Економіка

Україна веде активну боротьбу з корупцією та вдосконалення законодавства у сфері фінансів через реформи, впроваджені в рамках програми Ukraine Facility. План реформ передбачає цілий ряд заходів, серед яких ключовими є створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, а також збільшення чисельності Вищого антикорупційного суду та створення Вищого адміністративного суду.

У рамках цих реформ також передбачено вдосконалення положень про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування. Очікується, що ці заходи сприятимуть впровадженню стандартів ЄС та ефективній боротьбі з відмиванням грошей та іншими видами економічної злочинності.

Україна отримає значну фінансову підтримку від Європейського Союзу у розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик протягом 2024–2027 років. Для успішної реалізації цих заходів необхідно провести Національну оцінку ризиків, уведення законодавства про реєстрацію банківських рахунків та впровадження програмного та апаратного забезпечення для Єдиного реєстру.

Очікується, що реформа буде завершена до 2027 року. Ці заходи також передбачають забезпечення доступу до інформації для Європейського бюро з питань запобігання шахрайству та інших міжнародних організацій для ефективної боротьби з корупцією та фінансовими злочинами.

Україна також планує оцінити необхідні зміни до законодавства для надання доступу до інформації про корупційні діяння для міжнародних слідчих організацій. Ці кроки вважаються важливими для покращення судової системи та забезпечення прозорості та відповідальності управління країною.

Висновки зазначеної статті вказують на серйозні зусилля України у боротьбі з корупцією та впровадженні реформ у сфері фінансів. Зокрема, план реформ передбачає створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, збільшення чисельності антикорупційних та адміністративних судів, а також вдосконалення законодавства про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування.

Фінансова підтримка Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик, дозволить Україні успішно реалізувати ці реформи. Очікується, що завершення реформ заплановано до 2027 року, і вони допоможуть забезпечити прозорість та відповідальність управління країною, а також ефективно боротися з корупцією та фінансовою злочинністю.

Уперше з кінця 2022 року всі шість енергоблоків Запорізької атомної електростанції було переведено у стан "холодного зупину", що є важливим кроком для забезпечення безпеки об'єкту в умовах конфлікту. Останній реактор, четвертий за ліком, увійшов у цей режим в суботу, 13 квітня, як повідомив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі.

Процедура переведення енергоблоку №4 у "холодний" режим розпочалася у п'ятницю вранці і успішно завершилася у суботу о 7:30 ранку. Це рішення вирішено, враховуючи завершення зимового опалювального сезону в місті Енергодар, де розташована станція.

Хоча перехід енергоблоків у "холодний зупин" є позитивним кроком, оскільки забезпечує додатковий рівень безпеки, він не вирішує основних проблем, що існують на станції. За словами представників МАГАТЕ, ситуація з ядерною безпекою на Запорізькій атомній електростанції залишається нестабільною.

Нагадаємо, що Держатомрегулювання України раніше видало нормативні розпорядження про обмеження роботи всіх шести енергоблоків ЗАЕС до стану холодного зупину. Інтернаціональне агентство з атомної енергії висловило серйозну турботу щодо безпеки станції, надійшовши інформацію про можливі обстріли, що почули експерти агентства в районі станції.

Протистояння на Запорізькій АЕС, яка зараз перебуває під контролем російських сил, утворює серйозну загрозу для безпеки, збільшуючи ризик інцидентів на найбільшій атомній електростанції в Європі. Прямі атаки на станцію підвищують загрозу для ядерної безпеки та загрози для України в цілому. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі підкреслив, що такі атаки підносять загрозу ядерній безпеці і ставлять під загрозу не лише персонал станції, а й експертів агентства.

У результаті проведення процедури переведення всіх шести енергоблоків Запорізької атомної електростанції у стан "холодного зупину" можна констатувати певні покращення щодо безпеки об'єкту. Проте це рішення не вирішує основних проблем, пов'язаних із загрозами для ядерної безпеки на станції, особливо в умовах воєнного конфлікту.

Постійна загроза прямих атак на Запорізьку атомну електростанцію, зокрема під контролем російських сил, створює серйозні ризики для безпеки не лише України, а й всієї Європи. Звідси важливість подальших заходів для забезпечення найвищого рівня безпеки на атомній станції та в цілому у ядерній галузі. Необхідно продовжувати міжнародні зусилля та співпрацю для запобігання можливим інцидентам та забезпечення стійкості та безпеки ядерних об'єктів в умовах глобальної нестабільності.

У внутрішньому листі Національного банку України під номером 24-0006/28104, який став доступний для ЗМІ, міститься запит до українських банків щодо надання інформації про аномальні платежі. У цьому документі регулятор приводить кілька прикладів трансакцій, які він розглядає як незвичайні. Серед таких прикладів вказані перекази з однієї картки на безліч інших або отримання коштів на свій рахунок з різних джерел. Це може стосуватися як внутрішніх переказів між картками одного банку, так і між картками різних банків, наприклад, з Приватбанку на Monobank або Сенс Банк, А-Банк тощо.

В документі також наголошується, що під такі описи потрапляють і звичайні перекази між картками осіб, а також peer-to-peer (p2p) перекази. Попередньо користувачі різних обмінних платформ зіткнулися з блокуванням своїх рахунків, якими вони здійснювали перекази. Крім того, Національний банк України запитав у банків інформацію щодо інших видів операцій, які вони вважають аномальними, без надання конкретного опису.

У листі, що був згаданий раніше, регулятор вимагає від фінансових установ повідомити, чи розпочали вони впровадження рекомендацій щодо відстеження та аналізу грошових переказів за картками клієнтів. Також фінансистів цікавить, чи впровадили вони правила моніторингу, які дозволяють виявляти, відстежувати і зупиняти платежі для заборонених видів господарської діяльності. Зокрема, мова йде про незаконну організацію азартних ігор (гемблінг), виведення коштів, отриманих злочинним шляхом, включаючи шахрайські схеми.

Також НБУ проявляє інтерес до того, чи є у банків власні методи виявлення скомпрометованих карток, які публікуються в мережі Інтернет на сайтах нелегальних казино та організаторів азартних ігор, а також на ресурсах продажу підакцизних товарів у соціальних мережах і месенджерах, на сторінках псевдоплатіжних сервісів, наприклад, Geopay Settlepay.

У разі виявлення будь-яких аномальних або підозрілих трансакцій банки зобов'язані зупиняти платежі, а в разі недостатнього пояснення з боку клієнта навіть блокувати його рахунок і закривати його примусово. Банкіри, навіть неофіційно, рекомендують клієнтам мати рахунки у різних банках.

Проблема полягає в тому, що Національний банк України використовує надто абстрактні формулювання, наприклад, "безліч надісланих платежів" або "безліч отриманих платежів", які вважаються аномалією. Однак не вказується, що означає саме "безліч". Кожен банк, згідно з логікою регулятора, повинен самостійно визначати це поняття для себе та своїх клієнтів. Для одного банку "безліч" може означати до 10 переказів коштів на сторонні картки, тоді як для іншого це може бути вже 20. Можливо, у майбутньому НБУ встановить свій критерій, але наразі цього немає. Тому фінансисти радять рідше здійснювати перекидання грошей між одними й тими ж рахунками. Тому що краще мати більше карткових рахунків у різних банках. Сьогодні використовуєш картку одного банку, завтра — іншого, наступного дня — третього тощо. Один банк не знає, що відбувається в іншому, тому можна не привертати до себе зайву увагу, радять експерти.

У висновку можна зазначити, що запит Національного банку України до українських банків щодо інформації про аномальні платежі викликав певні недорозуміння через відсутність чітких критеріїв та конкретизації понять, таких як "безліч надісланих/отриманих платежів". Відсутність визначення точних кількісних меж може призвести до різночинних трактувань від банків, що ускладнює роботу та співпрацю з регулятором.

Рекомендацією фінансистів є рідше використання переказів між різними рахунками та наявність більшої кількості карткових рахунків у різних банках, що дозволить уникнути зайвої уваги та сприятиме безпеці операцій для клієнтів. Важливо, щоб Національний банк у майбутньому уточнив свої критерії та надав більш конкретні вказівки щодо аномальних платежів, що сприятиме уніфікації підходів та забезпечить більшу чіткість та прозорість у фінансовій сфері.

У зв'язку з масованими атаками Російської Федерації на об'єкти енергетики у деяких регіонах України спостерігається різке зростання попиту на бензин. Свідчить про це директор консалтингової компанії А-95, Сергій Куюн: "Додатковий попит на бензин в певних регіонах, зокрема в Харкові та Одесі, вже зафіксований. Власники заправних станцій підтверджують, що внаслідок цих атак спостерігається збільшення обсягів продажу. Однак, якщо енергетичні відключення стануть глобальними та охоплять всі регіони, очікується ще значніше збільшення попиту". За словами Куюна, підвищений попит на паливо не призведе до зростання його вартості, оскільки на ціну впливає нестача, якої наразі в Україні немає.

Зростання попиту на бензин у деяких регіонах України внаслідок масових атак РФ на об'єкти енергетики є очевидним фактом. Власники заправних станцій підтверджують збільшення обсягів продажу внаслідок цих подій. Однак, зауважується, що підвищений попит не призводить до зростання цін на паливо через відсутність дефіциту на ринку. Такі ситуації, як масові атаки на енергетичні об'єкти, вимагають уваги та дієвих заходів з боку влади для забезпечення безпеки та стабільності енергетичного сектору країни.

Сценарій “чорної зими”, що вже попереджував українців минулої зими, у 2024-2025 роках набуває надзвичайної актуальності, оскільки теплова та енергетична інфраструктура вже на межі виснаження. Міста загрожує перетворення на "темні плями", де перебувати буде неможливо. Українські експерти неустанно б’ють на сполох, наголошуючи, що знищення Трипільської теплової електростанції, попереднє руйнування Дніпровської гідроелектростанції та інших об’єктів генерації означають, що в країні вже найближчим часом виникне катастрофічний дефіцит електроенергії (простий приклад – недостача енергії виникне вже з першими спекотними днями, коли люди вмикають кондиціонери). Це ще без урахування подальших можливих атак на енергетичну систему України, які, ймовірно, будуть тривати. Ще більше, відновлення генераційних потужностей до настання зими не є реальним за жодних умов. Завдані шкоди надзвичайно серйозні, а зруйновані об’єкти не можна відремонтувати в найближчі роки. Отже, якщо торік Російська Федерація атакувала електропідстанції, то їх можна було швидко відновити (просто переставивши трансформатор, наліпивши дротів, заклеївши скотчем апаратуру тощо). А от щодо генерації – це набагато серйозніша проблема. Якщо не буде можливості підтримувати рівень електроенергії, то у містах можуть просто припинити працювати насоси каналізації.

Висновки до цієї статті наголошують на критичності ситуації, пов'язаної з можливим настанням "чорної зими" в Україні. Зруйновання енергетичної і теплової інфраструктури створює серйозну загрозу для життя і здоров'я населення, а також для функціонування міст. Відновлення інфраструктури до настання зими неможливе, що ставить під загрозу нормальне функціонування електропостачання та інших важливих систем у містах. Необхідні невідкладні заходи для запобігання катастрофічним наслідкам "чорної зими" та забезпечення безпеки та комфорту для українського населення.

У 2022 році внаслідок обстеження компанією Investico, яке включало аналіз щорічних звітів, розгляд документальних витоків та інтерв'ю з колишніми агентами ФБР, було встановлено, що олігарх Рінат Ахметов має давні стосунки з банківським сектором Нідерландів, особливо з ING Group, що була втягнута в значні фінансові маніпуляції. Використовуючи свої зв'язки в нідерландському фінансовому секторі, компанія отримувала величезні кредити та здійснювала безконтрольні офшорні операції. Заснована 21 травня 2001 року, перша нідерландська компанія Ахметова Metinvest B.V., була зареєстрована за допомогою юридичної фірми та нотаріуса Houthoff Buruma з метою консолідації його металургійного та гірничодобувного бізнесу. Через деякий час з'явилася й ДТЕК, зареєстрована в Торгово-промисловій палаті, яка стала 17-м енергетичним підрозділом імперії Ахметова. Поміж іншими банками, Ахметов співпрацював з ABN Amro та ING, що видавали йому мільярдні кредити, а також з відділенням Deutsche Bank у Амстердамі. Хоча іноземні банки, зокрема Barclays, почали відмовлятися від співпраці з Ахметовим приблизно з 2015 року через повторні обвинувачення його у відмиванні грошей та корупційних схемах, це не змусило його покинути Нідерланди. За даними FinCEN, ING також отримувала значну кількість платежів. Наприкінці травня 2014 року протягом п'яти днів Ахметов переказав $145,5 млн з особистої компанії BVI на рахунок у банку ING Bank. Незважаючи на підозрілі перекази, банк ING не запитав у Ахметова про походження коштів. Навіть із усвідомленням високих ризиків, ING у 2018 році надала фінансування "Метінвесту" на $1,5 млрд, всього через три роки після блокування Barclays банківських рахунків компанії. Того ж року ING Bank, Deutsche Bank Amsterdam та інші надали кредит на суму понад $2,2 млрд для реструктуризації боргу "Метінвесту". До недавнього часу компанії Ахметова мали непогашені заборгованості щонайменше перед п'ятьма нідерландськими компаніями, включаючи підприємства роздрібної торгівлі, POSTNL і KLM, які субсидували бізнес Ахметова. Незважаючи на свою репутацію банку, що легалізує корупційні доходи у Східній Європі, ING була вовлечена в скандальну справу з відмивання грошей російських олігархів через російську "дочку" банку ING на суму кілька сотень мільйонів євро.

Комерційні підприємства, які належать Рінату Ахметову та його бізнес-партнеру Вадиму Новинському, мають реєстрацію в Нідерландах. У 2019 році трастовий фонд ITPS, що керував декількома компаніями, отримав повідомлення про підозру від De Nederlandsche Bank (DNB) через невдалий контроль клієнтів і, за словами одного з власників, був ліквідований. Починаючи з минулого року, нідерландські компанії, що належать Ахметову, перейшли під управління кількох колишніх працівників трастового фонду; це означає, що ці компанії фактично вийшли з-під контролю DNB.

Висновки з цієї статті вказують на те, що ділові інтереси Ріната Ахметова та його співробітників в Нідерландах є значними. Реєстрація їхніх компаній у цій країні свідчить про важливість його присутності на міжнародному рівні. Факт того, що трастовий фонд, який керував частиною цих компаній, був розпущений через порушення контрольних процедур, може вказувати на недоліки у фінансовому управлінні. Передача управління колишнім працівникам трастового фонду може викликати питання щодо надійності управління та контролю за цими компаніями у майбутньому.