Цікаве

ГО «Україна без тортур» опублікувала підсумки пілотного проєкту «Систематичний моніторинг дотримання прав людини в державній установі “Київський слідчий ізолятор”», у рамках якого було проведено комплексну перевірку умов утримання осіб, що перебувають у цій установі. За результатами дослідження виявлено серйозні порушення, що безпосередньо впливають на права та гідність ув’язнених.

Основні проблеми, виявлені під час моніторингу, включають обмеження доступу до медичних послуг, неналежні умови для побуту та утримання, а також відсутність ефективних механізмів захисту від тортур і жорстокого поводження. Додатково, перевірка виявила численні випадки неналежного ставлення з боку персоналу установи до затриманих осіб, що, на жаль, є поширеною практикою у багатьох слідчих ізоляторах країни.

Переповненість камер і брак простору. У більшості приміщень не витримується норма площі на одну особу, що спричиняє антисанітарні умови, підвищений ризик конфліктів і поширення хвороб.

Неналежний санітарний і технічний стан. Камери потребують ремонту; фіксуються пліснява, зношені меблі, пошкоджені вікна, проблеми з освітленням і вентиляцією; в частині приміщень відсутній доступ до чистої питної води.

Порушення температурного режиму. Узимку приміщення недостатньо опалюються, улітку — відсутня адекватна вентиляція.

Невідповідне роздільне тримання. Ув’язнених з різним процесуальним статусом та категоріями злочинів утримують разом, що суперечить закону і створює додаткові ризики.

Проблеми з трудовими та соціальними правами. Особи, залучені до робіт, не завжди отримують спецодяг та належні умови праці згідно з вимогами.

Обмеження приватності і особистого простору. Відсутність перегородок у санвузлах, постійний нагляд і переповненість камер позбавляють осіб базових умов приватності.

Дискримінаційні практики. Встановлено практики поділу ув’язнених за «ієрархією», що призводить до стигматизації та порушень прав окремих осіб.

Недотримання пожежної та технічної безпеки. Фіксуються доступи до оголених електродротів та відсутність належних заходів протипожежного захисту.

Непристосованість інфраструктури для людей з інвалідністю. Прогулянкові дворики і приміщення для побачень не відповідають вимогам інклюзивності.

Перешкоди в доступі до медичної допомоги. Ув’язнені не завжди мають можливість потрапити на прийом до лікаря; медчастина не відповідає стандартам.

ГО «Україна без тортур» називає ці порушення системними і повʼязаними з хронічним недофінансуванням та бездіяльністю, що ставить під загрозу життя та здоровʼя сотень людей, за яких держава несе повну відповідальність. У результаті проєкту організація підготувала та передала адміністрації установи 22 рекомендації щодо усунення виявлених проблем.

У Києві, поблизу станції метро «Академмістечко», планується будівництво нового великого торгово-розважального центру та масштабна реконструкція підземних переходів. Ці роботи, згідно з розпорядженням КМДА, повинні розпочатися в 2025 році і тривати до 2027 року. Міська влада запевняє, що ці зміни не впливатимуть на функціональне призначення станції та не порушать нормальну роботу метрополітену. Проте в транспортних колах та серед громадських активістів вже виникла серйозна стурбованість.

Експерти та представники громадських організацій звертають увагу на кілька важливих проблем, які можуть виникнути внаслідок цієї реконструкції. Олександр Гречко з ГО «Пасажири Києва» підкреслює, що проект не враховує інтереси пасажирів та може значно ускладнити їх пересування. За його словами, будівництво великих торгово-розважальних центрів поруч з важливими транспортними вузлами створює додаткове навантаження на інфраструктуру. Підвищена кількість відвідувачів таких об'єктів може призвести до переповнених підземних переходів, заторів та проблем з доступом до станції метро.

Експерти також попереджають про транспортні наслідки: у проєкті наразі не прописано, де зупинятимуться автобуси, як організують під’їзд і паркування для відвідувачів ТРЦ та мешканців, тож існує ризик утворення заторів і «колапсу» транспортного руху, особливо для мешканців західних передмість — Ірпеня та Бучі — які користуються пересадковим вузлом.

Окрема претензія — відсутність рішень щодо безбар’єрності. За проєктом не передбачено ліфтів чи підйомників для людей з інвалідністю та маломобільних груп, наголошують активісти, через що доступ до станції та пересування в підземних переходах може стати проблемою для частини пасажирів.

Що пропонують фахівці: передбачити автобусну станцію в складі ТРЦ, облаштувати підземний паркінг із прямим переходом до метро та забезпечити безбар’єрний доступ у підземних переходах. Без цих змін, попереджають вони, проєкт може створити більше проблем, ніж вигод.

У КМДА в коментарі зазначили, що містобудівні умови та обмеження на будівництво комплексу були видані ще у 2011 році компанії «Гротто». У «Київському метрополітені» підтвердили, що точне розташування виходів і організація переходів будуть визначені проєктною документацією.

Термін виконання робіт — до 2027 року — означає тривалі будівельні роботи поблизу одного з ключових пересадкових вузлів міста. Через це мешканці і експерти очікують докладнішої проєктної документації, із роз’ясненнями щодо організації руху, заходів з пожежної безпеки та інклюзивних рішень.

Зведення великого ТРЦ поруч із метро ставить питання балансу між інвестиціями та транспортною доступністю — і змушує владні структури довести, що проєкт передбачає стале вирішення проблем пасажиропотоку, безбар’єрності та безпеки в одному з найжвавіших районів Києва.

8 жовтня в Україні відзначається низка важливих подій, які мають значення не тільки для професіоналів у певних сферах, а й для широкого кола громадян. Найбільше уваги привертає головне професійне свято — День юриста, яке є важливим не лише для тих, хто працює в правовій сфері, а й для всієї країни, адже правова культура є основою стабільного розвитку будь-якої держави. Це свято — чудова нагода привітати родичів, друзів та колег, що працюють юристами, наголосивши на важливості їхньої праці в забезпеченні правопорядку, справедливості та розвитку правової держави.

У цей день також згадують важливі історичні постаті та події. Наприклад, саме 8 жовтня на світ з’явилися відомі українці, які зробили великий внесок у розвиток різних галузей. Спортивна гордість України — Іван Піддубний, художник Олекса Булавицький та перекладач Лесь Герасимчук — стали символами праці, таланту та самовідданості у своїх сферах. Їхні досягнення вражають і сьогодні, адже їхні життєві історії — це приклади того, як можна змінювати світ на краще завдяки наполегливості та вмінню відстоювати свої переконання.

За церковним календарем (за новим стилем) сьогодні вшановують мученицю Пелагію Антіохійську та преподобну Таїсію; за старим стилем згадують преподобну Євфросинію Олександрійську. Віряни у цей день можуть звернутися в молитві до святої Пелагеї з проханням про порятунок близьких, які ведуть неправедний спосіб життя, про зцілення від залежностей або за мир у родині.

Народні прикмети й традиції на 8 жовтня пов’язані з підготовкою до зими. Наші предки порівнювали листя на капусті, ворожили на погоду в жовтні й звертали увагу на напрям вітру: північний віщий — до морозної зими, південний — до теплішої. Вважали, що багатий урожай горіхів обіцяє сніжний січень. У господарстві цього дня завершували підготовку до зими: лагодили й утеплювали будівлі, прибирали в хлівах, ховали вози й діставали сани; жінки ремонтували одяг і в’язали теплі речі.

За народними віруваннями 8 жовтня — не найкращий час для далеких поїздок; день радить уникати ліні та неробства. Існують також обмеження щодо поведінки: не рекомендують лихословити, пліткувати, вступати в конфлікти або необачно говорити зайве. Традиційно на цей день накладали заборону на рубку дерев, а загалом радили берегти працю й мир у родині.

8 жовтня в Україні погода не буде сприятливою — по всій території країни пройдуть дощі, а небо вкриється хмарами. Дощі обіцяють бути переважно слабкими, проте на окремих ділянках можливі сильні зливи. Вдень температура коливатиметься в межах +12°…+16°, а на південному сході країни вона може піднятися до +20°.

Київ також не уникне дощової погоди: небо буде хмарним з можливими проясненнями. Вночі температура опуститься до +10°, а вдень очікується близько +15°. У столиці можливі невеликі дощі, які тимчасово покращать ситуацію, але загалом погода залишатиметься похмурою та прохолодною.

У західних областях, зокрема у Львові, очікується хмарна погода; вночі близько +5°, вдень до +15°.

На півдні — в Одесі хмарно з періодичними дощами, вдень до +16°, можливі сильні дощі та грози.

На сході та в центральних регіонах (наприклад, Харків і Дніпро) також хмарно; у Харкові вдень до +20°, можливі невеликі дощі, у Дніпрі — хмарно, місцями дощі та короткочасні зливи.

Візьміть із собою парасольку, на півдні й у прибережних районах очікуються найсильніші опади, а температура суттєво не зміниться порівняно з вчорашнім днем.

7 жовтня є важливою датою у календарі, що несе в собі низку професійних, культурних та релігійних свят. Для багатьох людей це не просто черговий день, а момент, коли звертають увагу на різні аспекти життя, зокрема на професії, традиції та духовні практики. Цього дня в Україні та за її межами відзначають кілька знаменних подій, серед яких і релігійні свята, і міжнародні акції, що дозволяють вшанувати тих, хто зробив значний внесок у різні сфери діяльності.

Однією з важливих подій є Всесвітній день листоноші, коли ми маємо змогу подякувати тим, хто не тільки доставляє кореспонденцію, але й забезпечує важливі комунікаційні зв’язки в суспільстві. Від кожного листа, пакету чи посилки залежить багато, і саме завдяки цим людям ми залишаємося на зв’язку один з одним, незважаючи на відстані та час. 7 жовтня відзначають також День бавовни та бавовняних виробів, що є чудовою нагодою згадати про важливість цієї культури в текстильній промисловості та нашому повсякденному житті.

У церковному календарі за новим стилем 7 жовтня вшановують преподобного Сергія Києво-Печерського та мучеників Сергія і Вакха; віруючі звертаються до них із проханнями про душевні й тілесні сили, полегшення від сумних думок і зміцнення віри. За старим (юліанським) календарем у цей день згадують також преподобного Феодосія Манявського і рівноапостольну Феклу Іонійську.

Для України цей день, зазвичай, не є офіційним державним святом — це звичайний робочий день, проте в культурній площині 7 жовтня згадують народження кількох відомих співвітчизників (істориків, науковців, журналістів та військових), і деякі громади можуть звертати на це увагу у публікаціях та локальних заходах.

Народні звичаї цього дня пов’язані з підготовкою до зими: раніше люди починали топити печі, діставали з комори теплі речі, закінчували сезонні роботи й готували консервацію. Існує низка прикмет: нічні заморозки — ознака закінчення бабиного літа; багато жолудів на дубі — до відносно м’якої зими; поганий врожай винограду — до холодної осені. Також у народі вважають, що 7 жовтня не найкращий день для розголошення планів і секретів — є повір’я, що це може нашкодити здійсненню задумів.

Традиційні «заборони» на цей день — утримуватися від лихослів’я, пияцтва, зайвої жорстокості й пліток. У релігійному контексті віруючим радять дотримуватися постулатів дня: не сваритися, не ображати інших і не порушувати моральних приписів.

Якщо ви плануєте відвідати богослужіння або локальні заходи, перевірте розклад у місцевих парафіях. Для тих, хто святкує міжнародні професійні дати, це гарний привід подякувати поштарям, працівникам текстильної галузі і всім, чия праця тримає суспільство на зв’язку.

Службовець Запорізької обласної прокуратури Олександр Бреславський, який обіймає посаду начальника відділу нагляду за дотриманням законів органами БЕБ, виявляє неабияку активність на міжнародних фінансових ринках. Згідно з наявною інформацією, він вкладає кошти у цінні папери іноземних компаній та криптовалютні активи — сегмент, що залишається поза межами державного контролю та часто використовується для збереження анонімності фінансових операцій.

Його дружина, Тетяна Бреславська, яка працює прокурором у відділі захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству, також має фінансові інструменти поза межами України. Її грошові заощадження зберігаються в одному з банків Польщі, що може свідчити про намагання убезпечити кошти в іноземній юрисдикції.

У 2020 році Олександр придбав Mitsubishi Outlander Sport (2018) за 141 тис. грн, хоча ринкова вартість авто близько півмільйона гривень. Дружина у 2023 році купила електрокар Nissan Leaf (2015) за 180 тис. грн при ринковій ціні близько 300 тис. грн. Крім того, прокурор користується кількома старими автомобілями, оформленими на його батька: Toyota Camry (2004), ВАЗ 2103 (1976) та ВАЗ 217030 (2007).

Бреславський володіє акціями 76 іноземних компаній з Франції, США, Німеччини, Великобританії, Нідерландів, Італії та Іспанії, оцінити якість активів неможливо через приховану вартість. Також він має криптопортфель з Cronos (CRO) та Tether (USDT) на 387 тис. грн.

За минулий рік прокурор отримав 1,5 млн грн зарплати, 374 тис. грн пенсії, понад 95 тис. грн дивідендів від іноземних компаній, 1,4 млн грн від продажу криптовалюти та 744 тис. грн від продажу акцій. Його дружина заробила 428 тис. грн зарплати, 6 тис. грн соцвиплат і 4 тис. грн дивідендів від польського банку. Загальні заощадження родини перевищують 2 млн грн.

У 2024 році Бреславський взяв три кредити на 57 тис. грн, а в 2023 році позичив 400 тис. грн у своєї матері, які ще не повернув. У березні поточного року він подав декларацію на посаду судді місцевого суду, змінивши вид діяльності.