Економіка

Участь України у новому проекті Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) обіцяє нові можливості для тих, хто втратив житло через війну. Про це свідчить активна участь заступника Міністра фінансів України, Ольги Зикової, у засіданні Адміністративної Ради БРРЄ у Парижі, Франція. Новий проект "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" передбачає надання кредиту Україні на суму 100 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку механізму прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих від війни, що дозволить їм відновити житлові умови. Однак, успішне втілення цього проекту залежатиме від його чіткого виконання та контролю за використанням коштів, що буде забезпечено Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України. Це є важливим кроком для України у відновленні після війни та демонструє її здатність до ефективного співробітництва з міжнародними партнерами.

• Участь України у проекті "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) свідчить про активний крок у напрямку відновлення та підтримки житлового сектору внаслідок війни.

• Надання кредиту на суму 100 млн євро дозволить створити механізм прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих громадян, що допоможе їм відновити житлові умови та покращити якість життя.

• Ефективне втілення проекту вимагатиме чіткого контролю за використанням коштів та забезпечення відповідності його цілям і принципам.

• Це свідчить про здатність України до конструктивного співробітництва з міжнародними організаціями та партнерами для вирішення складних соціально-економічних проблем країни.

Український ринок землі продовжує динамічно розвиватися, незважаючи на складну ситуацію, в тому числі й на воєнний стан. З початку 2024 року відбулися значні зміни у правилах продажу землі, що призвели до збільшення попиту та цін на неї. Помітне підвищення цін свідчить про активний інтерес інвесторів до земельних ділянок. Незважаючи на обмеження щодо участі іноземців у земельних торгах, ціни продовжують зростати, що відображає загальний оптимізм та віру в перемогу України. Важливо відзначити, що навіть за умови відсутності іноземного попиту, вартість землі продовжує зростати, що може бути спричинено очікуваннями щодо подальших змін у правилах ринку землі. Хоча ситуація складна, варто відзначити, що земля в Україні залишається відносно недооціненою порівняно з іншими країнами, і це створює перспективи для подальшого росту її вартості. Хоча прогнозувати майбутні зміни складно, загальний тренд до підвищення вартості землі свідчить про її значний інвестиційний потенціал та підвищений інтерес з боку різних зацікавлених сторін.

У результаті аналізу статті можна зробити кілька висновків. По-перше, в Україні відбуваються зміни в правилах продажу землі, що призводить до збільшення попиту та цін на неї, незважаючи на складну політичну та воєнну ситуацію. По-друге, середня ціна на земельні ділянки у країні становить близько 41 тис. гривень за гектар, проте вона значно варіюється в різних регіонах. По-третє, вартість землі в Україні продовжує зростати, що відображає загальний інтерес інвесторів до аграрного сектору країни. І, нарешті, обмеження для іноземців не перешкоджають зростанню цін на землю, що свідчить про великий потенціал ринку та внутрішній оптимізм вітчизняних інвесторів.

Кабінет Міністрів України затвердив стратегічний План для Ukraine Facility, який є ключовим документом для впровадження програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу. Ця програма, розрахована на чотири роки, передбачає загальний обсяг фінансування у розмірі 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік. План передбачає широкий спектр структурних та економічних реформ, спрямованих на підтримку економічного зростання та покращення умов для бізнесу. Основні напрями реформ включають управління державними фінансами, боротьбу з корупцією, розвиток інфраструктури, ринку землі та підтримку малого та середнього підприємництва.

Затверджений План для Ukraine Facility містить понад 150 індикаторів за 69 напрямками реформ, які планується виконати до 2027 року, а також 16 інвестиційних індикаторів, спрямованих на розвиток інфраструктури та інші пріоритетні галузі. Фінансування в межах програми Ukraine Facility залежить від успішного виконання цих індикаторів. Передбачено механізм перехідного фінансування обсягом 6 мільярдів євро, яке передує основному фінансуванню програми. Україна реалізує п'ять індикаторів у рамках цього перехідного фінансування, і частина коштів, 4,5 мільярди євро, планується отримати у березні 2024 року. Останній платіж під цю програму передбачений на 2028 рік.

Уряд України відданий впровадженню реформ та зміцненню економіки країни, та програма Ukraine Facility стане важливим інструментом для досягнення цих цілей.

У висновках можна виділити наступне:

• План для Ukraine Facility, схвалений Кабінетом Міністрів України, є стратегічним документом, що визначає основні напрямки програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу на період з 2024 по 2027 рік.

• Цей план передбачає реалізацію широкого спектру структурних та економічних реформ, спрямованих на підтримку економічного зростання, поліпшення бізнес-середовища та зміцнення державних фінансів.

• Успішне виконання плану передбачає впровадження понад 150 індикаторів реформ та здійснення інвестицій у пріоритетні галузі економіки.

• Фінансування в межах програми Ukraine Facility залежить від досягнення поставлених індикаторів та передбачає перехідне фінансування обсягом 6 мільярдів євро перед основними платежами.

• Україна виявляє велику впевненість у своїх здібностях до реалізації програми Ukraine Facility та впровадження необхідних реформ для покращення економічної ситуації в країні.

У 2023 році кондитерська корпорація "Рошен", головна компанія групи Roshen, зазнала вражаючого зростання виторгу на рівні 31,85 млрд грн, відповідно до даних YouControl. Президент компанії Roshen, Вʼячеслав Москалевський, розповів Forbes, що цей успіх був результатом переважно експортної діяльності. У 2023 році чистий дохід від реалізації продукції Roshen становив 31,85 млрд грн, при цьому собівартість реалізованої продукції склала 21,46 млрд грн. Порівняно з 2022 роком, це представляє значний ріст. Чистий прибуток Roshen за 2023 рік збільшився на 43,5% порівняно з попереднім роком і склав майже 5,64 млрд грн.

Москалевський пояснив, що зростання продажів та прибутку в 2023 році було зумовлене збільшенням обсягів експорту. Він також відзначив, що експорт зросли приблизно у півтора раза, а частка України на міжнародному ринку зменшилась.

Крім того, у 2023 році продукція Roshen відбулася з полиць гіпермаркетів "Auchan Україна" через їхню присутність у російському ринку. Рішення Auchan було прийняте до настання повномасштабної війни за "комерційними причинами".

Компанія Roshen залишається лідером серед харчової промисловості та виробників напоїв в Україні, займає перше місце серед 20 найбільших компаній у цій галузі, а також увійшла до рейтингу 200 найбільших приватних компаній України за версією Forbes. У 2023 році мережа магазинів Roshen налічує 95 точок у 16 містах України, включаючи відкриття нових магазинів у Луцьку, Хмельницькому та Івано-Франківську.

У 2023 році кондитерська корпорація "Рошен" продемонструвала вражаючі показники у зростанні виторгу та чистого прибутку, досягнувши великого успіху завдяки експортній діяльності. Виторг від реалізації продукції зросли на 31,85 млрд грн, а чистий прибуток підвищився на 43,5%, склавши майже 5,64 млрд грн. Цей позитивний тренд був викликаний збільшенням обсягів експорту, що підтверджується зростанням продажів на міжнародних ринках. Незважаючи на виклики, такі як війна та зниження частки на ринку України, Roshen продовжує утверджувати своє лідерство у галузі харчової промисловості, розширюючи мережу своїх магазинів та збільшуючи свою присутність.

У 2023 році було виділено значні кошти з державного бюджету на функціонування Верховної Ради України. Загалом 2,6 мільярда гривень було спрямовано на операційну діяльність парламенту, з яких 13,7 мільйонів гривень витрачено на організацію візитів делегацій за кордон. Проте важливо відзначити, що з цієї суми лише 109,4 мільйонів гривень було повернуто до державного бюджету.

У 2024 році обсяг фінансування роботи Ради зросли, і на ці цілі виділено 2 947,1 мільярда гривень. Варто зазначити, що з уведенням воєнного стану, Верховна Рада України веде роботу в умовах максимальної економії державних коштів.

• У 2023 році державні кошти на операційну роботу Верховної Ради України склали 2,6 мільярда гривень, з яких 13,7 мільйонів гривень було використано на організацію візитів делегацій за кордон.

• Загалом у бюджеті було передбачено понад 2,7 мільярда гривень для підтримки роботи парламенту, і з цієї суми витрачено близько 2,59 мільярда гривень, з яких частина була повернута до державного бюджету.

• У 2024 році на фінансування діяльності Верховної Ради було виділено майже 2,95 мільярда гривень.

• Варто відзначити, що з уведенням воєнного стану Верховна Рада працює в режимі максимальної економії державних коштів, що є важливим фактором у контексті ефективного використання бюджетних ресурсів.

Європейський Союз вирішив продовжити пільги для українських аграріїв на ще один рік, але залишив собі право на "екстрене гальмування". Список продукції, яку можна піддати "гальмуванню", розширився, включаючи основний експортний продукт України — зерно. Єврорада та Європарламент попередньо підтвердили продовження скасування мит до 5 червня 2025 року. Вони також визначили, що Єврокомісія може вжити "оперативних заходів" у разі збоїв на ринках ЄС через український імпорт. Депутати Європарламенту домоглися розширення списку товарів, які можуть підпасти під "екстрене гальмування", включаючи вівса, кукурудзу, крупи та мед. Ці рішення повинні бути ухвалені до 5 червня, коли закінчується дія нинішніх пільг.

• Європейський Союз продовжив пільги для українських аграріїв на ще один рік, але залишив собі можливість вжити "екстреного гальмування" у разі збоїв на ринках через український імпорт.

• Список товарів, які можуть підпасти під "екстрене гальмування", було розширено за рахунок вівса, кукурудзи, круп і меду.

• Рішення про скасування мит повинно бути ухвалено до 5 червня, коли завершується дія нинішніх пільг.