Цікаве

У Білій Церкві на вулиці Павліченка, 49, тривають роботи з підготовки приміщень колишнього заводу "Електрон" до можливих перетворень. Місцеві джерела повідомляють, що територія промислового об’єкта найближчим часом може бути освоєна для зведення нового торговельного центру. Це не лише змінить вигляд одного з важливих районів міста, а й дасть поштовх до розвитку бізнесу в регіоні.

Водночас, підприємці, які наразі працюють на території заводу, занепокоєні майбутніми змінами. Деякі з них вже висловлюють сумніви щодо можливості подальшої діяльності в нових умовах. Проте є й оптимісти, які вважають, що збудований торговий центр стане каталізатором для розвитку малих і середніх підприємств, надаючи їм нові можливості для співпраці та розширення ринку. Крім того, будівництво такого об’єкта може сприяти покращенню інфраструктури та створенню нових робочих місць, що стане додатковим стимулом для економічного зростання Білої Церкви.

Водночас у міській раді заявили, що жодних дозволів на нове будівництво на цій території не видавали. Згідно з чинним генеральним планом міста, ділянка належить до зони промислових підприємств. Офіційних рішень щодо зміни цільового призначення поки що не оприлюднено.

Йдеться про ВАТ “Білоцерківський електроремонтний завод”, який із радянських часів спеціалізувався на електроремонтних роботах і виробництві відповідного обладнання. Однак підприємство тривалий час демонструє негативну фінансову динаміку. За даними відкритих реєстрів, станом на 2021 рік на заводі працювало від 9 до 14 осіб.

Попри скорочення виробничої діяльності, локація об’єкта залишається привабливою: завод розташований на одній із центральних вулиць міста з активним автомобільним і пішохідним трафіком. Саме це, ймовірно, робить територію цікавою для комерційної забудови.

Таким чином, промислова зона Білої Церкви може поповнитися ще одним торговельним об’єктом, хоча офіційних дозволів на будівництво наразі немає. Ситуація довкола колишнього заводу “Електрон” може стати предметом подальших рішень міської влади та обговорень у громаді.

21 лютого у світі та в Україні святкують важливу подію — Міжнародний день рідної мови. Це свято було засноване ЮНЕСКО у 1999 році з метою підтримки мовного різноманіття та культурної ідентичності, адже кожна мова несе в собі багатий досвід свого народу. Збереження та розвиток рідних мов є важливим завданням для кожної нації, адже вони формують зв'язок між поколіннями, зберігають традиції та історію.

Цей день не лише присвячений мовному різноманіттю, а й має глибокі корені в релігійних та народних традиціях. За новим церковним календарем, 21 лютого вшановують святого Тимофія Олімпійського, святителя Євстахія Антіохійського та Козельщанську ікону Божої Матері. Ці святі стали важливими фігурами в історії церкви, а їхні подвиги досі служать моральним орієнтиром для багатьох людей.

Для більшості громадян України рідною є українська мова, однак у країні проживають представники багатьох національних спільнот — кримські татари, євреї, поляки, роми та інші народи, кожен із яких має власну мовну та культурну традицію.

Окрім цього, 21 лютого у світі відзначають Міжнародний день екскурсовода. Також існують менш відомі тематичні дати — День комбучі, День панголіна, День булочок з повидлом і День захисту ведмедів.

За новоюліанським календарем Православної церкви України цього дня вшановують Тимофія Олімпійського та святителя Євстахія Антіохійського. Окремо у храмах згадують Козельщанську ікону Божої Матері, яка походить із Полтавщини та вважається чудотворною.

У старому церковному календарі 21 лютого було днем пам’яті мученика Феодора Стратилата, якого традиційно вважають покровителем воїнів.

У народній традиції ця дата пов’язана з очікуванням весни. Вважалося, що якщо цього дня гримить грім — рік буде врожайним для худоби, а якщо зяблик починає співати — весна прийде рано. Танення криги на річках сприймали як сигнал до підготовки розсади.

День вважався сприятливим для великого прибирання, прання та позбавлення від старих речей. За повір’ям, якщо 21 лютого винести з дому зламані та непотрібні предмети, це принесе щастя.

Водночас існували й застереження. У цей день не рекомендували працювати з рослинами та сіяти розсаду, оскільки вважалося, що це може зашкодити врожаю. Також небажаними вважалися далекі подорожі, риболовля та зловживання алкоголем.

Таким чином, 21 лютого поєднує у собі як сучасне міжнародне свято, так і церковні та народні традиції.

У суботу, 21 лютого, в Україні переважатиме суха та прохолодна погода. Синоптична ситуація сприятиме відсутності істотних опадів, а небо час від часу затягуватимуть хмари. День мине без снігопадів чи дощу, проте морози нагадають про повноцінну зиму.

У західних областях очікується мінлива хмарність із проясненнями. Сонце періодично виглядатиме з-за хмар, однак істотно на температуру це не вплине. Протягом дня стовпчики термометрів коливатимуться в межах -3…-5 °С. Подекуди вранці можливе утворення ожеледиці на дорогах і тротуарах, тож водіям і пішоходам варто бути уважними.

У північних регіонах також буде хмарно з проясненнями. Стовпчики термометрів покажуть -3…-5 °С, опадів не прогнозують.

Найхолодніше цього дня буде на сході України. Температура вдень коливатиметься в межах -7…-2 °С. Очікується мінлива хмарність без опадів.

У центральних областях збережуться сонячні прояснення, проте морози не відступлять — вдень -2…-6 °С. Лише у Дніпропетровській області повітря прогріється до 0…+2 °С.

На півдні країни субота буде сухою і м’якшою за температурними показниками. Вдень прогнозують 0…+2 °С, а в Криму потеплішає до +7 °С.

Синоптики зазначають, що суттєвих змін погодних умов протягом дня не передбачається.

Найближчі вихідні в Україні принесуть істотне похолодання, яке відчують усі регіони країни. Синоптики прогнозують переважно малохмарне небо та слабкий вітер, що створюватиме відчуття особливої тиші та спокою у природі. За словами метеоролога Ігоря Кібальчича, основним фактором формування погодних умов стане антициклон, який забезпечить стійку та ясну атмосферу, майже без опадів.

Нічні години принесуть значне зниження температури, особливо в центральних та північних областях. Мороз може опускатися до кількох градусів нижче нуля, що робить вихідні ідеальними для тих, хто любить зимові прогулянки або активний відпочинок на свіжому повітрі. Денна температура залишатиметься низькою, але відчуття холоду пом’якшуватиме відсутність сильного вітру та хмарності.

У західних областях буде сухо та морозно. Вночі й вранці місцями можливі тумани та паморозь. Температура вночі становитиме -13…-18 °С, подекуди до -20 °С, вдень очікується -4…+1 °С.

На півночі країни прогнозується малохмарна та холодна погода без опадів. Вітер 5–10 м/с. Вночі температура знизиться до -15…-20 °С, місцями до -22 °С, вдень буде -2…-7 °С.

У центральних регіонах опадів не передбачається, збережеться малохмарна погода. Вночі -8…-13 °С, подекуди -14…-18 °С, вдень -5…+1 °С.

На півдні в суботу очікується мінлива хмарність. Без істотних опадів, лише на півдні Одещини можливий сніг та мокрий сніг. Температура вночі -3…-8 °С, вдень -2…+3 °С. Вітер 7–12 м/с.

На сході країни буде малохмарно та без опадів. Вночі -9…-14 °С, у Харківській області місцями -15…-17 °С, вдень 0…-5 °С.

У неділю на заході України вночі очікується невеликий сніг та мокрий сніг. Вдень можливі опади у вигляді мокрого снігу, дощу та мряки. Вночі -5…-10 °С, на Закарпатті близько 0 °С, вдень -1…+4 °С.

У північних регіонах місцями можливий невеликий сніг. Вночі -13…-18 °С, вдень -4…+1 °С.

У центральних областях збережеться мінлива хмарність без істотних опадів. Вночі -13…-18 °С, вдень -2…+3 °С.

На півдні буде переважно сухо. Вночі -2…-7 °С, вдень +1…+6 °С.

На сході збережеться морозна погода без істотних опадів. Вночі -10…-15 °С, у Харківській області -15…-20 °С, вдень -3…+2 °С.

Раніше синоптикиня Наталка Діденко повідомила, що вже з 23 лютого в Україні очікується відчутне потепління. За її словами, з початком нового тижня прийде довгоочікувана відлига.

Таким чином, після морозних вихідних українців чекає поступове підвищення температури.

Громадяни України, які перебувають у державах Європейського Союзу в межах механізму тимчасового захисту, не матимуть автоматичного права залишитися на території ЄС після припинення дії цього статусу. Очікується, що відповідний режим може діяти орієнтовно до березня 2027 року. Про це повідомила спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон, наголосивши на необхідності завчасної підготовки до подальших рішень.

Механізм тимчасового захисту був активований у 2022 році на рівні Європейський Союз як екстрений інструмент реагування на масовий наплив людей, які рятувалися від війни. Він дозволив мільйонам українців легально проживати, працювати, навчатися та отримувати медичну допомогу в країнах-членах без проходження стандартної процедури надання притулку. Це рішення стало безпрецедентним прикладом солідарності між державами ЄС.

Йоганссон наголосила, що чинні правила ЄС передбачають отримання довгострокового або постійного проживання після щонайменше п’яти років легального перебування в країні. Однак період, проведений під тимчасовим захистом, не зараховується до цього строку.

За її словами, під час роботи на посаді єврокомісарки з внутрішніх справ вона ініціювала поправку до європейського законодавства, яка б дозволила враховувати роки тимчасового захисту для отримання довгострокового статусу. Проте переговори щодо цієї ініціативи зайшли в глухий кут, і наразі діє попередній режим, який не передбачає таких змін.

Спецпосланниця зазначила, що в більшості країн ЄС національні закони дозволяють іноземцям оформлювати постійний або довгостроковий дозвіл після п’яти років легального перебування. Водночас цей механізм не буде автоматично застосований до українців, які користувалися тимчасовим захистом.

Попри це, низка держав-членів ЄС зацікавлена у тому, щоб українці залишилися після завершення програми. Деякі країни вже адаптують своє законодавство. Зокрема, Польща оголосила про комплексне рішення, яке передбачає переведення близько 900 тисяч українців на національні дозволи на проживання. За словами Йоганссон, подібні процеси відбуваються майже в усіх країнах Євросоюзу.

Водночас окремі держави діють повільніше та лише розпочинають аналіз необхідних змін до законодавства. Йдеться про створення правових механізмів, які дозволять українцям, що працюють і вже інтегрувалися в суспільство, залишитися на більш стабільних підставах.

Через затримки в ухваленні рішень частина громадян може опинитися в ситуації правової невизначеності після 2027 року. Остаточні умови перебування залежатимуть від рішень конкретних урядів та можливих змін у європейському законодавстві.

20 лютого посідає особливе місце в історичному календарі Україна. Ця дата стала символом незламності духу, жертовності та прагнення до свободи. Саме цього дня вшановують Героїв Небесної Сотні — людей, які віддали своє життя під час Революції Гідності, обстоюючи право держави на демократичний розвиток, верховенство права та європейський вибір. Їхній подвиг назавжди змінив суспільну свідомість і визначив подальший напрям історичних процесів.

Події тих трагічних днів стали випробуванням для всієї країни. Мирні громадяни, які вийшли на захист людської гідності та справедливості, продемонстрували приклад громадянської мужності. Пам’ять про них — це не лише скорбота, а й відповідальність перед майбутніми поколіннями. Вона спонукає зберігати єдність, поважати права людини та активно долучатися до розбудови справедливого суспільства.

В Україні 20 лютого офіційно встановлено як День Героїв Небесної Сотні. Пам’ятна дата присвячена понад ста активістам Євромайдану, які загинули у лютому 2014 року в центрі Києва. Саме 20 лютого відбулися найтрагічніші події Революції Гідності. Загалом життя за свободу та європейський вибір України віддали 107 осіб. У цей день у різних містах країни проходять меморіальні заходи, виставки, покладання квітів до пам’ятників, церковні панахиди та хвилини мовчання.

У церковному календарі за новим стилем вшановують єпископа Льва Катанського та благовірного князя Ярослава Мудрого, за правління якого Київська Русь досягла політичного й культурного піднесення. За старим стилем згадують преподобного Луку Елладського.

У народній традиції з 20 лютим пов’язані погодні прикмети. Вважалося, що якщо ввечері небо червоніє, літо буде вітряним. Високі білі хмари віщують потепління, тріск льоду на річках — ранню весну, а мокрий сніг — повноводдя навесні. У давнину цього дня молодь влаштовувала зимові забави, каталася на санках та грала в сніжки, а господині пекли круглі калачі як символ сонця та швидкого приходу весни.

Існували й певні застереження. За народними віруваннями, 20 лютого не варто лаятися, зловживати алкоголем, лінуватися або давати необдумані обіцянки, адже здійснити задумане буде складно.

Таким чином, 20 лютого поєднує в собі державну пам’ять, церковні традиції та міжнародну тематику соціальної справедливості, нагадуючи про цінність свободи, рівності та відповідальності перед суспільством.