Економіка

Одеська компанія "Автоспецюг" отримала замовлення на проведення підготовчих робіт для будівництва Національного військового кладовища під Києвом за суму 1,4 мільйона гривень. Незважаючи на можливість електронних торгів, компанію обрали без них. Цю інформацію підтверджують дані в системі закупівель Prozorro. Договір між державною установою "Національне військове меморіальне кладовище" та ТОВ "Автоспецюг" був укладений 26 березня поточного року. Підготовчі роботи включають в себе демонтаж та знесення будівель, земляні роботи та будівництво в межах території Гатненської громади Фастівського району Київської області. Загалом за ці роботи "Автоспецюг" отримає з держбюджету 1 429 440 гривень. Укладений договір проходив без електронних торгів, оскільки сума робіт менша за 1,5 мільйона гривень. "Необхідності у проведенні відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями та/або шляхом використання електронного каталогу, немає", — йдеться у протоколі. Проте в Prozorro не були оприлюднені деталі договору, що викликало звернення активістів до Державних аудиторів. Згідно з вимогами законодавства, вони надіслали звернення про порушення порядку визначення предмета закупівлі та ненадання документів у випадках, передбачених законом. "Чи можна вважати вирубку лісу підготовчими роботами? Може, вже всі послуги називати так, оскільки насправді всі роботи є підготовчими. Цікаво, хто виконавці і за яку суму був укладений договір? Де можна знайти деталі угоди з виконавцем?", — питають у зверненні активісти. ТОВ "Автоспецюг" було зареєстровано в Одесі на вулиці Хімічній у 2020 році. Статутний капітал компанії складає 50 000 гривень.

У вищезгаданій статті розглянуто замовлення на проведення підготовчих робіт для будівництва Національного військового кладовища під Києвом, яке отримала одеська компанія "Автоспецюг" без проведення електронних торгів. Договір на суму 1,4 мільйона гривень був укладений із зазначеною компанією, виконання якого передбачає руйнування будівель, земляні роботи та інші заходи на території Фастівського району Київської області. Активісти висловили занепокоєння щодо недостатньої прозорості та оприлюднення деталей угоди у системі Prozorro, і звернулися до Державних аудиторів з проханням розглянути цю ситуацію. Також висловлено сумніви щодо виправданості підготовчих робіт, зокрема щодо вирубки лісу. Слід зазначити, що згідно з вимогами законодавства, проведення електронних торгів може бути обов'язковим, але в даному випадку вони були пропущені через те, що сума робіт була меншою за встановлену межу. В цілому, варто уважно вивчити всі обставини даної угоди та забезпечити дотримання прозорості та відкритості в процесі державних закупівель.

У 2024 році нас очікує важливий етап у сфері оподаткування тютюнових виробів. Планується поетапне підвищення акцизного податку та мінімального податкового зобов’язання з 1 липня 2024 року до 31 грудня 2027 року. Цей курс дій має велике значення для споживачів, оскільки вони відчують вплив цих змін.

У 2025 році ставка акцизу на сигарети планується збільшити до 70 євро за 1000 штук, але враховуючи українські зобов’язання виконати вимоги Директиви 2011/64/ЄС, ця сума може зроснути до 90 євро за 1000 штук. Передбачається, що ставка акцизу буде прив’язана до євро.

Поступове збільшення акцизу на тютюнові вироби виглядає наступним чином:

З 1 липня 2024 року до 31 грудня 2024 року ставка податку становитиме 63,45 євро за 1000 штук тютюнових виробів і 47 євро за 1000 штук сигарет.З 1 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року податок збільшиться до 70,40 євро за 1000 штук тютюнових виробів і 58 євро за 1000 штук сигарет.З 1 січня 2026 року до 31 грудня 2026 року ставка акцизу на тютюнові вироби зросне на 40 євроцентів, а на сигарети — на 3 євро.З 1 січня 2027 року до 31 грудня 2027 року акциз на тютюнові вироби складе 71,14 євро за 1000 штук, а на сигарети — 64 євро за 1000 штук.Мінімальне податкове зобов’язання для сигарет також збільшуватиметься протягом цих періодів і становитиме відповідно: 63,45; 78,00; 82,00; 86,00 євро. Ці зміни несуть значний вплив на ринок тютюнових виробів та на споживачів, які відчують їх у своїй щоденній поведінці та бюджеті.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Підвищення акцизного податку та мінімального податкового зобов'язання на тютюнові вироби є частиною стратегії зменшення споживання тютюнових виробів та покращення громадського здоров'я.

• Впровадження поетапного підвищення акцизу до 2027 року передбачає збільшення цін на тютюнові вироби, що може вплинути на зменшення їхнього споживання.

• Україна виконує свої зобов'язання перед Європейським Союзом щодо прив'язки ставки акцизу до євро відповідно до Директиви 2011/64/ЄС.

• Зростання мінімального податкового зобов'язання для споживачів також спрямоване на обмеження споживання тютюнових виробів та заохочення до здорового способу життя.

В цілому, заплановані зміни в оподаткуванні тютюнових виробів відображають зусилля уряду з метою покращення громадського здоров'я та зменшення негативного впливу тютюнопаління на суспільство.

Російська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі України пройшла еволюцію. Замість широкомасштабних атак, які були характерні для періоду 2022-2023 років, тепер противник використовує високоточні ракетні удари, спрямовані на електростанції, що розташовані у менш захищених регіонах. Хоча наслідки цих атак можуть здаватися менш масштабними, вони призводять до значних збитків, які перевищують минулі. Про це повідомляють українські офіційні особи.

За даними Financial Times, деякі електростанції, ймовірно, не зможуть бути відновлені до наступної зими. Протягом періоду з 22 по 29 років, російські сили атакували сім теплових електростанцій та дві гідроелектростанції. Однак енергетичні об'єкти в Києві залишаються непорушеними, оскільки столиця обладнана однією з найсильніших систем протиповітряної оборони. За даними, деякі електростанції, зокрема на Харківщині, зазнали майже повного зруйнування.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК, пояснив, що під час російських атак їх група втратила близько 80% виробництва, п'ять теплових електростанцій були змушені припинити роботу. Головною метою залишається відновлення якнайбільшої кількості пошкоджених об'єктів до початку холодів. Передбачено план відновлення не менше як половини пошкоджених енергоблоків у випадку відсутності подальших атак.

Відзначаючи зміни в російській тактиці, керівник відділу комунікацій “Укренерго” Марія Цатурян повідомила, що вже не відбуваються масовані атаки по всій країні, як це було у 2023 році. Замість цього, РФ націлює ракети на електростанції в окремих регіонах з метою повного їх знищення, оскільки їх відновлення вкрай складне за короткий період часу.

Цатурян пояснила, що росіяни атакують п'ять-шість енергетичних об'єктів у одному регіоні, застосовуючи таку ж кількість ракет, яку вони використовували при масованих ударах в 2022-2023 роках. Великі електростанції, які потребують тривалого часу на відновлення, важко захистити. Інша відмінність від попередніх атак полягає в тому, що РФ розпочала застосовувати високоточні балістичні ракети. За словами голови парламентського комітету України з енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса, під час останньої атаки на вугільну електростанцію росіяни використали ракети вартістю 100 мільйонів доларів.

Представник української військової розвідки Андрій Черняк розкрив додаткові деталі щодо використання росіянами безпілотників для атак на енергетичні об'єкти, зокрема, на трансформатори, з метою зниження витрат. Він зазначив, що ракети, які використовує РФ у своїх атаках, були виготовлені недавно, і за оцінками військових аналітиків, у росіян може залишитися лише на одну-дві такі атаки.

Раніше голова правління Національної енергетичної компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький висловив переконання, що для запобігання тяжким наслідкам російських атак, Україні необхідно будувати сотні малих електростанцій по всій території. Проте важливо зауважити, що це не повинно негативно вплинути на тарифи для населення. Спрямованість на створення децентралізованих енергетичних рішень може стати не лише відповіддю на небезпеку російських атак, а й зробити енергопостачання більш надійним та стійким у майбутньому.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Російська стратегія ударів на енергетичну інфраструктуру України пройшла еволюцію: замість широкомасштабних атак застосовуються високоточні ракетні удари на менш захищені об'єкти, що призводить до значних збитків.

• Використання безпілотників та новітніх ракетних систем Росією свідчить про постійне удосконалення її військово-технічного потенціалу.

• Україні необхідно активно працювати над створенням децентралізованих енергетичних систем, таких як малі електростанції, що дозволить знизити ризик для енергетичної безпеки країни.

• Важливо забезпечити, щоб будівництво нових енергетичних об'єктів не мало негативного впливу на тарифи для населення, а зробити їх ефективними та стійкими у довгостроковій перспективі.

Україна настійно просувається у пошуках необхідного енергетичного обладнання як у сусідніх країнах, так і в інших куточках світу. Згідно з повідомленням міністра енергетики України, Германа Галущенка, ця необхідність виникла в результаті руйнівного впливу російських ударів на енергетичну інфраструктуру. Відновлення повної функціональності системи енергозабезпечення є завданням надзвичайної ваги, проте через руйнування багатьох об’єктів оцінка завданих збитків ще ускладнена. Незважаючи на це, оцінка зазначених збитків уже мільярдна, що свідчить про серйозність ситуації. Наголошується, що у результаті атак постраждало 6 гігаватт виробництва електроенергії, що втричі перевищує заплановані обсяги імпорту України цієї зими. У цьому контексті важливою стає активна робота українського уряду у пошуках енергетичного обладнання для заміни пошкоджених. Проте, виникає загроза безрезультативності цих заходів у разі відсутності належного захисту від повітряних атак та відповідних протиракетних систем. Міністр енергетики відмічає, що можливе зростання тарифів на електроенергію через подальші атаки Росії на енергетичну інфраструктуру, що змушує уряд розглядати різні варіанти реагування на цю ситуацію. Необхідно також відзначити, що 4 квітня диспетчерський центр "Укренерго" здійснив тимчасові відключення електропостачання у деяких регіонах з 18:20 до 22:00 як частковий захист від потенційних загроз. Вирішення цієї проблеми передбачає розгортання генеруючих потужностей за допомогою будівництва малих електростанцій, що може виявитися важливим кроком у забезпеченні надійності енергетичної системи країни.

Україна переживає складний період через руйнівний вплив російських ударів на енергетичну інфраструктуру. Міністерство енергетики активно працює над відновленням пошкоджених об'єктів та пошуку необхідного енергетичного обладнання. Однак важливою є не лише відновлення, але й забезпечення належного захисту від подібних загроз у майбутньому. Збитки вже значні, і загрози подальших атак вимагають комплексних заходів з підвищення безпеки енергетичної системи. Важливою стратегічною мірою може стати будівництво малих електростанцій для забезпечення незалежності від централізованих джерел енергії. Разом з тим, уряд має розглядати різні варіанти реагування на потенційні загрози, включаючи можливе зростання тарифів на електроенергію. Необхідною є також співпраця з міжнародними партнерами для забезпечення безпеки та стабільності енергетичного сектору в умовах загострення конфлікту.

Міністр енергетики України Герман Галушенко розговорився із виданням Bloomberg, розкриваючи можливість підвищення тарифів на електроенергію. За його словами, реальних збитків від останніх російських атак наразі офіційно не оцінено. Проте, на думку Галушенка, ці втрати вже нараховуються мільярдами гривень і можуть продовжувати зростати, навіть до масштабів мільярдів доларів. Він зазначив, що Україна активно шукає можливості для заміни пошкодженого енергетичного обладнання по всьому світу, включаючи сусідні країни, але цей пошук може бути надто складним, особливо без належної протиповітряної оборони.

Галушенко підкреслив, що мета Росії полягає в зруйнуванні економіки України, що може стати ще більш проблематичним, особливо під час піків споживання цього літа. Він зазначив, що уряд буде закликати громадян до максимальної економії електроенергії, але обіцяє, що ситуація не стане настільки критичною, як у минулі роки, коли відбувалися масові відключення електроенергії.

Щодо можливості підвищення тарифів на електроенергію для населення, Галушенко повідомив, що уряд розглядає різні фінансові механізми для забезпечення ремонту енергетичних активів країни. Він зазначив, що після зимових атак у 2023 році ціни на електроенергію для промислових підприємств підвищилися, а зараз ситуація стала ще складнішою через втрати в гідроенергетиці та потребу у планових ремонтах атомних енергоблоків.

Уряд України також планує розширення атомної енергетики, зокрема, будівництво двох нових атомних блоків на Хмельницькій атомній електростанції. За словами чиновників, один з блоків майже готовий до введення в експлуатацію. У липні минулого року болгарські законодавці схвалили план відмови від будівництва атомної електростанції у місті Белене та почали переговори щодо продажу обладнання Україні. Галушенко оцінює, що після завершення будівництва нового атомного блоку Україна зможе додатково отримувати до одного гігавата електроенергії.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Міністр енергетики України Герман Галушенко в інтерв'ю Bloomberg висловив можливість підвищення тарифів на електроенергію через російські атаки та втрати в енергосистемі.

• Збитки від цих атак ще не офіційно оцінені, але вони можуть сягати мільярдів гривень і навіть доларів.

• Уряд шукає шляхи фінансування для ремонту енергетичних об'єктів, включаючи можливість підвищення тарифів на електроенергію.

• Планується розширення атомної енергетики в Україні шляхом будівництва нових атомних блоків.

• Вводження нових атомних блоків може допомогти забезпечити додаткові обсяги електроенергії для країни.

В цілому, стаття підкреслює складність ситуації в енергетичному секторі України через воєнні дії та необхідність шукати шляхи вирішення проблем для забезпечення стабільного енергопостачання.

У різних містах України спостерігається різка динаміка на ринку нерухомості. У західних регіонах, які вважаються відносно безпечними, попит на квартири та їх ціни зростають із кожним днем. У Львові, Ужгороді та Чернівцях черги за придбанням житла стають все довшими.

У той же час, в інших містах спостерігається зменшення кількості охочих придбати нерухомість, а кількість пропозицій про продаж швидко зростає. Наприклад, в Одесі, Харкові, Сумах, Миколаєві, де збільшилася активність обстрілів, кількість пропозицій перевищує попит. Продавці змушені робити знижки до 20-30% або навіть більше, аби залучити покупців.

У Києві ситуація відрізняється: попит на житло є, проте він специфічний. Багато покупців зацікавлені у під пільговому кредиті "е-Оселя" чи розстрочці від продавця. Проте не всі власники нерухомості готові на такі угоди, що призводить до змішаної динаміки на ринку.

Також, нотаріуси відзначають зростання числа чоловіків, які бажають переписати квартири на дружин чи матерів, чутки про обмеження продажу нерухомості без довідки з ТЦК стають причиною цього руху.

Висновки до вищезгаданої статті:

• На ринку нерухомості в Україні спостерігаються різні тенденції залежно від місцевих умов та безпекової ситуації в регіонах.

• У західних областях, які вважаються відносно безпечними, попит на квартири зростає, що призводить до зростання їхніх цін.

• У містах, де загострилася політична та воєнна ситуація, спостерігається надлишок пропозицій над попитом, що призводить до зниження цін на житло та збільшення знижок від продавців.

• У Києві попит на житло залишається високим, але характеризується специфічними умовами, такими як пільгові кредити та розстрочка, що створює певні перешкоди для укладення угод.

• Зростає число переписок нерухомості на родичів у зв'язку з чутками про можливі обмеження продажу без довідки з ТЦК.

Загалом, ринок нерухомості в Україні демонструє велику різноманітність та чутливість до місцевих та глобальних факторів, що визначають його динаміку.