Цікаве

Нова хвиля шахрайських розсилок у месенджерах в Україні

В Україні спостерігається активізація шахраїв, які використовують популярні месенджери для масових розсилок. Зловмисники надсилають повідомлення про нібито «компенсацію» у розмірі 2200 гривень від Ощадбанку та НЕК «Укренерго», намагаючись змусити користувачів перейти за фішинговими посиланнями.

Пресслужба Ощадбанку наголошує, що такі повідомлення не мають жодного стосунку до офіційних програм виплат і містять посилання на підроблені сайти, які зовнішньо повторюють вигляд справжніх ресурсів фінансових установ або державних підприємств. Переходячи за такими лінками, користувачі ризикують втратити персональні дані, банківські реквізити та кошти.

Після переходу за посиланням користувачам пропонують ввести повні реквізити банківської картки: номер, термін дії та CVV-код, а також підтвердити операцію одноразовим кодом із SMS-повідомлення. Насправді ж таким чином шахраї отримують доступ до рахунку та можуть списати всі кошти.

Фахівці наголошують, що фішингові сайти часто виглядають максимально правдоподібно — із використанням логотипів, корпоративних кольорів та стилістики офіційних сторінок. Проте жодні державні виплати чи компенсації не оформлюються через месенджери із запитом повних реквізитів картки.

В Ощадбанку підкреслюють, що фінансова установа не нараховує жодних компенсацій через сторонні посилання в Telegram, Viber чи інших месенджерах. Українців закликають не переходити за підозрілими посиланнями, не передавати конфіденційні дані третім особам та перевіряти інформацію лише на офіційних ресурсах.

Скасування спеціального закону для українців у Польщі та нові правила перебування

У Польщі відбулося важливе законодавче оновлення, яке стосується громадян України, що прибули після початку повномасштабної війни та користувалися тимчасовим захистом. Президент Польщі Кароль Навроцький підписав документ, який скасовує спеціальний закон, ухвалений у 2022 році, що регулював перебування українців у країні. До цього часу законодавство забезпечувало спрощену легалізацію, доступ до соціальних виплат, медичних послуг та працевлаштування для тих, хто отримав тимчасовий захист.

Нововведення передбачає інтеграцію цих положень до загального Закону про надання захисту іноземцям. Це означає, що українські громадяни надалі користуватимуться стандартними правилами, які застосовуються до всіх іноземців у Польщі. Зміни покликані уніфікувати процедури, спростити адміністративні процеси та забезпечити рівні умови для всіх категорій іноземців, водночас зберігаючи можливості отримання необхідної допомоги для українців, що залишаються в країні.

У польському уряді пояснюють рішення тим, що за чотири роки війни механізми підтримки стали системними, а надзвичайний режим більше не є необхідним.

Попри скасування окремого закону, право українців на перебування в Польщі зберігається. Згідно з рішенням Європейського Союзу, легальний статус тимчасового захисту продовжено до 4 березня 2027 року. Водночас змінюються окремі процедурні моменти.

Зокрема, оформлення PESEL UKR стане обов’язковим протягом 30 днів після в’їзду до країни. У разі недотримання цього терміну особа може втратити статус тимчасового захисту. Також соціальні виплати будуть тісніше пов’язані з рівнем інтеграції — офіційним працевлаштуванням, сплатою податків та навчанням дітей у польських школах.

Медична допомога для осіб без роботи надаватиметься за правилами, які застосовуються до інших іноземців. Допомога з проживанням і харчуванням залишиться доступною переважно для найбільш вразливих категорій.

Водночас ключові права залишаються без змін. Українці й надалі зможуть офіційно працювати, здобувати освіту, користуватися медичними послугами та перебувати у Польщі в межах механізму тимчасового захисту.

Фактично йдеться не про припинення підтримки, а про зміну правової моделі її регулювання. Починаючи з березня 2026 року, громадяни України в Польщі повністю перейдуть на стандартну систему тимчасового захисту ЄС без окремого спеціального статусу.

Березень в Україні: температурні тенденції та погодні особливості початку весни

Перший місяць весни в Україні цього року прогнозується в межах кліматичної норми, що свідчить про відносно стабільний характер погодних процесів. За інформацією синоптиків Український гідрометцентр, середня місячна температура повітря очікується в діапазоні від +1° до +7°. Для більшості регіонів такі показники є типовими та відповідають багаторічним спостереженням.

Водночас у західній частині країни, а також у Житомирська область, Вінницька область та Одеська область можливе незначне перевищення середніх температурних значень — приблизно на 1,5–2,5 градуса. Це може означати більш ранній початок вегетаційних процесів, активніше танення снігу та поступове прогрівання ґрунту.

Кількість опадів у березні прогнозується в межах 30–53 мм. У гірських районах Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей, а також у горах Криму місцями можливі значно більші показники — від 60 до 98 мм. Загалом це становитиме 80–100% середньомісячної норми.

Що стосується завершення лютого, то погода залишатиметься переважно сонячною, а початок березня збереже подібний характер. За словами синоптикині Українського гідрометеорологічного центру Наталії Птухи, з 26 лютого на південному сході ще можливі дощ і мокрий сніг, однак у більшості областей істотних опадів не очікується.

Температура наприкінці лютого дещо знизиться: вночі прогнозують -2°…-8°, у Карпатах місцями до -12°, удень — від -4° до +1°. Тепліше буде на півдні та сході країни — близько 0°, а в Криму подекуди до +6°.

27–28 лютого переважатиме суха погода з проясненнями. Вночі температура коливатиметься від -1° до -8°, удень — від -3° до +3°. На крайньому заході та частково на півдні повітря прогріється до +2°…+8°, а на Закарпатті — до +12°.

Перші дні березня минатимуть під впливом антициклону. Очікується більше сонця, а нічні морози поступово слабшатимуть, що свідчитиме про поступовий перехід до весняної погоди.

Масштаби незареєстрованої вогнепальної зброї в Україні

В Україні кількість незареєстрованої вогнепальної зброї серед цивільного населення досягає приблизно п’яти мільйонів одиниць. Таку оцінку надають представники Консультативної місії ЄС, які відзначають, що після початку повномасштабного вторгнення кількість необлікованих стволів зросла майже утричі. Це явище свідчить про суттєві зміни у поведінці громадян, адже багато людей прагнуть захистити себе та свої домівки у непростий воєнний період.

Наслідки такого зростання є комплексними. Поруч із підвищеним рівнем самозахисту, збільшення кількості незареєстрованої зброї підвищує ризики її незаконного використання, контрабанди або залучення до кримінальної діяльності. У державних структурах зазначають, що контроль за обігом зброї у воєнний час значно ускладнений, а відсутність повної реєстрації ускладнює статистичний та аналітичний моніторинг.

Поштовхом до обговорення стала стрілянина в Черкаській області наприкінці січня, внаслідок якої загинули четверо поліцейських і ветеран Сергій Русінов. За словами Осадчука, для міністра та керівництва Нацполіції ситуація стала серйозним викликом, який вимагає системної відповіді.

Паралельно журналісти повідомляють про активну діяльність тіньових онлайн-майданчиків. На них пропонують не лише стрілецьку зброю, а й вибухівку. Серед оголошень фігурують гранати Ф-1 за ціною від 130 доларів та гранатомети РПГ-7 приблизно від 880 доларів. При цьому частина таких пропозицій може бути шахрайською, однак сам факт доступності подібних товарів викликає занепокоєння.

Ціни на чорному ринку часто суттєво нижчі за легальний сегмент. За даними журналістів, популярні моделі пістолетів продаються у два-три рази дешевше, ніж у ліцензованих магазинах. Така різниця у вартості простежується і щодо довгоствольної зброї. Саме ціновий фактор, на думку експертів, може стимулювати попит на нелегальні канали збуту.

Окрему увагу на засіданні приділили темпам легалізації трофейної зброї. Попри ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства у 2024 році, процес декларування та приведення обігу зброї у правове поле відбувається повільно. У результаті значна кількість озброєння залишається поза державним контролем.

Капітальний ремонт нежитлової будівлі на вулиці Промисловій: нові можливості для Східницької громади

Наприкінці січня цього року відділ житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради уклав угоду щодо капітального ремонту нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою вулиця Промислова, 28. Вартість робіт, визначена у договорі, забезпечить проведення всіх необхідних реставраційних та реконструкційних заходів для покращення стану будівлі та її подальшого використання.

Цей проект є важливим етапом в оновленні інфраструктури Східницької громади, сприяючи не лише покращенню естетичного вигляду селища, а й розвитку економічного потенціалу. Виконання робіт дозволить перетворити будівлю на сучасний об’єкт, який може стати основою для розвитку малого бізнесу, офісних приміщень чи соціальних об'єктів.

До кінця 2027 року підрядник має повністю демонтувати старі вікна, сходи, підлоги та штукатурку. Далі — відновлення приміщень «з нуля»: чорнові дощаті підлоги, ДВП, паркет, дворазове лакування, підвісні стелі, нові стіни. Договірна ціна тверда і включає понад 1,4 мільйона гривень на покриття інфляції.

Проєкт розробляла приватна проєктувальниця, експертизу проводила спеціалізована фірма. Формально всі документи наявні, однак саме кошторис викликає найбільше запитань.

У кошторисі зафіксовані позиції з цінами, що суттєво перевищують середні ринкові:

– паркетний клей закладено більш ніж по тисячі гривень за кілограм, тоді як у роздрібних мережах аналогічний товар коштує у 2–3 рази дешевше;– фасадну силіконову фарбу врахували за ціною, яка мінімум удвічі перевищує пропозиції великих будівельних магазинів;– сталеві радіатори з боковим підключенням прописані майже по 27 тисяч гривень за одиницю, хоча ринок пропонує їх у діапазоні від 7 до 14 тисяч;– сухі штукатурні суміші та повнотіла цегла також закладені за цінами, які подекуди вдвічі вищі за роздрібні.

Лише на цих позиціях потенційна переплата може сягати понад пів мільйона гривень.

Окрема проблема — великі суми без деталізації. Найдорожчою позицією у кошторисі став паркет із деревини майже по 3 тисячі гривень за квадратний метр без уточнення породи, виробника чи класу. Аналогічна ситуація з міжкімнатними дерев’яними дверима, які вписали за цінами, що значно перевищують навіть преміальні пропозиції масового ринку.

Такі формулювання ускладнюють контроль за фактичним виконанням робіт і залишають простір для маніпуляцій із матеріалами.

Підрядник отримав договір без жодного конкурента. На відкриті торги більше ніхто не прийшов. Вимоги до учасників виявилися надзвичайно жорсткими: обов’язкова наявність техніки з підтвердженими правами користування, щонайменше вісім штатних працівників, цілий перелік сертифікованих спеціалістів, а також не менше чотирьох аналогічних договорів саме з державними або комунальними замовниками, укладених не раніше 2024 року.

Фінансовий бар’єр також був високим — чистий дохід за минулий рік мав становити не менше 90% очікуваної вартості закупівлі. За таких умов реальна конкуренція фактично зникла ще до початку аукціону.

Відділ ЖКГ Східницької селищної ради очолює Ігор Кеньо. Саме цей підрозділ виступив замовником ремонту.

ТОВ «Неопалима купина» зареєстроване у 1995 році на Львівщині. Компанією керує Ольга Лукавецька, власником є Віталій Галинський із Дрогобича. За останні роки фірма активно працює з бюджетними замовленнями і з 2019 року отримала підрядів майже на 179 мільйонів гривень.

При цьому компанія вже фігурувала в історіях, де реальне виконання робіт не відповідало укладеним договорам. Це лише підсилює питання до контролю за виконанням нинішнього проєкту у Східниці.

Невідомо, яке саме приміщення ремонтують, для чого воно використовуватиметься і чому для цього обрано саме формат, характерний для музеїв. Водночас кошторисні ціни та відсутність конкуренції створюють ризик того, що значна частина бюджетних коштів піде не на якість, а на завищені витрати.

Ремонт розтягнеться на кілька років, тож реальні обсяги робіт і матеріалів ще можна буде перевірити. Питання лише в тому, чи захоче це зробити місцева влада.

Погода в Україні 8 лютого: зміни після теплих днів

8 лютого в Україні впродовж дня зберігатиметься відносно тепла погода, проте вже з наближенням вечора від півночі почне спостерігатися суттєва зміна атмосферних умов. За прогнозами синоптиків, на територію країни прийде нова хвиля похолодання, що вплине на погодні умови в більшості регіонів.

У вечірні та нічні години по всій Україні, окрім південних областей, очікується серйозне погіршення погоди. В багатьох областях розпочнуться опади у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу. Зниження температури супроводжуватиметься сильними поривами вітру, що може посилити відчуття холоду. Ситуація у південних регіонах залишатиметься стабільною, з мінімальними опадами та температурними коливаннями, що дозволить зберігати відносну теплоту протягом більшої частини доби.

На півночі країни протягом дня буде хмарно, місцями пройде невеликий сніг. У другій половині доби сюди почне надходити холодніше повітря, через що температура знизиться до -6°…-8°.

У східних областях синоптики прогнозують дощ зі снігом, а подекуди — замерзаючий дощ, що може ускладнити ситуацію на дорогах. Температура повітря тут коливатиметься від -4° до +1°.

У центральних регіонах опади будуть місцями. Температура повітря протягом доби утримається в межах від -6° до 0°.

На півдні України також відчуватиметься поступове похолодання — очікується 0°…-2°. Тут пройде дощ зі снігом. Водночас у Криму збережеться відносно тепла погода: до +7°, хоча й там не обійдеться без опадів.

Рішення суду щодо боргу за комунальні послуги: правова оцінка ситуації

Святошинський районний суд Києва ухвалив рішення, яке стосується позову комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці, котра не сплачувала за опалення та гарячу воду. Відповідачка пояснювала своє небажання платити тим, що не мала доступу до своєї квартири, однак суд не визнав ці доводи достатніми для повного звільнення від відповідальності. В результаті, суд частково задовольнив позов підприємства, залишивши за жінкою певну частину боргу.

Незважаючи на те, що відповідачка намагалася обґрунтувати свою позицію неможливістю користуватися послугами через відсутність доступу до житла, суд встановив, що факт надання комунальних послуг не залежить від індивідуальних обставин споживача. Позиція «Київтеплоенерго», яке вимагає сплати за надані послуги, була підтримана, оскільки відповідно до чинного законодавства, користування комунальними послугами є обов'язковим для всіх споживачів, а відмова від оплати без належних доказів фактичного припинення постачання послуг не є підставою для анулювання боргу.

Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.

8 лютого в Україні: поєднання духовності, історії та культури

8 лютого в Україні є важливим днем, який має глибоке символічне значення. Це дата, що поєднує в собі багаті церковні традиції та пам'ять про важливі історичні події, які стали частиною національної ідентичності. У цей день українці згадують про численні події, що мали великий вплив на формування державності та національної свідомості, а також звертаються до духовних цінностей, які передаються через століття.

Церковний аспект цього дня особливо важливий для віруючих. 8 лютого за православним календарем відзначається день пам'яті святого Петра, який є однією з найбільш шанованих постатей в українському християнстві. Його життя та діяльність стали прикладом мужності, віри та відданості Богу, що сьогодні нагадує українцям про важливість духовних цінностей у їхньому повсякденному житті. Святий Петро є символом непохитної віри, а також мужності у боротьбі за правду.

Державних свят цього дня в Україні немає, однак дата пов’язана з кількома знаковими подіями національної історії. Саме 8 лютого 1106 року князь Володимир Мономах створив «Повчання» — один із найважливіших літературних і морально-дидактичних творів доби Київської Русі. У 1914 році в канадському Монреалі було засноване українське видавництво «Новий Світ», що стало осередком культурного життя діаспори. У 1921 році біосферний комплекс «Асканія-Нова» отримав статус державного заповідника, а в 1994 році Україна приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру», зробивши важливий крок у напрямку євроатлантичної співпраці.

На міжнародному рівні друга неділя лютого відома як Всесвітній день шлюбу. Це свято присвячене родині як основі суспільства, подружній вірності та взаємній підтримці. Ініціатори наголошують, що шлюб — це не лише юридичний союз, а щоденна спільна робота й відповідальність обох партнерів. У багатьох культурах ця дата вважається вдалою для освідчень і укладання шлюбу.

Народні традиції 8 лютого тісно пов’язані з прогнозуванням погоди та підготовкою до весни. Наші предки вірили, що поява мишей з-під снігу віщує відлигу, сильна хуртовина — слабкий літній урожай, а рясна капель із дахів — ранню весну. Грім цього дня вважали передвісником дощового літа. Також було прийнято готувати садовий інвентар, планувати посівні роботи та висаджувати розсаду, вважаючи, що завчасна підготовка принесе щедрий урожай.

У народі 8 лютого вважають сприятливим днем для весіль — подружжя, яке одружується цього дня, нібито матиме міцну й щасливу сім’ю. Водночас існують і застереження. Згідно з повір’ями, цього дня не варто заздрити іншим і бажати собі чужого добра, адже разом із ним можна перейняти й чужі проблеми. Також дата вважається несприятливою для складних медичних втручань і операцій.

Копенгаген увічнює українські міста в назвах нових вулиць

У столиці Данії ухвалено рішення, яке має символічне й культурне значення для України: сім нових вулиць у Копенгагені отримають назви на честь українських міст. Про цей крок поінформували у Світовому Конґресі Українців, посилаючись на голову громадської організації Hjælp Ukrainske Børn – Допоможи Українським дітям Лесю Ігнатик-Еріксен.

Відповідне рішення було підтримане кліматично-технічним та екологічним комітетом міста, який відповідає за розвиток міської інфраструктури та нових районів. Перейменування стосується вулиць у кварталі, що активно розбудовується та має виразний морський характер, пов’язаний із портовою історією Копенгагена.

Згідно з ухваленим рішенням, у Копенгагені з’являться такі вулиці:

Київгаде (вулиця Київ)

Маріупольгаде (вулиця Маріуполь)

Українагаде (вулиця Україна)

Севастопольгаде (вулиця Севастополь)

Херсонгаде (вулиця Херсон)

Миколаївгаде (вулиця Миколаїв)

Одесагаде (вулиця Одеса)

Українська громада Копенгагена окремо наполягала на включенні Маріуполя, зазначивши, що місто стало символом героїчного опору українських захисників.

За словами організаторів, це рішення є важливим жестом солідарності з Україною та її містами, які зазнають військової агресії.

Зміни в керівництві Держлікслужби: формальність чи початок трансформацій?

Нещодавня заміна керівництва Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками після проведених обшуків НАБУ викликала значний резонанс у суспільстві та професійних колах. Проте, аналіз перших дій нового керівництва свідчить, що ці зміни мають радше формальний характер і не обіцяють системних реформ у короткостроковій перспективі. Сфера регуляції лікарських засобів та контролю за обігом наркотичних речовин залишалася в Україні однією з найбільш корумпованих і непрозорих, і фіксація лише персональних змін без чіткої стратегії реформування не вирішує фундаментальних проблем.

Експерти підкреслюють, що формальна ротація керівництва часто використовується як механізм демонстрації реагування на зовнішній тиск, у той час як ключові процеси, які забезпечують прозорість, ефективність і контроль якості лікарських препаратів, залишаються без істотних змін. Важливим завданням нового керівництва мало би стати не лише звільнення або заміна попередніх посадовців, але й запуск комплексних процедур аудиту, перегляд нормативної бази та налагодження відкритого діалогу з виробниками, медичними закладами та пацієнтськими організаціями.

Паралельно очільниця обласної служби Алла Юшко здійснює прямий тиск на аптечні мережі через адвокатські структури. Така комбінація контролю над експертною, судовою та адміністративною вертикаллю забезпечує можливість не лише зберігати існуючі прибутки, а й збільшувати їх за рахунок тіньового відпуску наркотичних засобів за підробленими рецептами та участі фірм-посередників у бюджетних тендерах.

За оцінками експертів, така модель дозволяє системі МОЗ і Держлікслужби отримувати мільйонні надприбутки, залишаючи фармацевтичний ринок практично неконтрольованим для держави.