Андрій Коболєв, обвинувачений НАБУ у незаконних преміях, виїхав за кордон

Колішній голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, якого звинувачують у призначенні собі багатомільйонних премій, виїхав з території України. Цю інформацію було підтверджено під час засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

Так, на минулому тижні, Вищий антикорупційний суд мав чергове засідання у справі Коболєва, під час якого з’ясувалося, що підозрюваний перебуває за межами України.
Зокрема, Коболєв не зʼявився в зал суду, але долучився до засідання через відеоконференцзвʼязок.

Прокурор не заперечив проти його участі через відеозв’язок з-за кордону. Водночас прокурорка наголосила на ризиках неповернення Коболєва в Україну через «побоювання кримінальної відповідальності».

“Він може не повернутися з цієї поїздки”, – зазначила прокурорка.

Як саме та коли Коболєв покинув Україну, не відомо.

Водночас 3 грудня САП повідомила про те, що домоглася заборони для Коболєва виїжджати за межі України. Відповідне рішення ухвалив ВАКС. Та згодом стало відомо, що через описку це рішення ВАКС так і не набрало законної сили аж до 17 грудня.

Зокрема, ухвалою ВАКС від 3 грудня судді задовольнили клопотання прокурорів і вирішили покласти на Коболєва наступні процесуальні обов’язки: повідомляти слідчих про зміну місця проживання, не спілкуватися зі свідками, здати всі закордонні паспорти.

Однак строк дії ухвали прописали – “до 3 березня 2024 року включно”. Тобто йшлося про період часу, який давно минув. Тож Коболєв після 3 грудня 2024 року продовжував перебувати поза дією запобіжного заходу і відповідних процесуальних обмежень та міг спокійно виїхати за кордон.

І тільки 17 грудня ВАКС виніс окрему ухвалу про виправлення помилки. Нею судді встановили дію процесуальних обмежень для Коболєва – “до 3 березня 2025 року включно”.

У січні стало відомо про те, що Апеляційна палата ВАКСу відмовилася розглядати питання про заборону Коболєву виїжджати з України.

Нагадаємо, Андрій Коболєв був головою правління НАК “Нафтогаз України” з 26 березня 2014 по 28 квітня 2021 року.

У січні 2023 року САП та НАБУ повідомили Коболєву про підозру щодо отримання ним 2018 року $10 млн (на той час 260 млн грн (сума перевищує нормативно визначені розміри таких виплат – 37,48 млн грн) премії за перемогу над “Газпромом” у Стокгольмі на $4,6 млрд. Він, зловживаючи службовим становищем самостійно ініціював розгляд наглядовою радою питання про виплату цієї премії й самостійно встановив її розмір.

Ексголові “Нафтогазу” загрожує від 7 до 12 років за ґратами. Зазначимо, що суд відмовився відправляти колишнього очільника “Нафтогазу” в СІЗО. На початку березня Коболєва зобовʼязали носити електронний браслет.

25 вересня 2023 року Коболєву вдвічі зменшили розмір застави, з 229 до 107 млн гривень і скасували електронний браслет.

The post Андрій Коболєв, обвинувачений НАБУ у незаконних преміях, виїхав за кордон first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

“Території в обмін на мир” – медійники Офісу отримали завдання провести моніторинг настроїв суспільства. Джерела

За інформацією наших джерел, після закритої наради в Офісі Президента, близькі до Офісу медійники отримали завдання провести заміри настроїв у суспільстві щодо готовності “обміну територій на мир”. Також, за інформацією джерела, під час закритої наради обговорювались варіанти легалізації рішення про зупинку бойових дій в обмін на території через парламент. Зокрема, в ОП розглядають варіант перекладення […]

Білорусь робить кроки до відновлення діалогу з Україною: прагнення до компромісу чи стратегічний маневр?

Білорусь зробила публічний крок у напрямку відновлення діалогу з Україною, висловивши готовність до переговорів з українською стороною в контексті поточної ескалації. Заява голови КДБ Івана Тертеля, який оголосив про бажання знайти консенсус щодо припинення війни, стала важливою подією на міжнародній арені. За його словами, Білорусь готова до «тихих і спокійних домовленостей», що дозволять знизити напруженість і знайти компроміс у складних умовах війни.

Тертель зазначив, що президент Білорусі працює над стабілізацією ситуації в регіоні і що Мінськ вже досяг певного балансу між інтересами різних сторін, що дозволяє вести такі переговори. Зокрема, керівник КДБ акцентував увагу на готовності Білорусі сприяти мирному процесу через дипломатичні канали. Він також підкреслив, що такі зусилля важливі для зниження санкційного тиску на країну, адже саме економічні обмеження стали однією з основних проблем для Білорусі в останні роки.

Заяви пролунали на тлі зусиль Мінська вийти з політичної та економічної ізоляції, накладеної після виборів 2020 року та участі у підтримці російського вторгнення. Упродовж останніх тижнів білоруська риторика пом’якшилася: влада демонструє готовність долучатися до мирних ініціатив, водночас просуваючи контакти з європейськими столицями та Вашингтоном.

За наявною інформацією, білоруські дипломати провели низку зустрічей із представниками ЄС, обговорюючи роль Мінська в безпекових дискусіях. У вересні відбулося часткове відновлення діалогу зі Сполученими Штатами: Вашингтон посприяв домовленостям щодо звільнення частини політичних в’язнів, натомість погодився на пом’якшення обмежень проти «Белавіа». Представник американської адміністрації Кіт Келлогг пояснив, що підтримання каналів зв’язку з Мінськом розглядається як елемент ширших зусиль з припинення війни.

Попри такі сигнали, Білорусь не розриває військово-політичного зв’язку з Москвою. Минулого місяця Мінськ і Кремль провели масштабні навчання «Захід-2025», які стали демонстрацією сили на східному фланзі НАТО та знаком того, що стратегічний союз зберігається. На початку жовтня Олександр Лукашенко також звинуватив Київ у небажанні домовлятися, застерігши, що без переговорів Україна «може перестати існувати як держава».

Корупційні скандали в КМДА: хто наступний на вихід?

У Київській міській державній адміністрації (КМДА) на тлі останніх подій почали активно обговорювати можливі звільнення серед високопосадовців. За інформацією джерела видання 360ua.news, поки екс-перший заступник мера Микола Поворозник прибирає свої речі з кабінету, в адміністрації почали активно ставити ставки на те, хто з наступних високопосадовців може втратити свою посаду через корупційні скандали.

Одним із основних претендентів на звільнення є заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда. Вона потрапила під пильну увагу громадськості та правоохоронців через ряд підозрілих ситуацій, пов'язаних з її діяльністю. Наразі ставки на її звільнення оцінюються як 1 до 2. Не менш високі прогнози на звільнення і для заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Спостерігачі вказують, що корупційні скандали навколо його імені не зменшуються, і його позиція в адміністрації все більше стає під питанням.

Нагадаємо, Марина Хонда та Валентин Мондріївський фігуранти ряду гучних корупційних скандалів пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів столиці.

Як ми писали раніше, за даними правоохоронців, ключову роль у схемі розкрадання бюджетних коштів у розмірі 149 мільйонів гривень виділених на медичну допомогу тяжкохворим відігравала саме Марина Хонда, а затримання заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Геннадія Лепського стало лише початком великої кримінальної справи.

Нагадаємо, мова йде кошти, призначені для надання паліативної допомоги хворим, які виділялись на рівні 55 тисяч гривень на місяць для кожного пацієнта.

Проте насправді, пацієнти отримували лише 5 тисяч, а решта грошей йшла на покупку елітних автомобілів та нерухомості для чиновників КМДА.

Один з автомобілів, Porsche Cayenne, який формально був зареєстрований для перевезення тяжкохворих, насправді використовували самі фігуранти справи. Цей автомобіль, разом із іншими активами, став частиною незаконного збагачення високопосадовців, в тому числі Марини Хонди.

Стосовно корупційних потоків, які контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, читайте у нашому матеріалі: Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА.

Нове правило для українців у США: платіж за дозвіл на в’їзд (parole) з 16 жовтня 2025 року

З 16 жовтня 2025 року українці, які перебувають у США за програмою Uniting for Ukraine (U4U) або подають заявку на продовження дозволу на в'їзд (parole), будуть зобов’язані сплатити збір у розмірі $1000. Про це повідомила Служба громадянства та імміграції США (USCIS), вказавши, що цей платіж буде актуальним не лише для нових заявок, але й для продовження дозволу на в’їзд (re-parole).

Збір стягуватиметься щороку, з коригуванням суми відповідно до рівня інфляції, що регулюється законом HR 1. Важливо зазначити, що цей платіж застосовується тільки в тому випадку, якщо особа перебуває на території США і їй надається або поновлюється дозвіл на в’їзд. Якщо заявник вже попередньо отримав схвалення своєї заяви за умови сплати цього збору, то наступні етапи процесу оформлення дозволу також потребуватимуть сплати відповідної суми.

Відомство також зазначає, що в окремих випадках можливі винятки з вимоги про оплату. Деталі таких винятків USCIS визначатиме індивідуально під час розгляду звернення.

Для бенефіціарів U4U це означає, що всі нові клопотання про надання або продовження parole мають включати етап оплати збору після відповідного повідомлення від USCIS. Наголошується, що йдеться саме про імміграційний збір за надання (або поновлення) статусу parole, а не про інші платежі.