Цікаве

Передноворічне похолодання: синоптики прогнозують зниження температури в Україні наприкінці грудня

Найближчими днями погода в Україні залишатиметься відносно стабільною, з переважно сухими умовами та помірними температурними показниками. За прогнозом синоптикині Наталки Діденко, значних змін до Різдва очікувати не варто, тож українці зможуть відчути передсвятковий комфорт без різких погодних потрясінь.

Проте вже після 25 грудня на країну почне впливати холодна повітряна маса, що принесе поступове похолодання. Денна температура повітря орієнтовно опуститься до слабких «мінусів», тоді як уночі морози посиляться до -5…-11 градусів. Такі умови створять типовий зимовий пейзаж, з можливим утворенням ожеледиці на дорогах та невеликими сніговими покривами у північних та центральних регіонах.

Водночас Наталка Діденко наголосила, що йдеться про довгостроковий прогноз, який ще потребує уточнення, адже синоптична ситуація може змінитися.

За даними Укргідрометцентру, до 18 грудня, а також 19–20 числа, в Україні не прогнозують суттєвих опадів. Погода залишатиметься спокійною та майже незмінною. У нічні години температура коливатиметься від +3° до -3°, а вдень — від 0° до +6°. На Закарпатті, Прикарпатті та в південних регіонах буде тепліше — від +4° до +10°.

Синоптикиня Наталія Птуха також зазначила, що нинішнє потепління, ймовірно, утримається приблизно до 21 грудня. Після цього розрахунки вказують на можливе поступове зниження температури повітря. Водночас вона підкреслила, що говорити про точні температурні показники чи гарантоване похолодання наразі ще зарано.

Таким чином, українців очікує кілька днів спокійної та відносно теплої для грудня погоди, а ближче до різдвяних свят варто бути готовими до повернення морозів.

Святвечір і Різдво Христове: жива традиція українського родинного кола

Різдво Христове в Україні відзначається 25 грудня відповідно до нового календаря Православної церкви України, і ця дата поступово стає невід’ємною частиною сучасної національної традиції. Особливе місце у святковому циклі посідає вечір напередодні Різдва — Святвечір, який здавна вважається часом тиші, духовного зосередження та родинної єдності.

У цей вечір українські родини збираються разом за святковим столом, щоб у спільній молитві та спокої зустріти ніч народження Ісуса Христа. Святвечір має глибокий символічний зміст: він поєднує християнські цінності з народними звичаями, переданими з покоління в покоління. Атмосфера дому цього дня наповнена очікуванням, теплом і надією, а кожна деталь — від запаленої свічки до першої зірки на небі — має своє значення.

Найголовнішою стравою Святвечора є кутя. Її традиційно готують із пшениці з додаванням меду та маку. Пшениця символізує чистоту, праведність і вічне життя, мед — солодкість Божого слова, а мак — страждання Христа. За звичаєм, кутю має скуштувати кожен за столом, а після вечері її не прибирають до ранку, залишаючи для душ померлих родичів, які, за народними віруваннями, цієї ночі приходять у гості.

Обов’язковим напоєм на різдвяному столі є узвар. Його готують із сушених фруктів і меду. Узвар символізує новий початок, очищення, благополуччя та родючість, а також щастя і достаток у домі.

Ще однією традиційною стравою є борщ. У різдвяному контексті він готується пісним. За народною символікою, червоний колір борщу нагадує про кров і страждання вифлеємських немовлят, а саму страву вважають символом сили духу та спасіння.

Окрім куті, узвару та борщу, на Святвечір традиційно подають ще дев’ять страв. Серед них — хліб як символ життя і Божого благословення, риба, що уособлює християнську віру, горох і квасоля як знак єдності та відродження, часник для захисту від зла, голубці, вареники, ароматні пампушки та каша. Кожна з цих страв має своє символічне значення і пов’язана з ідеями чистоти віри, надії, любові та вічного життя.

Водночас священники та етнографи наголошують, що головне у Святвечір — не кількість страв, а духовний зміст свята. Якщо немає можливості приготувати всі 12 частувань, достатньо кількох основних. Важливо готувати з добрими думками, у мирі з близькими та починати святкову вечерю спільною молитвою.

Майже кожен четвертий лікарняний в Україні виявився необґрунтованим — результат перевірок

В Україні виявлено, що значна частина лікарняних листів видається без належних підстав. За результатами державних перевірок, майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим. Такі дані наводяться у пояснювальній записці до постанови Кабінету Міністрів, ухваленої 17 грудня 2025 року. Відповідні матеріали були оприлюднені на платформі «ЕП» і викликали широке обговорення в медичних та юридичних колах, повідомляє «Хвиля».

Згідно з проведеними перевірками, у першому півріччі 2025 року було проаналізовано понад 4,2 тисячі лікарняних листів. Результати виявили тривожну тенденцію: 22,8% з них були визнані необґрунтованими, що означає, що фактично кожен п’ятий лікарняний був виданий без достатніх підстав. Це може свідчити про зловживання системою або недостатню перевірку медичних документів на етапі їх оформлення.

Моніторинг електронного реєстру лікарняних свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості порушень. Якщо у 2021 році частка необґрунтованих лікарняних становила лише 2,4%, то у 2023 році цей показник зріс до 16,5%. У 2024 році він досяг уже 18,2%, а у 2025 році продовжив зростати.

Загалом у 2024 році в Україні було перевірено 5 931 лікарняний лист, а в період із січня по червень 2025 року — 4 225. Попри меншу кількість перевірок, частка виявлених порушень залишається високою, що, за оцінками уряду, свідчить про системну проблему.

На тлі цих даних Міністерство соціальної політики ініціювало зміни до порядку контролю за лікарняними. Зокрема, пропонується надати представникам Пенсійного фонду право перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності без використання електронної системи охорони здоров’я. У пояснювальній записці зазначається, що Національна служба здоров’я наразі не має технічних можливостей для проведення таких перевірок, а відповідні витрати не закладені в бюджет.

Урядовці визнають, що масштабні зловживання з лікарняними створюють додаткове фінансове навантаження на систему соціального страхування та потребують посилення контролю. Запропоновані зміни мають стати одним із кроків для зменшення кількості фіктивних лікарняних і зловживань у цій сфері.

18 грудня в українській традиції: духовні смисли, професійне свято та народні звичаї

За новим православним календарем 18 грудня вшановують святителя Модеста — видатного церковного діяча, який увійшов в історію як ініціатор відновлення зруйнованого храму Гробу Господнього в Єрусалимі. У християнській традиції його постать асоціюється з відданістю вірі, наполегливістю та турботою про ближніх. Вважається, що святитель Модест опікується домашніми тваринами, тому цього дня віряни звертаються до нього з молитвами про їхнє здоров’я, захист і добробут господарства.

Народні звичаї, пов’язані з 18 грудня, мають практичний і символічний характер. У цей день радили наводити лад у домі, позбавлятися зайвого та готувати оселю до зимових свят. Такі дії сприймалися не лише як побутова необхідність, а й як спосіб очистити простір від негативу та налаштуватися на спокійний і злагоджений період.

В Україні 18 грудня також має державне значення. Цього дня відзначають День військової контррозвідки СБУ. Свято присвячене фахівцям, які займаються виявленням і нейтралізацією ворожих агентів. Під час повномасштабної війни роль військової контррозвідки стала особливо важливою, адже саме ці підрозділи протидіють російським шпигунам і колаборантам, запобігаючи диверсіям та іншим злочинам.

Також 18 грудня відоме як дата народження багатьох видатних українців. Серед найвідоміших іменинників цього дня — письменник Микола Куліш, художник Петро Холодний, поет Юрій Косач та літературознавиця Михайлина Коцюбинська.

У світі 18 грудня відзначають Міжнародний день мігранта, запроваджений Організацією Об’єднаних Націй. Його мета — захист прав мігрантів, боротьба з дискримінацією та поліпшення умов життя людей, які були змушені залишити свої домівки. Для українців ця дата має особливий сенс, адже через війну мільйони громадян нині перебувають за кордоном.

Крім того, у світі сьогодні відзначають День арабської мови, День випікання печива, День передарування подарунків, День близнюків і День боротьби з розсіяним склерозом. Саме 18 грудня народилися такі відомі особистості, як художник Пауль Клее, гітарист Кіт Річардс, режисер Стівен Спілберг, актор Бред Пітт, акторка Кеті Голмс, співачки Крістіна Агілера та Біллі Айліш.

Народні традиції цього дня пов’язані з багаторічними спостереженнями за погодою. Вважалося, що якщо дим із димаря підіймається вгору, слід чекати похолодання, а якщо стелиться над землею — буде потепління. Велика кількість снігу обіцяє щедрий урожай наступного року, а сильний вітер віщує хуртовини та снігопади. Західний або південний вітер, за повір’ями, приносить покращення погоди.

Наші предки 18 грудня займалися прибиранням, ремонтом оселі, утепленням даху та вікон. Існував звичай на достаток і ситість — купити новий віник і викинути старий, щоб разом із ним позбутися бідності та негараздів.

Цього дня діють і певні заборони. Не рекомендується лінуватися, порушувати обіцянки, заздрити чи сваритися. Вважається поганою прикметою викидати залишки їжі — краще віддати їх птахам. Також не радять рахувати або позичати гроші, щоб не накликати фінансові труднощі. Крім того, триває Різдвяний піст, тому забороняється вживати м’ясні, молочні продукти та яйця.

Прохання “Репортерів без кордонів” до уряду України щодо відмови від телемарафону “Єдині новини

Міжнародна організація "Репортери без кордонів" закликала уряд України припинити участь у спільному телемарафоні "Єдині новини", наголошуючи на загрозі плюралізму у медіапросторі. Вони вважають, що цей телемарафон, хоча може бути корисним для протидії російській дезінформації, застарів та порушує принципи редакційної незалежності. Замість цього, організація закликає уряд зосередити увагу на підтримці громадських та незалежних ЗМІ, які можуть забезпечити більш об'єктивну та достовірну інформацію. Також вони висловили занепокоєння стосовно високих бюджетних видатків на телемарафон, не дивлячись на заяви влади про необхідність його реформування.

• Міжнародна організація "Репортери без кордонів" закликала уряд України припинити участь у телемарафоні "Єдині новини", наголошуючи на його загрозі плюралізму та редакційній незалежності.

• Організація вважає, що телемарафон може бути корисним інструментом у протидії російській дезінформації, але його формат застарів і може підривати медіаплюралізм.

• Замість участі у телемарафоні, "Репортери без кордонів" закликають уряд зосередити зусилля на підтримці громадських та незалежних ЗМІ, які здатні надавати більш об'єктивну та достовірну інформацію.

• Також організація висловила занепокоєння стосовно високих видатків на телемарафон, особливо в умовах, коли існують заяви про необхідність його реформування.

• Підкреслено, що українські телеканали за останні два роки значно покращили свою роботу та можуть ефективно боротися з російською пропагандою, залишаючись при цьому незалежними.

Прохання “Репортерів без кордонів” до уряду України щодо відмови від телемарафону “Єдині новини

Міжнародна організація "Репортери без кордонів" закликала уряд України припинити участь у спільному телемарафоні "Єдині новини", наголошуючи на загрозі плюралізму у медіапросторі. Вони вважають, що цей телемарафон, хоча може бути корисним для протидії російській дезінформації, застарів та порушує принципи редакційної незалежності. Замість цього, організація закликає уряд зосередити увагу на підтримці громадських та незалежних ЗМІ, які можуть забезпечити більш об'єктивну та достовірну інформацію. Також вони висловили занепокоєння стосовно високих бюджетних видатків на телемарафон, не дивлячись на заяви влади про необхідність його реформування.

• Міжнародна організація "Репортери без кордонів" закликала уряд України припинити участь у телемарафоні "Єдині новини", наголошуючи на його загрозі плюралізму та редакційній незалежності.

• Організація вважає, що телемарафон може бути корисним інструментом у протидії російській дезінформації, але його формат застарів і може підривати медіаплюралізм.

• Замість участі у телемарафоні, "Репортери без кордонів" закликають уряд зосередити зусилля на підтримці громадських та незалежних ЗМІ, які здатні надавати більш об'єктивну та достовірну інформацію.

• Також організація висловила занепокоєння стосовно високих видатків на телемарафон, особливо в умовах, коли існують заяви про необхідність його реформування.

• Підкреслено, що українські телеканали за останні два роки значно покращили свою роботу та можуть ефективно боротися з російською пропагандою, залишаючись при цьому незалежними.

Повернення біженців в Україну: Новий Прогноз затримок на Три Роки

Прогноз повернення мігрантів в Україну: Ризики та Затримки на Три Роки

Прогнозується, що процес повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов'язаним зі зниженням безпекових ризиків, спочатку з 2025 року. Тривалість війни, проте, спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян. Згідно з оглядом ООН, на кінець 2023 року кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 мільйона осіб. Прогноз Національного банку України передбачає подальший відтік близько 100 тисяч осіб на рік у 2024 році через високі безпекові ризики. Однак після зменшення загроз у 2025 році очікується повернення близько 400 тисяч осіб.

Наприкінці 2023 року кількість біженців з України склала 6,357 мільйона осіб за кордоном, з яких понад 5,9 мільйона — в Європі. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що після завершення війни близько 2 мільйонів українців можуть вирішити залишитися за кордоном. Ризики повільного повернення посилюються через тривалий конфлікт, інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Важливо враховувати, що еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на ринок праці в Україні, викликаючи диспропорції та виклики для бізнесу.

Прогноз повернення мігрантів в Україну вказує на поступовий процес, пов'язаний із зниженням безпекових ризиків, який може розпочатися з 2025 року. Тривалість конфлікту призводить до збільшення ризиків неповернення значної частини українців. Однак з виходом з воєнного стану у 2025 році передбачається повернення близько 400 тисяч осіб.

Незважаючи на сподіване зменшення безпекових загроз, огляд вказує на можливість, що деякі мігранти можуть відмовитися від повернення через успішну адаптацію у країнах-реципієнтах. Довготривалі наслідки війни, великі еміграційні потоки та економічні виклики можуть вплинути на внутрішній ринок праці та створити труднощі для економіки України.

Повернення біженців в Україну: Новий Прогноз затримок на Три Роки

Прогноз повернення мігрантів в Україну: Ризики та Затримки на Три Роки

Прогнозується, що процес повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов'язаним зі зниженням безпекових ризиків, спочатку з 2025 року. Тривалість війни, проте, спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян. Згідно з оглядом ООН, на кінець 2023 року кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 мільйона осіб. Прогноз Національного банку України передбачає подальший відтік близько 100 тисяч осіб на рік у 2024 році через високі безпекові ризики. Однак після зменшення загроз у 2025 році очікується повернення близько 400 тисяч осіб.

Наприкінці 2023 року кількість біженців з України склала 6,357 мільйона осіб за кордоном, з яких понад 5,9 мільйона — в Європі. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що після завершення війни близько 2 мільйонів українців можуть вирішити залишитися за кордоном. Ризики повільного повернення посилюються через тривалий конфлікт, інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Важливо враховувати, що еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на ринок праці в Україні, викликаючи диспропорції та виклики для бізнесу.

Прогноз повернення мігрантів в Україну вказує на поступовий процес, пов'язаний із зниженням безпекових ризиків, який може розпочатися з 2025 року. Тривалість конфлікту призводить до збільшення ризиків неповернення значної частини українців. Однак з виходом з воєнного стану у 2025 році передбачається повернення близько 400 тисяч осіб.

Незважаючи на сподіване зменшення безпекових загроз, огляд вказує на можливість, що деякі мігранти можуть відмовитися від повернення через успішну адаптацію у країнах-реципієнтах. Довготривалі наслідки війни, великі еміграційні потоки та економічні виклики можуть вплинути на внутрішній ринок праці та створити труднощі для економіки України.

Демографічний горизонт: Якщо тренд триватиме, то населення України може зменшитися до 30 мільйонів до 2037 року

"Демографічні Виклики України: Післявоєнна Реальність та Труднощі Прогнозування"

Українське суспільство та держава, які сталкиваються з важливими викликами внаслідок тривалої війни, мають великі труднощі в сфері демографії. Однією з головних проблем є демографічна ситуація, яка склалася під час конфлікту та має продовжити впливати на країну навіть після завершення воєнних дій.

Внаслідок тривалої війни на Донбасі, регіоні, що колись був найбільш густонаселеним в Україні, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки. Убивства громадян продовжуються, впливаючи на демографічний образ країни. Велика кількість емігрантів також вносить свій внесок у цю проблему.

Доктор економічних наук, Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, наголошує, що розв'язана Росією війна ускладнює роботу демографів, зробивши реєстрацію демографічних подій та отримання точної інформації важкозмінними.

Велика зовнішня міграція, яка охоплює більше 6 мільйонів біженців та подібну кількість внутрішньо переміщених осіб, також впливає на демографічну статистику. Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень розглядає період до 2037 року, враховуючи труднощі та особливості війни.

"Демографічні Виклики України: Сценарії та Важливі Аспекти"

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії, попереджає про стрімке скорочення населення України до 30,5 мільйона осіб до 2037 року, що становитиме великий виклик для країни. Орієнтуючись на кордони 1991 року, він розкриває, що проблеми з народжуваністю, старінням населення та зміною статево-вікової структури є серйозними викликами.

Низька народжуваність та тенденція до скорочення кількості випускників шкіл можуть призвести до зменшення закладів вищої освіти. Поствоєнна міграція, включаючи повернення біженців, може мати позитивний вплив, але тривалість війни ускладнює прогнози.

Гладун сподівається на певне підвищення народжуваності після війни, але не передбачає значущого бейбі-буму. Питання майбутнього окупованих територій залишається сумнівним через руйнування та економічні труднощі.

"Майбутнє Окупованих Територій: Виклики та Перспективи"

Однаково важливим та несуттєвою стає кількість та структура населення на окупованих територіях, доля якої залишається невизначеною. Частина мешканців може виявитися іноземцями, колаборантами чи членами незаконних збройних формувань, що піддаються ліквідації чи еміграції. Отже, подальша доля цих територій обумовлена політикою держави та тривалістю конфлікту.

Олександр Гладун з Інституту демографії підкреслює, що кількість повертаючихся з-за кордону та переселенців в інші регіони України залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість конфлікту та стратегію відновлення. Це вимагатиме вироблення чітких планів щодо відновлення житла, робочих місць та інфраструктури.

Особливу увагу варто приділити питанням прикордонних територій, де загроза від Росії може залишатися і після перемоги. Розв'язання цих проблем потребує співпраці державних інституцій та конкретних розвиткових стратегій для забезпечення повернення та сталого розвитку цих територій.

Розглядаючи сучасну ситуацію в Україні, важливо враховувати дефіцит робочої сили, особливо через військові події, що призвели до служби або еміграції значної частини працездатного населення. Інтенсивність цього явища може змінитися після війни, але конкретні наслідки визначать план економічного відновлення.

Олександр Гладун наголошує, що недостатня робоча сила може вимагати активного залучення мігрантів. Проте він застерігає від труднощів цього підходу, особливо враховуючи його потенційно негативний вплив на соціокультурну та етнічну структуру населення. Інтеграція мігрантів повинна бути обдуманою стратегією, спрямованою на забезпечення сталості та ефективності українського суспільства.

Стаття розглядає проблеми, з якими стикається сучасна Україна в контексті триваючої війни з Росією. Аналізуючи демографічні та соціально-економічні аспекти, висвітлюється велика складність викликів, з якими стикається країна, які виникли внаслідок конфлікту та можуть продовжити впливати на її майбутнє.

Одним із основних викликів є демографічна ситуація, яка погіршилася через втрати населення внаслідок війни та масової міграції. Прогноз Олександра Гладуна підкреслює, що до 2037 року населення України може зменшитися до 30,5 мільйона осіб, що ставить під загрозу сталість та розвиток країни.

Низька народжуваність, старіння населення та складнощі демографічного прогнозу викликають серйозні турботи. Окрім того, окуповані території залишаються особливим викликом через невизначеність щодо чисельності та структури населення.

Олександр Гладун рекомендує чітке планування економічного відновлення, створення сприятливих умов для повернення громадян та уникнення негативних соціокультурних та етнічних змін через можливу масову міграцію. Збереження ефективності та стабільності українського суспільства вимагатиме не лише стратегічних підходів, але й активної участі у вирішенні демографічних викликів."

Демографічний горизонт: Якщо тренд триватиме, то населення України може зменшитися до 30 мільйонів до 2037 року

"Демографічні Виклики України: Післявоєнна Реальність та Труднощі Прогнозування"

Українське суспільство та держава, які сталкиваються з важливими викликами внаслідок тривалої війни, мають великі труднощі в сфері демографії. Однією з головних проблем є демографічна ситуація, яка склалася під час конфлікту та має продовжити впливати на країну навіть після завершення воєнних дій.

Внаслідок тривалої війни на Донбасі, регіоні, що колись був найбільш густонаселеним в Україні, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки. Убивства громадян продовжуються, впливаючи на демографічний образ країни. Велика кількість емігрантів також вносить свій внесок у цю проблему.

Доктор економічних наук, Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, наголошує, що розв'язана Росією війна ускладнює роботу демографів, зробивши реєстрацію демографічних подій та отримання точної інформації важкозмінними.

Велика зовнішня міграція, яка охоплює більше 6 мільйонів біженців та подібну кількість внутрішньо переміщених осіб, також впливає на демографічну статистику. Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень розглядає період до 2037 року, враховуючи труднощі та особливості війни.

"Демографічні Виклики України: Сценарії та Важливі Аспекти"

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії, попереджає про стрімке скорочення населення України до 30,5 мільйона осіб до 2037 року, що становитиме великий виклик для країни. Орієнтуючись на кордони 1991 року, він розкриває, що проблеми з народжуваністю, старінням населення та зміною статево-вікової структури є серйозними викликами.

Низька народжуваність та тенденція до скорочення кількості випускників шкіл можуть призвести до зменшення закладів вищої освіти. Поствоєнна міграція, включаючи повернення біженців, може мати позитивний вплив, але тривалість війни ускладнює прогнози.

Гладун сподівається на певне підвищення народжуваності після війни, але не передбачає значущого бейбі-буму. Питання майбутнього окупованих територій залишається сумнівним через руйнування та економічні труднощі.

"Майбутнє Окупованих Територій: Виклики та Перспективи"

Однаково важливим та несуттєвою стає кількість та структура населення на окупованих територіях, доля якої залишається невизначеною. Частина мешканців може виявитися іноземцями, колаборантами чи членами незаконних збройних формувань, що піддаються ліквідації чи еміграції. Отже, подальша доля цих територій обумовлена політикою держави та тривалістю конфлікту.

Олександр Гладун з Інституту демографії підкреслює, що кількість повертаючихся з-за кордону та переселенців в інші регіони України залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість конфлікту та стратегію відновлення. Це вимагатиме вироблення чітких планів щодо відновлення житла, робочих місць та інфраструктури.

Особливу увагу варто приділити питанням прикордонних територій, де загроза від Росії може залишатися і після перемоги. Розв'язання цих проблем потребує співпраці державних інституцій та конкретних розвиткових стратегій для забезпечення повернення та сталого розвитку цих територій.

Розглядаючи сучасну ситуацію в Україні, важливо враховувати дефіцит робочої сили, особливо через військові події, що призвели до служби або еміграції значної частини працездатного населення. Інтенсивність цього явища може змінитися після війни, але конкретні наслідки визначать план економічного відновлення.

Олександр Гладун наголошує, що недостатня робоча сила може вимагати активного залучення мігрантів. Проте він застерігає від труднощів цього підходу, особливо враховуючи його потенційно негативний вплив на соціокультурну та етнічну структуру населення. Інтеграція мігрантів повинна бути обдуманою стратегією, спрямованою на забезпечення сталості та ефективності українського суспільства.

Стаття розглядає проблеми, з якими стикається сучасна Україна в контексті триваючої війни з Росією. Аналізуючи демографічні та соціально-економічні аспекти, висвітлюється велика складність викликів, з якими стикається країна, які виникли внаслідок конфлікту та можуть продовжити впливати на її майбутнє.

Одним із основних викликів є демографічна ситуація, яка погіршилася через втрати населення внаслідок війни та масової міграції. Прогноз Олександра Гладуна підкреслює, що до 2037 року населення України може зменшитися до 30,5 мільйона осіб, що ставить під загрозу сталість та розвиток країни.

Низька народжуваність, старіння населення та складнощі демографічного прогнозу викликають серйозні турботи. Окрім того, окуповані території залишаються особливим викликом через невизначеність щодо чисельності та структури населення.

Олександр Гладун рекомендує чітке планування економічного відновлення, створення сприятливих умов для повернення громадян та уникнення негативних соціокультурних та етнічних змін через можливу масову міграцію. Збереження ефективності та стабільності українського суспільства вимагатиме не лише стратегічних підходів, але й активної участі у вирішенні демографічних викликів."