США та Іран домовилися про створення спеціального каналу зв’язку — так званої «лінії зв’язку», яка має забезпечити безпечний та контрольований рух торгових і цивільних суден через Ормузьку протоку, один із найважливіших стратегічних морських маршрутів світу. Про це повідомляє CNN із посиланням на джерела та заяви учасників переговорного процесу.
За інформацією видання, домовленість була досягнута в межах дипломатичних контактів, що відбулися за посередництва Катару та Пакистану під час зустрічей у Швейцарії. Посередники заявили, що новий канал комунікації між Вашингтоном і Тегераном має знизити ризики військових інцидентів у регіоні та запобігти можливим ескалаціям, які можуть виникати через непорозуміння або швидкі реакції військових сил обох сторін у районі протоки.
Ключовим елементом домовленості є створення механізму оперативного зв’язку, який дозволить координувати рух суден і швидко передавати інформацію про потенційні загрози, інциденти або зміни безпекової ситуації. Очікується, що цей механізм стане тимчасовою стабілізуючою рамкою для регіону, де напруження між США та Іраном залишається високим.
Окремо повідомляється, що згідно з досягнутим меморандумом, сторони погодили гарантувати безпечний прохід торгових суден через Ормузьку протоку на період 60 днів. Протягом цього часу Іран зобов’язався забезпечити умови для вільного, безпечного та безкоштовного транзиту суден із Перської затоки до Оманського моря і у зворотному напрямку, що фактично має тимчасово знизити ризики блокування цього ключового морського коридору.
Ормузька протока залишається одним із найчутливіших геополітичних вузлів світу, через який проходить значна частина глобальних постачань нафти та газу. Саме тому будь-які заяви Тегерана щодо можливого обмеження судноплавства традиційно викликають різку реакцію з боку Сполучених Штатів та їхніх союзників. CNN зазначає, що протягом усього переговорного процесу Іран використовував контроль над протокою як один із головних важелів політичного тиску.
Напруження в регіоні різко зросло напередодні переговорів, коли іранське військове керівництво заявляло про можливість блокування протоки як відповідь на зовнішньополітичні та військові дії, пов’язані з конфліктами на Близькому Сході. Водночас США у відповідь публічно заявляли про готовність забезпечити свободу судноплавства, включно з можливими силовими сценаріями, що ще більше підвищувало ризик прямого зіткнення.
Додаткової напруги ситуації додали заяви політичного керівництва США, зокрема президента Дональда Трампа, який у жорсткій риториці допускав можливість встановлення контролю над стратегічною протокою, що викликало різку реакцію Тегерана та ускладнило дипломатичний діалог. На цьому тлі переговори в Швейцарії проходили у складній атмосфері взаємної недовіри.
Окремим фактором, який вплинув на необхідність домовленостей, стала загальна нестабільність у регіоні, включно з напруженою ситуацією в Лівані та навколо Іранської ядерної програми, яка залишається одним із ключових предметів суперечок між Вашингтоном і Тегераном. США наполягають на обмеженні ядерних амбіцій Ірану, тоді як Тегеран наполягає на своєму праві розвивати мирну атомну енергетику.
Аналітики зазначають, що створення «лінії зв’язку» не означає повного політичного зближення сторін, однак може розглядатися як тимчасовий інструмент деескалації, який дозволяє знизити ризики випадкових інцидентів у стратегічно важливому регіоні. Водночас залишається відкритим питання, чи зможе цей механізм перерости у довгострокову систему безпеки судноплавства, чи буде лише короткостроковим компромісом у межах 60-денного режиму, погодженого сторонами.
