Економіка

Новий голова НКРЕКП Валерій Тарасюк заявляє, що можливі зміни у тарифах на електроенергію для населення до 1 травня цього року. Це може призвести до збільшення тарифів, що безпосередньо вплине на фінансове становище громадян. За останні роки "Енергоатом" та "Укргідроенерго" компенсували різницю між тарифами і ринковою ціною, сплачуючи за це значні суми. Проте, згідно з висловленням Тарасюка, нічого позитивного для народу в НКРЕКП не готують, навіть більше — ймовірне підвищення тарифів може суттєво ускладнити фінансове становище українців, змушуючи їх зменшувати споживання основних продуктів.

Тарасюк визнає, що будь-які зміни можуть бути непростими, але вони будуть вжиті обдумано. Ймовірно, підвищення ціни на електроенергію може призвести до того, що громадяни будуть змушені відмовитися від ряду необхідних продуктів.

Ситуація у енергетичному секторі стає ще складнішою через ракетні обстріли, що призводять до ускладнень у роботі енергетичних підприємств. Тим не менше, "Енергоатом" відчуває себе фінансово стійкою, що відображається у зростанні його доходів. Проте, варто розглядати інші можливості залучення коштів для ремонту енергетичної інфраструктури, якщо уряду не вистачає фінансування, щоб уникнути додаткового тягаря на народ.

У вищезгаданій статті висвітлено питання можливого підвищення тарифів на електроенергію для населення, яке розглядає НКРЕКП. Голова комісії, Валерій Тарасюк, наголосив на можливості таких змін до 1 травня, вказавши на потенційно негативний вплив цього кроку на фінансове становище громадян. Окрім того, стаття зазначає, що компенсація різниці між тарифами та ринковою ціною, яку здійснюють "Енергоатом" та "Укргідроенерго", може бути недостатньою для підтримки стабільного тарифу для населення. Також висловлюється занепокоєння щодо можливого важкого фінансового становища громадян у разі підвищення тарифів, яке може призвести до обмеження споживання необхідних продуктів. Крім того, згадується важливість залучення додаткових коштів для ремонту енергетичної інфраструктури, щоб уникнути подальшого навантаження на населення. В цілому, стаття підкреслює необхідність уважного розгляду та обговорення можливих змін у тарифах на електроенергію з урахуванням інтересів громадян.

Населення України продовжує відстоювати своє ставлення до влади та перспективи у війні. За результатами дослідження групи "Рейтинг", підтримка президента Володимира Зеленського залишається значною, але вже не такою високою, як на етапі початкових дій у зустрічі з агресією Росії. Навіть у контексті звільнення більшості Українського суспільства вірить у перемогу, але деякі почувають, що темп мобілізації сповільнився. За дослідженням, підтримка дій президента залишається на рівні понад 60%, з упадком порівняно з попередніми періодами, але зберігається. Наприкінці 2023 року цей показник вже становив 91%, зростаючи до 94% у квітні 2022 року. Проте, число тих, хто відмовився від цілковитої або часткової підтримки президента, зросло до третини у лютому 2024 року, порівняно з 5% на початку конфлікту. У той же час, ставлення до інших органів влади, таких як Верховна Рада та уряд, стало ще негативнішим. Тільки 19% схвалюють роботу Верховної Ради, а уряд Дениса Шмигаля має підтримку лише 35% населення. Проте, високий рівень довіри зберігають Збройні Сили України — 93%. Більшість українців (88%) вірять у перемогу у війні з Росією, хоча це менше, ніж на початку конфлікту, коли цей показник становив 97%. Серед тих, хто вірить у перемогу, більше половини вважають, що Україна збереже всі свої території, що вона мала у 1991 році. У той же час, дослідження показало, що більшість українців (36%) вважають рівень мобілізації недостатнім, тоді як лише 30% вважають його оптимальним.

Дослідження, проведене наприкінці лютого на всій території України, окрім окупованих Росією регіонів Криму і Донбасу, пролило світло на деякі важливі аспекти громадської думки. Щодо рівня мобілізації до Збройних сил України, трохи менше чверті (19%) респондентів вважали його занадто високим, а 15% не могли визначитися. В українців запитали також, чому, на їхню думку, люди не прагнуть мобілізуватися. Найчастішою відповіддю був "страх смерті, інвалідності, полону, невизначеності", на другому місці — "несправедлива мобілізація", а на третьому — "брак техніки, амуніції та зброї".

У той же час, українців також цікавило, коли вони відзначають Різдво. Понад половина (53%) відзначили цей святковий день за новим календарем – 25 грудня, тоді як лише 11% святкували 7 січня. Решта або святкували в обидві дати (17%), або не відзначали цей день взагалі (19%).

Щодо планів на майбутнє, виявлено, що більшість людей (24%) планує своє життя на місяць наперед, а 23% — на понад рік. Проте, 15% взагалі не можуть будувати жодних планів, а ще 12% — планують до року. В умовах економічної нестабільності, 68% відповідаючих відчувають погіршення свого матеріального стану.

Щодо прогнозів на найближчий рік, майже половина (46%) вважають, що їхнє економічне становище залишиться незмінним, проте 18% очікують погіршення, а 15% — покращення. Такий оптимізм або песимізм визначають ситуацію, яка склалася в країні та власні можливості.

Опитування було проведене за участю приблизно двох тисяч респондентів віком від 18 років і старше шляхом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів, з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.

• Українці виявили підтримку президента Володимира Зеленського, але рівень цієї підтримки зазнав певного зниження протягом часу конфлікту з Росією.

• Істотна частина населення вірить у перемогу у війні, але деякі виражають обурення темпами мобілізації.

• Велика кількість людей святкує Різдво за новим календарем, але є і ті, хто залишається вірними традиції святкувати його 7 січня.

• Значна частина населення планує своє життя на короткий термін, що свідчить про відсутність стабільності у суспільному та економічному житті.

• Економічна нестабільність відчутна для більшості громадян, і існують певні оптимістичні та песимістичні очікування на майбутнє щодо змін в економічному стані країни.

У цілому, опитування відображає складну соціально-політичну ситуацію в Україні, в якій населення продовжує виявляти підтримку президенту та Збройним силам, але також висловлює занепокоєння щодо економічної та військової ситуації у країні.

Україна стоїть перед серйозними викликами, адже обвал гривні та загроза гіперінфляції стають реальністю через жахливий дефіцит у державному бюджеті. Нестача фінансової підтримки від міжнародних партнерів може досягати 10-15 мільярдів доларів наступного року, а прихований додатковий дефіцит поточного року оцінюється в 300-400 мільярдів гривень без урахування додаткової мобілізації. При цьому гривня вже почала девальвуватися – на минулому тижні офіційний курс Національного банку зрос на 32 копійки. Якщо в понеділок, 25 березня, національна валюта становила 38,90 гривень за долар, то вже в неділю, 31 березня, цей показник зрос до 39,22 гривень за долар. Експерти прогнозують подальше погіршення ситуації з гривнею. Наприклад, агентство S&P Global Ratings вказує, що навіть при отриманні зовнішньої допомоги українській владі доведеться девальвувати гривню до рівня 49,32 гривень за долар. "Хоча ми передбачаємо, що міжнародна підтримка України залишиться міцною, ми відзначаємо ризики для її стабільного забезпечення. Внутрішньополітичні труднощі у США сповільнили затвердження Конгресом військової та фінансової допомоги Україні на цей рік. Уряд України розраховує отримати усього $38 мільярдів від усіх донорів у 2024 році, включаючи близько $8 мільярдів грантів від США. Наш базовий сценарій передбачає повне використання цих коштів у поточному році. Проте при недостатньому фінансуванні зі сторони США можливі наслідки, які можна контролювати, оскільки дефіцит можна покрити за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки України через напружений графік виборів у ключових донорських країнах та можливу переоцінку вартості подальшої допомоги Україні", – повідомляє агентство S&P Global Ratings. В кінцевому підсумку, при незмінній ситуації з західним фінансуванням українська влада змушена буде піти на підвищення податків, депреціацію гривні або запуск друкарського верстата та масштабну емісію гривні для збільшення надходжень до бюджету.

Висновки з вищезгаданої статті дуже важливі для України. Ситуація з фінансовим станом країни є серйозною, існує ризик гіперінфляції та обвалу національної валюти через великий дефіцит у державному бюджеті. Неотримання достатньої фінансової допомоги від міжнародних партнерів може ще більше ускладнити ситуацію. Уряд України має зробити все можливе для забезпечення стабільності економіки та залучення необхідних ресурсів для фінансування бюджетних потреб. Додаткові заходи, такі як підвищення податків чи зменшення витрат, можуть бути необхідними для уникнення економічної кризи. Також важливо підтримувати співпрацю з міжнародними партнерами та забезпечувати стабільність в умовах геополітичних турбулентностей, щоб забезпечити необхідну фінансову підтримку для подальшого розвитку України.

У квітні українці очікують значних змін у сфері особистих фінансів, які відчують на собі протягом місяця. Зокрема, очікується збільшення мінімальної зарплати і пенсій, що сприятиме покращенню матеріального стану певної частини населення. Особливо позитивною новиною буде підвищення заробітної плати для вчителів, які відіграють важливу роль у суспільстві.

Згідно зі змінами, з 1 квітня мінімальна зарплата в Україні зросте на 900 гривень і становитиме 8000 гривень, що надзвичайно важливо для робітників з низькими доходами. Такі підвищення відображають зростання життєвого рівня та враховують інфляційний тиск.

Зауважимо також, що мінімальна пенсія також зросте і з квітня складе 3200 гривень, порівняно з попередніми 2840 гривень. Це дозволить покращити матеріальне становище пенсіонерів і зменшити їхню залежність від соціальних допомог.

Проте, на жаль, деякі категорії громадян можуть відчути негативні наслідки внаслідок цих змін. Наприклад, скорочення штату державних службовців на 19,3 тисячі може призвести до втрати частини доходів та стати причиною економічних труднощів для цих людей.

Варто також звернути увагу на підвищення зарплати вчителів, яке стане другим за рахунком у цьому році. З 1 квітня їхня зарплата збільшиться на 12,6%, що сприятиме збереженню якісної освіти та мотивації для педагогів.

Нарешті, важливо відзначити запровадження нового виду допомоги на дітей за програмою “Дитина не одна”. Ця ініціатива спрямована на допомогу дітям, які опинилися в складних життєвих обставинах та потребують підтримки суспільства.

Загалом, зміни в сфері фінансів та соціального захисту населення в квітні свідчать про поступове поліпшення економічної та соціальної ситуації в Україні, що є важливим кроком на шляху до стабільного розвитку країни.

У квітні українці стають свідками важливих змін, які вплинуть на різні сфери життя країни. Одна з найзначущих змін – це виплата допомоги для тимчасових опікунів дітей, які залишилися без батьківського піклування через війну. Ця допомога спрямована на забезпечення дітей необхідними умовами та доглядом у родинних або прийомних умовах. Допомога буде надаватися тим, хто тимчасово приймає дітей до себе – будь то родичі, знайомі, а також прийомні сім'ї чи дитячі будинки сімейного типу. Залежно від віку та стану здоров'я дитини, розмір допомоги буде варіюватися від 6407 гривень до 11190 гривень.

Окрім цього, у квітні також планується підвищення тарифів на холодну воду для побутових споживачів. Це може стати суттєвим фінансовим викликом для багатьох родин, особливо у зв'язку з тим, що раніше постачальники обіцяли не змінювати ціни до завершення опалювального сезону. Проте, зміни тарифів, які можуть суттєво збільшити платежі за комунальні послуги, стануть реальністю вже у квітні.

До того ж, урядова постанова передбачає, що допомога для тимчасових опікунів дітей та підвищення тарифів на холодну воду буде обмеженої тривалості. Такі зміни відбудуться впродовж шести місяців. Щодо інших комунальних послуг, таких як електроенергія, офіційних повідомлень про подорожчання наразі немає, проте експерти підкреслюють, що це може статися вже незабаром після завершення опалювального сезону.

Необхідно також відзначити запровадження нової системи реєстрації гуманітарних вантажів через український кордон у вигляді електронної системи. Це запроваджено з метою запобігання зловживанням у цій сфері, оскільки за даними Державної митної служби, третина гуманітарної допомоги, призначеної військовим, раніше не була відображена у офіційних документах.

Усі ці зміни, хоча й супроводжуються фінансовими викликами, є важливими кроками на шляху до поліпшення життя українських громадян та забезпечення необхідних умов для тимчасових опікунів дітей, а також забезпечення стабільності та безпеки у країні.

Після закінчення перехідного періоду, уряд вводить обов'язкову електронну реєстрацію гуманітарних вантажів, які переправляються через український кордон. Це рішення має на меті забезпечити більшу ефективність та прозорість в процесі перевезення допомоги, а також запобігти можливим зловживанням у цій сфері.

Волонтери, які активно забезпечують українську армію необхідними матеріалами, висловлювали обурення щодо введення електронної реєстрації, вважаючи, що це може сповільнити потік гуманітарної допомоги. Однак уряд вирішив продемонструвати компроміс, встановивши перехідний період на чотири місяці, щоб всі організації та фізичні особи мали достатньо часу для адаптації та оформлення необхідних митних документів у паперовому або електронному вигляді.

Тепер, після завершення цього перехідного періоду, електронна реєстрація стає обов'язковою для всіх, хто перевозить гуманітарні вантажі через кордон. Це нововведення сприятиме більш ефективному контролю за перевезенням допомоги, уникненню корупційних схем, а також забезпечить швидкий та безпечний доступ до необхідних матеріалів для української армії та цивільного населення.

Важливо, що уряд ретельно вивчав думку та потреби волонтерів, підприємств та громадських організацій під час впровадження цієї системи, та намагався знайти компромісний шлях для всіх сторін. Тепер головне завдання – забезпечити ефективне функціонування нової системи та забезпечити максимальний рівень прозорості та безпеки у перевезенні гуманітарної допомоги.

Після завершення перехідного періоду уряд вводить обов'язкову електронну реєстрацію гуманітарних вантажів, що переправляються через український кордон. Це рішення спрямоване на підвищення ефективності та прозорості в перевезенні допомоги та запобігання можливим зловживанням.

Уряд продемонстрував готовність до компромісу, встановивши перехідний період на чотири місяці, щоб всі організації та фізичні особи мали час на адаптацію до нової системи. Тепер електронна реєстрація стає обов'язковою для всіх перевізників гуманітарних вантажів.

Ця ініціатива сприятиме більш ефективному контролю за перевезенням допомоги, уникненню корупційних схем та забезпеченню швидкого та безпечного доступу до необхідних матеріалів для української армії та цивільного населення. Важливо, що уряд враховував думку та потреби волонтерів та громадських організацій, шукаючи компромісний шлях для всіх сторін.

Тепер настає важливий момент – ефективне впровадження та функціонування нової системи з метою забезпечення максимальної прозорості та безпеки у перевезенні гуманітарної допомоги.

У Верховній Раді виникла необхідність в перегляді енергетичної інфраструктури України, оскільки зростає кількість нападів на неї. Голова Комітету з енергетики, Андрій Герус, у програмі Українського радіо 29 березня заявив про роботу над новою складовою енергетичної системи. За його словами, планується створення мережі невеликих електростанцій, щоб ускладнити їх потенційний напад через збільшену кількість. Герус наголосив, що місцезнаходження енергетичних об'єктів відоме, тому їх не можна приховати. З цієї причини активно працюється над зміною архітектури енергомережі, додавши більше децентралізованих генераторів ближче до споживачів. Головна мета — створення великої кількості малих генераторів по всій країні. Це вже реалізується через встановлення сонячних та газових електростанцій, особливо у міських районах. Ця нова структура має забезпечити гнучкість та надійність енергопостачання для всіх споживачів.

У висновку можна зазначити, що перегляд енергетичної інфраструктури України стає актуальною потребою у зв'язку зі зростанням загроз безпеці. Згідно з пропозиціями, висловленими в Верховній Раді, робляться кроки у напрямку створення нової, більш надійної та ефективної системи. Цей процес передбачає розробку мережі невеликих електростанцій, що спрямовані на ускладнення можливих атак. Крім того, встановлення сонячних та газових електростанцій допоможе розподілити генерацію енергії більш рівномірно та забезпечить стабільне електропостачання для населення. Ці кроки важливі для зміцнення енергетичної безпеки та підвищення стійкості енергосистеми України перед можливими загрозами.

Незважаючи на виклики та атаки з боку Російської Федерації, Україна стоїть на шляху до енергетичної незалежності, активно розвиваючи використання відновлювальних джерел енергії. Один із ключових напрямків цього розвитку — це планування встановлення нових високогірних вітрових електростанцій (ВЕС). Це стрімко розвиваючийся сектор не лише забезпечить безпеку енергопостачання для громадян, а й сприятиме зменшенню залежності від російського газу, який часто використовується для політичного тиску.

Вибір України на користь вітроенергетики — це не лише стратегічний хід для забезпечення енергетичної безпеки, а й важливий крок у рамках глобальних зусиль з боротьби зі зміною клімату. Подібний шлях обрали також наші європейські партнери, що вже активно розбудовують вітропарки та використовують альтернативні джерела енергії. Вітрова енергетика стає важливим елементом Енергетичної стратегії до 2050 року, спрямованої на підвищення енергетичної безпеки та зменшення викидів парникових газів.

Встановлення вітроелектростанцій в Карпатах та інших вітряних районах України є не лише об'єктивною необхідністю, а й стратегічно важливим кроком. Останнім часом відбувається інтенсивний розвиток цього напрямку, що демонструє зростаючий інтерес до використання вітрової енергії як найбільш екологічного та безпечного джерела енергії.

Наприклад, компанія "Френдлі Вінд Технолоджі" уже успішно встановила перший вітряк на межі Закарпатської та Львівської областей, а планується облаштування до 30 таких вітряних електростанцій на полонині Руни. Історія успіху вітрової енергетики у світі, включаючи Китай, Швецію та інші країни, свідчить про великий потенціал цього напрямку для розвитку енергетики та збереження навколишнього середовища.

Реалізація проектів з вітрової енергетики в Україні та за кордоном не лише забезпечить стабільне енергопостачання та зниження залежності від імпортуваного палива, а й сприятиме створенню нових робочих місць та збільшенню доходів місцевих бюджетів.

Україна розпочала важливий крок у напрямку розвитку вітроенергетики, зосереджуючи зусилля на будівництві високогірних вітрових електростанцій в Карпатах та інших вітряних районах країни. Це не лише важлива стратегічна ініціатива для забезпечення енергетичної безпеки та зменшення залежності від імпортованого палива, але й крок у напрямку більш екологічно чистого та стійкого енергетичного сектору.

Позитивний досвід розвитку вітрової енергетики в інших країнах світу, таких як Китай та Швеція, свідчить про значний потенціал цього напрямку. Успішна реалізація проектів з вітрової енергетики принесе багато переваг, включаючи створення нових робочих місць, збільшення доходів місцевих бюджетів та збереження навколишнього середовища.

Зосередження на альтернативних джерелах енергії в Україні стає важливим кроком у забезпеченні сталого розвитку та підвищенні енергетичної безпеки країни. Реалізація цих проектів відображає наше залучення до глобальних зусиль у боротьбі зі зміною клімату та сприятиме подальшому розвитку енергетичного сектору України та Європи.