Український бізнес готовий вкласти величезні суми в розвиток електрогенерації, енергоефективні рішення та модернізацію критичної інфраструктури. Але, як вказують експерти, цей процес стримується через застарілі норми, тарифні перекоси та бюрократичні бар'єри. У статті, опублікованій на 24 Каналі, голова економічного експертного напряму Економічної експертної платформи Олег Гетьман та директор Українського інституту правової політики Єфрем Лащук підкреслюють, що після численних атак Росії на енергетичну інфраструктуру питання енергетичної незалежності стало критичним для survival бізнесу.
Вітчизняні компанії активно інвестують у дахові сонячні електростанції, газові когенераційні установки та енергосистеми накопичення. За даними Міністерства енергетики, в 2024–2025 роках приватний сектор стане одним із основних рушіїв розвитку малої генерації. Лише в рамках державних програм підприємства залучили мільярди гривень для придбання енергетичного обладнання. Однак заява уряду про важливість децентралізації генерації залишається лише словами, оскільки інвестиційний потенціал ринку залишається значно обмеженим.
Експерти вказують на проблему штучного контролю тарифів, що ускладнює інвесторам отримання чітких фінансових сигналів щодо окупності їхніх проєктів. Внаслідок цього терміни повернення інвестицій часто затягуються на роки, знижуючи привабливість сектору. Додатково, накопичення боргів у енергетичній сфері викликає серйозні ризики для стабільної роботи системи. НЕК «Укренерго» має заборгованість перед учасниками ринку, що вже перевищила 30,9 млрд грн, при цьому сама компанія винна понад 46,3 млрд грн.
Крім того, бізнес стикається з труднощами в співпраці з операторами систем розподілу електроенергії. Складні процедури підключення, відсутність єдиних стандартів та непрозорі вимоги щодо технічного обладнання ускладнюють запуск нових проєктів. Це особливо стосується компаній, які прагнуть працювати за моделлю net billing, що дозволяє продавати надлишки виробленої електроенергії.
Складнощі також виникають у бюджетному секторі. Державні та комунальні установи, які могли б інвестувати в генерацію енергії, ризикують втратити статус неприбуткових через особливості податкового законодавства, що блокує реалізацію багатьох проєктів.
Критикують експерти і систему державних закупівель. Сьогодні Prozorro зосереджується на найнижчій ціні, а не на довгостроковій ефективності. Це призводить до того, що державні установи купують дешеві, але менш енергоефективні рішення, які в подальшому вимагають великих витрат на експлуатацію.
Автори статті закликають до термінових змін у правилах функціонування енергетичного ринку. Серед необхідних заходів — перехід до економічно обґрунтованих тарифів, інтеграція українського ринку з європейським, скасування цінових обмежень і створення прозорого механізму погашення боргів. Також необхідно затвердити єдині стандарти для підключення об'єктів розподіленої генерації та спростити правила закупівель для комунальних установ.
Експерти впевнені, що приватний сектор може стати ключовим рушієм відновлення енергетики України, але для цього потрібні зрозумілі правила та усунення бар'єрів для інвестицій. В умовах війни центризована система енергетики виявилася вразливою, тому розвиток малої генерації та сучасних технологій накопичення енергії має стати частиною національної безпеки. Якщо держава оперативно змінить регуляторну політику, Україна зможе не лише подолати наслідки кризи, а й побудувати одну з найстійкіших енергосистем у Європі.