Економіка

Додаткове фінансування для Верховної Ради: нові кошти для стабільної роботи парламенту

Кабінет Міністрів України ухвалив важливе рішення щодо додаткового фінансування діяльності Верховної Ради. За розпорядженням від 1 жовтня, парламенту надано понад 143 мільйони гривень. Більша частина цих коштів буде використана для забезпечення своєчасної виплати заробітних плат працівникам Верховної Ради. Важливе уточнення: фінансування надано за рахунок виділених раніше бюджетних коштів, які були переправлені через Управління справами Апарату Верховної Ради.

Ці зміни спрямовані на підтримку безперебійної роботи парламентських структур та забезпечення належного функціонування всіх підрозділів. Очевидно, що ці додаткові фінансові ресурси дозволять ефективніше виконувати обов’язки, забезпечуючи оперативність у прийнятті важливих рішень та законодавчих ініціатив. Оскільки більша частина фінансування йде на виплату заробітних плат, можна очікувати позитивний вплив на мотивацію співробітників та підвищення ефективності їхньої роботи.

Отримане фінансування буде використано за програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради».

Найбільша частина коштів — 120,21 мільйона гривень — призначена на оплату праці співробітників парламенту. Решту суми витратять на організаційні та технічні потреби Апарату Верховної Ради.

Таким чином, уряд забезпечив додаткове фінансування парламенту, що дозволить покрити зарплати та поточні витрати у другій половині 2025 року.

Автоматизація процесу стягнення податкової заборгованості в Україні

Державна податкова служба України представила нову розробку програмного забезпечення, яке дасть можливість автоматично списувати заборгованість з рахунків платників податків, що мають невиконані фінансові зобов’язання. За словами в. о. голови ДПС Лесі Карнаух, нова система покликана вдосконалити та спростити процеси стягнення податкових боргів, а також забезпечити безперебійну взаємодію між податковими органами, Державним казначейством та фінансовими установами.

Однією з основних переваг нової платформи є її здатність здійснювати автоматичне списання коштів з рахунків боржників, що значно зменшує людський фактор і скорочує час на виконання платіжних операцій. Система також надає можливість інтеграції з іншими фінансовими платформами та інструментами, що дозволяє органам влади здійснювати моніторинг і контроль у режимі реального часу.

«Коли система запрацює, податкові борги будуть списуватися автоматично, без додаткового втручання, у повністю цифровому режимі», — зазначили в податковій.

Крім того, ДПС спільно з Міністерством цифрової трансформації працює над розширенням податкових сервісів для громадян у застосунку «Дія». Планується створення нової послуги щодо майнових податків, яка дозволить перевіряти об’єкти оподаткування — нерухомість, землю чи авто, звіряти дані, отримувати нарахування, бачити борги та сплачувати їх онлайн.

Таким чином, держава робить крок до повної цифровізації процесів контролю за податковими надходженнями та спрощує доступ громадян до інформації про власні податки.

У Києві підписано контракт на значну суму для розвитку медичних послуг: новий етап співпраці з українським виробником

У Києві комунальний «Консультативно-діагностичний центр» уклав важливий договір на суму майже 96 мільйонів гривень з компанією «Український виробничий альянс». Цей контракт є частиною програми модернізації медичних послуг у столиці, спрямованої на поліпшення якості діагностики та лікування для жителів міста. За умовами угоди, компанія постачатиме новітнє медичне обладнання, яке дозволить значно підвищити ефективність роботи медичних установ.

Важливим аспектом цієї угоди є те, що вона підтримує розвиток вітчизняного виробництва та дає можливість впровадження сучасних технологій у медичну сферу. Придбане обладнання дозволить значно вдосконалити процеси діагностики та лікування різних захворювань, що, в свою чергу, допоможе зменшити навантаження на медичних працівників та покращити обслуговування пацієнтів.

Окрему увагу викликала зарплата робітників, зазначена в кошторисі — 26 515 грн. За даними Пенсійного фонду, середня по країні становить 20 455 грн, а за вакансіями у будівництві Києва — 37 500 грн. Експерти припускають, що реальні виплати могли проводитися «в конвертах», компенсуючись за рахунок завищених матеріалів.

Тендер не мав жодної конкуренції — інші компанії не змогли подати пропозиції через жорсткі умови: вимогу мати штатних працівників та наявність аналогічних договорів за останні два роки. Один із потенційних учасників навіть звертався з проханням змінити умови, але безуспішно.

Центр очолює депутатка Київради від «Єдності» Наталія Берікашвілі, яка водночас є заступницею голови комісії з охорони здоров’я. Підрядник — компанія Оксани Колібабчук, що з 2016 року отримала понад 1,1 млрд грн держзамовлень, переважно від столичних медзакладів.

Скандальний ремонт фінансується з місцевого бюджету на 60 млн грн, ще понад 35,5 млн — кошти самого підприємства. Питання щодо ефективності та прозорості використання цих коштів залишається відкритим.

Виклики на ринку праці після війни: загроза дефіциту робочої сили в Україні

Тимофій Милованов, колишній міністр економіки, наголосив, що після завершення війни Україна може опинитися в ситуації гострого дефіциту робочої сили. Це питання стає все більш актуальним на фоні того, що частина населення була змушена виїхати за кордон, інша – зазнала серйозних травм або загибелі. Ситуація на ринку праці після війни потребуватиме комплексного підходу та інвестицій в відновлення економіки.

Невизначеність в країні змусила багатьох українців шукати роботу за кордоном, що призвело до істотного скорочення активної робочої сили на внутрішньому ринку. З одного боку, багато підприємств зупинили свою діяльність або значно зменшили обсяги виробництва, з іншого – нові підприємства і сектори економіки потребують кваліфікованих кадрів, яких катастрофічно не вистачає.

Причина — стрімке старіння населення та значне скорочення економічно активного населення. В Україні вже зараз спостерігається критичне співвідношення між тими, хто працює, і тими, хто перебуває на пенсії. Війна лише посилила цю проблему — значна частина людей виїхала за кордон, інші загинули або втратили працездатність.

Милованов наголошує: якщо українці не змінять підходи до праці, продуктивності та освіти, країна буде змушена масово імпортувати працівників — не десятками тисяч, а мільйонами. Передусім це стосуватиметься робітничих спеціальностей — будівельників, механіків, виробничих працівників.

Такий прогноз викликає дискусії: чи готова українська держава до інтеграції великої кількості іноземних працівників? Чи існує стратегія міграційної політики? Якими будуть соціальні наслідки?

Однак очевидно одне — демографічна криза стає однією з ключових загроз післявоєнного відновлення. І вже зараз Україна має обирати між масовим поверненням своїх громадян та залученням іноземців.

Початок виробництва 155-мм снарядів у Україні: очікується не раніше “другої половини року” – повідомлення від представника “Укроборонпрому

Українська зброя: зброєвиробництво після російської агресії

Після розпаду Радянського Союзу Україна опинилася перед викликом відновлення своєї збройної промисловості. Безгосподарність і корупція, а також зосередження виробництва на російських покупцях зробили її залежною від імпорту. Здача ядерного арсеналу в обмін на гарантії суверенітету теж збентежила оборонний потенціал. Тепер, після війни, Україні необхідне все: від базових боєприпасів до складної техніки. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин заявив про успіхи в розробці ракет власного виробництва, але багато хто визнає, що досягнення рівня високотехнологічної зброї візьме десятиліття. Збройні сили зазнають тиск через недостатність боєприпасів і зброї, а прогнози розвідки США щодо втрат ППО лишають сумніви. За допомогою світових партнерів, Україна отримала деяку допомогу, але це далеко не вистачає для задоволення потреб країни.

Українські чиновники стикаються з серйозними викликами у відновленні вітчизняної збройної промисловості. Незважаючи на обмеження щодо оприлюднення точних цифр виробництва з міркувань безпеки, стає очевидним, що Україні необхідно збільшити виробництво зброї. Недостатнє фінансування з боку держави і обмежений доступ до інвестиційного капіталу ускладнюють ситуацію. Влада веде дискусію щодо використання заморожених активів російського Центрального банку, проте це лише один з кроків. Не лише фінансові аспекти, а й нестача вибухонебезпечних речовин, які поставляються з-за кордону, ускладнюють ситуацію. Додаткові труднощі виникають через неспроможність українських міністерств організувати ефективні закупівлі та контракти. Водночас, підвищення виробництва зброї стає необхідним, і українська промисловість зброї намагається відповісти на цей виклик, хоча зі зростанням обсягів виробництва виникають нові труднощі з плануванням та закупівлею сировини.

Українські виробники зброї стикаються з численними викликами, які ускладнюють процес нарощування виробництва. Чиновники стверджують, що спрощують процедури, проте на шляху до успіху зустрічаються різноманітні перешкоди. Співпраця з західними компаніями стає одним із шляхів розвитку, проте ситуація ускладнюється атаками російських сил на виробництва. Українські компанії вживають заходів для збереження виробництва, переносячи його за межі країни та дублюючи ключові процеси. Ці заходи, хоч і сприяють збереженню виробництва, знижують його ефективність. Виробники розмірковують над шляхами вирішення цих проблем, розуміючи, що їхня успішність на цьому шляху визначатиме майбутнє української оборонної галузі.

Українські виробники зброї стикаються зі складними викликами, але залишаються відданими розвитку оборонної галузі. Неспростовність фінансування, важкі умови ринку та загрози безпеки змушують їх шукати нові шляхи і стратегії. Співпраця з західними партнерами, такими як Rheinmetall, BAE Systems і Baykar, відкриває нові можливості, але атаки російських сил на виробництва ставлять під загрозу цей напрямок розвитку. Українські компанії демонструють гнучкість і винаходливість, розміщуючи частину виробництва за кордоном та вживаючи заходів для збереження ефективності. Однак успіх цього шляху залежить від здатності подолати перешкоди та забезпечити стабільний розвиток української оборонної промисловості.

Виробництво 155-мм снарядів для України: прогноз початку виробництва від “Укроборонпрому

Українська зброя: від відсутності до процвітання.

Українська зброя: з минулого в майбутнє.

Українська оборонна промисловість: виклики та перспективи.

Український військово-промисловий комплекс: виклики та стратегії вирішення.

У результаті викладених у тексті відомостей можна зробити кілька висновків. По-перше, Україна активно розвиває свою військово-промислову галузь, спираючись на співпрацю з західними компаніями та власні потужності. По-друге, агресивна політика Росії у напрямку українських військових заводів свідчить про значний вплив України на регіональну безпеку та стабільність. По-третє, незважаючи на труднощі, з якими стикаються українські виробники зброї, вони активно працюють над збільшенням виробництва та захистом своїх підприємств. Таким чином, Україна виявляє впевнений курс у зміцненні своєї обороноздатності та готовності до викликів, що можуть виникнути у майбутньому.

Світовий банк виділить Україні 1,5 мільярда доларів: перелік напрямків витрат коштів

Світовий банк прийняв рішення про надання Україні кредиту на суму 1,5 мільярда доларів для підтримки стратегії відновлення та розвитку країни. Ці кошти будуть забезпечені гарантіями Японії та Великої Британії у розмірах відповідно 984 мільйонів і 515 мільйонів доларів. Міністр фінансів Сергій Марченко підкреслив, що отримані кошти спрямуються на підтримку Державного бюджету України, стимулювання економіки та фінансування соціальних та гуманітарних програм. Додатково передбачено капіталізацію відсотків у сумі 99,54 мільйона доларів США для зниження витрат на обслуговування кредитних зобов'язань. Програма DPL2024 спрямована на підтримку реформ в Україні та надання фінансової підтримки за умови виконання визначених умов. Очікується, що кошти будуть передані до державного бюджету України до кінця поточного місяця, сприяючи подальшому розвитку країни.

Світовий банк надає Україні кредит на суму 1,5 мільярда доларів для підтримки політики відновлення та розвитку.Кредит буде забезпечений гарантіями Японії та Великої Британії.Отримані кошти будуть спрямовані на підтримку державного бюджету, відновлення економіки, а також фінансування соціальних та гуманітарних програм.Для зменшення витрат на обслуговування кредиту передбачена капіталізація відсотків у сумі 99,54 мільйона доларів США.Програма DPL2024 має на меті підтримку реформ в Україні та вимагає виконання певних умов з боку країни.Кошти планується передати до українського державного бюджету до кінця поточного місяця, що сприятиме подальшому розвитку країни.

Можливе переходження до євро: майбутнє валютної системи України

Національний банк України активно розглядає можливість зміни основної валюти курсової прив’язки, замінюючи долар на євро, через зростаючу роль євро в розрахунках у країні. Рада оверсайту індикаторів грошового та валютного ринків НБУ провела перший періодичний огляд індикаторів валютного ринку. Згідно з отриманими даними, долар США залишається основною курсоутворюючою валютою, проте частка угод в євро постійно зростає, зокрема в операціях банків з клієнтами, досягаючи практично 50%. Експерти вбачають, що подальше збільшення цієї тенденції може призвести до переходу до євро як основної валюти курсової прив’язки. Тим не менш, члени Ради відзначають, що учасники ринку вже відчувають потребу у розрахунках курсу гривні до євро. З урахуванням цих факторів, Національний банк розглядає можливість переходу до єдиного (щоденного) переліку валют для встановлення офіційного курсу гривні та надання додаткової інформації щодо курсу гривні до євро.

Висновок з цієї статті полягає в тому, що Національний банк України активно розглядає можливість переходу до євро як основної валюти курсової прив'язки, замінюючи долар США. Частка угод в євро постійно зростає, наближаючись до 50%, що може призвести до подальшого збільшення цієї тенденції. Учасники ринку вже відчувають потребу у розрахунках курсу гривні до євро. У зв'язку з цим, Національний банк розглядає можливість встановлення єдиного переліку валют для визначення офіційного курсу гривні та надання додаткової інформації про курс гривні до євро.

Пенсіонери під загрозою: у квітні деякі українці можуть залишитися без фінансової підтримки

31 березня видається останнім терміном для проходження ідентифікації в Пенсійному фонді, і ті, хто не здійснить цю процедуру, ризикують припиненням виплати пенсій. Стосується це переважно пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами з Донецької, Луганської та Кримської областей, які зареєстровані до 24 лютого 2022 року. З метою підтвердження живої особи та запобігання зловживань у сфері пенсій, влада встановлює процедуру ідентифікації. Цю процедуру можна пройти особисто в офісі Ощадбанку або Пенсійного фонду, віддалено за допомогою електронного підпису через веб-портал Пенсійного фонду, або за допомогою відеоконференцзв'язку. Також є можливість пройти ідентифікацію через закордонні дипломатичні установи України. Ті, хто не пройде ідентифікацію, ризикує припиненням виплати пенсій після 31 березня 2024 року.

• Для пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами з Донецької, Луганської та Кримської областей, 31 березня є останнім терміном для проходження ідентифікації в Пенсійному фонді.

• Ідентифікацію можна здійснити особисто в офісі Ощадбанку або Пенсійного фонду, віддалено через електронний підпис або відеоконференцзв'язок, або через закордонні дипломатичні установи.

• Основна мета ідентифікації — підтвердження живої особи та запобігання зловживань у сфері пенсій.

• Ті, хто не здійснить ідентифікацію до 31 березня 2024 року, ризикують припиненням виплати пенсій.

• Після 25 числа кожного місяця Ощадбанк повідомлятиме Пенсійний фонд про громадян із числа внутрішньо переміщених осіб, які протягом останніх 6 місяців не користувалися своїми пенсійними картками.

Інтеграція прикордонних переходів Польщі з Україною: Вплив на протести фермерів

Польща звернула свою увагу на включення прикордонних переходів з Україною, певних ділянок доріг і залізничних шляхів до категорії критичної інфраструктури. Це рішення, як заявив польський прем’єр Дональд Туск, має забезпечити безперешкодне постачання військової та гуманітарної допомоги в Україну "без будь-яких затримок", незважаючи на протести фермерів. "Це стане питанням найближчих годин", — додав Туск, вказуючи на вагомість цього кроку в контексті сучасних подій. Проте, чи буде цей захід достатнім для вирішення проблеми блокування доріг, залишається поки що невизначеним.

Прем’єр також висловив свою готовність до діалогу з фермерськими громадами, зазначивши, що Польща активно працює над захистом їхніх інтересів. Проте, він також наголосив на тому, що українська допомога має свої економічні вимоги, які можуть вплинути на польський аграрний сектор. З цієї причини важливо знайти баланс між підтримкою України та збереженням економічних інтересів Польщі.

Президент України Володимир Зеленський закликав до діалогу та співпраці між Україною та Польщею, визначаючи це як питання національної безпеки. Він також висловив надію, що у зустрічі на кордоні буде представник Єврокомісії, щоб забезпечити об'єднаність підходів Європи до цієї ситуації. Проте, польський прем’єр Туск висловив сумнів у необхідності таких заходів солідарності, наголошуючи на готовності Польщі до повної підтримки України.

Зеленський також підкреслив необхідність узгодження спільних дій та запланував зустріч урядів обох країн у Варшаві. Відповідно до нього, таке засідання має відбутися 28 березня. Це, за словами президента, відображає стратегічне партнерство між Україною та Польщею в області забезпечення безпеки та стабільності в регіоні.

Починаючи з 20 лютого, по всій території Польщі спалахнули нові протести фермерів, які придбали більш радикальний характер. Селяни стверджують, що зазнають фінансових втрат та збитків у своєму бізнесі через велику кількість недорого увезеного українського зерна, яке, як вони вважають, завдає шкоди їхнім інтересам на ринку. Тепер поляки не лише блокують прикордонні дороги для вантажівок, але і перешкоджають руху по залізницях. Ситуація досягла такого рівня напруженості, що протестувальники вилили українське зерно на дорогу у знак протесту, а також заважали руху пасажирських автобусів. На одному з тракторів польських фермерів було помічено плакат із закликом до Путіна "навести порядок в Україні, Брюсселі", адресований польським урядовцям.

Зазначений чоловік, що демонстрував плакат, був затриманий, повідомляє польська преса. Міністерство закордонних справ Польщі висловило припущення про можливий вплив російської агентури на появу антиукраїнських та пропутінських лозунгів на протестах фермерів. У Варшаві наголошують, що такі інциденти "ослаблюють переговорні позиції" Польщі в контексті міжнародних відносин.

Тим часом, в Державній прикордонній службі України вказують, що поляки продовжують блокувати шість напрямків на кордоні з Україною, черги в яких налічують 2450 вантажівок. Найбільші черги утворилися біля КПП "Краківець", "Рава-Руська" та "Шегині", повідомляють прикордонники.

• Протести фермерів у Польщі набули радикального характеру, що відображає серйозні обурення селян щодо втрат та збитків у своєму бізнесі через конкуренцію з українськими постачаннями зерна.

• Влада Польщі вказує на можливий вплив російської агентури на ескалацію протестів та наявність антиукраїнських пропагандистських елементів серед протестувальників.

• Спалахнення конфлікту між польськими фермерами та українськими постачальниками зерна має потенційно негативний вплив на відносини між Україною та Польщею, а також на переговорні позиції Польщі у міжнародному співтоваристві.

• Залишається нагальною потреба у пошуку конструктивних рішень для врегулювання конфлікту, які б враховували інтереси обох сторін та сприяли підтримці стабільності та мирного співіснування на прикордонних територіях.