Конституційна крапка: Кишинів категорично відкинув російський план федералізації Молдови та поступки сепаратистам

Офіційний Кишинів виступив із різкою та безапеляційною заявою у відповідь на чергові спроби Російської Федерації нав’язати країні нову політичну архітектуру. Приводом для дипломатичного демаршу стали публікації у провідних західних медіа, зокрема Les Echos та Bild, які розкрили деталі кулуарних неформальних переговорів в Абу-Дабі щодо завершення війни в Україні та формування «нового європейського порядку безпеки». Згідно з витоком інформації, Москва висунула ультимативну пропозицію перетворити Молдову на федерацію, інкорпорувавши до її складу Придністров’я та Гагаузію з наданням їм безпрецедентного права на проведення референдумів про незалежність у разі вступу Молдови до Європейського Союзу. По суті, Кремль намагається інституалізувати механізм гібридного вето на євроінтеграцію суверенної держави.

Відповідь молдовського керівництва не змусила на себе чекати і була сформульована максимально категорично. Спікер парламенту Молдови Ігор Гросу, коментуючи ці інформаційні вкиди, наголосив, що європейський вектор розвитку країни більше не є предметом дискусій. «Це не просто офіційна позиція, вона є ультраофіційною. Ми провели референдум, на якому люди проголосували, і ми закріпили в Конституції Молдови вектор європейської інтеграції. Крапка. У всьому іншому всі ідеї, які Російська Федерація дістала з нафталіну, для нас не мають жодного значення», — заявив очільник парламенту. Його позицію підкріпив речник уряду Думітру Чіорічі, який відзначив закономірну тенденцію: що ближче країна наближається до повноправного членства в ЄС, то агресивнішими стають спроби залякування з боку Москви.

Стратегічна впевненість Кишинева спирається на результати історичного загальнонаціонального референдуму, який відбувся 20 жовтня 2024 року. Попри шалений тиск російської пропаганди та спроби масштабного підкупу виборців, курс на вступ до ЄС було офіційно та незворотно закріплено в Конституції. Результати голосування (749 719 голосів «за» проти 739 155 «проти») продемонстрували складну внутрішню кон’юнктуру, якою і намагається скористатися Росія. Найбільш вразливою точкою залишається Гагаузія, де рівень підтримки євроінтеграції склав критичні 5,16%, що логічно пояснює бажання Кремля наділити цей регіон правом блокуючого голосу через механізм федералізації.

Зазіхання на суверенітет Молдови є лише частиною значно ширшого пакета російських реваншистських вимог, які Москва намагається протиснути на тлі мирних переговорів. За даними The Telegraph та The New York Times, російська делегація в Абу-Дабі вимагає глобального перегляду європейської безпеки: відведення сил НАТО до кордонів 1997 року, виведення військ Альянсу зі Східної Європи та країн Балтії, а також безпрецедентного виключення Фінляндії з НАТО і недопущення військ західних союзників в Україну. Однак, поки Росія малює геополітичні утопії за переговорним столом, європейська інтеграція регіону продовжує набувати практичних обрисів: вже у жовтні країни Євросоюзу погодилися відкрити для Молдови та України ще два переговорні кластери, остаточно фіксуючи відрив цих держав від російської орбіти впливу.

попередня стаття
наступна стаття
«За дитячим столом»: Австрія різко розкритикувала маргіналізацію Європи на мирних переговорах в Абу-Дабі Європейський Союз опинився на узбіччі великої дипломатії під час тристоронніх переговорів щодо України в Абу-Дабі, задовольняючись роллю спостерігача «за дитячим столом». З такою гострою та самокритичною заявою виступила міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер в інтерв’ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ). Цей дипломатичний інцидент, коли представники ЄС перебували в ОАЕ, але не були допущені до прямих дискусій між делегаціями США, України та Росії (консультуючи Вашингтон і Київ лише в кулуарах), змусив Відень вимагати негайного перегляду загальноєвропейської переговорної стратегії. За словами очільниці австрійської дипломатії, європейські столиці продемонстрували безпрецедентну єдність у питаннях надання підтримки Україні та запровадження санкцій проти РФ, проте провалили наступний критичний крок — підготовку до реального діалогу. «Нам потрібно і те, і інше — жорсткість і діалог. В Абу-Дабі Європа сиділа за дитячим столом. Це не найславніша картина», — констатувала Майнль-Райзінгер. Вона наголосила, що новоствореній європейській переговорній команді терміново потрібен «змістовний мандат», оскільки питання про те, «що» саме пропонуватиме Європа, є набагато важливішим за те, «хто» її безпосередньо представлятиме. Аби виправити ситуацію та повернути Брюсселю політичну суб’єктність, Австрія розробила власну ініціативу, яку міністерка презентує на засіданні глав МЗС Євросоюзу 16 листопада. Відень пропонує структурувати переговорний порядок денний, розділивши його на чотири ключові треки: політику, безпеку, економіку та гуманітарні питання. Політичний вимір передбачає тісну координацію всередині ЄС, а також з НАТО, Радою Європи та «коаліцією охочих». Питання безпеки мають охоплювати механізми припинення вогню та надання гарантій Україні. При цьому Майнль-Райзінгер запропонувала залучити існуючі структури ОБСЄ для моніторингу режиму тиші, аргументуючи це тим, що в рамках цієї організації всі необхідні гравці, включно з Росією, вже перебувають за одним столом. Економічний трек, своєю чергою, повинен збалансувати інструменти санкційного тиску зі стимулами для сталого миру та повоєнної відбудови. Торкаючись глобальної архітектури безпеки, Майнль-Райзінгер підкреслила, що Європа ніколи не дозволить Москві одноосібно диктувати новий устрій на континенті. Водночас вона допустила можливість дипломатичного обговорення російських інтересів: «Якщо Росія каже, що йдеться також про російські інтереси безпеки, добре, тоді давайте поговоримо про це». Що стосується формату представництва, австрійська урядовиця назвала цілком виправданим склад переговорної групи («E5»), погоджений лідерами ЄС 13 листопада в Дубліні, до якої увійшли Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія та Польща на рівні радників з національної безпеки. Проте вона попередила, що участь інституцій ЄС (Єврокомісії та Європейської ради) має обов’язково гарантувати представництво всього союзу, а не лише п’яти найвпливовіших столиць — саме для цього і потрібен спільний, узгоджений усіма країнами мандат. Зі свого боку, російська сторона демонструє підкреслену дистанцію щодо європейських дипломатичних маневрів. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що Москва не висуватиме жодних умов щодо складу європейської переговорної групи, назвавши таку постановку питання «абсолютно неправильною». У Кремлі зазначили, що питання участі європейців за одним столом з американцями поки взагалі не обговорювалося, а перспективи діалогу залежатимуть виключно від того, наскільки консолідована позиція ЄС здатна реально «сприяти мирному процесу». австрія євросоюз переговори абу_дабі дипломатія обсє європа безпека майнль_райзінгер