Український ринок металобрухту стрімко скорочується. В умовах війни, втрати промисловості та логістичних викликів заготівля впала до найнижчого рівня з 1995 року. Попри це, обсяги експорту продовжують зростати, що створює загрозу як для економіки, так і для національної безпеки.
Про це заявила голова галузевої ради Федерації металургів України Олена Колесникова в коментарі для РБК-Україна.
“Значна частина українського металобрухту експортується до ЄС, де фактично реекспортується до третіх країн, насамперед до Туреччини, в обхід українського експортного мита у 180 євро за тонну“, — зазначила вона.
За її словами, така схема дозволяє уникати сплати мита, що призводить до втрат бюджету у мільярди гривень. У 2023 році державний бюджет недоотримав понад 2 мільярди гривень, а цього року вже понад 3 мільярди.
Замість підтримки вітчизняної металургії брухт вивозиться за кордон, тоді як всередині країни його вкрай не вистачає: на сьогодні дефіцит становить щонайменше 300 тисяч тонн. Українські підприємства залишаються без сировини, а стратегічний ресурс іде за межі держави.
“Переробка однієї тонни брухту в Україні дає у 8 разів більше податків, ніж експорт. А метали потрібні не лише для економіки, а й для оборонної галузі та відбудови“, — підкреслила Колесникова.
Лише у червні 2025 року обсяг експорту брухту з України зріс на 115% порівняно з минулим роком. Основним напрямком стала Польща, яка отримує понад 70% усіх поставок.
При цьому навіть Єврокомісія визнає брухт стратегічним ресурсом: у межах «зеленого курсу» в ЄС планують обмежити його експорт за межі союзу. Колесникова наголошує, що Україні варто діяти аналогічно.
Серед запропонованих кроків:
-
створення публічного реєстру експортерів брухту,
-
транскордонний обмін інформацією з митницями країн ЄС,
-
зокрема — із Польщею, як головним транзитним партнером.
Експерти закликають уряд вжити термінових заходів, аби зупинити вивіз критично важливої сировини, уникнути подальших бюджетних втрат і зберегти внутрішню промисловість.
