5 квітня: День совісті, супу та першої Конституції України

5 квітня в Україні та світі відзначають одразу кілька пам’ятних дат — День створення першої Конституції України, Міжнародний день совісті та навіть Міжнародний день супу. У церковному календарі сьогодні вшановують мученика Феодула-читця, який прийняв смерть за віру.

Що сьогодні за церковне свято

5 квітня в церковному календарі – день пам’яті Феодула-читця. Він був читцем у старця Агафопода, жив в Фессалоніках. Це було за часів правління двох імператорів: Діоклетіана і Максиміана. Якось він уві сні побачив чоловіка в світлому одязі, який вручив йому якийсь предмет. Прокинувшись, Феодул побачив, що тримає в руках перстень з зображенням Сина Божого. Він одразу зрозумів, що на нього чекає подвиг мученика. Так і сталося. Під час гонінь християн старця Агафопода і читця Феодула кинули в море, де вони й померли.

Що не можна робити 5 квітня

  • В жодному разі не сваріться і не лайтесь.
  • Не можна робити будь-які операції, які пов’язані з зовнішністю.
  • Заборонено робити спонтанні покупки.

Народні прикмети і традиції на 5 квітня

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

  • дивилися, який сьогодні день: почути спів глухарів — до сонячних днів;
  • з настанням 5 квітня вірили, що вітер вже дме теплом;
  • ще не прилетіли ластівки — буде холодна погода;
  • на березі багато соку — до дощового літа;
  • сильні дощі вказують на великий урожай.

Наші пращури саме на Феодула починали відчиняти вікна, щоб впустити в оселю тепле повітря. Також за народними повір’ями цей святий мученик захищає від нечисті. Для цього промовляли у відчинене вікно спеціальні молитви.

Іменини: як назвати дитину, яка народилася 5 квітня

Які сьогодні іменини: Олексій, Георгій, Єгор, Марк, Микола, Платон, Семен.

Талісманом людини, народженої 5 квітня, є діамант. Камені з воістину чарівною дією. Здавна вірили, що діаманти допомагають привести до ладу нервову систему, врівноважити емоції та утихомирити гнів.

Цього дня народилися:

  • 1882 рік — теоретик українського монархізму XX століття В’ячеслав Липинський;
  • 1975 рік — український хокеїст Сергій Климентьєв;
  • 1993 рік — офіцер Збройних сил України. Учасник російсько-української війни, Герой України Аль Шамі Фарес Недаль.

Пам’ятні дати 5 квітня

Календар важливих подій в Україні та світі за 5 квітня:

  • 56 рік до н.е. — у Луці проходить урочиста зустріч тріумвірів Гая Юлія Цезаря, Марка Ліцинія Красса і Гнея Помпея;
  • 919 рік — починається друге вторгнення фатімідів до аббасидського Єгипту;
  • 1340 рік — арабський флот розбиває іспанську ескадру в Гібралтарській протоці;
  • 1398 рік — німці вибивають піратів (віталійських братів) з острова Готланд;
  • 1536 рік — імператор Священної Римської імперії Карл V влаштовує собі останній в історії тріумф (урочистий в’їзд до Риму);
  • 1614 рік — в Королівстві Англія починає засідати “тухлий парламент”, який назвуть так через те, що він не ухвалить жодних законопроєктів;
  • 1710 рік — у османському місті Бендери укладають договір між гетьманом Запорозького війська, старшиною й українським козацтвом;
  • 1722 рік — нідерландський мореплавець Якоб Роггевен відкриває острів Пасхи;
  • 1792 рік — Джордж Вашингтон вперше в історії США застосовує президентське вето;
  • 1793 рік — Жан-Поль Марат стає президентом якобінського клубу;
  • 1815 рік — починається виверження вулкана Тамборо (Тамбора) на острові Сумбава (нині Індонезія);
  • 1818 рік — війна за незалежність Чилі: армія Хосе де Сан-Мартіна та Бернардо О’Гіґґінса перемагає іспанських роялістів;
  • 1913 рік — Нільс Бор завершує першу з трьох статей, що сформували успішну атомну модель, на якій побудована стара квантова теорія;
  • 1919 рік — французькі окупаційні війська залишають Одесу;
  • 1933 рік — указ, підписаний Ф. Д. Рузвельтом, забороняв американцям володіти золотом;
  • 1941 рік — британські війська вступають до Аддис-Абеби, столиці окупованої фашистською Італією Абісинії;
  • 1945 рік — починається грузинське повстання на острові Тексел (Голландія);
  • 1951 рік — перше застосування апарату штучного кровообігу під час відкритої кардіотомії в Міннеаполісі, Міннесота;
  • 1956 рік — американські хіміки Маршалл Гейтс-молодший та Гільг Чуді здійснюють повний синтез морфіну;
  • 2001 рік — Верховна Рада ухвалює Кримінальний кодекс України;
  • 2005 рік — Аскар Акаєв складає з себе повноваження президента Киргизії;
  • 2017 рік — в Німеччині в складі Бундесверу засновують новий рід військ — кібервійська, 13500 службовців.

Який сьогодні день в Україні і світі

5 квітня в Україні святкують День створення першої Конституції. Саме цього дня 1710 року гетьман Пилип Орлик під час козацьких зборів біля Тягині склав перший конституційний договір нашої держави. Він був написаний староукраїнською та латинською мовами. Документ містив 16 статей, в яких визначалися права та обов’язки членів Війська Запорізького.

Також 5 квітня Міжнародний день совісті. Свято було створене для підкреслення важливості совісті в сучасному суспільстві. Цей день заохочує окремих людей та уряди країн задуматися над своїми діями та думками. День був заснований за ініціативи Генеральної Асамблеї ООН 2019 року.

А ще 5 квітня День неонатолога. Професійне свято лікарів, які є першими, з ким знайомиться малюк після народження. Це важливий та складний розділ педіатрії, хоча як клінічна медицина є відносно молодим. Неонатологія почала активно розвиватися лише в другій половині XX століття.

5 квітня святкують Міжнародний день дитячої йоги. Глобальна подія, яка була створена для ознайомлення дітей та їхніх батьків з трансформаційною практикою йоги. Свято було засноване за ініціативи Терези Пауер, яка є відомою викладачкою дитячої йоги та авторкою книжок. Засноване свято 2016 року і завжди відбувається в першу п’ятницю квітня.

Також 5 квітня Міжнародний день супу. Невідомо коли і де саме зварили перший суп, але дослідники вважають, що ця страва виникла дуже давно. Про це свідчить глиняний глибокий посуд, датований понад 20 тисячами років, що був знайдений в Китаї.

Схожі статті

Вплив нанопластика на рослини: нове відкриття британських науковців

Британські дослідники з Університету Плімута зробили важливе відкриття, яке викликає занепокоєння щодо потенційного впливу нанопластика на харчові продукти. Їхнє дослідження показало, що нанопластик здатний проникати в їстівні частини рослин, минаючи природні бар'єри, які зазвичай захищають рослини від чужорідних частинок. У ході експерименту з редискою, вирощеною в гідропонічних умовах, було виявлено, що полістирольні наночастинки, що потрапили в розчин, через п’ять діб проникли в кореневу систему рослини. При цьому майже 5% часток були виявлені в коренях, а близько чверті з них потрапили саме в їстівну частину коренеплоду.

Ці результати мають серйозні наслідки для продовольчої безпеки. Частини нанопластика також були знайдені в надземних пагонях рослини, що підкреслює здатність цих частинок до переміщення через рослинні тканини. Науковці зазначають, що частки нанопластика успішно долають гідрофобний бар'єр — так звану смужку Каспарія, яка звичайно перешкоджає проникненню токсичних речовин в кореневу систему.

Дослід був лабораторним і не відтворював повністю аграрні умови (використано гідропоніку та мічені ^14C полістирольні наночастинки), однак, за оцінкою команди, встановлений механізм імовірно релевантний і для інших культур. Керівник напряму мікропластику професор Річард Томпсон наголошує: проблема забруднення пластиком стосується не лише моря та морепродуктів — тепер продемонстровано шлях потрапляння нанопластику й у рослинні продукти.

Університет повідомив про роботу як про «перші докази» акумуляції пластикових наночастинок у їстівній тканині овочів, вказавши на потребу в подальших дослідженнях польових сценаріїв, концентрацій у ґрунті й реальних ризиків для здоров’я людини.

Контекст: Нанопластик — це частинки розміром менше 1 мкм, що утворюються під час руйнування більшого пластику. Раніше основну увагу приділяли їхній присутності у водних екосистемах і морепродуктах; нинішня робота розширює уявлення про потрапляння цих частинок у харчовий ланцюг через рослинні продукти.

Укрзалізниця між політикою та економікою: криза, яку замовчують

Укрзалізниця опинилася в епіцентрі подвійного тиску — фінансового та політичного. Популістичні ініціативи на кшталт «3000 кілометрів безкоштовних подорожей» для громадян створюють привабливу картинку для політичних рейтингів, однак у реальності вони поглиблюють фінансову прірву. За підсумками 2024 року пасажирські перевезення принесли компанії близько 18 мільярдів гривень збитків, а у 2025 році цей показник може перевищити вже 22 мільярди.

Традиційно ці втрати компенсувалися прибутками від вантажних перевезень, проте й цей сегмент демонструє спад. Експортні потоки скорочуються, логістичні ланцюги ускладнені, а внутрішній ринок не може забезпечити потрібних обсягів. Таким чином, головне джерело фінансової стабільності поступово виснажується.

Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

Словаччина може знизити тариф на транзит газу для України: умови та перспективи

Словаччина готова розглянути можливість зменшення тарифу на транзит природного газу до України за умови укладання довгострокових імпортних контрактів з «Нафтогазом». Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко зазначила, що цей крок є частиною стратегії здешевлення постачання газу на український ринок, що має безпосередній вплив на економічну доступність ресурсу для споживачів.

За словами Свириденко, ключовим фактором для Братислави є гарантія стабільних багаторічних угод на імпорт газу. Це означає, що транзитний тариф може бути переглянутий лише за умов наявності чітких і довгострокових домовленостей, які забезпечують передбачуваність постачань. В «Нафтогазі» вже активно готують такі контракти, орієнтуючись на зниження собівартості ресурсу та додаткову стабілізацію ринку.

Потенційне зниження словацького тарифу може стати важливою частиною стратегії диверсифікації маршрутів та джерел постачання газу до України — на тлі коливань європейських цін і потреби у прогнозованих умовах імпорту на опалювальні сезони. У публікаціях також зазначається, що нинішній тариф у Словаччині є вищим, ніж у сусідніх напрямках, тож перегляд ставки здатний поліпшити економіку поставок.

Раніше довкола словацько-української газової співпраці виникали напруження, однак нинішні сигнали з Братислави свідчать про прагматичний пошук взаємовигідної моделі транзиту для імпорту в Україну. Подальші рішення залежатимуть від параметрів та строків підготовлюваних «Нафтогазом» контрактів.

Модернізовані керовані бомби Росії: нова загроза для української ППО

Російська армія почала активно застосовувати оновлені керовані авіаційні бомби (КАБ) — так звані планерні боєприпаси, оснащені додатковими реактивними двигунами. Таке технічне вдосконалення суттєво збільшує дальність їхнього польоту та ускладнює роботу українських систем протиповітряної оборони, які й без того перебувають під постійним навантаженням через інтенсивні обстріли. Про використання цих модернізованих бомб повідомили Financial Times і низка українських медіа, посилаючись на дані розвідки.

За оцінками фахівців, оновлені радянські зразки КАБ, що раніше скидалися з літаків на відстань до 80 кілометрів, тепер отримують невеликі турбореактивні двигуни, які подовжують траєкторію польоту в кілька разів. Це дозволяє російським літакам здійснювати пуски поза зоною ураження більшості українських зенітних систем, залишаючись у відносній безпеці. Фактично, такі боєприпаси перетворюються на гібрид між крилатою ракетою та керованою авіабомбою.

Експерти називають такі рішення «дешевою заміною крилатих ракет»: вони дають змогу поцілити в енергетичну інфраструктуру й військові об’єкти, але з меншим вантажем бойової частини — близько 250 кг. Одночасно виробництво й застосування таких боєприпасів значно дешевше за стандартні крилаті ракети.

Додавання двигуна дозволяє запускати планерні бомби з безпечнішої відстані — літаки-носії можуть здійснювати пуски значно далі від лінії фронту і морських районів, що ускладнює їх ураження українською ППО. За словами представників ГУР, ворог досі тестує цю зброю в бойових умовах, але вже має перші влучання по Одесі, Миколаєву та Полтавській області.

Водночас у таких рішень є й обмеження: через масу двигуна і конструкційні обмеження корисне навантаження знижується — ефективні бойові частини обмежені приблизно 250 кг. Також частину польоту можна зробити реактивною лише на етапі розгону, далі боєприпас планує до цілі. Незважаючи на це, експерти вказують на ризик масштабного застосування у разі налагодження виробництва.

Українська система ППО вже бореться з багатьма одночасними загрозами — крилаті й балістичні ракети, масовані удари безпілотниками (зокрема іранського виробництва) та тепер — реактивні планери. Рівень перехоплення російських ракет, за аналізом, знизився в останні місяці, що посилює загрозу для цивільної інфраструктури. Одночасно вартість захисту зростає: західні зенітні ракети (наприклад Patriot) набагато дорожчі за одиницю від дешевих реактивних планерів, що створює економічну дисбалансну ситуацію.

Президент України та військове керівництво наголошують на необхідності багатокомпонентної ППО та постачань із-за кордону; тимчасом ворог працює над модернізацією й баллістичних засобів, що робить перехоплення ще складнішим.

— За словами заступника голови української розвідки Вадима Скібіцького, деякі планери вже оснащені реактивними двигунами, що значно збільшило їхню дальність.— Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що характеристики боєприпасів можна «приблизно порівняти» з крилатими ракетами, але поки що їх застосування обмежене — РФ тестує їх «в бойових умовах». Їх, за його словами, можна уражати РЕБ- та зенітними засобами.— Військові експерти застерігають: якщо Росія вийде на масове виробництво таких планерів, це створить тривалу і дешеву загрозу, яку буде важче відбивати економічно і технологічно.

Реактивні планери — це еволюція вже відпрацьованої практики: доопрацювання радянських боєприпасів крилами, наведенням і тепер — реактивними двигунами. Це тимчасово дає Росії можливість завдавати ударів глибоко в тил без значного ризику для своїх літаків. Якщо застосування стане масовим, це поставить нові вимоги до української оборони і західної допомоги.