Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ініціювала дисциплінарне провадження стосовно судді Першого апеляційного адміністративного суду Анатолія Блохіна. Відповідне рішення стало результатом розгляду скарги, поданої юристкою громадської організації «Автомайдан» Тетяною Чижик, яка звернула увагу на обставини, що можуть мати істотне значення для оцінки дотримання суддею вимог законодавства та суддівської етики.

У поданій скарзі зазначається, що дружина судді — Тетяна Сергіївна, яка народилася 28 січня 1973 року, — має громадянство Російської Федерації. На думку заявниці, така інформація потребує ретельної перевірки з боку органу суддівського врядування, з огляду на підвищені вимоги до незалежності, доброчесності та безсторонності суддів, особливо в умовах триваючої збройної агресії Росії проти України.

Суддя Блохін у своїй майновій декларації за 2024 рік не вказав інформацію про проживання дружини в Криму, наявність рахунків у російських банках та використання нерухомості на окупованій території.

Сам суддя у письмовому поясненні заявив, що не знає про російське громадянство та активи дружини, а також не має доступу до відповідних інформаційних баз. Він зазначив, що доводи скарги базуються на припущеннях, які неможливо підтвердити чи спростувати.

Служба безпеки України повідомила, що за випискою з реєстру платників податків РФ встановлено наявність громадянства у особи, чиї персональні дані збігаються з даними дружини Блохіна. Прикордонна служба підтвердила, що у 2017–2021 роках суддя неодноразово виїжджав через пункт пропуску «Чонгар» до анексованого Криму. Дружина судді виїхала до Криму у червні 2018 року, а її повернення на підконтрольну територію не зафіксовано.

У суддівському досьє Блохіна є анкета від 28 лютого 2018 року, в якій як фактичне місце проживання дружини та дітей він вказав населений пункт в АР Крим.

Наразі ВРП продовжує розгляд дисциплінарного провадження і прийме рішення щодо можливого притягнення судді до відповідальності.

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ярослав Василенко за певний період здійснив 25 поїздок на територію тимчасово окупованого Криму. Ця інформація привернула значну увагу громадськості та стала предметом активного обговорення в медіапросторі, з огляду на особливий статус півострова та обмеження, встановлені українським законодавством.

Сам суддя пояснив, що його поїздки мали виключно особистий характер і були пов’язані з необхідністю лікування дружини. За його словами, саме в Криму вона проходила медичні процедури, які, на його переконання, були важливими для підтримання її здоров’я. Василенко наголошував, що не мав на меті порушувати норми закону чи ігнорувати політичний контекст ситуації.

Фактично, Василенко не поніс жодної кримінальної відповідальності за незадеклароване майно. Кримінальну справу закрили через неможливість перевірити власність дружини у РФ у зв’язку з російською агресією. Натомість суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У середу Вища рада правосуддя (ВРП) повернеться до розгляду справи, відкритої за скаргою юристів, що стосується дисциплінарної відповідальності Василенка. Очікується, що Палата ВРП ухвалить рішення: або залишить суддю без покарання, або відправить його на звільнення.

Залізничний районний суд Львова виніс вирок Андрію Ф., який під час служби за контрактом самовільно залишив військову частину, зберігав вибухові пристрої та займався незаконним обігом наркотичних засобів у місті. За це чоловік отримав 6,5 років ув’язнення з конфіскацією всього майна. Рішення суду було оголошено в лютому 2026 року, після розгляду численних доказів та свідчень.

Як йдеться у вироку, уродженець Полтави, перебуваючи на військовій службі, у січні 2025 року самовільно залишив місце служби та понад дев’ять місяців перебував поза межами військової частини. В його квартирі, яку обшукали правоохоронці після затримання в жовтні 2025 року, були виявлені вибухові пристрої, а також наркотичні та психотропні речовини. У межах слідства було встановлено, що Андрій Ф. не лише зберігав ці предмети, а й активно займався їх розповсюдженням на території міста, роблячи закладки у різних районах Львова.

Дезертира затримали після того, як він залишив кілька «закладок» з канабісом у 5-му парку Львова. Йому інкримінували дезертирство, зберігання вибухових пристроїв та зберігання з метою збуту наркотичних засобів. Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочину — у 2024 році його умовно-достроково звільнили для проходження військової служби за контрактом.

Суддя Сергій Колодяжний дослідив матеріали справи та аргументи сторін. Він визнав Андрія Ф. винним і зарахував частину невідбутого покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання становить 6,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок ще можна оскаржити.

В Одеській області останнім часом активно демонструється боротьба з корупцією серед представників силових структур. Місцеве ДБР фіксує рекордну кількість затримань правоохоронців, які, за версією слідства, брали участь у протиправних схемах. Публікуються деталі операцій, показуються вилучені гроші та майно, звітується про нібито викриті злочинні угруповання всередині системи. На перший погляд, це створює враження ефективної та принципової роботи правоохоронців у боротьбі з корупцією.

Проте за гучними арештами та публічними демонстраціями криється значно складніша реальність. За інформацією з джерел серед силовиків, більшість затримань відбуваються не через незалежне розслідування чи активну боротьбу зі злочинністю, а внаслідок внутрішніх узгоджень і перерозподілу корупційних потоків. Колеги та керівництво часто виступають ініціаторами «здачі» підлеглих або конкурентів, що дозволяє контролювати та перерозподіляти фінансові та ресурсні потоки, не втрачаючи власних доходів.

Типовий випадок стався в Білгород-Дністровському районі. Керівник сектору мобілізаційної роботи райадміністрації роками заробляв на незаконному вивезенні призовників до Молдови за великі суми. Коли чиновник вирішив скоротити передачу грошей кураторам та звернувся до ДБР із заявами на всю ланку, його самого підставили й затримали під час чергового рейду.

Схожа ситуація трапилася в Приморському РТЦК Одеси. Співробітник, який отримував від ухилянтів гроші за відстрочку мобілізації, поскаржився на високі відсотки керівництву. Його розповідь швидко дійшла до ДБР, і він опинився серед затриманих, а його місце зайняв «більш лояльний» працівник.

Таким чином, ДБР отримує «врожай» на фоні внутрішніх конфліктів у силових структурах. За гучними затриманнями слідують премії, звання та ефектні звіти. Проте багато справ можна «вирішити» без шуму, а вилучені гроші не завжди потрапляють у офіційні протоколи.

Загалом йдеться не про системну боротьбу з корупцією, а про її перебудову. Жадібних і необережних витісняють, щоб на їхнє місце прийшли більш слухняні фігури. Грошові потоки зберігаються, ланцюжки працюють, змінюються лише імена. Система функціонує за законами жадібності і контролю, а не справедливості.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила подання про звільнення прокурора Офісу генерального прокурора Сергія Онікеєнка. Підставою для такого рішення стали результати перевірки, які виявили відсутність належних доказів інвалідності, що слугувала підґрунтям для отримання ним пенсійних виплат упродовж двох років.

Під час розгляду дисциплінарних матеріалів комісія дійшла висновку, що документи, надані для підтвердження стану здоров’я, не відповідають встановленим вимогам і не дають можливості однозначно підтвердити законність призначення пенсії. У зв’язку з цим було ініційовано процедуру звільнення як таку, що відповідає нормам прокурорської етики та чинного законодавства.

Сергій Онікеєнко працює в органах прокуратури з грудня 2002 року. З вересня 2022 року обіймає посаду прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах управління нагляду за дотриманням законів органами БЕБ ОГП. У 2023 році йому було встановлено ІІ групу інвалідності, що дозволяло отримувати пенсію паралельно із зарплатою. За два роки сума виплат склала майже 500 тис. грн.

Після викриття корупційної схеми в Хмельницькій МСЕК з’явилася інформація про масове отримання статусу осіб з інвалідністю серед прокурорів. У жовтні 2024 року Онікеєнко письмово заявив про відсутність інвалідності, через що його не направляли на повторне медобстеження. Вже за кілька днів він звернувся за довідкою про зарплату для оформлення пенсії за вислугу років.

У липні 2025 року рішення МСЕК про встановлення інвалідності визнали необґрунтованим. Виявилося, що прокурор не надав кадровому підрозділу необхідні документи, а також був заброньований від мобілізації, хоча особи з інвалідністю не підлягають призову.

Сам Онікеєнко не погодився з дисциплінарною скаргою. Він пояснив, що через стрес, ненормований графік, евакуацію родини та смерть батька загострилися його хронічні захворювання. Прокурор стверджує, що не мав підстав сумніватися у рішеннях МСЕК, оскільки проходив обстеження особисто.

Інформація про стан його здоров’я є конфіденційною. З грудня 2024 року він перейшов на пенсію за вислугу років і більше не отримує виплат по інвалідності. Згідно з декларацією, у 2024 році його заробітна плата перевищила 1,3 млн грн, а пенсійні виплати склали понад 250 тис. грн.

Нагадаємо, у січні Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення на пожиттєве утримання колишнього голову Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, який фігурував у міжнародному розшуку через корупційний скандал.

Правоохоронні органи України зупинили складну та багаторівневу схему незаконного виведення коштів, до якої, за матеріалами слідства, були залучені великі аптечні мережі, що працювали в різних регіонах країни. Йдеться про системні фінансові операції, які протягом кількох років дозволяли учасникам мінімізувати податкові зобов’язання та приховувати реальні обсяги доходів.

Слідство встановило, що у період з 2022 по 2025 роки близько десяти аптечних мереж, до складу яких входило 183 юридичні особи, застосовували схожий механізм виведення коштів у тінь. Формально підприємства нібито замовляли послуги з дезінфекції приміщень, а також обробки від гризунів із використанням ультразвукового обладнання. Насправді ж такі послуги або не надавалися взагалі, або мали суто паперовий характер.

За версією слідства, організатор схеми створив іноземне представництво в Україні, підробляв акти надання послуг та залучив до оборудки директорів і головних бухгалтерів підконтрольних структур.

Наразі організатору повідомлено про підозру у службовому підробленні та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Директору та головному бухгалтеру підконтрольних компаній також оголошено підозри за службове підроблення. Тривають слідчі дії, податкові перевірки та арешти рахунків і активів.

За інформацією ЗМІ, фігурантом справи може бути компанія фармацевтичної групи TOB “ФАРМАСТОР”, власником якої є Ігор Червоненко, а часткою бізнесу володіє Тимур Міндіч.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив підсумки масштабної роботи органів прокуратури, спрямованої на викриття корупційних схем у сфері грошового забезпечення військовослужбовців. У центрі уваги слідства опинилися численні факти зловживань, пов’язаних із нарахуванням та виплатою коштів, які держава гарантує військовим у межах відповідних програм соціального захисту.

За інформацією прокуратури, розслідування встановили, що окремі посадові особи використовували службове становище для незаконного впливу на фінансові процеси. Йдеться про маніпуляції з документами, штучне завищення або заниження сум виплат, а також затримки коштів з метою подальшого привласнення. Такі дії не лише завдавали значних збитків державному бюджету, а й безпосередньо порушували права військовослужбовців, які виконують обов’язок із захисту країни.

За процесуального керівництва Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони оголошено підозру колишньому заступнику командира військової частини — начальнику штабу. Слідство встановило, що він організував безпідставне нарахування та виплату додаткових коштів собі та іншим військовослужбовцям за фіктивну участь у бойових діях. Завдані державі збитки становлять 1,97 млн грн. Підозрюваному вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Генпрокурор уточнив, що цей випадок не поодинокий. Лише у 2026 році за процесуального керівництва спеціалізованих прокуратур у сфері оборони:

у 36 кримінальних провадженнях повідомлено про підозру 51 особі за фактами незаконних виплат грошового забезпечення та додаткових винагород за виконання бойових завдань;

загальна сума встановлених збитків державі перевищує 88,7 млн грн.

«Моя позиція принципова і незмінна: на війні не можна красти, прикриваючись формою чи званням. Виплати військовим не ресурс для зловживань, а елемент справедливості та бойової стійкості», – резюмував Руслан Кравченко.

Державна авіаційна служба України, яка мала б виступати гарантом безпеки польотів та незалежним контролером авіаційної галузі, протягом останніх років втратила ключові функції регулятора. За оцінками фахівців та учасників ринку, відомство перестало ефективно виконувати роль незалежного органу, покликаного захищати інтереси держави та оборонного сектору. Натомість його діяльність дедалі більше нагадує адміністративний апарат, який ухвалює рішення на користь окремих комерційних або політичних груп, іноді навіть пов’язаних із країною-агресором.

Особливу роль у цьому процесі відіграло попереднє керівництво служби на чолі з Олександром Більчуком, яке, за свідченнями експертів, активно сприяло концентрації повноважень та послабленню незалежного контролю. Такі дії призвели до того, що стратегічні питання авіаційної безпеки та розвитку сектору часто вирішувалися поза рамками державних інтересів. Економічні та безпекові ризики, пов’язані з такою ситуацією, створюють тривожні перспективи для української авіації, знижуючи довіру партнерів і міжнародних авіаційних організацій.

Одним із найбільш резонансних прикладів стало рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів Мі-8 компанії AAL Group Ltd. Попри те, що в Україні є власні підприємства, здатні виконувати ці роботи, обрали офшорну структуру, кінцевим бенефіціаром якої називають компанію «Вертольоти Росії», що входить до держкорпорації «Ростех». За інформацією ринку, саме після цього рішення Більчука звільнили. Додатково зазначається, що американські військові структури раніше визнали цю компанію непридатною для співпраці через зв’язки з РФ.

Не менш проблемною стала ситуація з літаками Іл-76, які традиційно використовувалися для військових, гуманітарних і евакуаційних місій. У 2023 році Державіаслужба спершу підтвердила відсутність обмежень для їх експлуатації, але згодом різко змінила позицію, заявивши про відсутність цивільних сертифікатів типу. Це фактично заблокувало використання бортів, призвело до простою техніки та фінансових втрат для держави.

Паралельно регулятор видавав сертифікати льотної придатності, спираючись на документи російського розробника ПАТ «Іл», який перебуває під українськими санкціями. Експерти наголошують: така практика могла означати легалізацію рішень підприємства країни-агресора і створювати фінансові вигоди для російської сторони. При цьому в Україні є власні сертифіковані організації, здатні забезпечити технічний супровід без будь-яких контактів із підсанкційними структурами.

Історія проблем у відомстві має довший характер. Ще у 2016 році НАБУ завершило розслідування щодо тодішнього керівника служби Дениса Антонюка через підозри у зловживанні службовим становищем і наданні переваг окремим перевізникам. Збитки тоді оцінювалися у сотні тисяч гривень.

До повномасштабної війни медіа неодноразово повідомляли про корупційні практики під час видачі дозволів на польоти, затягування розгляду документів і створення штучних бар’єрів для авіакомпаній. У публікаціях фігурували посадовці керівної ланки служби, зокрема перший заступник голови Сергій Коршук. Однак системних кадрових і управлінських висновків зроблено не було.

Фахівці галузі переконані: з огляду на воєнний стан та стратегічне значення авіації, діяльність регулятора потребує комплексної перевірки, а можливі зв’язки з підсанкційними або афілійованими з РФ структурами — ретельної правової оцінки.

Наприкінці січня геомагнітна ситуація навколо Землі стабілізувалася, і ця тенденція продовжиться й у перші дні лютого. Згідно з останніми оцінками науковців, на найближчий час не передбачається значних магнітних бур, що дає підстави для заспокоєння. Прогноз на 1 лютого передбачає лише короткочасні періоди слабкої геомагнітної активності, яка не досягне таких рівнів, щоб спричинити серйозні потрясіння.

Хоча геомагнітна активність на певні моменти може бути помітною, її інтенсивності не буде достатньо для утворення повноцінної магнітної бурі. Це означає, що не слід очікувати великих збурень в електронних системах чи впливу на здоров’я людей. Водночас важливо відзначити, що навіть слабкі зміни в геомагнітному полі можуть впливати на деякі аспекти життя, зокрема, на роботи навігаційних і комунікаційних систем.

Вчені наголошують, що нинішнє затишшя настало після винятково потужної сонячної радіаційної бурі, яку Земля пережила 19 січня. Тоді було зафіксовано подію рівня S4 — одну з найсильніших за понад два десятиліття. За масштабами вона стала найпотужнішою з жовтня 2003 року, перевершивши навіть так звані «хелловінські» бурі початку 2000-х.

Радіаційні бурі виникають унаслідок потужних викидів на Сонці, коли заряджені частинки, переважно протони, розганяються майже до швидкості світла. До Землі вони долітають усього за десятки хвилин і концентруються в полярних регіонах, де проникають у верхні шари атмосфери.

Попри рекордну потужність події 19 січня, загрози для людей на поверхні планети не було. Атмосфера та магнітне поле ефективно поглинули випромінювання. Фахівці пояснюють це так званим «м’яким» спектром частинок: буря була сильною за класифікацією, але недостатньо енергійною, щоб її наслідки відчувалися на землі.

Водночас на великих висотах ризики залишаються суттєвими. Радіаційні бурі небезпечні для астронавтів, польотів над полярними регіонами та супутникових систем. Під час січневої події фіксувалися короткочасні збої в роботі окремих космічних апаратів.

Фахівці також нагадують, що радіаційні бурі не варто плутати з геомагнітними. Саме геомагнітні бурі здатні спричиняти полярні сяйва, впливати на системи зв’язку, навігацію та енергетичну інфраструктуру. На початку лютого таких явищ не прогнозується.

Одеський будівельний ринок десятиліттями працює за непрозорими правилами, де формальні закони часто відступають перед домовленостями поза офіційними процедурами. На фоні такого середовища корпорація КУБ вирізняється масштабами та системністю діяльності, що виходить за межі звичних схем. Заснована Олегом Володимировичем Невзоровим спільно з Михайлом Валентиновичем Партікевичем, структура КУБ за своєю організацією нагадує добре налагоджену систему з чітким розподілом ролей, прозорими фінансовими потоками та механізмами мінімізації юридичної відповідальності.

Основним інструментом управління став комплекс підконтрольних юридичних осіб, серед яких виділяються ОК ЖБК «Вільямс», ТОВ «Югстрой-СУ-1», ТОВ «ДК…». Через цю мережу реалізуються будівельні проєкти різного масштабу, контролюються поставки матеріалів та фінансові потоки, що дозволяє мінімізувати ризики та уникати непередбачених перевірок. Кожна компанія у системі виконує конкретну функцію, від управління об’єктами та підрядними роботами до бухгалтерського та юридичного супроводу, створюючи фактично замкнуту екосистему, здатну діяти автономно від зовнішнього впливу.

ЖБК «Вільямс» під виглядом пайових внесків акумулював мільярдні суми на реалізацію масштабних проєктів — «Таїровські сади», «Сади Рів’єри», Aqua Marine. Фінансовий моніторинг при цьому фактично ігнорувався. Замість стандартних договорів купівлі-продажу використовувалися сотні персональних меморандумів із фізичними особами, що створювало ідеальні умови для легалізації коштів невідомого походження без належних перевірок.

За оцінками слідства Бюро економічної безпеки у межах кримінального провадження, лише за один досліджуваний період сума ухилення від податку на прибуток перевищила 23 мільйони гривень. Загальний обіг тіньових коштів, що прокручувався через мережу ФОП-посередників, за даними матеріалів справи, наблизився до пів мільярда гривень.

Внутрішня структура групи вибудувана за класичними кримінальними лекалами. Невзоров відповідає за стратегічні рішення та комунікацію з представниками влади, забезпечуючи недоторканність бізнесу. Партікевич, у свою чергу, займається операційним управлінням, бухгалтерськими маніпуляціями та фальсифікацією документації.

Технічні компанії — «Югстрой-СУ-1» і «Голдстрой» — використовуються для створення фіктивних витрат, штучної дебіторської заборгованості та мінімізації податкових зобов’язань. «Одеком Девелопмент», формально оформлений на родичів організаторів, акумулює прибутки під виглядом консалтингових і девелоперських послуг, що дозволяє відводити гроші від реального будівництва.

Найбільш цинічним елементом цієї схеми є використання корупційних зв’язків як щита від правосуддя. Замість арештів рахунків, блокування діяльності чи реальних підозр, структура роками отримує мовчазну лояльність контролюючих органів. Відсутність податкових накладних, фінансової звітності та очевидні порушення законодавства залишаються без належної реакції, що лише посилює підозри у системному «кришуванні».

Попри складну економічну ситуацію та триваючу війну, деякі компанії в Україні не лише утримують свої позиції на ринку, а й демонструють значне зростання оборотів завдяки співпраці з державними та місцевими бюджетними структурами. Яскравим прикладом такої динаміки є столичне товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопром». Підприємство спеціалізується на постачанні продуктів харчування та готових страв для навчальних закладів, лікарень, соціальних центрів і інших установ, що фінансуються за рахунок державного бюджету.

За підсумками лише січня цього року компанія отримала значну кількість замовлень на постачання харчових продуктів у місті Київ, що підтверджує високу довіру з боку органів влади та ефективність логістики та організаційних процесів «Зернопром». Стратегія компанії ґрунтується на поєднанні оптимізації внутрішніх витрат, високої якості продукції та дотримання вимог безпеки харчових продуктів, що дозволяє залишатися надійним партнером для бюджетних установ навіть у періоди економічної нестабільності.

Черговим підтвердженням стабільності компанії на бюджетному ринку стала закупівля, оголошена Вишгородським ліцеєм «Сузір’я». Навчальний заклад замовив постачання сніданків та обідів для учнів на період із січня по травень 2026 року. Договір на суму 5,18 мільйона гривень було укладено саме з ТОВ «Зернопром».

Січень виявився для компанії особливо результативним. За цей місяць вона отримала близько десяти бюджетних замовлень у столиці та області. Загальна вартість укладених угод склала майже 20 мільйонів гривень. Для порівняння, за весь 2025 рік «Зернопром» підписав договорів на 40 мільйонів гривень, у 2024 році — на 25 мільйонів, у 2023-му — на 17 мільйонів, а у 2022-му — менш ніж на 10 мільйонів гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель компанія отримала понад три сотні бюджетних контрактів. Загальна вартість укладених договорів перевищила 126 мільйонів гривень, а після коригувань фактична сума становить понад 107 мільйонів. Географія діяльності підприємства обмежується Києвом і Київською областю, однак коло замовників є надзвичайно широким — від музичних ліцеїв і загальноосвітніх шкіл до управлінь освіти та соціальних установ.

Найбільшими клієнтами «Зернопрому» стали Київський державний музичний ліцей імені Миколи Лисенка, а також освітні структури Обухова, Обухівського району та кількох громад Київщини. Саме ці замовники забезпечили компанії десятки мільйонів гривень бюджетних надходжень.

ТОВ «Зернопром» було зареєстроване у 1999 році в Києві подружжям Олександром та Оленою Мазурками. Згодом до складу власників долучився їхній син Максим, який став співзасновником компанії у 2012 році у віці 22 років. Сьогодні підприємство входить до ширшої бізнес-групи родини Мазурків, до якої також належать аграрні, будівельні та девелоперські компанії, що працюють у сфері АПК, нерухомості та оренди.

Бізнес-активність родини тісно переплітається з державною та політичною сферою. У 2012–2016 роках Олександр Мазурко очолював державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”», яке підпорядковувалося Фонду державного майна України. Сам Максим Мазурко у 2015 році став депутатом Київської обласної ради, де входив до комісії з питань бюджету та фінансів.

Його дружина у 2016–2020 роках працювала в Міністерстві юстиції України на посаді провідного спеціаліста профільного департаменту. Родинні зв’язки простежуються і в чинних структурах влади. Близький родич Мазурків нині працює в Офісі Президента України на посаді головного консультанта в директораті з питань економічної політики. У своїх деклараціях він зазначав користування квартирою та автомобілем, що належать членам родини Мазурків, а також отримання від них фінансових позик.

Окремої уваги заслуговує земельне питання. Родина Мазурків володіє десятками гектарів землі на Київщині, зокрема в Іванкові. Частина цих активів стала предметом судових спорів. Правоохоронні органи досліджували обставини придбання понад 40 гектарів землі компанією родини, з’ясувавши, що частина ділянок накладалася на землі лісового фонду. У 2021 році Верховний Суд остаточно скасував рішення, яким компанія визнавалася власником 42 гектарів, визнавши відчуження землі таким, що відбулося з порушенням законодавства.

На цьому тлі стрімке зростання бюджетних контрактів «Зернопрому» виглядає не лише як приклад підприємницької успішності, а й як ілюстрація того, наскільки тісно в Україні переплітаються бізнес, політика та доступ до державних ресурсів.

Регіональна філія «Укрзалізниці» — «Одеська залізниця» — уклала договір на закупівлю спеціалізованого колесотокарного верстата, вартість якого становить 55,44 мільйона гривень. Придбання обладнання здійснювалося в межах процедури відкритих торгів, проте фактична конкуренція на тендері була відсутня, оскільки заявку подав лише один учасник.

Згідно з умовами договору, нове обладнання призначене для обслуговування та відновлення колісних пар рухомого складу. Очікується, що введення верстата в експлуатацію дозволить підвищити точність обробки, скоротити час ремонту та зменшити зношення деталей, що напряму впливає на безпеку та надійність залізничних перевезень у південному регіоні.

Під час підготовки закупівлі представник французького виробника обладнання заявляв про готовність запропонувати альтернативні умови оплати та постачання. Втім замовник повідомив, що діє відповідно до внутрішнього порядку закупівель «Укрзалізниці» в умовах воєнного стану, затвердженого правлінням компанії, і не має підстав для зміни процедури.

Власником ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» є колишній народний депутат Максим Єфімов, який у 2023 році достроково склав депутатський мандат. Після цього він зосередився на бізнес-діяльності, зокрема у сфері важкого машинобудування.

Закупівля дороговартісного обладнання без конкуренції вкотре порушує питання прозорості та ефективності витрачання коштів у структурі державної компанії, особливо в умовах воєнного стану та обмежених бюджетних ресурсів.

Дослідники з Корейського інституту передових наук і технологій (KAIST) представили інноваційний медичний спрей, здатний за лічені секунди зупиняти кровотечу та прискорювати загоєння ран. Розробка вже привернула увагу фахівців як перспективне рішення для лікування порізів, травм і ушкоджень, зокрема в умовах невідкладної допомоги, коли швидкість має вирішальне значення.

Принцип дії нового засобу базується на використанні спеціального гемостатичного порошку. Після розпилення на кровоточиву поверхню активні компоненти миттєво взаємодіють із кров’ю, утворюючи захисний бар’єр. Цей шар не лише блокує подальшу втрату крові, а й створює оптимальне середовище для початку регенерації тканин, зменшуючи ризик ускладнень.

Кандидат наук Кюсун Парк зазначив, що спрей може рятувати життя як у цивільній медицині, так і на полі бою. За словами розробників, засіб планують використовувати для надання першої допомоги солдатам, а також у зонах катастроф, дорожньо-транспортних пригодах та екстреній медицині.

Дослідницьку групу очолювали професори Стів Парк та Санйон Джон. Новий спрей вже протестували в складних умовах та за різної погоди і температури. Вчені впевнені, що технологія, завдяки простоті застосування та транспортування, може значно покращити швидкість надання допомоги та зменшити втрати життя.

Багато людей звикли відокремлювати соковиті зерна граната від кісточок і вважати останні зайвими, проте насправді це хибне уявлення. Кісточки становлять значну частину плода — до п’ятої частини його маси — і є цілком придатними для споживання. Гранат складається з яскраво-червоних арилів, наповнених соком, та твердих або напівтвердих кісточок, які приховують у собі чимало корисних компонентів.

Структура гранатових кісточок щільна й волокниста. Саме в цих волокнах містяться речовини, що позитивно впливають на роботу травної системи. Харчові волокна сприяють кращому перетравленню їжі, підтримують баланс мікрофлори кишечника та допомагають організму природним шляхом очищатися від зайвих продуктів обміну.

Сучасні дослідження підтверджують, що кісточки багаті на ненасичені жирні кислоти, антиоксиданти, фенольні сполуки та рідкісну пунікову кислоту. Ці речовини вивчають у контексті профілактики діабету, ожиріння та серцево-судинних захворювань.

Страх про можливу кишкову непрохідність не підтверджений науковими даними. Кісточки граната дрібні та м’які, а клітковина в них сприяє нормальному травленню. Вживати гранат із кісточками можна — вони не повністю перетравлюються, але не шкодять організму. Головне — помірність та ретельне пережовування.

За даними WebMD, оптимальна порція граната на день — близько половини плода або півсклянки зерен. Це дозволяє отримати всі корисні речовини без перевантаження шлунка та надлишку цукру. Людям із діабетом перед вживанням граната рекомендується проконсультуватися з лікарем.

Вітамін С є незамінним антиоксидантом, що відіграє критичну роль у підтримці нормального функціонування організму. Він активно бере участь у синтезі колагену — білка, необхідного для міцності судин, шкіри, кісток і суглобів. Завдяки цьому вітамін С сприяє швидшому загоєнню ран і підтримує еластичність тканин.

Крім того, вітамін С підвищує засвоєння заліза з рослинних продуктів, що допомагає запобігти розвитку анемії та покращує загальний рівень енергії. Його антиоксидантні властивості захищають клітини від шкідливого впливу вільних радикалів та знижують запальні процеси в організмі, що особливо важливо для підтримки імунної системи та здоров’я серцево-судинної системи.

Вітамін С також важливий для схуднення, адже бере участь у метаболізмі та синтезі карнітину, що сприяє спалюванню жирів. Він підтримує імунітет, допомагає судинам і серцю, знижує запалення і рівень «поганого» холестерину. Крім того, вітамін С необхідний для вироблення колагену, що підтримує шкіру та суглоби, а також бере участь у синтезі нейромедіаторів, зменшуючи втому і покращуючи настрій.

Дефіцит вітаміну С особливо поширений у людей із надлишковою вагою, адже він підсилює окислювальний стрес і погіршує чутливість до інсуліну.

Крім того, вітамін С покращує засвоєння заліза з рослинних продуктів, підтримує здоров’я суглобів і шкіри, допомагає загоювати рани та зменшувати запалення. Він також захищає нейрони від окислювального стресу і може уповільнювати вікове зниження когнітивних функцій.

Вітамін С найкраще засвоюється разом із їжею, особливо з продуктами, що містять жири. Дефіцит можна запобігти, включаючи у раціон цитрусові, ягоди, броколі, болгарський перець, шпинат, квашену капусту та картоплю.

Розмови під час сну є значно поширенішим явищем, ніж прийнято вважати. Багато людей навіть не здогадуються, що вночі можуть вимовляти окремі слова, цілі фрази, сміятися, вигукувати або емоційно реагувати на сни. Зазвичай така особливість не становить небезпеки для здоров’я і не впливає на якість життя, однак у деяких випадках вона може бути маркером глибших порушень.

Фахівці пояснюють, що говоріння уві сні може виникати на різних етапах нічного відпочинку. Найчастіше воно пов’язане з фазою швидкого сну, коли мозок демонструє високу активність, близьку до стану неспання. У цей період люди бачать яскраві сновидіння, а мовні центри можуть частково активуватися, що й призводить до мимовільної мови.

Епізоди зазвичай короткі — від кількох секунд до пів хвилини. Людина після пробудження, як правило, не пам’ятає, що щось говорила. У деяких людей такі прояви виникають зрідка, у інших — періодично або хронічно.

Точної причини цього явища медицина поки не встановила. Водночас лікарі зазначають, що розмови уві сні частіше спостерігаються у людей із неврологічними або психічними порушеннями. Зокрема, вони можуть супроводжувати хворобу Паркінсона, посттравматичний стресовий розлад та розлади поведінки під час сну.

Велику роль відіграють і зовнішні чинники. Підвищений рівень стресу, тривожність, емоційне напруження або фізичне виснаження здатні значно збільшувати ймовірність нічних розмов. Так само впливають алкоголь, наркотичні речовини та хронічний недосип.

Фахівці звертають увагу, що схильність до говоріння уві сні може передаватися генетично. Саме тому діти та підлітки стикаються з цим явищем частіше, ніж дорослі.

Хоча в більшості випадків розмови уві сні не становлять небезпеки для здоров’я, вони можуть погіршувати якість відпочинку — як самої людини, так і її партнера. За регулярних епізодів або якщо нічна активність супроводжується сильними емоційними проявами, лікарі радять звернутися до спеціаліста, щоб виключити серйозні порушення сну чи психічні розлади.

Активність у вечірній та нічний час може мати небажані наслідки для здоров’я людини. Результати масштабного дослідження, в якому взяли участь сотні тисяч осіб, показали, що люди з вечірнім хронотипом — так звані «сови» — мають значно більший ризик розвитку серйозних захворювань порівняно з тими, хто віддає перевагу ранньому підйому і розпочинає день з самого ранку. Вчені, що провели це дослідження, проаналізували медичні дані понад 320 тисяч осіб віком від 39 до 74 років. Метою роботи було дослідити, як схильність до певного часу активності — ранкового або вечірнього — може впливати на стан серцево-судинної системи та загальне здоров’я на довгостроковій основі.

Згідно з отриманими результатами, люди з вечірнім хронотипом значно частіше стикаються з серцево-судинними захворюваннями, високим кров'яним тиском, а також мають більші шанси на інсульти і інші тяжкі ускладнення. Це явище можна пояснити порушенням циркадних ритмів організму, коли внутрішній біологічний годинник не відповідає природним умовам навколишнього середовища. Зміщення часу активності на нічні години змушує організм працювати в умовах, які не є оптимальними для нормального функціонування всіх систем.

Результати виявилися невтішними для прихильників нічного способу життя. У порівнянні з «жайворонками» та людьми з проміжним типом активності, «сови» значно частіше мали погані показники загального стану серцево-судинної системи. Крім того, ризик перенести інфаркт або інсульт упродовж наступних 14 років у них був помітно вищим.

Для максимальної точності дослідники врахували ключові чинники, які можуть впливати на здоров’я, зокрема харчування, масу тіла, рівень фізичної активності, артеріальний тиск, показники холестерину та інші медичні параметри. Навіть з урахуванням цих даних негативний вплив вечірнього режиму залишався суттєвим.

Експерти наголошують, що проблема полягає не лише у самому часі засинання. Вечірній хронотип часто супроводжується способом життя, який додатково підвищує ризики. За словами фахівців, люди, які ведуть нічний спосіб життя, не обов’язково мають гірше здоров’я від природи, однак вони частіше стикаються з поведінковими чинниками, що шкодять організму.

Дослідження показало, що вечірня активність часто поєднується з курінням, вживанням алкоголю, нездоровим харчуванням і нічними перекусами, а також хронічним недосипанням. У сукупності ці фактори створюють додаткове навантаження на серце та судини.

Окрім серцево-судинних ризиків, нічний спосіб життя пов’язують із вищою ймовірністю розвитку депресії, діабету, деменції та інших порушень психічного й когнітивного здоров’я. Також у «сов» фіксують підвищений ризик передчасної смерті.

Єдиним несподіваним позитивним моментом стало те, що люди з вечірнім хронотипом у середньому демонстрували дещо кращі результати в когнітивних тестах, ніж ті, хто звик рано вставати. Втім, цей ефект не компенсує загальних ризиків для здоров’я.

Щоб зменшити загрозу для серця, психіки та загального стану організму, фахівці радять поступово коригувати режим дня і намагатися лягати спати не пізніше першої години ночі.

Молодість та здоров'я безпосередньо пов'язані з тим, що ми їмо. Наш організм потребує правильного та збалансованого харчування для підтримки життєвих функцій, а також для збереження гарного вигляду і енергії на довгі роки. Деякі продукти, які здаються безпечними та звичними, насправді можуть прискорювати процеси старіння. Вони негативно впливають не тільки на шкіру, але й на загальний стан організму. Тому важливо звертати увагу на те, що потрапляє на наш стіл.

Однією з найбільших загроз для молодості є надмірне споживання цукру, зокрема в поєднанні з солодкими напоями. Збільшення рівня цукру в організмі запускає так звану глікацію — хімічну реакцію, яка пошкоджує колагенові волокна в шкірі, що відповідають за її еластичність. В результаті цього шкіра втрачає пружність, стає більш схильною до зморшок і в'ялості. Особливо шкідливими є газовані напої та енергетики, які містять значну кількість цукру, а також різноманітні добавки, що негативно впливають на рівень енергії та загальний стан організму.

Не менш шкідливими є оброблені продукти та фастфуд. Чіпси, ковбаси, готові страви містять трансжири, надлишок солі та консерванти. Вони сприяють запаленню судин, підвищують рівень «поганого» холестерину і пришвидшують старіння клітин.

Алкоголь негативно впливає на шкіру і внутрішні органи, адже зневоднює організм, уповільнює регенерацію клітин і створює додаткове навантаження на печінку. Це відображається на обміні речовин та загальному самопочутті.

Продукти з білої муки та високим глікемічним індексом — білий хліб, випічка, тістечка — різко підвищують рівень цукру в крові. Це стимулює запальні процеси і пришвидшує старіння тканин, зокрема шкіри.

Надмірне споживання солі також має негативний ефект. Вона затримує воду, викликає набряки, погіршує кровообіг і створює додаткове навантаження на серцево-судинну систему.

Окрему увагу фахівці радять звернути на перероблене м’ясо — сосиски, бекон, шинку. Такі продукти містять нітрати та надлишок солі, що підвищує оксидативний стрес і пришвидшує старіння організму.

Щоб уповільнити вікові зміни, варто збалансувати раціон. Овочі, фрукти, цільнозернові продукти, риба, горіхи та корисні жири допомагають підтримувати здоров’я клітин. Не менш важливими залишаються достатнє споживання води, повноцінний сон і помірна фізична активність.

Повна відмова від улюблених страв не є обов’язковою. Контроль порцій і баланс у харчуванні дозволяють зменшити негативний вплив продуктів і довше зберігати енергію, гарне самопочуття та здоровий вигляд.

Колишній нападник київського «Динамо» Артем Мілевський став учасником бійки з ексгравцем збірної України Сергієм Рибалкою під час поєдинку української футбольної медіаліги. Цей інцидент стався в рамках матчу між командами IGNIS, за яку виступає 41-річний Мілевський, та RUH Media Team, де 35-річний Рибалка займає посаду головного тренера.

Зустріч мала відбутися в мирній атмосфері, однак ситуація вийшла з-під контролю. Причини конфлікту між футболістами на даний момент залишаються невідомими. Відео з моментом бійки швидко стало вірусним у мережі, на якому видно, як після короткої словесної перепалки, що спалахнула між гравцями, Мілевський і Рибалка почали обмінюватися ударами кулаками.

Згодом у Instagram медіаліги UA Steel з’явилося фото, на якому Мілевський і Рибалка потискають один одному руки. Організатори коротко прокоментували інцидент: «Тема закрита».

Сергій Рибалка — вихованець харківського «Арсеналу», де вже у 18 років став найкращим бомбардиром клубу, забивши 20 голів у 48 матчах. У 2008 році він перейшов до «Динамо», спершу граючи за другу команду, а згодом закріпився в основному складі. У його кар’єрі також були виступи в чеському «Словані» та київському клубі до 2017 року.

На міжнародному рівні Рибалка пройшов усі юнацькі та молодіжні збірні України. Його найяскравішим досягненням стало «золото» чемпіонату Європи U-19 у 2009 році, де він забив вирішальний гол проти Швейцарії. У 2015 році Рибалка дебютував за національну команду України у товариському матчі проти Латвії.

У столиці завершено досудове розслідування у справі організованої шахрайської групи, учасники якої під виглядом волонтерської діяльності незаконно заволоділи дев’ятьма квартирами в Києві та Київській області. Про направлення обвинувального акта до суду повідомили у поліції Києва. За даними слідства, злочинна схема була ретельно спланована та діяла протягом тривалого часу.

Правоохоронці встановили, що організатором оборудки був 48-річний киянин. Саме він координував дії інших учасників та відповідав за загальну стратегію шахрайства. До протиправної діяльності чоловік залучив ще п’ятьох осіб віком від 37 до 53 років — трьох жінок та двох чоловіків, кожен з яких мав чітко визначену роль у схемі.

Фігуранти діяли за заздалегідь продуманою схемою: вони підшукували соціально незахищених осіб, які перебували у складних життєвих обставинах і мали нерухомість. Щоб завоювати довіру потерпілих, зловмисники представлялися волонтерами, приносили продукти та необхідні речі, створюючи ілюзію турботи.

Далі вони пропонували «допомогу» у продажу квартир для нібито придбання житла меншої площі, обіцяючи додаткові кошти для потреб власників. Насправді ж шахраї заволодівали правовстановлюючими документами та оформляли право власності на підставних осіб або на себе, залишаючи справжніх власників без житла.

В результаті таких дій фігуранти незаконно привласнили дев’ять квартир на загальну суму близько 14 мільйонів гривень. Встановлено, що вони намагалися заволодіти ще п’ятьма квартирами, проте правоохоронці зірвали ці спроби. Наразі на незаконно привласнене майно накладено арешт.

Організатору та його спільникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яке має принципове значення для захисту соціальних прав військовослужбовців. Суд визнав протиправними дії однієї з військових частин, яка відмовила у виплаті грошової допомоги в розмірі одного мільйона гривень військовому, що проходив службу та безпосередньо виконував бойові завдання на території Донецької та Луганської областей.

З матеріалів справи випливає, що чоловік був призваний на військову службу у травні 2023 року, коли йому виповнилося 22 роки. За час проходження служби він понад шість місяців перебував у районі активних бойових дій, виконуючи завдання, пов’язані з обороною держави. Суд звернув увагу на те, що сам факт участі у бойових діях був підтверджений відповідними довідками та наказами командування, які не були оскаржені чи спростовані.

Попри виконання всіх вимог, передбачених постановою Кабінету Міністрів №153, військова частина відмовилася нараховувати виплату через звільнення чоловіка. Позивач оскаржив рішення частини у суді, вважаючи його протиправним.

Суддя Зоя Плеханова дослідила всі матеріали справи та постановила, що військовий має право на одноразову виплату у розмірі одного мільйона гривень. Дії військової частини визнано незаконними, і її зобов’язано здійснити нарахування виплати. Рішення ще може бути оскаржене.

Ця справа стала прикладом того, що навіть після звільнення військовослужбовці мають право на передбачені законом компенсації за участь у бойових діях.

Заступник начальника управління з питань запобігання корупції Державної митної служби Юрій Занік, якого розглядають серед потенційних претендентів на крісло очільника ДМС, опинився під пильною увагою громадськості та експертів через структуру задекларованого майна його родини. Йдеться не лише про значні фінансові обсяги, а й про спосіб оформлення активів, який породжує запитання щодо прозорості та відповідності антикорупційним стандартам.

Згідно з наявними даними, сукупна вартість активів, пов’язаних із сім’єю посадовця, становить щонайменше 7,7 мільйона гривень. Водночас аналітики не виключають, що ця сума може бути більшою з огляду на ринкову вартість нерухомості та можливі додаткові активи. Ключовим моментом є те, що значна частина майна оформлена не на самого Юрія Заніка, а на його близьких родичів.

Матір посадовця у 2019 році придбала будинок із земельною ділянкою під Львовом орієнтовною вартістю близько 88 тисяч доларів. Водночас вона є пенсіонеркою і, за відкритими даними, не мала доходів, які б дозволяли здійснити таку покупку.

У тому ж 2019 році в документах з’являється ще одна особа — Оксана Біляк. Спершу вона вказується як така, що користується квартирою батька, а вже у 2020 році Занік задекларував спільне проживання з нею. Того ж року Біляк придбала будинок площею 247 кв. м вартістю близько 1,2 млн грн. Згодом об’єкт перейшов у спільну власність, однак джерела коштів на його придбання в деклараціях не були чітко пояснені.

У 2023 році родина задекларувала придбання ще однієї земельної ділянки під Львовом площею 324 кв. м. На цій землі передбачено будівництво житлового будинку площею 376 кв. м та господарської споруди. За ринковими оцінками, таке будівництво може обійтися у кілька мільйонів гривень, що означає: задекларована на сьогодні сума майна у 7,7 млн грн, імовірно, не є остаточною.

У сукупності ці факти формують картину, за якої активи концентруються на родичах — батьках-пенсіонерах і близьких особах — без очевидних підтверджених джерел доходів. На цьому тлі особливої уваги набуває те, що Юрій Занік обіймає посаду саме в антикорупційному підрозділі митної служби та претендує на керівну роль у відомстві.

Питання походження коштів, повноти декларування та можливого приховування майна через родичів залишаються відкритими і можуть стати предметом перевірок з боку контролюючих органів.

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився у центрі пильної уваги громадськості та експертного середовища через роботу відомства, яке за час його керівництва демонструє фактичну бездіяльність у сфері контролю за серйозними екологічними порушеннями в Києві. Мова йде про системне ігнорування проблем, що напряму впливають на стан довкілля та якість життя мешканців столиці.

За наявною інформацією, у місті продовжуються процеси знищення природних водойм, ущільнена забудова охоронюваних територій та реалізація сумнівних проєктів у зелених зонах. Попри масштаб і публічність цих порушень, Держекоінспекція не ініціює повноцінних перевірок і не вживає дієвих заходів реагування. Така позиція виглядає особливо тривожною з огляду на те, що саме цей орган уповноважений державою здійснювати нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.