Битва сиріт: Вдова зіткнення зі Сиротою – Правосуддя проти Відмовників

Українською спільнотою досить галасливо обговорюється неординарна історія взаємодії двох відмінних особистостей – Юлії Цепун та Ярослава Бондаренка. Ця пара, яка, здавалося б, ніколи не могла зійтися за спільною метою, насправді збудувала незвичайний бізнес на крові і боротьбі за правду. За останні два роки війни, коли смерть обійшла кожну українську родину, Цепун і Бондаренко виявилися не просто спостерігачами подій, а активними учасниками боротьби.

Юлія Цепун, вдова героя Майдану, розпочала свій шлях у сфері громадської діяльності, ставши начальником відділу територіальної роботи у КП “Київський міський центр допомоги учасникам АТО”. Проте, за її діяльністю закріпилися тіньові схеми та підозри в корупції, що нещодавно вразили громадську думку.

Ще однією цікавою фігурою в цьому складному пазлі є Ярослав Бондаренко, відомий інтернет-вимагач. Разом із співмешканцем Ігорем Савчуком вони створили мережу сайтів, що поширюють компрометуючу інформацію та пропонують її видалення за гроші. Їхня протиправна діяльність стала предметом ретельного аналізу та обговорення української громадськості.

Таким чином, створенням бізнесу на крові та боротьбою за правду, Цепун та Бондаренко стали відомими по всій країні. Вони, кожен у своїй сфері, визначилися як ключові фігури в сучасному соціально-політичному ландшафті, незалежно від різниці у своїх підходах та методах досягнення мети.

Інтрига навколо Ярослава Бондаренка, його походження та діяльності, стає все більш захоплюючою. Починаючи з перших днів війни, коли він перебував у Києві з друзями по цеху, він демонстрував неординарний підхід до боротьби за країну. Замість того, щоб використовувати свій бойовий досвід та знання військової справи на фронті, Бондаренко вирішив зосередитися на збиранні грошей для фронту, навіть жебракуючи на ці цілі.

Але що сталося зі справжнім патріотизмом? Чому Бондаренко обрав шлях віддалення від фронту, замість того, щоб брати активну участь у захисті України? Чи він міг бути лише вірним слугою Порошенка, який мігрував за своїм політичним лідером, навіть за рахунок власного призначення?

Пізніше, після того як країна виносила героїчні жертви на фронті, Бондаренко відпочивав у компанії Юлії Цепун у Іспанії та Австрії. Як вони опинилися в Європі і хто забезпечував його такі часті виїзди, залишається загадкою.

Однак найбільше вражає те, як Бондаренко змінив свою поведінку та місце проживання. Він, який колись насміхався над ухилянтами та втікачами, раптом знайшов себе в Чехії, звідки, за вказівкою, бомбить ворогів, у тому числі і Президента України. Хто стоїть за цими діями і чи виконує Бондаренко чиюсь волю, залишається поки що загадкою, але ми обіцяємо розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

У вищезгаданій статті ми відкрили неординарну історію Ярослава Бондаренка, який, здавалося б, мав бути активним учасником війни, проте обрав інший шлях. Замість бойового фронту він сконцентрувався на збиранні грошей для фронту, а згодом відправився відпочивати у Європу разом з Юлією Цепун. Загадковим стало його переселення до Чехії, де він раптово знайшов себе у ролі активного борця з ворогами України, зокрема, Президентом. Невідомо, хто стоїть за цими діями та чи виконує Бондаренко чиюсь волю. Однак наша редакція обіцяє розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Тож слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

Схожі статті

“Території в обмін на мир” – медійники Офісу отримали завдання провести моніторинг настроїв суспільства. Джерела

За інформацією наших джерел, після закритої наради в Офісі Президента, близькі до Офісу медійники отримали завдання провести заміри настроїв у суспільстві щодо готовності “обміну територій на мир”. Також, за інформацією джерела, під час закритої наради обговорювались варіанти легалізації рішення про зупинку бойових дій в обмін на території через парламент. Зокрема, в ОП розглядають варіант перекладення […]

Білорусь робить кроки до відновлення діалогу з Україною: прагнення до компромісу чи стратегічний маневр?

Білорусь зробила публічний крок у напрямку відновлення діалогу з Україною, висловивши готовність до переговорів з українською стороною в контексті поточної ескалації. Заява голови КДБ Івана Тертеля, який оголосив про бажання знайти консенсус щодо припинення війни, стала важливою подією на міжнародній арені. За його словами, Білорусь готова до «тихих і спокійних домовленостей», що дозволять знизити напруженість і знайти компроміс у складних умовах війни.

Тертель зазначив, що президент Білорусі працює над стабілізацією ситуації в регіоні і що Мінськ вже досяг певного балансу між інтересами різних сторін, що дозволяє вести такі переговори. Зокрема, керівник КДБ акцентував увагу на готовності Білорусі сприяти мирному процесу через дипломатичні канали. Він також підкреслив, що такі зусилля важливі для зниження санкційного тиску на країну, адже саме економічні обмеження стали однією з основних проблем для Білорусі в останні роки.

Заяви пролунали на тлі зусиль Мінська вийти з політичної та економічної ізоляції, накладеної після виборів 2020 року та участі у підтримці російського вторгнення. Упродовж останніх тижнів білоруська риторика пом’якшилася: влада демонструє готовність долучатися до мирних ініціатив, водночас просуваючи контакти з європейськими столицями та Вашингтоном.

За наявною інформацією, білоруські дипломати провели низку зустрічей із представниками ЄС, обговорюючи роль Мінська в безпекових дискусіях. У вересні відбулося часткове відновлення діалогу зі Сполученими Штатами: Вашингтон посприяв домовленостям щодо звільнення частини політичних в’язнів, натомість погодився на пом’якшення обмежень проти «Белавіа». Представник американської адміністрації Кіт Келлогг пояснив, що підтримання каналів зв’язку з Мінськом розглядається як елемент ширших зусиль з припинення війни.

Попри такі сигнали, Білорусь не розриває військово-політичного зв’язку з Москвою. Минулого місяця Мінськ і Кремль провели масштабні навчання «Захід-2025», які стали демонстрацією сили на східному фланзі НАТО та знаком того, що стратегічний союз зберігається. На початку жовтня Олександр Лукашенко також звинуватив Київ у небажанні домовлятися, застерігши, що без переговорів Україна «може перестати існувати як держава».

Корупційні скандали в КМДА: хто наступний на вихід?

У Київській міській державній адміністрації (КМДА) на тлі останніх подій почали активно обговорювати можливі звільнення серед високопосадовців. За інформацією джерела видання 360ua.news, поки екс-перший заступник мера Микола Поворозник прибирає свої речі з кабінету, в адміністрації почали активно ставити ставки на те, хто з наступних високопосадовців може втратити свою посаду через корупційні скандали.

Одним із основних претендентів на звільнення є заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда. Вона потрапила під пильну увагу громадськості та правоохоронців через ряд підозрілих ситуацій, пов'язаних з її діяльністю. Наразі ставки на її звільнення оцінюються як 1 до 2. Не менш високі прогнози на звільнення і для заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Спостерігачі вказують, що корупційні скандали навколо його імені не зменшуються, і його позиція в адміністрації все більше стає під питанням.

Нагадаємо, Марина Хонда та Валентин Мондріївський фігуранти ряду гучних корупційних скандалів пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів столиці.

Як ми писали раніше, за даними правоохоронців, ключову роль у схемі розкрадання бюджетних коштів у розмірі 149 мільйонів гривень виділених на медичну допомогу тяжкохворим відігравала саме Марина Хонда, а затримання заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Геннадія Лепського стало лише початком великої кримінальної справи.

Нагадаємо, мова йде кошти, призначені для надання паліативної допомоги хворим, які виділялись на рівні 55 тисяч гривень на місяць для кожного пацієнта.

Проте насправді, пацієнти отримували лише 5 тисяч, а решта грошей йшла на покупку елітних автомобілів та нерухомості для чиновників КМДА.

Один з автомобілів, Porsche Cayenne, який формально був зареєстрований для перевезення тяжкохворих, насправді використовували самі фігуранти справи. Цей автомобіль, разом із іншими активами, став частиною незаконного збагачення високопосадовців, в тому числі Марини Хонди.

Стосовно корупційних потоків, які контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, читайте у нашому матеріалі: Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА.

Нове правило для українців у США: платіж за дозвіл на в’їзд (parole) з 16 жовтня 2025 року

З 16 жовтня 2025 року українці, які перебувають у США за програмою Uniting for Ukraine (U4U) або подають заявку на продовження дозволу на в'їзд (parole), будуть зобов’язані сплатити збір у розмірі $1000. Про це повідомила Служба громадянства та імміграції США (USCIS), вказавши, що цей платіж буде актуальним не лише для нових заявок, але й для продовження дозволу на в’їзд (re-parole).

Збір стягуватиметься щороку, з коригуванням суми відповідно до рівня інфляції, що регулюється законом HR 1. Важливо зазначити, що цей платіж застосовується тільки в тому випадку, якщо особа перебуває на території США і їй надається або поновлюється дозвіл на в’їзд. Якщо заявник вже попередньо отримав схвалення своєї заяви за умови сплати цього збору, то наступні етапи процесу оформлення дозволу також потребуватимуть сплати відповідної суми.

Відомство також зазначає, що в окремих випадках можливі винятки з вимоги про оплату. Деталі таких винятків USCIS визначатиме індивідуально під час розгляду звернення.

Для бенефіціарів U4U це означає, що всі нові клопотання про надання або продовження parole мають включати етап оплати збору після відповідного повідомлення від USCIS. Наголошується, що йдеться саме про імміграційний збір за надання (або поновлення) статусу parole, а не про інші платежі.