Російські удари по портах Великої Одеси фактично паралізували морський експорт української залізної руди. Через припинення заходу суден до портів та атаки на цивільні судна гірничо-збагачувальні комбінати змушені скорочувати або повністю зупиняти виробництво, а Україна ризикує втратити сотні мільйонів доларів валютної виручки.
Після припинення заходу суден до українських портів 22 липня судновласники почали масово скасовувати рейси через загрозу нових російських атак на портову інфраструктуру та торговельні судна.
Одне із суден, яке перевозило продукцію компанії Ferrexpo, було пошкоджене внаслідок атаки російських безпілотників. У результаті удару загинув член екіпажу. Після цього компанія заявила, що найближчим часом не зможе відновити морський експорт своєї продукції.
Через логістичну кризу Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат із 3 серпня планує призупинити роботу. Серед причин називають неможливість відвантаження продукції через порти, а також підвищення вантажних тарифів “Укрзалізниці”.
Про тимчасове зупинення виробництва також повідомив Південний ГЗК. Інші підприємства галузі попереджають про можливе скорочення видобутку через ті самі проблеми з логістикою.
За оцінками експертів, у першому півріччі близько половини всього українського експорту залізної руди здійснювалося морем. Щомісяця через порти відвантажували приблизно один мільйон тонн продукції, переважно концентрату для китайського ринку.
Економістка Ірина Коссе наголосила, що морські порти залишаються ключовим торговельним маршрутом України, а повністю замінити їх альтернативними шляхами неможливо.
Водночас маршрути через Дунай, Польщу, Румунію та Болгарію мають обмежену пропускну спроможність і значно дорожчі. За нинішніх світових цін на залізну руду та збільшення транспортних витрат такий експорт часто стає економічно невигідним.
Керівник GMK Center Станіслав Зінченко зазначив, що якщо у 2022 році поставки через європейські порти були рентабельними завдяки високим цінам на руду, то зараз ситуація кардинально змінилася через зростання операційних і транспортних витрат.
За оцінками, скорочення експорту залізорудної продукції може коштувати Україні 60–70 млн доларів валютної виручки щомісяця. У річному вимірі втрати можуть сягнути 700–800 млн доларів, а обсяги виробництва в галузі — скоротитися приблизно на 40%.
Крім російських атак, ситуацію ускладнюють механізм CBAM, нові квоти ЄС на українську сталь, підвищення залізничних тарифів та воєнні ризики. У Dragon Capital вважають, що галузь лише входить у найскладніший період, оскільки повний вплив нових обмежень ще не проявився.
У компанії “Метінвест” наголосили, що відновлення безпечної роботи українських морських портів має стати одним із головних державних пріоритетів. Без цього Україна ризикує втратити значну частину експорту, валютних надходжень і податкових доходів, а підприємства гірничо-металургійного комплексу можуть зіткнутися з тривалими простоями та подальшим скороченням виробництва.