Цікаве

Метеорологічне літо в Україні добігає свого завершення, і вже найближчим часом очікується поступове зниження середньодобових температур. Проте вдень ще зберігатиметься відносно тепла погода, яку синоптики вже називають періодом бабиного літа. За словами метеоролога Наталії Голені, після перших хвиль осіннього похолодання в країні може встановитися суха, ясна і сонячна погода, що традиційно вважається проявом цього природного явища.

Фахівчиня пояснила, що чітких метеорологічних критеріїв для визначення бабиного літа не існує. Зазвичай його вважають нетривалим відрізком часу на межі літа й осені, коли після зниження температури раптово повертається кілька днів теплої погоди. В Україні цей період може тривати від кількох днів до двох тижнів, однак точні терміни залежать від погодних умов у конкретному році.

За словами Голені, якщо середньодобова температура опускається нижче +15 градусів, то метеорологічне літо вважається завершеним. Якщо ж після цього тримається суха, ясна і тепла погода — це і є бабине літо. Втім, коли воно остаточно завершиться, поки спрогнозувати складно. Синоптик зазначає, що наступного тижня очікується помірне похолодання: нічні температури опускатимуться до заморозків, а вдень буде +10…+15, місцями до +17 градусів. Такий температурний режим є типовим для перехідного осіннього періоду. Своєю чергою, синоптикиня Наталія Птуха попередила про ймовірні перші заморозки на ґрунті й подекуди навіть у повітрі. За її словами, вторгнення арктичного повітря з північних регіонів спричинить нічні температури до -3 градусів. У північних областях можливе зниження температури повітря до нуля.

Проте денна температура залишатиметься стабільною. У найближчі дні прогнозується +12…+19 градусів, на півдні та в Закарпатті — до +19. Разом з цим в Україні очікуються помірні опади, без тривалих дощів.

Метеорологи не виключають, що бабине літо ще може повернутися після короткочасного похолодання. Традиційно в Україні такий період найчастіше настає вже у жовтні, коли після перших осінніх заморозків встановлюється кілька днів сухої, сонячної та теплої погоди.

Наприкінці вересня в українських Карпатах уже нагадала про себе справжня зима. У гірському масиві Чорногора температура вночі знизилася до -3 градусів, а вершини вкрилися першим шаром снігу. Про це 29 вересня повідомив у Facebook фахівець із моніторингу погоди Василь Фіцак, оприлюднивши світлини засніжених хребтів.

За його спостереженнями, окрім морозу, у високогір’ї фіксувався сильний вітер східного та північно-східного напрямку зі швидкістю 8–9 м/с. Така комбінація холоду і поривів вітру створила відчуття ранньої зими ще до початку жовтня. Снігова ковдра вкрила значну частину вершин, а синоптики попереджають, що у найближчі дні в горах можливий мокрий сніг та подальше зниження температури.

Водночас в інших регіонах України таких морозів поки не очікується. За прогнозом Укргідрометцентру, 29 вересня погода в більшості областей залишатиметься прохолодною та дощовою. У західних та північних регіонах пройдуть помірні опади, в інших — невеликий дощ переважно вдень. Ніч пройде без істотних опадів. Температура повітря в західних та північних областях коливатиметься в межах від +9 до +14 градусів, у центральній та східній частинах країни — до +18. На високогір’ї Карпат очікується від 1 до 5 градусів тепла вдень.

У столиці також прогнозується мінлива хмарність і дощ. Синоптики обіцяють температуру вдень у межах +11…+13 градусів. Вітер буде східного напрямку зі швидкістю 5-10 м/с.

Осіння прохолода поступово набирає обертів, і хоч більшість території України ще залишається без заморозків, Карпати вже демонструють перші ознаки наближення зими.

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, яким подовжено термін дії особливих програм захисту для українських громадян, що виїхали до країни через війну. Відповідно до документа, чинність цих програм триватиме до 4 березня 2026 року. Після цієї дати тимчасовий захист, що діяв від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, буде скасовано.

Новий закон передбачає низку змін у правилах перебування українців на території Польщі. Зокрема, для отримання соціальної допомоги на дітей відтепер необхідно, щоб хоча б один із батьків мав офіційне працевлаштування в країні та сплачував податки. Додатковою умовою стало регулярне відвідування дитиною навчального закладу — школи чи дитячого садка.

Голова адміністрації польського президента Збігнєв Богуцький заявив, що нові обмеження також торкнуться доступу до безкоштовних медичних послуг та інших пільг для тих, хто не працює. За його словами, ці зміни покликані запобігти так званому «соціальному туризму» з України за рахунок польського бюджету. Після завершення дії особливого захисту в 2026 році українські громадяни будуть розглядатися на загальних умовах для іноземців, без додаткових преференцій. За словами Богуцького, новий закон — останній у межах чинної формули допомоги. Окрім вже підписаного закону, найближчим часом президент Польщі має представити у Сеймі два нові законопроєкти. Перший стосується зміни умов набуття польського громадянства: пропонується збільшити термін необхідного проживання у статусі біженця з двох до десяти років.

Другий законопроєкт стосується заборони публічної демонстрації символіки Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також запровадження відповідальності за «спроби поширення неправдивої інформації про Волинську трагедію».

Аналітики вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть вплинути як на внутрішнє становище українських біженців у Польщі, так і на міждержавні відносини між Києвом і Варшавою.

Україна вже тривалий час перебуває у складній демографічній ситуації, яку повномасштабна війна лише зробила ще гострішою. Про це наголосила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. За її словами, проблеми населення не зводяться лише до низької народжуваності, адже серйозним викликом залишається коротка тривалість життя, особливо серед чоловіків.

Ще до початку повномасштабної агресії середньоочікувана тривалість життя в Україні суттєво відставала від європейських показників — різниця становила близько десяти років. У 2007–2008 роках спостерігалося певне покращення, однак позитивна тенденція швидко зійшла нанівець, поступившись місцем новому погіршенню. Війна лише посилила ці негативні процеси: висока смертність на фронті, вимушена еміграція, погіршення доступу до медичних послуг та психологічний стрес значно впливають на демографічний баланс.

Крім безпосередніх втрат внаслідок бойових дій, Україна зіткнулася з масовим виїздом громадян за кордон. За оцінками, дефіцит робочої сили становить від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. При цьому понад 10 мільйонів людей залишаються платниками Єдиного соціального внеску, частина з них — навіть перебуваючи за кордоном. Водночас у структурі економіки переважає зайнятість у сільському господарстві та торгівлі — секторах із низькою продуктивністю та оплатою. Зарплати у таких критично важливих сферах як освіта і медицина є нижчими, ніж у сільському господарстві. Ткаченко зазначає, що така ситуація ненормальна, особливо з огляду на високу кваліфікацію та емоційне навантаження працівників бюджетного сектору.

Українська промисловість продовжує занепадати. Багато людей уже не мають навичок або бажання працювати у виробничій сфері. Суспільне уявлення змістилося в бік офісної праці, і тепер праця за станком сприймається як виняток, а не норма. Проблема дефіциту робочої сили ускладнюється тим, що роботодавці часто не готові платити гідні зарплати. Це створює ілюзію дефіциту, який насправді є результатом небажання бізнесу інвестувати в працівників. Часто умови нагадують феодальні — з мінімальними виплатами та відсутністю соціальних гарантій.

Щодо імміграції, Ткаченко скептично оцінює можливість залучення іноземних працівників. Вона зазначає, що Україна не має колоніального минулого, тому не може розраховувати на потік мігрантів, як це відбувається у Франції чи Великій Британії. Зарплати в Україні недостатньо високі, щоб конкурувати за іноземних спеціалістів. Навіть спрощення процедур громадянства навряд чи кардинально змінить ситуацію. Повернення українських громадян із-за кордону після війни також не гарантоване. Багато залежатиме від політики приймаючих країн та здатності українців закріпитися там. Дані опитувань часто не відображають реальні наміри — відповіді базуються більше на емоціях, ніж на конкретних планах. Ще однією тривожною тенденцією є зростання частки працюючих пенсіонерів — вже близько 30% отримувачів пенсії продовжують працювати. Причина — низькі пенсійні виплати. У більшості випадків пенсії становлять 3–5 тисяч гривень на місяць, що не дозволяє покрити навіть базові потреби. Ситуація у сфері тривалості життя також погіршується. За оціночними даними 2024 року, середня тривалість життя в Україні становить 64 роки, зокрема, 57 років для чоловіків і майже 71 — для жінок. Це значно нижче, ніж у країнах Європейського Союзу. Наприклад, у Швеції середня тривалість життя чоловіків перевищує 82 роки, у Франції — понад 80.

Науковиця підкреслює, що різке скорочення тривалості життя в Україні зумовлене не лише війною, але й емоційним виснаженням, яке призводить до зростання кількості серцево-судинних, психічних та інших захворювань. Крім того, чоловіки мають більше шкідливих звичок, частіше працюють на важких і небезпечних роботах, менше слідкують за здоров’ям і гірше переживають стреси.

У 2024 році в Україні була затверджена стратегія демографічного розвитку. Але, за словами Ткаченко, без серйозних змін у структурі економіки, політиці оплати праці та підходах до соціального забезпечення, позитивні зрушення в демографії залишаться недосяжними.

У п’ятницю, 28 вересня, в Україні зберігатиметься суха погода, але на зміну теплим літнім дням прийшла осіння прохолода. За прогнозами Укргідрометцентру, на території країни переважатиме хмарність із періодичними проясненнями, що надасть особливу атмосферу осіннього настрою. Водночас на більшості території України опадів не очікується, що дозволить багатьом насолодитися теплим, хоч і прохолодним, днем.

Проте не обійдеться й без невеликих погодних сюрпризів. У північних регіонах країни можливі незначні дощі, які пройдуть протягом дня. Такі невеликі опади можуть трохи освіжити повітря, однак суттєво на погоду не вплинуть. В інших регіонах України, зокрема в центральних, східних і південних областях, дощі не передбачаються, а температура буде поступово знижуватись, що характерно для кінця вересня.

Вітер — переважно північно-східного напрямку, зі швидкістю 5–10 метрів за секунду.

Температура повітря вдень на заході та півночі становитиме від +9 до +14 градусів. У центральних, південних та східних регіонах — від +13 до +18 градусів.

У Києві дощів не передбачається, погода буде хмарною з періодичними проясненнями. Денна температура в межах +10…+12 градусів, у Київській області — від +9 до +14 градусів.

Троє українських ветеранів, які мають ампутації, здійснили неймовірне досягнення, яке стало історичним для нашої країни. Вони перепливли протоку Боніфачо, що розділяє південну частину французької Корсики та північну частину італійської Сардинії. Загальна дистанція, яку подолали герої, становила 12,8 кілометра. Цей подвиг є не лише фізичним досягненням, а й символом мужності, волі та незламного духу, який характеризує наших військових навіть після важких травм та випробувань.

Про це повідомила громадська організація ONE TEAM FORCES, яка активно займається підтримкою військових та ветеранів. Вона допомагає їм адаптуватися до цивільного життя та реалізувати свої потенціали через різноманітні спортивні й реабілітаційні ініціативи. Ця організація вже не раз доводила, що навіть у найважчих умовах, після серйозних поранень, українські ветерани можуть досягати великих висот, і їхній дух залишається непереможним.

Заплив мав розпочатися ще вранці, однак через складні погодні умови — шквальний дощ, грім і блискавку — команді довелося тимчасово повернутися на берег. Після покращення погоди плавці стартували о 8:36 ранку. Марафонська водна дистанція пролягала від скель Корсики до скель Сардинії. У складних умовах, серед сильних течій і непередбачуваних змін погоди, команда ветеранів показала результат у 4 години 50 хвилин і фінішувала четвертою серед семи команд-учасниць.

Заплив через протоку Боніфачо вважається офіційною марафонською дистанцією у відкритій воді. Це перший в історії випадок, коли її подолала команда ветеранів з ампутаціями. Їх досягнення стало не лише спортивним проривом, а й потужним символом витривалості, мужності та реабілітації через спорт.