Економіка

Перші тижні нового року принесли помітні зміни на українському овочевому ринку. Гуртові ціни на більшість позицій зросли порівняно з показниками кінця грудня, про що свідчать дані аналітичного проєкту EastFruit, який регулярно моніторить аграрний сектор. Найвідчутніше подорожчання зафіксували у сегменті перцю, що одразу привернуло увагу як продавців, так і споживачів.

Солодкий перець продемонстрував найбільший ціновий стрибок. Його гуртова вартість зросла на 40–70 гривень за кілограм і нині коливається в межах 140–190 грн, тоді як наприкінці минулого року цей овоч продавали по 100–120 грн. Схожа тенденція спостерігається й щодо гострого перцю: його ціна піднялася з 70–180 до 100–200 гривень за кілограм, залежно від сорту, якості та країни походження.

Виросла і нижня межа цін на помідори. Якщо у грудні томати продавалися по 70–100 грн за кілограм, то тепер гуртові ціни стартують від 80 грн і доходять до 100 грн. Водночас огірки дещо подешевшали — їхня вартість знизилася зі 130–150 до 125–140 грн за кілограм.

Суттєвий відсотковий ріст показала ріпчаста цибуля. Її ціни піднялися з 4–9 до 7–9 грн за кілограм. Подорожчала і білокачанна капуста — з 6–10 до 8–10 грн. Інші види капусти також додали в ціні: броколі подорожчала з 70–90 до 110–170 грн, цвітна — з 25–35 до 35–45 грн, пекінська — з 16–20 до 20–25 грн за кілограм. Єдиним винятком стала синя капуста, яка трохи здешевшала — з 20–30 до 20–25 грн.

Ціни на основні овочі так званого борщового набору — буряк, моркву та картоплю — залишилися стабільними. Зокрема, картопля й надалі коштує в межах 9–12 грн за кілограм.

У фруктовому сегменті ситуація була більш різноспрямованою. Яблука у січні подешевшали з 20–40 до 17–35 грн за кілограм, а груші — з 25–65 до 25–55 грн. Водночас значно зросли ціни на виноград, який подорожчав із 60–80 до 70–130 грн, а також на мандарини — з 65–100 до 75–185 грн за кілограм.

Таким чином, початок року приніс українському гуртовому ринку подальше зростання цін на більшість овочів, тоді як фрукти продемонстрували як зниження, так і різкий ріст залежно від позиції.

Мережа супермаркетів «АТБ» публічно відреагувала на інформацію, яка ширилася в окремих медіа та телеграм-каналах щодо нібито масового закриття торговельних точок у Києві та Київській області. У компанії заявили, що ці повідомлення не відповідають реальному стану справ і є неправдивими. За словами представників пресслужби, робота магазинів триває у штатному режимі з урахуванням поточної безпекової та енергетичної ситуації.

У «АТБ» підкреслили, що мережа має напрацьовані механізми реагування на можливі перебої з електропостачанням, зокрема резервні джерела живлення та чіткі алгоритми дій для персоналу. Це дозволяє забезпечувати безперебійну роботу більшості торговельних об’єктів навіть у складних умовах. Компанія наголосила, що окремі тимчасові обмеження можливі лише у разі форс-мажорних обставин, але про масове закриття магазинів мова не йде.

Станом на сьогодні всі магазини мережі в Києві та Київській області працюють у штатному режимі. Компанія забезпечена автономними джерелами живлення — генераторами, що дозволяє підтримувати роботу кас, холодильного обладнання та логістичних процесів навіть під час аварійних або планових відключень електроенергії.

Водночас “АТБ” зазначає, що у поодиноких випадках можливі технічні або логістичні труднощі, спричинені загальною ситуацією в енергетичній системі країни. У таких випадках компанія оперативно реагує та усуває проблеми, щоб забезпечити повноцінну роботу торговельних об’єктів.

Раніше деякі медіа повідомляли, що генератори супермаркетів нібито не витримують навантаження, що призводило до скорочення годин роботи або тимчасового закриття магазинів. У “АТБ” ці твердження назвали необґрунтованими та закликали споживачів користуватися інформацією лише з офіційних джерел і перевірених медіа.

У грудні 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України підписав одразу п’ять контрактів із харківським товариством з обмеженою відповідальністю «ВТГ-трейдінг» на постачання бензину марки А-80. Загальний обсяг закупівлі склав 16,5 тисячі тонн, а сума договорів сягнула 914,54 мільйона гривень. Метою цих угод стало формування стратегічного резерву пального, розрахованого на тривале зберігання терміном до п’яти років.

Згідно з умовами контрактів, середня ціна однієї тонни бензину становить близько 57 500 гривень. Саме цей показник привернув увагу експертів і учасників ринку, адже він помітно перевищує пропозиції інших державних компаній. Для порівняння, у той самий період «Укрнафта» пропонувала аналогічне паливо за нижчою вартістю, що породило дискусії щодо економічної доцільності обраного постачальника.

Контракти були укладені у форматі спрощених процедур без конкурентної боротьби. За даними з системи Prozorro, жоден інший учасник не подав пропозицій, тож «ВТГ-трейдінг» отримала весь обсяг замовлення автоматично.

Компанія належить Роману Ушакову та Аркадію Хамоніну і має доволі суперечливу історію в паливному секторі. За інформацією галузевих експертів та публікацій профільних ЗМІ, до повномасштабного вторгнення фірма входила до числа найбільших імпортерів так званих специфічних розчинників, які використовуються у тіньовому виробництві пального для ухилення від акцизного податку.

У цей же період діяльність «ВТГ-трейдінг» пов’язували з групою Sun Oil та однойменною мережею автозаправних станцій, що фігурували у кримінальних провадженнях щодо податкових махінацій. У 2017 році компанія згадувалася як ланка у ланцюгах постачання сировини для виробництва сурогатного пального, яке в побуті називають «бодягою».

Попри цей бекграунд, восени 2025 року фірма змогла повернутися до державних закупівель. Ключовим кроком стало отримання сертифіката відповідності у серпні 2025 року, після чого компанія підтвердила формальний «досвід» контрактом із кременчуцьким ТОВ «Інчер» і практично одразу отримала доступ до мільярдних оборонних замовлень.

Фактично Державний оператор тилу формує стратегічний запас бензину для Збройних сил України за рахунок постачальника, чия попередня спеціалізація роками була пов’язана не з класичним трейдингом пального, а з постачанням компонентів для тіньового ринку.

Це створює одразу кілька ризиків — від переплати бюджетних коштів до потенційних проблем із якістю та стабільністю ресурсу, який має зберігатися і використовуватися протягом п’яти років.

Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, і переходить до етапу системного зростання вартості. Незважаючи на виклики, пов'язані з безпековою ситуацією та військовими діями, 2026 рік має стати ключовим для подальшої стабілізації ринку та формування довгострокового інвестиційного тренду. Вже зараз експерти фіксують початок зростання вартості землі, яке, зокрема, залежатиме від ходу мирних перемовин і безпекової ситуації в країні.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що в умовах війни ринок землі відчуває постійні коливання, зокрема в орендних ставках та цінах на землю. За його словами, для українського аграрного сектору зараз важливо не тільки оцінити реальну вартість землі, а й зрозуміти, як війна та перспективи її завершення впливають на інвестиційні настрої.

Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.

22 грудня 2025 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення на користь ТОВ «Новус Україна» та зобов'язав ПрАТ ХК «Київміськбуд» сплатити компенсацію у розмірі 1 мільйон 550 тисяч 828 доларів США 80 центів. Суддя Марина Литвинова винесла рішення за позовом компанії «Новус Україна» щодо порушення умов угоди, укладеної між двома сторонами на початку 2019 року.

Згідно з рішенням суду, 1 лютого 2019 року між компаніями був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №20350/РН-Н. Згідно з умовами цієї угоди, «Київміськбуд» зобов'язувався виконати низку зобов'язань щодо передачі майнових прав, однак, як стверджує «Новус Україна», будівельний гігант не виконав своїх зобов'язань у повному обсязі.

Втім, як встановив суд, комунальна компанія свої зобов’язання вчасно не виконала і не передала майнові права покупцю. Це стало підставою для звернення «Новус Україна» до суду з вимогою стягнути з «Київміськбуду» сплачені кошти.

Суд погодився з аргументами позивача та визнав вимоги обґрунтованими, ухваливши рішення про повне задоволення позову.

Варто зазначити, що «Київміськбуд» у період з лютого 2024 року по травень 2025 року очолював Василь Олійник, якого на ринку пов’язують із бізнес-орбітою девелоперки Владислави Молчанової. Раніше він керував компаніями «Моноліт стройсервіс» та «Спецстрой-моноліт», які будували житлові масиви, де девелопером виступала Stolitsa Group.

Саме до орбіти цієї девелоперської групи, за даними журналістських розслідувань, також відносять компанію «Новус Україна», що посилює суспільний інтерес до цього судового рішення.

Кіровоградський окружний адміністративний суд 26 грудня 2025 року ухвалив рішення на користь Державної податкової служби, відмовивши фізичній особі-підприємцю Марку Іванцю у задоволенні позову про скасування штрафних санкцій. Загальна сума фінансових стягнень склала 661 973 гривні. Підставою для звернення до суду стали результати податкової перевірки, яка стосувалася торгівлі технікою Apple у магазині мережі «YABLUKA».

Контрольні заходи проводило Головне управління ДПС у Рівненській області у період з 18 по 24 жовтня 2024 року. Під час перевірки податківці зафіксували суттєві порушення вимог податкового законодавства. Зокрема, було встановлено відсутність належного обліку товарних запасів на суму 659 933 гривні, а також ненадання підприємцем первинних бухгалтерських документів, які підтверджують походження та рух товару.

ФОП Іванець оскаржував штраф, стверджуючи, що перевірка проводилася з порушеннями, а товар належав іншим суб’єктам. Суддя Ольга Кравчук, посилаючись на Податковий кодекс та практику Верховного Суду, визнала перевірку законною. Суд зазначив, що підприємець не надав документи на початку перевірки та не довів наявність обліку.

У рішенні йдеться: “Висновки фактичної перевірки підтверджені належними та допустимими доказами, що виключає підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення”.

Ця справа демонструє, що навіть при формально активній діяльності ФОП може опинитися перед великими фінансовими ризиками через порушення правил обліку та документування товарів.