Із травня 2025 року українські біженці в Естонії більше не отримуватимуть компенсацій за оренду житла та послуги перекладу. Про це повідомляє ERR із посиланням на Департамент соціального страхування Естонії.
Рішення торкнеться тисяч українців, які з 2022 року користувалися державною допомогою для адаптації в країні. До цього часу естонська влада надавала одноразову компенсацію витрат на оренду — до 1200 євро на сім’ю. Така підтримка дозволяла українцям самостійно шукати житло поза межами центрів розміщення. Загалом за цей час допомогу отримали майже 11 тисяч домогосподарств, більшість з яких мешкали в Таллінні.
Втім, через завершення співпраці між Департаментом соціального страхування та муніципальними органами столиці, подальша підтримка у вигляді компенсацій припиняється. Нові заяви на отримання виплат з травня вже не прийматимуть.
Паралельно естонська влада припиняє фінансування перекладацьких послуг для українців. Досі ці послуги допомагали біженцям у комунікації з органами влади, лікарями та іншими службами.
Водночас представники Естонії запевняють: допомога для українців не зникає повністю, а буде трансформована. Як пояснила керівниця відділу міграції Департаменту соцстрахування Лійс Палоотс, надалі підтримка буде зосереджена на тих, хто потребує міжнародного або тимчасового захисту і перебуває у державних центрах розміщення.
Таким чином, біженці, які самостійно орендують житло або проживають поза державними закладами, мають готуватися до нових реалій:
-
Пошук альтернативного житла: у зв’язку з відсутністю компенсацій, варто розглядати варіанти дешевшого проживання або можливості співмешкання.
-
Вивчення мови: оскільки послуги перекладачів більше не фінансуються, важливо самостійно або за допомогою волонтерських курсів вивчати естонську мову для інтеграції.
-
Консультації: при виникненні питань рекомендується звертатися до місцевих органів соціального захисту або громадських організацій, які надають підтримку біженцям.
Нагадаємо, раніше уряд Естонії активно підтримував українців, які втекли від війни, забезпечуючи їх житлом, допомогою у працевлаштуванні та інтеграції. Тепер поступово країна повертається до звичайної системи підтримки біженців, орієнтуючись на найуразливіші групи.