Цікаве

Напередодні зимових свят в Україні традиційно зростає попит на новорічні ялинки, якими громадяни прикрашають свої домівки. Частина людей свідомо обирає штучні дерева, керуючись міркуваннями практичності та екології, однак значна кількість українців і досі віддає перевагу живим хвойним. Саме в цей період державні служби посилюють контроль за збереженням лісових ресурсів і нагадують про відповідальність за незаконну вирубку.

У державному підприємстві «Ліси України» наголошують, що самовільне зрізання хвойних дерев є порушенням закону та тягне за собою фінансові санкції. Розмір штрафу визначається з урахуванням кількох факторів, насамперед діаметра дерева та місця, де було здійснено вирубку. Особливо суворі покарання передбачені за шкоду, завдану природоохоронним територіям.

За вирубку ялинки діаметром від 14,1 до 18 сантиметрів доведеться сплатити понад 4 тисячі гривень, а у межах заповідника — 34,7 тисячі гривень.

Окрім цього, слід враховувати додаткові нюанси. У грудні та січні розмір штрафів збільшується утричі. Якщо ж завдано істотної шкоди, порушнику може загрожувати кримінальна відповідальність. Істотною вважається шкода на суму понад 30,2 тисячі гривень.

Щоб уникнути проблем із законом, фахівці радять купувати лише легальні новорічні дерева. Такі ялинки мають спеціальне маркування — бирки зі штрих-кодом або самоклеючі етикетки. Вони підтверджують, що дерево зрубали законно і з дотриманням вимог.

У «Лісах України» наголошують, що маркування різдвяних дерев є обов’язковим, а справжність бірки можна перевірити через спеціальний онлайн-сервіс.

Громадянська відповідальність є одним із ключових чинників, що впливають на стабільність та розвиток будь-якої держави. Вона проявляється не лише у виконанні законів, а й у щоденних рішеннях людей, їхньому ставленні до спільного простору, навколишнього середовища, інших членів суспільства. Саме усвідомлення власної ролі у спільних процесах формує довіру між громадянами та державними інституціями.

В Україні тема відповідальності громадян набуває особливого значення в умовах соціальних та економічних викликів. Активна позиція людей допомагає громадам ефективніше реагувати на проблеми, знаходити локальні рішення та підтримувати одне одного. Волонтерські ініціативи, участь у громадських обговореннях, контроль за діяльністю місцевої влади — усе це приклади відповідального підходу до життя у спільноті.

За старим стилем цього дня відзначають Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною.

В Україні 22 грудня відзначають День енергетика. Свято було запроваджене у 1993 році, однак під час повномасштабної війни його значення стало особливо відчутним. Саме енергетики відновлюють електропостачання після російських атак на інфраструктуру, часто працюючи в надзвичайно небезпечних умовах.

У цей день заведено дякувати працівникам електростанцій, інженерам, ремонтним бригадам та всім, хто забезпечує країну світлом. Також проводяться пам’ятні заходи на честь енергетиків, які загинули під час виконання службових обов’язків.

Крім того, 22 грудня в Україні відзначають День працівника дипломатичної служби. В умовах війни роль дипломатів стала ключовою — саме вони відстоюють інтереси України на міжнародній арені та працюють над посиленням підтримки з боку партнерів.

У світі 22 грудня відзначають День невисоких людей. Ця дата покликана привернути увагу до проблем дискримінації та стереотипів, з якими стикаються люди невисокого зросту.

Також у різних країнах сьогодні святкують День матері в Індонезії, День математики в Індії, День вчителя на Кубі, День фінікового хліба у США та День збройних сил у В’єтнамі.

Народні прикмети цього дня здебільшого пов’язані з прогнозом погоди. Вважалося, що ясне небо віщує швидке похолодання, похмура погода — теплий Новий рік, а дощ або сніг — часті опади в січні. Відлига, за повір’ями, обіцяє мокрий сніг у найближчому майбутньому.

Свята Анастасія в народі вважалася покровителькою жінок. День вважали сприятливим для хатніх справ, прибирання, прання, приготування їжі та рукоділля. Матері часто вишивали обереги для дітей.

22 грудня не радять сваритися, лінуватися, заздрити чи порушувати обіцянки. Вважалося, що невдалим цей день є для татуювань і пірсингу — рани довго загоюються. Також не рекомендували йти на риболовлю, адже, за прикметами, улову не буде.

З грудня 2023 року на посаді заступника начальника одного з управлінь державної установи розпочав виконувати свої обов’язки новий керівник, який обійматиме цю посаду до грудня 2025 року. Призначення, яке стало результатом внутрішніх змін у структурі, покликане зміцнити ефективність роботи управлінської команди та покращити виконання ключових завдань організації.

Відомо, що новий заступник має значний досвід у сфері управління, раніше працював на керівних посадах в інших структурах, де продемонстрував високий рівень професіоналізму та стратегічного мислення. Він має на меті оптимізувати внутрішні процеси, удосконалити управлінську діяльність та створити умови для стабільного розвитку підрозділів, якими керує.

У 2018 році валютні заощадження зросли на 512 тисяч гривень при річному доході сім’ї 440 тисяч. У 2023 році за рік придбано Hyundai Ioniq 2016 року за 423 тисячі та Hyundai Ioniq 2017 року за 357 тисяч гривень при річному доході 670 тисяч. При цьому накопичення у валюті не зменшилися, а у сина навіть зросли на 1 тисячу доларів.

Ситуація 2025 року лише підтвердила сумнівну логіку фінансів: у серпні придбано Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч, а в грудні — MG 4 2023 року майже за мільйон гривень, при продажу нерухомості на 600 тисяч. Загальна картина руху коштів залишається розрізненою та нелогічною.

Фактом покупки автомобілів чи накопичення валютних коштів порушення закону не є. Проблема виникає тоді, коли витрати систематично перевищують доходи, заощадження не зменшуються, а декларації не збігаються. У випадку Скрипника мова йде про систематичні невідповідності, що потребують професійної перевірки.

Упродовж минулого місяця автопарк України суттєво поповнився легковими автомобілями з бензиновими двигунами. Загалом було ввезено та зареєстровано 12,4 тисячі таких машин, що на 43 відсотки перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Про це свідчить статистика, оприлюднена фахівцями «УкрАвтопрому».

Згідно з даними аналітиків, частка нових бензинових легковиків у загальній структурі ринку склала 2,3 тисячі одиниць. Це означає зростання на 27 відсотків у річному вимірі та свідчить про поступове відновлення попиту на нові автомобілі, попри складну економічну ситуацію. Покупці дедалі частіше звертають увагу на нові моделі через гарантійне обслуговування, сучасні системи безпеки та нижчі витрати на ремонт у перші роки експлуатації.

Серед нових бензинових моделей найбільшим попитом користувався компактний кросовер Renault Duster. За місяць українці придбали 223 таких автомобілі. Майже не відстав Hyundai Tucson із результатом 203 реєстрації. Далі в рейтингу розмістилися Mazda CX-5, яку обрали 187 покупців, Škoda Kodiaq зі 116 проданими авто та Škoda Octavia, яку зареєстрували 108 разів.

На ринку імпортованих вживаних бензинових автомобілів лідерство зберігає перевірена роками модель Volkswagen Golf, яка з показником 691 авто знову стала найпопулярнішою серед українців. Другу позицію посів кросовер Volkswagen Tiguan — 587 одиниць. Третє та четверте місця розділили Audi Q5 і Nissan Rogue, кожну з яких обрали по 519 покупців. П’ятірку найпопулярніших замкнув Audi A4 із результатом 336 автомобілів.

Експерти зазначають, що зростання інтересу до бензинових авто зумовлене як ширшою пропозицією на вторинному ринку, так і відносною доступністю таких моделей у порівнянні з електромобілями та гібридними автомобілями.

19 грудня впродовж тривалого часу залишалося однією з ключових дат для православних вірян в Україні. Після переходу церков на новий календар змінився перелік релігійних споминів, однак цей день і нині вирізняється насиченістю духовних, професійних і народних подій, зберігаючи особливе значення в суспільному житті.

За новою календарною традицією цього дня православна церква вшановує мученика Воніфатія та преподобного Іллю Києво-Печерського, пустельника. Образ останнього займає особливе місце у народній свідомості, адже його вважають небесним покровителем воїнів. Саме тому родини захисників України звертаються до святого з молитвами про заступництво, охорону на фронті, збереження життя та відновлення здоров’я після поранень.

Водночас багато вірян пам’ятають, яке церковне свято 19 грудня відзначалося за старим стилем. Саме цього дня святкували День святого Миколая Чудотворця — покровителя дітей і нужденних. За традицією, дітям дарували подарунки від імені святого, а дорослі займалися благодійністю.

На міжнародному рівні 19 грудня, за ініціативою ООН, відзначається Міжнародний день допомоги бідним. Його мета — привернути увагу суспільства до проблем малозабезпечених та заохотити людей до благодійних вчинків. У цей день прийнято допомагати нужденним коштами, речами або волонтерською підтримкою. Також у світі сьогодні відзначають День вічнозелених рослин, День субкультури емо, День вівсяних кексів і День смішного светра.

В Україні 19 грудня є важливою професійною датою — Днем адвокатури, або Днем адвоката. Це свято людей, які захищають права громадян у судах, перевіряють законність угод і надають юридичні консультації. Їхню роль у забезпеченні правопорядку та справедливості в суспільстві складно переоцінити.

Також цього дня народилися відомі українські діячі культури: поет Микола Філянський, перекладач Микола Лукаш, письменник і правозахисник Микола Руденко та письменниця Марія Матіос.

У народній традиції 19 грудня пов’язували з погодними прикметами, насамперед із вітром. Якщо він дме з півночі — чекали морозів і сніжної зими, з півдня — швидкого потепління. Сильний шквал вважався передвісником доброго врожаю влітку, а гучна поведінка синиць віщувала негоду. Ясне небо обіцяло морозний січень.

За повір’ями, день вважався сприятливим для рукоділля, творчих занять, риболовлі та навіть висадки розсади. Натомість існували й заборони. Не рекомендувалося лінуватися, заздрити, мати злі думки, сваритися чи лихословити. Також не радили виконувати важку фізичну роботу, займатися прибиранням або ремонтом. За прикметами, не варто було позичати гроші 19 грудня, аби не провести наступний рік у боргах.

Протягом багатьох років українці проводжають старий рік 31 грудня та зустрічають новий 1 січня, сприймаючи цей порядок як єдино можливий. Втім, історія зберегла пам’ять про іншу дату настання нового року, яка сьогодні відзначається як Старий Новий рік. Це свято, хоч і має переважно світський характер, тісно переплелося з народними обрядами та християнськими традиціями, зберігаючи відтінки минулого в сучасному житті українців.

Старий Новий рік виник після календарної реформи 1918 року, коли Україна перейшла з юліанського календаря на григоріанський. Різниця між двома системами становить 13 днів, тому «перше січня» за старим стилем припадає на 14 січня за новим. Завдяки цьому традиція святкування другого нового року збереглася у народі і дійшла до наших днів як символ зв’язку поколінь та історичної пам’яті.

Для українців 14 січня має не лише світське, а й релігійне значення. За староцерковним календарем цього дня вшановують святого Василя Великого. Тому більшість звичаїв і вірувань, пов’язаних зі Старим Новим роком, мають християнське коріння.

Напередодні, у вечір Маланки, який називали Щедрим, уся родина збиралася за святковим столом. Вважалося, що зустрічати рік потрібно в чистому одязі та з добрим настроєм, аби наступний рік був щасливим і заможним. Стіл накривали щедро: подавали м’ясні страви, а завершувала трапезу щедра кутя.

Уранці 14 січня, у день Василя, молодь ходила по домівках із посіванням. Юнаки брали зерно, заходили до хат і бажали господарям достатку, здоров’я та добробуту. Вважалося, що чим щедріше посівальників обдарують, тим успішнішим буде рік. Також цього дня було заведено відвідувати хрещених, родичів і сусідів, засіваючи зерном поріг та коридор оселі.

Віруючі українці на Старий Новий рік відвідують церковну службу. Оскільки святий Василь вважається покровителем свинарства, традиційними є страви зі свинини, які символізують достаток і ситість.

Існували й заборони. Наші предки вірили: як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Тому 14 січня не можна сваритися, лихословити, згадувати старі образи чи бажати зла іншим. Також не радили давати гроші в борг або залишати гаманець порожнім — вважалося, що це може принести фінансові труднощі впродовж року.

Попри зміну календарів і сучасний ритм життя, Старий Новий рік залишається для багатьох українців особливим днем — тихою, теплою нагодою ще раз зібратися з родиною і символічно побажати одне одному щастя та достатку.