Президент США Дональд Трамп увійшов в історію як 45-й глава Білого дому, чия політична кар’єра суттєво змінила традиційний ландшафт американської політики. До обрання на найвищу державну посаду він був відомим бізнесменом, девелопером та медійною особистістю. Його прихід у політику став несподіванкою для багатьох експертів, адже Трамп не мав попереднього досвіду державної служби чи військової кар’єри.
Під час президентської кампанії 2016 року він представляв Республіканську партію та будував свою риторику навколо гасел економічного націоналізму, посилення контролю над міграцією та перегляду міжнародних торговельних угод. Його перемога на виборах стала однією з найрезонансніших подій у новітній історії США, продемонструвавши глибокі суспільні зміни та запит частини виборців на нетрадиційного політичного лідера.
«Україні краще сісти за стіл переговорів як можна швидше», — наголосив президент США.
Новий раунд тристоронніх переговорів за участі представників США, України та Росії запланований на 17–18 лютого у Женеві. Очікується, що формат зустрічі буде подібним до переговорів, які раніше відбулися в Абу-Дабі. Американську сторону представлятимуть спеціальні посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Попри активізацію дипломатичних зусиль з боку Вашингтона, аналітики оцінюють шанси на швидкий прорив як низькі. Росія продовжує наполягати на максималістських вимогах, що значно ускладнює досягнення компромісу.
За інформацією, озвученою російською стороною, переговори за посередництва США можуть зосередитися насамперед на територіальних питаннях, які залишаються ключовим каменем спотикання. Серед інших складних тем — контроль над Запорізькою атомною електростанцією та потенційна роль західних військ у післявоєнній архітектурі безпеки України.
Таким чином, зустріч у Женеві відбуватиметься на тлі жорстких позицій сторін і зростаючого міжнародного тиску щодо пошуку формули врегулювання.