Цікаве

Чехія планує перегляд правил перебування українських біженців із можливими обмеженнями соціальних виплат

Уряд Чехії розпочав підготовку до можливого перегляду правил перебування українських біженців, що може набути чинності вже з 2026 року. Головною метою змін є врегулювання механізмів надання соціальних виплат і пільг особам, які перебувають у країні за статусом тимчасового захисту. Зокрема, планується запровадження обмежень для тих, хто періодично або на тривалий час повертається на територію України, що може впливати на розмір соціальної допомоги або право на її отримання.

Чеські законодавці зазначають, що перегляд правил зумовлений необхідністю збалансувати державні витрати з фактичними потребами біженців, а також забезпечити справедливий розподіл ресурсів серед усіх осіб, які потребують допомоги. Наразі обговорюються різні сценарії: від часткового скорочення соціальних виплат до запровадження нових критеріїв, що враховують період перебування за межами країни та активність біженців у трудовому чи соціальному середовищі Чехії.

Окамура зазначив, що серед громадян Чехії зростає невдоволення нинішньою системою підтримки. Люди, за його словами, звертають увагу на випадки, коли українці, користуючись статусом тимчасового захисту, виїжджають у відпустки або надовго повертаються в Україну, але при цьому продовжують отримувати соціальні виплати та пільги від чеської держави.

Поки що конкретний перелік можливих змін офіційно не оприлюднений. Водночас політик уже публічно назвав чинну модель допомоги українцям надто м’якою і такою, що потребує коригування.

За інформацією медіа, майбутні правила можуть бути спрямовані насамперед на тих біженців, які тривалий час перебувають за межами Чехії. У такому випадку держава може виходити з того, що таким особам більше не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують такого ж рівня підтримки, як люди, які постійно перебувають у країні.

У разі ухвалення змін, право на фінансову допомогу та пільги може бути безпосередньо прив’язане до фактичного перебування на території Чехії. Крім того, обговорюється можливість ускладнення виїздів для осіб із тимчасовим захистом та посилення контролю за дотриманням міграційних правил.

Важливо, що потенційні нововведення можуть стосуватися не лише українських громадян, а й усіх іноземців, які перебувають у Чехії на підставі тимчасового статусу проживання.

Електротранспорт в Україні: рекордне зростання автопарку з нульовими викидами у 2025 році

За підсумками 2025 року український автопарк продемонстрував суттєвий крок у напрямку екологічної трансформації. Впродовж року в країні було зареєстровано понад 110,2 тисячі транспортних засобів із нульовим рівнем шкідливих викидів, що майже вдвічі перевищує показники 2024 року. Такі дані оприлюднили в «Укравтопромі», наголосивши на стрімкому зростанні популярності електротранспорту серед українців.

Абсолютну більшість нових реєстрацій становили легкові електромобілі. Їх кількість перевищила 107 тисяч одиниць, що на 113% більше, ніж роком раніше. Експерти пов’язують цей стрибок із кількома чинниками: розширенням модельного ряду, поступовим розвитком зарядної інфраструктури, а також економічною вигодою в умовах високих цін на традиційне пальне. Для багатьох водіїв електромобіль став не лише екологічною альтернативою, а й практичним рішенням для щоденного користування.

Частка нових авто в загальних реєстраціях електрокарів у 2025 році склала 21%, тоді як у 2024-му цей показник становив 20%. Це означає, що ринок і надалі значною мірою тримається на імпорті вживаних електромобілів, але доля нових машин поступово зростає.

Особливо різкий стрибок припав на грудень 2025 року. За місяць українці зареєстрували понад 32,8 тисячі електромобілів та іншого транспорту на акумуляторних джерелах живлення — і нових, і з пробігом. Це у 8,6 раза більше, ніж у грудні попереднього року. У структурі грудневих реєстрацій домінували легкові авто — понад 32 тисячі одиниць, що означає ривок на 782%. Комерційних електроавто зареєстрували 699 одиниць, що на 464% більше, ніж роком раніше.

Серед нових електромобілів, зареєстрованих на українському ринку протягом 2025 року, лідером став Volkswagen ID.Unyx — 3 162 авто. Далі йдуть BYD Song Plus EV (2 948), BYD Leopard 3 (1 623), Zeekr 7X (1 558) та BYD Sea Lion 07 (1 337).

У сегменті імпортованих вживаних електромобілів перші місця традиційно посіли моделі Tesla. Найчастіше в Україну завозили Tesla Model Y — 10 683 авто, та Tesla Model 3 — 9 348. Також у топі залишаються Nissan Leaf (7 559), Kia Niro (5 154) та Hyundai Kona Electric (4 145).

Холод та мороз: погода в Україні 12 січня зберігатиме стійку зиму

У понеділок, 12 січня, погода в Україні залишатиметься суворою та холодною, без ознак значного потепління. На більшій частині території країни утримається мороз, а вдень місцями температура опускатиметься до –10…–12 градусів. Атмосферні фронти поступово слабшають, тому інтенсивність опадів зменшиться, і в південних та східних регіонах небо може прояснюватися, дозволяючи сонячним промінцям проглядати крізь зимову хмарність.

Невеликий сніг прогнозується переважно у західних областях, де туман і крижаний наліт на дорогах можуть створювати додаткові труднощі для водіїв. Центр, південь і схід країни проведуть день майже без істотних опадів, але за низьких температур зберігатиметься ожеледиця та морозний ефект на відкритих просторах.

У Києві очікується хмарна погода з проясненнями. Вночі температура опуститься до –16°, вдень повітря прогріється лише до –8°. Подібна картина збережеться і в більшості міст Правобережжя.

На заході України погода буде холодною і переважно хмарною. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Ужгороді та Чернівцях уночі очікується близько –14…–16°, вдень –8°, при цьому можливий невеликий сніг.

У центральних регіонах – Вінниці, Житомирі, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві – також утримається мороз від –15° уночі до –6…–8° вдень. Небо буде переважно хмарним із періодичними проясненнями.

На півночі країни найхолодніше буде в Чернігові та Сумах, де нічна температура опускатиметься до –16°, а вдень становитиме від –9 до –10°. У Харкові вночі прогнозують близько –13°, вдень –5°.

Південні області та Запорізький регіон опиняться в дещо м’якшому холоді. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі вночі очікується –11°, удень від –3 до –2°. Тут переважатиме хмарна погода з проясненнями без істотних опадів.

У Криму в Сімферополі температура коливатиметься від –9° уночі до –2° вдень. На Донеччині та Луганщині, зокрема у Краматорську та Сєвєродонецьку, збережеться хмарна погода з нічними морозами до –11° і денними до –7…–9°.

Синоптики зазначають, що нинішнє похолодання збережеться і в наступні дні, тож українцям варто готуватися до стабільно зимових умов без швидкого повернення відлиги.

12 січня: день, у якому поєдналися духовна пам’ять, історичні уроки та сучасні традиції

12 січня в Україні вирізняється особливим символізмом, адже цього дня збігаються одразу кілька важливих дат — церковних, державних і міжнародних. Для вірян це час вшанування святої мучениці Тетяни, для українського суспільства — день пам’яті політичних в’язнів, а у світовому контексті — дата, пов’язана з низкою неофіційних, але добре відомих подій і ініціатив. Таке поєднання надає цьому дню глибшого змісту та змушує замислитися над цінностями віри, свободи й людської гідності.

За новим церковним календарем Православної церкви України 12 січня присвячене святій Тетяні — жінці, яка увійшла в історію християнства як символ стійкості, жертовності та відданості переконанням. Її життєвий шлях нагадує про важливість внутрішньої сили та здатності зберігати віру навіть у часи переслідувань. Для багатьох українців цей день також має особисте значення, адже свята Тетяна вважається покровителькою людей з цим іменем, а також символом духовної підтримки у складні періоди.

В українському календарі ця дата має особливе, скорботне значення. 12 січня відзначається День українського політв’язня. Саме цього дня у 1972 році радянська влада розпочала масштабну хвилю арештів української інтелігенції. У Києві та Львові були затримані В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Іван Світличний та десятки інших представників руху «шістдесятників». Їм інкримінували вигадані злочини й засуджували до тривалих термінів ув’язнення.

Ідею вшанування цієї дати запропонував сам В’ячеслав Чорновіл. У радянські часи її відзначали неофіційно — родичі репресованих і дисиденти. Після початку війни з Росією 12 січня в Україні також стало днем солідарності з громадянами, яких РФ незаконно утримує в полоні.

Окрім цього, у світі сьогодні відзначають одразу кілька неформальних свят. Серед них — День марципану, День курки карі, День гарячого чаю, День прибирання робочого столу, День безглютенової випічки та навіть День «поцілуй рудого». Ці дати мають радше розважальний і символічний характер, але широко поширені в багатьох країнах.

У народному календарі 12 січня відоме як Тетянин день. Із цією датою пов’язано чимало прикмет. Вважається, що якщо горобці активно цвірінькають — незабаром буде відлига, а якщо хуртовина — лютий буде морозним. Люди також спостерігали, які дерева найбільше вкриті снігом, щоб передбачити врожай фруктів восени.

За традицією, цього дня заведено загадувати бажання і обов’язково робити добру справу — допомогти людині, тваринам або тим, хто потребує підтримки. Вважалося, що свята Тетяна допомагає тим, хто поєднує молитву з добрими вчинками.

Також існують заборони. 12 січня не радять сваритися, ображати інших, проявляти скупість або злість. У народних віруваннях цей день пов’язували з очищенням думок і вчинків, тому алкоголь вважався небажаним.

Масова підтримка: Петиція за мобілізацію 25 тисяч працівників бюджетної сфери відправила міцний сигнал

Петиція, яка швидко здобула 25 тисяч голосів, є надзвичайно важливою та відображає глибокий інтерес громадян до питань, пов'язаних з мобілізацією працівників бюджетної сфери. Це свідчить про різке зростання усвідомлення важливості залучення кваліфікованого персоналу у сфері правоохорони, державного управління та інших ключових секторів держави.

Цікаво, що порівняно з попередньою петицією від народного депутата Дубінського, що набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, ця нова ініціатива швидко отримала необхідну підтримку протягом лише трьох днів. Це свідчить про зростання обізнаності та активності громадян у вирішенні актуальних проблем суспільства.

Особливо цікавим є той факт, що попередня петиція ще й залишається на розгляді президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців. Це дає змогу порівнювати реакцію влади на різні громадські ініціативи та підкреслює важливість моментального відгуку на голос громадян.

Інтересно також зазначити, що навіть з урахуванням необхідності авторизації голосів, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про активну громадянську підтримку та готовність до участі у формуванні країни. Такі ініціативи стають доказом розвитку громадянського суспільства та зміцнення демократичних цінностей в Україні.

У світлі швидкого набору голосів петиції про мобілізацію працівників бюджетної сфери, яка здобула 25 тисяч голосів протягом трьох днів, можна зробити декілька висновків. По-перше, це свідчить про зростання обізнаності та активності громадян у справах державного управління та правоохорони. По-друге, порівняно з аналогічними ініціативами минулих років, спостерігається значний ріст швидкості збору підписів, що свідчить про глибокий інтерес громадян до вирішення актуальних проблем. Нарешті, такі петиції є важливим інструментом взаємодії громадян із владою, демонструючи їхню готовність до активної участі в формуванні країни та розвитку громадянського суспільства.

Мобілізація на підтримку: петиція зібрала 25 тисяч підписів за 3 дні

Петиція до президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко здобула підтримку, збираючи 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Ініціатор висловлює пропозицію щодо надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що попередня подібна петиція від народного депутата Дубінського, під №22/204852-ЕП, щодо мобілізації депутатів та чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, при цьому вона отримала підтримку великих телеграм-каналів. Наразі ця петиція перебуває на розгляді в адміністрації президента вже 4,5 місяці. Це важливо зауважити, що, незважаючи на те, що українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників восени 2023 року, зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції здатні зібрати необхідну кількість голосів за декілька днів.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Підтримка громади: Швидка мобілізація та широке підтримка петиції, яка зібрала 25 тисяч голосів протягом трьох днів, свідчить про активність та зацікавленість громадян у покращенні ситуації в державі.

• Прозорість та демократія: Порівняно з попередніми ініціативами, які займали більше часу та зусиль для збору підписів, ця петиція показує, що доступні інструменти демократії, такі як петиції, можуть ефективно прискорити вирішення важливих питань.

• Важливість відгуку влади: Важливо, щоб влада враховувала голос громадян та реагувала на їхні побажання швидко та ефективно, як це сталося у даному випадку.

• Підвищення зацікавленості громадськості: Спостереження за швидким зростанням підтримки подібних ініціатив може відображати зростання зацікавленості громадян у вирішенні питань громадського значення.

У цілому, петиція щодо мобілізації правоохоронців та державних службовців стала важливим сигналом для влади про необхідність швидких та конструктивних дій у цьому напрямку.

Боротьба з корупцією в Україні: нові підходи та ефективні методи покарання

Протягом останнього року реєстр корупціонерів значно збільшився, поповнившись 2,4 тисячами осіб. Ця цифра втричі менша, ніж під час конфлікту у 2021 році. Аналіз показує, що причини включення порушників до цього списку зазнали змін протягом повномасштабної війни. Якщо у 2021 році основними порушеннями були виявлені недостовірності в деклараціях (76%), то у 2022 році влада зробила подання та перевірку декларацій необов’язковими, що призвело до різкого зменшення порушників у цій сфері протягом 2022 та 2023 років. Замість цього, до Реєстру почали включати більше хабарників: за надання хабара – 38,2%, за обіцянку – 53,1%.

Проте покарання за корупцію залишаються досить м’якими в Україні, бо часто звільняються штрафом, що становить 92% від загальної кількості вироків. У той час, як ті, хто були позбавлені волі чи засуджені до громадських робіт або испитового строку, становлять лише 5-8%. За аналізами, найбільше корупціонерів виявлено в таких областях як Львівська, Київська та Дніпропетровська. Протягом останніх трьох років лідером за кількістю вироків є Львівщина. Кількість включень у Реєстр зменшилася з часом. У 2021 році було зафіксовано 537 випадків, а минулого року – лише 192.

Заявники з Опендатабот наголошують, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним показником боротьби з корупцією в Україні. Вони вважають, що вирішення проблеми корупції потребує будівництва прозорих систем, а не схильності до селективного покарання. Значна кількість довічних ув’язнень “за корупцію” відображає якість даних у реєстрі та ефективність роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. Варто відзначити, що в Україні існує шість державних антикорупційних органів. Найбільша витрата бюджетних коштів припадає на утримання Державного бюро розслідувань – понад 2,4 мільярда на поточний рік, а на другому місці за обсягом фінансування знаходиться Національне антикорупційне бюро України з близько 1,3 мільярда гривень.

• За останні роки кількість осіб, включених до Реєстру корупціонерів, значно збільшилася, але покарання за корупційні дії залишаються недостатньо суворими.

• Зміни у законодавстві та підходах до боротьби з корупцією призвели до зменшення кількості порушників, які виявляються через недостовірності в деклараціях.

• Однак, зростання включень корупціонерів за отримання хабарів та обіцянок свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодавства та ефективності правоохоронних органів.

• Важливо підкреслити, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним інструментом в боротьбі з корупцією, але має сприяти будівництву прозорих та ефективних антикорупційних систем.

• Потрібно підтримувати роботу державних антикорупційних органів та забезпечити їм достатні фінансові ресурси для успішного виконання їхніх обов'язків.

Молодість під пресом: рекордний спад у чисельності чоловіків до 30 років

Україна переживає складнощі в демографічній сфері, оскільки кількість здорових чоловіків до 30 років досягла найнижчого рівня в історії країни. Це може негативно вплинути на ефективність мобілізаційних заходів, особливо у контексті триваючої війни з Росією. Зменшення чисельності молодого чоловічого населення має особливе значення у зв’язку з російською агресією. За даними The New York Times, ця тенденція виникла в початку 90-х, коли Україна стала незалежною. Рівень народжуваності значно знизився протягом цього періоду — з 1,9 дитини на одну жінку у 1991 році до 1,1 дитини у наступному десятилітті. За словами Олександра Гладуна, невизначеність та економічні труднощі 90-х суттєво вплинули на репродуктивні рішення населення. Військова агресія Росії у 2022 році ще більше зменшила чисельність чоловіків призовного віку, а зниження мобілізаційного віку до 25 років може загострити цю проблему. Відтік близько 800 тисяч жінок у віці від 18 до 34 років до країн Європейського Союзу також погіршує ситуацію, оскільки відсутність жінок у віці для народження дітей впливає на демографічні процеси. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, які прийняла Верховна Рада 11 квітня, зобов’язують громадян у віці від 25 до 60 років реагувати на призов. Це частина спроб уряду адаптувати мобілізаційну політику до сучасних демографічних реалій.

Україна стикається зі серйозними викликами в демографічній сфері, зокрема зниженням кількості здорових чоловіків до 30 років до історичного мінімуму. Це може негативно позначитися на ефективності мобілізаційних заходів, особливо у контексті війни з Росією. Відтік жіночого населення у віці для народження дітей також є серйозною проблемою. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, хоча і крок у правильному напрямку, потребують комплексного підходу до розв’язання демографічних викликів країни. Оптимізація державної політики в цій сфері є важливою для забезпечення національної безпеки та сталого розвитку України.

Адвокат Роберт Амстердам представив звіт із переконливими доказами нападів на УПЦ та її представників

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам відмітив, що згідно зі зібраним звітом, який складає понад 250 сторінок, документовані факти нападів на УПЦ, на її святині та духовенство. Цю інформацію він розкрив у своєму відеозверненні. Також він знову висловив заклик до української влади про утримання від подальшого розгляду законопроекту 8371, який має на меті заборонити діяльність УПЦ. "Цей законопроект є виявом мови ненависті. Атаки на вірян у часи війни, їх вигнання зі святинь, відмова у доступі до молитовних місць — це абсолютно неприпустимо. Я закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити розділяти націю, націлювати братів проти братів", — проголосив Амстердам. Також адвокат підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом. "Українська православна церква не тільки не підтримує, але і відкидає ідеологію 'русского мира'. Більше того, позиція церкви щодо цих ідей вже була публічно висловлена Блаженнішим митрополитом Київським Онуфрієм: 'Ми не будуємо жодного 'русского мира'. Ми будуємо божий мир'. УПЦ повністю ідентифікує себе з державою Україна та закликає до її захисту від першого дня російського вторгнення", — прокоментував він позицію церкви. Крім того, сьогодні Роберт Амстердам звернувся з закликом до Сполучених Штатів Америки з проханням про підтримку України. "Особисто від себе: підтримка України є критично важливою не лише для України, але й для Америки. Як можна відкинути людей, підставивши їх на кожному кроці? Хто буде довіряти США після Кабула і зараз Києва?", — написав Амстердам у своєму пості в соціальній мережі "Х".

У вищезгаданій статті адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, заявив про складений звіт, у якому міститься понад 250 сторінок доказів нападів на УПЦ, її церкви та духовенство. Він виступив з закликом до уряду України припинити розгляд законопроекту 8371, який пропонує заборонити діяльність УПЦ, назвавши його проявом мови ненависті. Амстердам підкреслив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і повністю ідентифікує себе з Україною. Він також звернувся до Сполучених Штатів з проханням про підтримку України. Ці висновки свідчать про серйозність ситуації щодо релігійної свободи в Україні та потребу в захисті прав інших віросповідань від будь-якої форми переслідування.

Роберт Амстердам розкриває шокуючі факти: напади на УПЦ та її служителів за доказами

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам нещодавно звернувся до громадськості із докладним звітом, який налічує понад 250 сторінок, що містить вичерпні докази нападів на УПЦ, а також її священиків та церкви. Ці шокуючі факти він висвітлив у своєму відеозверненні, де також закликав уряд України припинити розгляд законопроекту 8371, який спрямований на заборону діяльності УПЦ. Амстердам вважає цей законопроект проявом мови ненависті та закликає до його припинення, підкреслюючи, що подібні напади на вірян та їх вигнання з церков є абсолютно неприпустимими.

У своєму зверненні він також наголосив, що УПЦ не має жодного підґрунтя для зв'язків з Московським патріархатом, а його позиція щодо "русского мира" чітко відмежовується від ідеології цієї концепції. Амстердам процитував заяву митрополита Київського Онуфрія, який заявив, що УПЦ будує лише божий мир, а не "русский мир".

Крім того, у своєму виступі адвокат закликав до підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки, підкреслюючи критичне значення підтримки для України не лише для неї самої, а й для міжнародного співтовариства. Він поставив питання, чи можна довіряти США після подій в Кабулі та Києві, і закликав до утримання від рішень, що можуть підштовхнути населення до конфлікту.

У вищезгаданій статті відзначається значна робота адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама зі збору доказів нападів на УПЦ та її священиків. Звіт, який налічує понад 250 сторінок, є доказовою базою для відстоювання прав церкви в умовах загострення ситуації. Амстердам настійно закликає уряд України припинити розгляд законопроекту 8371, який може негативно позначитися на діяльності УПЦ та призвести до подальшого загострення конфлікту.

Додатково, у статті підкреслюється незалежність УПЦ від Московського патріархату та її позиція стосовно "руського миру". Амстердам висловлює підтримку України з боку США та наголошує на критичному значенні цієї підтримки для збереження миру та стабільності у регіоні.

Отже, стаття підкреслює важливість мирного врегулювання конфлікту та необхідність захисту прав Української православної церкви у складних політичних та соціальних умовах.