Протягом останнього року реєстр корупціонерів значно збільшився, поповнившись 2,4 тисячами осіб. Ця цифра втричі менша, ніж під час конфлікту у 2021 році. Аналіз показує, що причини включення порушників до цього списку зазнали змін протягом повномасштабної війни. Якщо у 2021 році основними порушеннями були виявлені недостовірності в деклараціях (76%), то у 2022 році влада зробила подання та перевірку декларацій необов’язковими, що призвело до різкого зменшення порушників у цій сфері протягом 2022 та 2023 років. Замість цього, до Реєстру почали включати більше хабарників: за надання хабара – 38,2%, за обіцянку – 53,1%.
Проте покарання за корупцію залишаються досить м’якими в Україні, бо часто звільняються штрафом, що становить 92% від загальної кількості вироків. У той час, як ті, хто були позбавлені волі чи засуджені до громадських робіт або испитового строку, становлять лише 5-8%. За аналізами, найбільше корупціонерів виявлено в таких областях як Львівська, Київська та Дніпропетровська. Протягом останніх трьох років лідером за кількістю вироків є Львівщина. Кількість включень у Реєстр зменшилася з часом. У 2021 році було зафіксовано 537 випадків, а минулого року – лише 192.
Заявники з Опендатабот наголошують, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним показником боротьби з корупцією в Україні. Вони вважають, що вирішення проблеми корупції потребує будівництва прозорих систем, а не схильності до селективного покарання. Значна кількість довічних ув’язнень “за корупцію” відображає якість даних у реєстрі та ефективність роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. Варто відзначити, що в Україні існує шість державних антикорупційних органів. Найбільша витрата бюджетних коштів припадає на утримання Державного бюро розслідувань – понад 2,4 мільярда на поточний рік, а на другому місці за обсягом фінансування знаходиться Національне антикорупційне бюро України з близько 1,3 мільярда гривень.
• За останні роки кількість осіб, включених до Реєстру корупціонерів, значно збільшилася, але покарання за корупційні дії залишаються недостатньо суворими.
• Зміни у законодавстві та підходах до боротьби з корупцією призвели до зменшення кількості порушників, які виявляються через недостовірності в деклараціях.
• Однак, зростання включень корупціонерів за отримання хабарів та обіцянок свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодавства та ефективності правоохоронних органів.
• Важливо підкреслити, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним інструментом в боротьбі з корупцією, але має сприяти будівництву прозорих та ефективних антикорупційних систем.
• Потрібно підтримувати роботу державних антикорупційних органів та забезпечити їм достатні фінансові ресурси для успішного виконання їхніх обов’язків.