебитті. Нерегулярний ритм не завжди свідчить про хворобу, але обстеження допомагає виключити приховані патології.

Маловідомою ознакою серцевих проблем є набряки ніг, особливо ввечері. Вони виникають через затримку рідини при слабкій роботі серця і не повинні ігноруватися.

Щоб знизити ризик серцевих захворювань, лікар радить:

дотримуватися збалансованого харчування;

вести активний спосіб життя;

кинути палити та обмежити алкоголь;

не нехтувати відпочинком і спати 7–9 годин на добу.

Бхавіні Шах підкреслює, що навіть невеликі зміни в режимі дня допомагають зміцнити серце та покращити загальний стан здоров’я.

Сила насіння: джерело здоров’я та енергії

Насіння різних рослин є справжнім скарбом для організму людини, адже вони містять концентровані поживні речовини, необхідні для підтримки життєвих функцій. Кмин, кріп, льон, мак, кунжут, гарбузове та соняшникове насіння багаті на вітаміни групи B, вітамін E, мінерали, такі як магній, залізо, цинк та кальцій, а також на корисні жирні кислоти омега-3 і омега-6. Крім того, ці продукти є джерелом рослинного білка, який легко засвоюється організмом.

Регулярне включення насіння у раціон сприяє зміцненню серцево-судинної системи, покращує роботу кишківника, підтримує функції нирок та допомагає контролювати рівень холестерину в крові. Вони також стимулюють імунітет і можуть відігравати важливу роль у профілактиці запальних процесів. Льон, наприклад, відомий своїм високим вмістом клітковини та ліноленової кислоти, що позитивно впливає на роботу серця і кишечника. Кунжутне насіння багате на кальцій, що важливо для кісток і зубів, а гарбузове — на цинк, який підтримує імунну систему та гормональний баланс.

Насіння льону багате на омега-3 жирні кислоти, клітковину, магній, фосфор та марганець. Воно допомагає знизити холестерин, підтримує серце і кишківник. Щодня рекомендують 1–2 столові ложки у подрібненому вигляді, додавати у каші, йогурти, смузі та салати. Протипоказання – загострення захворювань кишківника, жовчного міхура, вагітність та лактація без консультації лікаря.

Кмин покращує травлення, апетит та підтримує імунітет завдяки спазмолітичним і протизапальним властивостям. Достатньо 1–2 чайні ложки на день, у їжу або як настій. Протипоказаний при гастриті з підвищеною кислотністю та виразковій хворобі.

Насіння кропу знижує артеріальний тиск, має заспокійливу дію, покращує роботу нирок і лактацію. Рекомендований настій із 1 чайної ложки насіння. Не слід вживати при низькому тиску та вагітності без дозволу лікаря.

Мак забезпечує організм кальцієм, залізом та магнієм, підтримує кістки, нервову систему та сон. Вживають 1–2 столові ложки на день, додаючи у випічку або каші. Протипоказаний дітям до 2 років та людям з певними захворюваннями печінки чи алергіями.

Соняшникове насіння містить вітамін Е, магній, селен та фосфор, підтримує серце, шкіру, волосся і нервову систему. Добова норма – жменя (30–40 г). Обережно людям із зайвою вагою та захворюванням жовчного міхура.

Гарбузове насіння цінне для чоловічого здоров’я через високий вміст цинку, підтримує імунітет, серце та простату. Рекомендована доза – 30–50 г на день. Протипоказання – камені у жовчному міхурі та нирках.

Кунжут – рекордсмен за кальцієм, підтримує кістки, зуби, шкіру, волосся та гормональний баланс. Вживають 1–2 столові ложки на день, підсмаживши або подрібнивши. Протипоказання – схильність до тромбозу, камені у нирках, вагітність без контролю лікаря.

Чіа – суперфуд із Латинської Америки, багатий на омега-3, клітковину та кальцій. Поглинає рідину і створює гелеподібну консистенцію, підходить для смузі, каш, йогуртів. Добова норма – 1–2 столові ложки. Протипоказання – захворювання кишківника в стадії загострення, діарея, прийом препаратів для розрідження крові.

Загальна денна норма насіння для дорослої людини – 30–50 г. Важливо поєднувати різні види, дотримуватись помірності та враховувати індивідуальні протипоказання. Для дітей норми менші, а введення насіння у раціон має бути поступовим.

Насіння слід зберігати в щільно закритій тарі в темному прохолодному місці або в холодильнику. Ціле насіння можна зберігати до року, подрібнене – не більше 1–2 місяців. Краще купувати сире, несолене насіння та при потребі підсмажувати самостійно.

Зростання попиту на антидепресанти в Україні: нова реальність ментального здоров’я

За останні два роки український фармацевтичний ринок зазнав помітних змін, пов’язаних із трансформацією підходів до лікування психоемоційних розладів. Попит на антидепресанти демонструє стрімке зростання, що відображає не лише загальний стан суспільства, а й поступове усвідомлення важливості системної роботи з ментальним здоров’ям. За даними сервісу Liki24, у період з 2023 по 2025 роки кількість запитів на антидепресанти зросла на 72%, що стало одним із найвищих показників серед усіх груп лікарських засобів.

Аналітики відзначають зміну споживчої поведінки: українці все частіше відмовляються від снодійних і заспокійливих препаратів швидкої дії, надаючи перевагу тривалій терапії, спрямованій на усунення причин, а не лише симптомів. Такий підхід свідчить про зростання довіри до психіатрів і психотерапевтів, а також про зниження стигматизації психічних розладів у суспільстві.

Засновник Liki24 Антон Авринський зазначає, що це свідчить про зміну підходу українців до психічного здоров’я: «Люди частіше обирають системне лікування, а не разові рішення». Подібна тенденція спостерігається й у інших сегментах тривалої терапії: 2025 року попит на препарати заліза зріс на 21,7%.

Найбільше зростання попиту відзначається саме на антидепресанти, тоді як інші категорії психотропних препаратів демонструють спад. При цьому структура аптечного кошика залишається стабільною: лідирують знеболювальні засоби, ліки від підвищеного тиску, препарати для суглобів і м’язів та сезонні медикаменти.

Останнім часом дискусії щодо антидепресантів знову привернули увагу у соцмережах після публікації матері про призначення 6-річному хлопчику препарату «Золофт» для лікування депресивного епізоду. Частина користувачів підтримала відвертість матері, інші критикували рішення через вікові обмеження препарату.

Гарячий чай: між корисною звичкою та непомітними ризиками

Чай давно посів особливе місце в повсякденному житті багатьох людей. Ранкова чашка допомагає прокинутися, вдень підтримує працездатність, а ввечері створює атмосферу спокою та затишку. Протягом століть цей напій асоціювався з користю для організму: йому приписували здатність заспокоювати нервову систему, стимулювати травлення, покращувати концентрацію уваги та навіть зміцнювати імунітет. Саме тому чай часто сприймають як безпечну альтернативу каві чи солодким напоям.

Однак сучасні наукові дослідження змушують подивитися на звичний ритуал під іншим кутом. Увага вчених зосередилася не стільки на самому чаї, скільки на температурі, за якої його вживають. Виявилося, що надто гарячий чай може нести приховану небезпеку для здоров’я. За результатами досліджень, серед популярних напоїв саме чай, який п’ють дуже гарячим, найчастіше стає джерелом підвищеного навантаження на слизову оболонку ротової порожнини та стравоходу.

Окрему небезпеку становить спосіб подачі чаю. Використання паперових стаканчиків «на винос», які мають внутрішнє пластикове покриття, призводить до ще більшого потрапляння мікропластику в напій. У таких умовах кількість частинок зростає порівняно з чаєм, завареним у скляному або керамічному посуді.

Науковці пояснюють, що мікропластик — це наддрібні фрагменти, які утворюються під час руйнування пластикових матеріалів або навмисно використовуються у виробництві. Сьогодні ці частинки виявляють практично всюди — у воді, продуктах харчування, повітрі та навіть у тканинах людського організму.

Хоча вплив мікропластику на здоров’я людини досі активно досліджується, експерименти на тваринах уже пов’язують його з розвитком запальних процесів, гормональними порушеннями та проблемами з травною системою. Одним із головних джерел потрапляння мікропластику у чай вважають сучасні чайні пакетики, виготовлені з нейлону або біопластику, які під дією окропу активно виділяють мікрочастинки.

Окрім цього, фахівці звертають увагу на вміст танінів у чаї — речовин, що надають напою терпкості. Вони можуть знижувати засвоєння заліза з рослинної їжі, що особливо важливо для вегетаріанців, вагітних жінок та людей із ризиком анемії.

Щоб зменшити потенційні ризики, експерти радять віддавати перевагу розсипному листовому чаю, обирати пакетики без пластикових компонентів, уникати стаканчиків «на винос» і пити чай у перервах між прийомами їжі. Також рекомендується поєднувати продукти, багаті на залізо, з вітаміном С та не перевищувати помірне споживання напою.

Попри виявлені фактори ризику, чай залишається безпечним для більшості людей, якщо вживати його усвідомлено та в розумних кількостях.

Чому кава перестає бадьорити: що відбувається з організмом під впливом кофеїну

Кава давно асоціюється з енергією, концентрацією та рятівним ковтком під час напруженого дня. Для багатьох це майже ритуал: ранкова чашка, перерва на роботі, розмова з друзями. Однак з часом чимало людей помічають дивний ефект — напій, який колись допомагав зібратися з думками, діє все слабше. Бадьорість швидко зникає, а після неї накочує ще глибша втома, ніж була до цього.

Секрет криється у тому, як кофеїн взаємодіє з нервовою системою. У нашому мозку є рецептори аденозину — речовини, що накопичується протягом дня та сигналізує про потребу у відпочинку. Кофеїн тимчасово блокує ці рецептори, створюючи ілюзію припливу сил. Насправді ж організм не отримує додаткової енергії, а лише відкладає відчуття втоми.

Саме тому кава не додає енергії, а лише маскує виснаження. Коли дія кофеїну слабшає — зазвичай через 4–6 годин — накопичена втома повертається різко і повною мірою. У результаті людина почувається гірше, ніж до кави.

З часом організм адаптується до кофеїну. Якщо аденозинові рецептори регулярно блокуються, мозок створює нові. Це означає, що для того ж ефекту потрібна дедалі більша доза. Толерантність може сформуватися вже за один-два тижні щоденного вживання. У цей момент кава перестає бадьорити і стає лише способом уникнути поганого самопочуття. Без неї з’являються головний біль, млявість і дратівливість — характерні ознаки кофеїнової залежності.

Окрема проблема — вплив кави на сон. Період напіввиведення кофеїну становить у середньому 5–6 годин. Це означає, що навіть через десять годин після чашки в організмі залишається помітна частина стимулятора. Якщо випити каву після обіду, вона може не завадити заснути, але значно погіршить якість сну. Скорочується фаза глибокого відновлення, і вранці з’являється відчуття розбитості. Так формується замкнене коло постійної втоми і нових доз кофеїну.

Фахівці радять пити останню чашку не пізніше 14:00, а людям із повільним метаболізмом кофеїну — ще раніше.

Не менш поширена помилка — кава одразу після пробудження. Уранці в організмі природно підвищений рівень кортизолу — гормону, який допомагає прокинутися. Кофеїн у цей момент майже не посилює бадьорість, але збільшує навантаження на нервову систему. Найкращий час для першої чашки — через одну-дві години після пробудження, коли рівень кортизолу починає спадати.

Також не рекомендується пити каву натщесерце. Вона стимулює вироблення шлункової кислоти й може подразнювати слизову, особливо у людей з гастритом або підвищеною чутливістю шлунка.

Є й ситуації, коли від кави краще тимчасово відмовитися. Це періоди сильного стресу, тривожні або панічні стани, проблеми зі сном та зневоднення. У таких випадках навіть звична доза може викликати серцебиття, тремтіння і внутрішнє напруження.

Зменшити залежність від кофеїну допомагає перерва на один-два тижні. У перші дні можливі головний біль і слабкість, але після паузи чутливість до кофеїну відновлюється. М’якший варіант — поступове зменшення кількості кави або перехід на напої з нижчим вмістом кофеїну.

Головний принцип простий: кава — це інструмент, а не щоденна необхідність. Вона працює значно ефективніше, якщо не вживати її безперервно, не починати день із чашки одразу після пробудження і уникати кави у другій половині дня. У такому разі напій справді допомагає, а не маскує хронічну втому.

СПОРТ

Владислав Гераскевич та заборона на участь у міжнародних змаганнях

Український скелетоніст Владислав Гераскевич опинився в центрі спортивного скандалу після того, як йому заборонили використовувати обладнання під час міжнародних змагань. Цей крок викликав широкий резонанс у спортивних колах, адже Гераскевич є одним із провідних атлетів України в цій дисципліні. Заборона стосується спеціального ковзанярського обладнання, яке спортсмен застосовував для підвищення ефективності своїх заїздів.

За словами представників Федерації бобслею та скелетону України, рішення міжнародних органів прийнято на підставі порушення технічних правил, що регламентують використання спортивного спорядження. Водночас тренери та колеги Гераскевича наголошують, що спортсмен завжди дотримувався норм, і вони вважають це обмеження несправедливим.

Міжнародний олімпійський комітет заборонив використання цього шолома, аргументуючи рішення правилами щодо нейтральності спортивної символіки.

«МОК забороняє використання мого шолома на офіційних тренуваннях та змаганнях. Рішення, яке просто розбиває серце. Відчуття, що МОК зраджує тих спортсменів, які були частиною олімпійського руху, не даючи можливості вшанувати їх на спортивній арені», — написав Гераскевич.

Він наголосив, що раніше МОК допускав подібні вшанування пам’яті спортсменів в інших країнах, однак цього разу для України, на його думку, застосували окремі обмеження. Скелетоніст повідомив, що готує офіційний запит до комітету та планує відстоювати право виступати саме в цьому шоломі.

На ситуацію відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що на шоломі зображені портрети українських спортсменів, яких убила Росія, зокрема фігуриста Дмитра Шарпара, який загинув у боях під Бахмутом, та 19-річного біатлоніста Євгена Малишева, якого вбили окупанти поблизу Харкова.

«Дякую прапороносцю нашої збірної Владиславу Гераскевичу за те, що нагадує світові ціну нашої боротьби. Ця правда не може бути незручною чи називатися “політичною акцією”. Це нагадування всьому світу про те, що таке сучасна Росія», — заявив глава держави.

Президент підкреслив, що місія олімпійського руху полягає у захисті миру та життя, і саме про це, на його думку, говорить ініціатива українського спортсмена.

Історія з забороною шолома вже викликала резонанс у спортивній спільноті та соцмережах. Багато українців розцінили рішення МОК як несправедливе та таке, що обмежує право на вшанування пам’яті загиблих.

ФК “Карпати” оголосив про нового капітана команди

Футбольний клуб «Карпати» зі Львова повідомив про кадрові зміни всередині команди, що стосуються її лідерської структури. Відтепер капітанську пов’язку довірено центральному захиснику, який став новим голосом роздягальні та ключовою фігурою на полі. Рішення було ухвалене тренерським штабом після детального аналізу як ігрових, так і особистісних якостей гравця.

У клубі підкреслюють, що новий капітан користується великою повагою серед партнерів по команді, вирізняється стабільною грою, холоднокровністю в обороні та вмінням брати відповідальність у вирішальні моменти матчів. Саме ці риси стали визначальними при виборі нового лідера, який має об’єднувати колектив і задавати тон як під час тренувального процесу, так і в офіційних поєдинках.

Віцекапітанами команди призначено Амбросія Чачуа та Едсона, який приєднався до «Карпат» узимку після переходу з «Руху». У клубі наголошують, що вибір нового капітана ґрунтується не лише на ігрових показниках, а й на авторитеті футболіста, його професійній поведінці та дисципліні в колективі.

Зміна капітана стала наслідком інциденту, що стався 7 лютого під час зборів у Іспанії. Перед контрольним матчем проти шведського ГАІКа Денис Мірошниченко звернувся до команди російською мовою, що викликало гостру внутрішню реакцію. Поєдинок завершився поразкою «Карпат» з рахунком 0:1, після чого дискусія всередині команди лише загострилася.

У пресслужбі клубу зазначили, що ухвалені кадрові рішення мають на меті посилення командного духу, підтримку внутрішньої дисципліни та підкреслення цінностей, яких дотримується клуб. Владислав Бабогло вже приступив до виконання обов’язків капітана та провів перші настанови для команди в новому статусі.

Повернення Росії до міжнародного спорту: застереження Жана Беленюка

Народний депутат України та олімпійський чемпіон Жан Беленюк висловив занепокоєння тенденціями, які можуть призвести до масштабного повернення Російської Федерації у міжнародний спортивний простір уже у 2026 році. Йдеться не лише про участь російських спортсменів у змаганнях, а й про можливість виступів під власною державною символікою. На думку Беленюка, ці процеси вже запущені, розвиваються досить активно і дедалі більше нагадують сформовану реальність, а не віддалені припущення.

За його словами, останні рішення та сигнали з боку окремих міжнародних спортивних інституцій свідчать про поступове пом’якшення позиції щодо країни-агресора. Це відбувається на тлі повномасштабної війни проти України, що, на переконання депутата, створює небезпечний прецедент. Спорт у такій ситуації ризикує стати інструментом політичної легітимізації держави, яка грубо порушує міжнародне право.

«Це вже можна констатувати як факт. Справедливо це? Ні, не справедливо. Але це політика. А ми давно зрозуміли, що спорт — її невід’ємна частина, і частина далеко не завжди справедлива», — зазначив він.

На цьому тлі українські спортсмени також повідомляють про зміну настроїв у міжнародних структурах. Раніше олімпійці розповідали, що Міжнародний олімпійський комітет закликав їх утриматися від антиросійських акцій та публічних протестів під час майбутньої зимової Олімпіади-2026.

Крім того, останнім часом низка міжнародних спортивних федерацій поступово пом’якшує або повністю знімає обмеження щодо участі російських атлетів у змаганнях. У деяких видах спорту їм уже дозволяють виступати в нейтральному статусі, а подекуди обговорюється й можливість повернення національної символіки.

Експерти зазначають, що така політика може викликати додаткову напругу, адже Україна неодноразово наполягала на повній ізоляції російського спорту через війну. Водночас міжнародні організації дедалі частіше апелюють до принципу «поза політикою», що на практиці виглядає суперечливо.

Таким чином, питання участі Росії у великих турнірах, включно з Олімпіадою, може стати одним із найбільш дискусійних у світовому спорті найближчого року.

Футбольна бійка: Мілевський і Рибалка влаштували конфлікт під час поєдинку медіаліги

Колишній нападник київського «Динамо» Артем Мілевський став учасником бійки з ексгравцем збірної України Сергієм Рибалкою під час поєдинку української футбольної медіаліги. Цей інцидент стався в рамках матчу між командами IGNIS, за яку виступає 41-річний Мілевський, та RUH Media Team, де 35-річний Рибалка займає посаду головного тренера.

Зустріч мала відбутися в мирній атмосфері, однак ситуація вийшла з-під контролю. Причини конфлікту між футболістами на даний момент залишаються невідомими. Відео з моментом бійки швидко стало вірусним у мережі, на якому видно, як після короткої словесної перепалки, що спалахнула між гравцями, Мілевський і Рибалка почали обмінюватися ударами кулаками.

Згодом у Instagram медіаліги UA Steel з’явилося фото, на якому Мілевський і Рибалка потискають один одному руки. Організатори коротко прокоментували інцидент: «Тема закрита».

Сергій Рибалка — вихованець харківського «Арсеналу», де вже у 18 років став найкращим бомбардиром клубу, забивши 20 голів у 48 матчах. У 2008 році він перейшов до «Динамо», спершу граючи за другу команду, а згодом закріпився в основному складі. У його кар’єрі також були виступи в чеському «Словані» та київському клубі до 2017 року.

На міжнародному рівні Рибалка пройшов усі юнацькі та молодіжні збірні України. Його найяскравішим досягненням стало «золото» чемпіонату Європи U-19 у 2009 році, де він забив вирішальний гол проти Швейцарії. У 2015 році Рибалка дебютував за національну команду України у товариському матчі проти Латвії.

Псевдоволонтери та житлова афера: у Києві судитимуть організаторів масштабного шахрайства

У столиці завершено досудове розслідування у справі організованої шахрайської групи, учасники якої під виглядом волонтерської діяльності незаконно заволоділи дев’ятьма квартирами в Києві та Київській області. Про направлення обвинувального акта до суду повідомили у поліції Києва. За даними слідства, злочинна схема була ретельно спланована та діяла протягом тривалого часу.

Правоохоронці встановили, що організатором оборудки був 48-річний киянин. Саме він координував дії інших учасників та відповідав за загальну стратегію шахрайства. До протиправної діяльності чоловік залучив ще п’ятьох осіб віком від 37 до 53 років — трьох жінок та двох чоловіків, кожен з яких мав чітко визначену роль у схемі.

Фігуранти діяли за заздалегідь продуманою схемою: вони підшукували соціально незахищених осіб, які перебували у складних життєвих обставинах і мали нерухомість. Щоб завоювати довіру потерпілих, зловмисники представлялися волонтерами, приносили продукти та необхідні речі, створюючи ілюзію турботи.

Далі вони пропонували «допомогу» у продажу квартир для нібито придбання житла меншої площі, обіцяючи додаткові кошти для потреб власників. Насправді ж шахраї заволодівали правовстановлюючими документами та оформляли право власності на підставних осіб або на себе, залишаючи справжніх власників без житла.

В результаті таких дій фігуранти незаконно привласнили дев’ять квартир на загальну суму близько 14 мільйонів гривень. Встановлено, що вони намагалися заволодіти ще п’ятьма квартирами, проте правоохоронці зірвали ці спроби. Наразі на незаконно привласнене майно накладено арешт.

Організатору та його спільникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ТОЧКА ЗОРУ

Скандал навколо радників нового керівника Офісу Президента: що стоїть за інформаційною хвилею

У соціальних мережах та медіапросторі стрімко набрав обертів резонанс навколо радників нового очільника Офісу Президента Кирила Буданова. Після його призначення з’явилися публічні твердження про те, що частина помічників, які працювали ще за керівництва Андрія Єрмака, нібито зберегли свої позиції й за нового глави ОП. Це одразу стало ґрунтом для гучних заяв про «зраду», приховані домовленості та безперервність старих впливів.

Утім, більш уважний аналіз ситуації свідчить, що емоційна реакція значно випередила реальний стан речей. Політолог Олексій Голобуцький зазначає, що джерелом скандалу стали не кадрові рішення як такі, а особливості роботи державної бюрократії. За його словами, інформаційна хвиля виникла через формальні списки та документи, які не були оперативно оновлені після зміни керівництва.

Станом на перші дні після призначення новий очільник ОП справді не призначив повністю оновлену команду радників і помічників. Частина людей, які працювали з попереднім керівником, тимчасово залишалася поза штатом. Саме це й стало формальним приводом для гучних заголовків і хвилі обурення в соцмережах.

Однак логіка «Буданов залишив собі радників Єрмака» виглядає радше зручною для клікбейту, ніж коректною з точки зору реальної управлінської практики. За словами Голобуцького, новий очільник ОП у перші тижні роботи зосереджений не на косметичних кадрових рішеннях, а на значно важливіших питаннях — перемовинах із міжнародними партнерами щодо деталей мирного плану, реагуванні на масовані удари по енергетичній інфраструктурі, роботі в умовах постійно змінної внутрішньої та зовнішньої ситуації.

У таких обставинах очікувати миттєвого «перезавантаження» апарату — щонайменше наївно. Будь-яка бюрократична система працює інерційно, а швидкі кадрові рішення є радше винятком, ніж правилом. Тим більше — у момент, коли країна перебуває у фазі активних переговорів і кризових викликів.

Голобуцький наголошує: відсутність негайних звільнень або призначень не є свідченням політичної змови чи прихованої залежності. Це типовий перехідний період, коли новий керівник вивчає документацію, посадові інструкції та концентрується на критично важливих завданнях, а не на публічних жестах.

Інформаційний шум навколо цієї теми, за його словами, лише демонструє хронічну проблему українського медіаполя — прагнення знайти «зраду» там, де є звичайна управлінська рутина. У результаті суспільству підсовують спрощену і емоційну картинку замість тверезого аналізу.

У підсумку історія з радниками виглядає не як сенсація, а як приклад того, як перехідний момент і бюрократичні процеси стають ґрунтом для гучних, але порожніх скандалів. І, схоже, у цій ситуації варто більше говорити не про персоналії, а про реальні виклики, з якими нині стикається держава.

Земля біля аеропорту “Київ”: Київрада планує довгострокову оренду стратегічної ділянки в Солом’янському районі

Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

Майнові трансформації посадовиці Одеської ОДА: питання без відповідей

Головна спеціалістка управління містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації Оксана Леонідівна Соснова опинилася під пильною увагою громадськості та аналітиків через суперечливу динаміку своїх статків. Аналіз відкритих декларацій і повідомлень про суттєві зміни майнового стану свідчить про разючий дисбаланс між задекларованими доходами чиновниці та масштабами фінансових операцій із нерухомістю, що відбувалися упродовж відносно короткого періоду.

Майнова хронологія бере початок у 2017 році. Саме тоді Соснова задекларувала придбання квартири в Одесі площею 63 квадратні метри за 201 тисячу гривень. Уже на цьому етапі експерти звертали увагу на нетипово низьку ціну для ринку міської нерухомості, однак подальші події зробили цю деталь лише першим сигналом у довшому ланцюгу операцій.

Справжній стрибок відбувся у березні 2023 року. Соснова придбала одразу дві квартири в Одесі загальною вартістю близько 2,9 мільйона гривень. Один із об’єктів — 71,8 квадратного метра — коштував 1,85 млн грн, інший — 48 квадратів — обійшовся у 1,03 млн грн. На той момент офіційні доходи чиновниці не демонстрували фінансових можливостей для таких масштабних придбань.

За даними декларацій, у 2024 році її сукупний дохід складався із зарплати в ОДА у розмірі 551 тисяча гривень і пенсії у 137 тисяч. Ці цифри не співмірні ні з темпом накопичення майна, ні з сумами, витраченими на нерухомість протягом попередніх років.

У листопаді 2025 року Соснова подала два повідомлення про суттєві зміни. Протягом одного тижня вона продала нерухоме майно громадянці Владлені Ярмолович за 2,06 млн грн. Того ж дня здійснила ще одну фінансову операцію — заміну сторони у договорі асоційованого членства у споживчому товаристві «Сузір’я Будова» на суму 2,45 млн грн. Сукупні надходження лише за цими транзакціями перевищили чотири мільйони гривень.

Висока динаміка придбання та продажу майна, значний розрив між реальними операціями та офіційними доходами, а також практика оформлення активів у різні періоди часу створюють низку питань щодо джерел фінансування. Такі зміни виглядають особливо контрастно на тлі декларованих доходів державної службовиці.

Матеріал викликає дедалі більший суспільний резонанс, адже вказує на можливі системні ознаки незаконного збагачення чи прихованих джерел доходів. Поки Соснова не надала публічних пояснень щодо походження коштів, історія її стрімких майнових операцій лише загострюється.

Перспективи виборів із зовнішніми гарантіями: оцінка політичних шансів на тлі воєнної реальності

Віталій Портников, відомий український журналіст і аналітик, звертає увагу на те, що можливе проведення президентських виборів у форматі із зовнішніми безпековими гарантіями може сформувати особливий політичний контекст, у якому позиції чинного глави держави Володимира Зеленського виглядатимуть найбільш виграшними. Йдеться про сценарій, коли вибори відбуваються не в умовах активних бойових дій, а в ситуації часткового або повного «замороження» конфлікту, причому із залученням США та Росії як гарантів безпеки на час виборчого процесу.

На думку Портникова, такий формат кардинально обмежує можливості для формування конкурентного середовища. У період воєнного стану більшість політичних сил не має достатнього доступу до медіа-ресурсів, суспільної мобілізації та інструментів ведення відкритої кампанії. У цих умовах потенційні конкуренти Зеленського можуть або відмовитися від участі, або не мати ресурсів для повноцінного передвиборчого змагання. Це створює ситуацію, коли політичне поле фактично звужується до одного домінуючого кандидата.

У такому разі, вважає Портников, виборча кампанія матиме обмежений характер і, швидше за все, складатиметься з так званих технічних кандидатів або спойлерів. Це суттєво підсилює позиції чинного президента, який зберігає впізнаваність, контроль над вертикаллю влади та публічний ресурс навіть у період воєнного стану.

Журналіст також зауважив, що проведення виборів у таких умовах де-факто відбуватиметься під час війни, що створює додаткові переваги для чинного глави держави. Раніше колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має організувати президентські вибори, а Володимир Зеленський висловив готовність провести голосування протягом 60–90 днів за умови надання Сполученими Штатами необхідних гарантій безпеки виборчого процесу.