Економіка

Скандал навколо укриття в Шостці: завищені ціни в новому договорі та потенційні збитки для бюджету

Будівництво укриття для ДНЗ “Шосткинський центр професійно-технічної освіти” знову привернуло увагу громадськості через виявлені порушення у кошторисах та підозру у значному завищенні вартості матеріалів. Новий договір на додаткові роботи, підписаний на суму 11,99 млн грн, виявився джерелом нового скандалу: в його специфікації журналісти знайшли ціну на природний пісок, що вдвічі перевищує середню ринкову. За попередніми підрахунками, лише на цій позиції потенційна переплата може сягати понад 3 млн грн.

Проєкт укриття давно привертає увагу контролюючих органів та ЗМІ через підозрілу динаміку вартості робіт і матеріалів. «Наші гроші», посилаючись на дані з системи «Прозорро» та офіційні державні довідники, зазначають, що така невідповідність не може бути випадковою. У документах замовника вказано ціну, яка значно перевищує вартість, зафіксовану в офіційних будівельних ресурсниках, а також середні ринкові пропозиції у регіоні та по країні.

13 листопада навчальний заклад, підпорядкований Міносвіти, уклав із ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.ВА.”» угоду на додаткові роботи з будівництва укриття за 11,99 млн грн. Це вже друга спроба оформити такий договір: попередню угоду, підписану в липні, у жовтні розірвали без виплат.

Будівництво укриття на 200 осіб стартувало після тендеру в грудні 2024 року, коли «Н.О.В.А.» виграла торги на 66,44 млн грн. Журналісти ще тоді виявили завищені ціни на сталь і бетон, що могло призвести до переплати понад 7 млн грн.

Поточний кошторис знову викликає питання. У підсумковій відомості ресурсів найбільша стаття витрат — природний рядовий пісок на 6,65 млн грн. Підрядник оцінив його у 2 016 грн/куб. м (з ПДВ, без доставки), тоді як:

• за вересневим моніторингом ДП «НІРІ» Держвідновлення, максимальна ціна по Україні — 1 100 грн/куб. м; • у Сумській області — 617 грн/куб. м; • компанія «Автобетонбуд» пропонує 540–1 075 грн/куб. м; • у кошторисах інших об’єктів у регіоні пісок враховують по 675–1 020 грн/куб. м.

Різниця в цінах створює ризик переплати щонайменше 3 млн грн лише за одну позицію.

Попри це, договір укладений як твердий і не передбачає коригувань у разі коливання цін. Фінансування нинішніх робіт здійснюється в межах програми Ukraine Facility.

Заклад очолює Тетяна Лазарєва, відповідальна за закупівлі — Наталія Борисенко. ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.В.А.”» керує Ганна Бумаженко, власник — Олександр Гавриленко. До нього фірмою володів відомий у Шостці бізнесмен та медіавласник Олександр Ярига. Компанія активно отримує бюджетні підряди: із 2019 року — на понад 367 млн грн.

Ситуація з будівництвом укриття в Шостці — не поодинока. Раніше у тендері на спорудження шкільного укриття в Самарі журналісти виявили завищені ціни на бетон, арматуру та інші матеріали.

Прогноз валютних коливань: чому експерти попереджають про можливе зростання курсу долара до завершення року

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин звертає увагу на потенційний стрибок курсу американської валюти до рівня 44–45 гривень у найближчі тижні. У своєму аналізі він наголошує, що поточна економічна ситуація містить низку ризиків, які можуть посилити тиск на українську валюту та змінити поведінку регулятора на валютному ринку.

На думку експерта, головною загрозою залишається невизначеність щодо міжнародної допомоги, включно з репараційним кредитом, на який наразі покладають великі надії. Якщо умови зовнішнього фінансування будуть переглянуті, затримані або скорочені, Україна може зіткнутися з істотним дефіцитом валютних надходжень. Це створює додаткове навантаження на державні фінанси та зменшує можливості для підтримання стабільного обмінного курсу.

Аналітик звертає увагу, що кінець листопада традиційно створює додатковий тиск на гривню. Бізнес активніше купує валюту під імпорт, а в період між податковими платежами на ринку зменшується пропозиція. У поєднанні з політичною невизначеністю та напруженими перемовинами щодо мирної угоди це підсилює коливання на валютному ринку.

Шевчишин вважає малоймовірним отримання Україною репараційної позики, що, на його думку, стане підставою для перегляду бюджетних видатків на наступні роки та зміни параметрів грошової політики.

На цьому тлі, за прогнозом аналітика, готівковий долар уже цього тижня може піднятися до 42,75–43 гривень. Євро, за його словами, зберігатиме тенденцію до плавного зростання: офіційний курс НБУ залишатиметься в районі 48,5 гривень, а готівковий — у межах 48,75–49 гривень.

Національний банк напередодні встановив новий історичний максимум: офіційний курс долара на 25 листопада становить 42,37 гривні. Інший фінансовий аналітик, Олексій Козирєв, відзначає, що ринок перебуває під впливом сезонних чинників — насамперед активності періоду розпродажів та постійної потреби країни імпортувати енергоносії.

Схеми в “Укргазвидобуванні”: як інвестиційні проєкти перетворювалися на інструмент виведення коштів

Під прикриттям масштабної інвестиційної програми, спрямованої нібито на модернізацію українського газовидобутку, в діяльності АТ «Укргазвидобування» протягом багатьох років функціонувала схема системного виведення державних коштів. За даними джерел у галузі, ключові управлінські рішення ухвалювалися керівництвом компанії у тісній співпраці з низкою афілійованих підрядників. Саме ці структури отримували багатомільярдні контракти без конкуренції, відкритих тендерів та будь-якого технічного підґрунтя, що дозволяло фактично монополізувати найприбутковіші напрямки робіт.

Одним із найпомітніших прикладів експерти називають проєкт буріння пошукової свердловини №888 на Шебелинському родовищі. Попри наявні у вихідній геологічній документації попередження про відсутність підтверджених покладів і вкрай низьку якість доступних сейсмічних даних, керівництво компанії схвалило реалізацію проєкту в максимально короткі строки. Усі етапи – від технічного обґрунтування до вибору виконавця – були проведені з грубими порушеннями, а підрядником стала компанія, що вже неодноразово отримувала контракти без прозорих процедур.

Координацію фінансових потоків забезпечували генеральний директор Сергій Лагно, директор із закупівель Роман Власенко, директор з геологорозвідки Максим Вітик та директор з безпеки Дмитро Ткачонок. Саме вони погоджували укладання низки непрозорих контрактів, зокрема шести договорів на постачання кабельної продукції вартістю 131,46 млн грн. Усі контракти були підписані у січні–березні 2025 року без проведення відкритих торгів, а реальні обсяги закупівель свідомо роздрібнювали, щоб уникнути контролю.

Порушення фіксувалися і в екологічному блоці діяльності підприємства. У першому кварталі 2025 року компанія повідомила про історичний рекорд — 107 136 метрів пробурених свердловин. Однак утворений у процесі буровий шлам замість спеціальної утилізації зливався просто на рельєф місцевості, що не лише порушує екологічні норми, а й створює загрозу хімічного забруднення.

Окремий епізод стосується аварії на газопроводі високого тиску у квітні 2024 року. Розслідування встановило, що причиною стала незаконна врізка перемички без проектної документації. Інцидент призвів до пожежі, збитків місцевій громаді та поставив під сумнів дотримання елементарних вимог безпеки на підприємстві.

Зібрані факти свідчать, що Укргазвидобування використовувалося як фінансовий плацдарм для непрозорих операцій, тоді як державні інвестиції перетворювалися на інструмент виведення коштів через підконтрольні структури.

Крюківський вагонобудівний завод зберігає лідерство в державних замовленнях попри питання безпеки

Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) продовжує залишатися основним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, навіть незважаючи на те, що частина його кінцевих бенефіціарів є громадянами Росії, деякі з яких перебувають у санкційних списках РНБО та внесені до бази «Миротворець». Незважаючи на воєнний стан та потенційні ризики для національної безпеки, підприємство зберегло статус монополіста та продовжує вигравати тендери з єдиним учасником, отримуючи мільярди гривень державних коштів.

На КВБЗ офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча займає керівні посади. Зарплата управлінців на підприємстві залишається суттєво вищою за середній рівень у регіоні, що підкреслює значні фінансові потоки, що проходять через завод. Експерти відзначають, що монопольне становище на ринку державних замовлень дозволяє компанії утримувати високі прибутки навіть за умов обмеженої конкуренції та економічної нестабільності.

Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

Енергетичні обмеження в Україні: шість годин без світла щодня протягом літа

За передбаченням директора Центру досліджень енергетики, Олександра Харченка, українські споживачі можуть стати свідками тривалих перебоїв з електропостачанням у цьому літі, які можуть тривати до шести годин на добу. Ця проблема стала результатом впливу різних факторів на енергетичну систему країни, загрожуючи її нормальному функціонуванню.

"Навіть за помірно-оптимістичним сценарієм розвитку подій, відключення будуть здійснюватися", — повідомив Харченко. "А за найгіршим сценарієм доступ до електрики буде обмежений протягом 4-6 годин на добу". Щоб забезпечити безперебійне електропостачання взимку або з мінімальними перебоями, необхідно виконати низку умов: відновити пошкоджені електростанції, збільшити навантаження на атомні електростанції до максимуму та мати здатність імпортувати енергію з Європейського Союзу на рівні 2 ГВт.

"Втрата до 7 ГВт енергії та пошкодження розподільних мереж і підстанцій ставлять під сумнів оптимістичний сценарій", — підкреслив Харченко. "Україна не готова забезпечити безперебійне електропостачання під час піків споживання влітку та зимою".

Таким чином, незважаючи на оптимістичні заяви влади та декларації Галущенка про цілісність енергосистеми країни, сценарій "чорної зими", про який попереджали ще минулої зими, 2024-2025 року стає цілком реальним, оскільки теплову та енергетичну інфраструктуру винесено.

Висновки до цієї статті вказують на серйозні проблеми української енергетичної системи, які можуть призвести до тривалих перебоїв з електропостачанням у наступному літі. Прогнозовані відключення електроенергії на тривалі періоди, до шести годин на добу, можуть виникнути через пошкодження енергетичної інфраструктури та недостатню готовність до забезпечення енергією під час піків споживання. Необхідно проводити серйозні заходи щодо відновлення та підвищення ефективності енергосистеми, щоб уникнути серйозних перешкод у функціонуванні країни та забезпечити безперебійне електропостачання для населення та промислових підприємств.

Судова влада на сторожі порушників ‘Алло’: Ухиляння від сплати податків під прицілом

Українська судова система знову опиняється під критикою через небажання вживати рішучих заходів у відношенні до порушників законодавства, зокрема, у справі з компанією "Алло", яка використовує відомі схеми ухилення від сплати податків. Цей випадок розкриває не лише факти порушень, а й вразливість системи контролю за дотриманням законів.

Недавно податковий інспектор Києва здійснив контрольну закупку в одному з магазинів "Алло", де було виявлено системне заниження вартості продукції. Головний бухгалтер компанії була притягнута до суду, але захист звернув увагу на те, що загальна сума продажу відповідає ціні, зазначеній на ціннику. Однак податківці наголошують на тому, що ціни на товари спеціально занижувалися на суму послуг, про які покупці навіть не підозрювали.

Цей випадок відображає серйозні проблеми у сфері податкового контролю та захисту прав споживачів. Невідповідальне ставлення до виконання закону з боку "Алло" підірвує довіру громадян до бізнесу та державних структур. Запобігання таким порушенням і належне покарання винних стають важливим завданням для забезпечення прозорості та справедливості в українському суспільстві.

"Суддя Наталія Горбенко з Святошинського районного суду Києва винесла рішення щодо інкримінованого адміністративного правопорушення, яке було звинувачено у мережі 'Алло'. У своєму виступі вона зазначила, що фабула порушення не містить достатньо конкретних обставин, щоб ідентифікувати самі дії, що розцінювалися б як порушення. Суддя також зауважила, що відсутність конкретики у звинуваченні не надає суду можливості перевірити обставини справи.

Суд вирішив, що аргументи представників ДПС були недостатніми, щоб підтримати звинувачення у порушенні. Навіть визнання самим податківцем того, що загальна сума продажу відповідає ціні на ціннику, не змогло переконати суд у провині головної бухгалтерки мережі. Таким чином, суддя прийняла рішення про закриття провадження у цій справі.

Цей випадок підкреслює важливість конкретизації обвинувачення та надання достатніх доказів для підтримки звинувачення у суді. При відсутності таких доказів суд повинен відмовляти у прийнятті рішення на користь обвинувачених. Це допомагає зберегти принципи справедливості та правової держави в українському судочинстві."

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Необхідність конкретизації обвинувачення та надання достатніх доказів в суді є важливою складовою забезпечення принципів справедливості та правової держави.

• Відсутність конкретики у фабулі порушення ускладнює проведення справедливого судового розгляду та може призвести до вирішення справи на користь обвинувачених.

• Суддям необхідно ретельно аналізувати докази та розглядати кожну справу індивідуально, дотримуючись принципів законності та об'єктивності.

• Забезпечення правової відповідальності за порушення закону є важливим для збереження довіри громадян до судової системи та підтримання законності в суспільстві.

• Підвищення якості досудового та судового розслідування, а також відповідальне ставлення до формулювання обвинувачення можуть сприяти покращенню результатів судових процесів та забезпеченню справедливості для всіх сторін.

Україна: маневруючи в напрямку сучасного військово-промислового прогресу

Український військово-промисловий комплекс (ВПК) неперервно трудиться над розробкою та модернізацією новітніх зразків озброєння та військової техніки для Сил оборони України. Надзвичайно важливим кроком на цьому шляху стали оголошені в квітні цього року значні досягнення, що свідчать про стабільний прогрес у сфері українського військового промислу. Україна нещадно впроваджує нові розробки, демонструючи їхню ефективність та високий рівень технологій.

Важливим етапом є представлення нових зразків озброєння перед вищими керівниками країни. Президенту Володимиру Зеленському був показаний новий дрон із машинним зором та дальністю понад 100 кілометрів, що є вражаючим свідченням розвитку українських технологій у цій сфері. Головнокомандувачу Збройних Сил України Олександру Сирському демонстрували оновлені бойові машини піхоти та нові броньовані транспортні засоби.

Особливо вражаючими стали покази новітніх зразків бронетехніки, проведені 18 квітня. Серед них виділяються модернізовані бойові машини піхоти БМП-1ТС із бойовим модулем "Спис-Синтез" та шестиколісний броньовик. Ці новинки дозволять українським військовим мати ефективну та сучасну техніку для захисту країни.

Окрім цього, важливим кроком у розвитку оборонної галузі стало організоване ліцензійне виробництво південноафриканських броньовиків Mbombe 6×6, які відповідають найвищим стандартам захисту та ефективності. Ці броньовані бойові машини мають високий рівень захисту від підриву на мінах та забезпечують комфорт та безпеку для військовослужбовців.

Неабияким досягненням української оборонної галузі є також модернізація радянської бойової машини піхоти БМП-1ТС, яка отримала новітній бойовий модуль "Спис-Синтез" та зміни в системі управління озброєнням та оптиці. Ці покращення значно підвищили бойові можливості та ефективність цієї техніки.

Завдяки постійному інноваційному розвитку та впровадженню передових технологій, український військово-промисловий комплекс продовжує зміцнювати обороноздатність країни, забезпечуючи необхідні ресурси та засоби для ефективного захисту національної безпеки та суверенітету.

САУ "Богдана" відзначається як значна досягнення в українській оборонній сфері. Ця 155-мм артилерійська установка стала предметом уваги завдяки своїм вражаючим характеристикам та ефективності у бойових умовах. Її почали активно вдосконалювати вже під час повномасштабних військових дій, що свідчить про важливість та актуальність цього проекту для української армії.

Протягом років було створено кілька версій САУ "Богдана", кожна з яких мала свої унікальні особливості та покращення. Остання ітерація цієї установки відрізняється наявністю досилача, що дозволяє значно прискорити процес перезарядки артилерійської системи. Вітчизняні військові високо оцінюють продукцію українського виробництва, надаючи перевагу власним розробкам.

Президент України Володимир Зеленський заявив про плани виготовлення 10 нових САУ "Богдана" лише за квітень цього року. Така ініціатива є частиною стратегії нарощування виробництва артилерійських систем для потреб Збройних Сил України. Успішна реалізація цього плану може значно підвищити обороноздатність країни та забезпечити необхідний рівень артилерійського забезпечення.

Нарощування виробництва САУ "Богдана" є частиною ширшої стратегії з посилення обороноздатності України. Уже в грудні 2023 року країна випускала 6 таких установок щомісяця. За умови збереження таких темпів виробництва, Збройні Сили України можуть отримати до кінця 2024 року ще 80 українських артилерійських установок.

Наприкінці квітня, в День працівника оборонно-промислового комплексу, Володимиру Зеленському було представлено нову модель баражувального дрона, який вже отримав прізвисько "український Ланцет". Цей дрон відрізняється високою дальністю польоту, яка перевищує 100 кілометрів, та можливістю ураження повітряних цілей. Його потужна бойова частина забезпечує ефективне виконання завдань навіть у найскладніших умовах бойових дій.

Українська оборонна промисловість продовжує активно розвиватися, надаючи Збройним Силам України сучасні та ефективні зразки військової техніки. Створення української артилерійської установки "Богдана" та баражувального дрона "Ланцет" є прикладами успішних науково-технічних розробок, які підтверджують високий потенціал українського військово-промислового комплексу. Плани на подальше нарощування виробництва та модернізацію військової техніки свідчать про національну визнаність не лише в сфері оборонної промисловості, а й у галузі технологічних розробок в цілому. Україна показує свою готовність та здатність забезпечити собі власний оборонний потенціал та впевнено стояти на варті своєї національної безпеки.

Стратегія НБУ: Зарплати в Україні зростуть за рахунок оптимізації кадрів

Протягом наступного року, від квітня 2024 до березня 2025 року, українські роботодавці виявили намір підвищити зарплату своїх працівників. Однак, це підвищення не передбачає розширення фонду оплати праці, а скоріш за все буде здійснено за рахунок скорочення кількості персоналу. Такі тенденції стали очевидними завдяки дослідженню "Ділові очікування підприємств України" за перший квартал 2024 року, яке було опубліковане Національним банком України.

Згідно з отриманими результатами опитування, більшість бізнес-планів передбачають збільшення заробітної плати своїм працівникам на протязі наступних 12 місяців у середньому на 8,7%. Таку намір висловили 62,6% респондентів, що свідчить про певну оптимістичну настанову серед підприємців. Порівняно з результатами опитування у четвертому кварталі 2023 року, коли лише 57,9% бізнесу мали плани щодо підвищення зарплати, цей показник показує певний ріст у довірі до економічної ситуації.

Проте, роботодавці свідомі того, що наступний рік буде складним як політично, так і економічно для України. Це викликає серйозні обгрунтовані обмеження у плануванні та прогнозуванні фінансових ризиків. Відповідно до цього, роботодавці мають намір залишитися конкурентоспроможними на ринку, навіть за умови економічної нестабільності.

Незважаючи на це, збереження кваліфікованих кадрів залишається пріоритетним завданням для бізнесу. Це призводить до необхідності підвищення рівня оплати праці. Однак, з огляду на невизначеність економічного майбутнього, роботодавці відмовляються від значних розширень у фонді оплати праці. Тому підвищення зарплати персоналу планується здійснити шляхом скорочення його чисельності.

У дослідженні виявлено, що 6,3% опитаних роботодавців планують звільнити частину персоналу. Цей показник майже повністю співпадає з результатами опитування у четвертому кварталі минулого року, коли цю намір висловили 6,5% бізнесу.

Навіть у торгівлі продовольчими товарами, яка традиційно вважається стабільною сферою, спостерігається початок звільнень персоналу. На ринку праці спостерігається зменшення кількості вакансій для продавців, а магазини активно розпочали процес скорочення персоналу. Найчастіше під звільнення потрапляють чоловіки, оскільки їх роботодавці вважають менш стабільними на фоні економічної нестабільності.

Українські роботодавці виявили намір підвищити зарплату своїм працівникам протягом наступного року, проте це підвищення буде здійснено за рахунок скорочення кількості персоналу, а не через розширення фонду оплати праці. Дослідження "Ділові очікування підприємств України" показало, що більшість роботодавців планують збільшити заробітну плату на середньому на 8,7%, проте економічна нестабільність країни породжує обмеження у плануванні та фінансових ризиках. Збереження кваліфікованих кадрів залишається пріоритетом, що призводить до підвищення їхньої зарплати, але без значного розширення фонду оплати праці. Ці тенденції можуть призвести до скорочення чисельності персоналу, що вже спостерігається в різних сферах бізнесу, навіть у стабільних галузях, таких як торгівля продовольчими товарами. Таким чином, економічна нестабільність і потреба у збереженні конкурентоспроможності можуть призвести до складних виборів для роботодавців у вирішенні питання заробітної плати та кадрової політики.

ДТЕК розглядає впровадження системи тимчасового відключення електропостачання за годинним графіком у Києві

Уважність до електрики: ДТЕК закликає киян обережно використовувати електроенергію, оскільки в Києві можуть з'явитися обмеження з постачанням електрики в періоди пікового навантаження. Генеральний директор компанії, Денис Бондар, підкреслив це у своєму останньому зверненні від 19 квітня. Причини можливих відключень електропостачання наступні: постійне збільшення споживання електроенергії, особливо помітне в період весняних місяців; пошкодження інфраструктури через обстріли російських військ, що спричиняють руйнування енергетичних об'єктів та порушують нормальне функціонування електромережі. "З огляду на збільшену потребу у електричній енергії в умовах пошкоджень енергомереж, які відбулися, існує ймовірність введення графіків відключень у разі подальших обстрілів наших енергетичних об'єктів", — підкреслив Бондар. Компанія "ДТЕК" активно працює над зменшенням можливості масових відключень електроенергії, проводячи відновлювальні заходи та закликаючи до економного споживання. Фахівці рекомендують обмежити споживання електрики у ранковий період (з 7 до 11 годин) та вечірній (з 17 до 23 годин), щоб знизити навантаження на мережу у часи його найбільшої потреби.

Висновки з цієї статті демонструють наступне:

• В Києві можуть виникнути обмеження щодо постачання електроенергії через зростання споживання електрики та пошкодження інфраструктури внаслідок обстрілів російських військ.

• Компанія "ДТЕК" підтримується генеральним директором Денисом Бондарем активно працює над зменшенням можливості масових відключень електроенергії, проводячи відновлювальні заходи та закликаючи мешканців Києва до економії електроенергії.

• Жителі столиці також закликаються бути обережними у використанні електроенергії, особливо у періоди пікового споживання

Перший український завод безпілотників розпочав свою роботу: головне, що вже відомо

Україна святкує відкриття ще одного заводу німецької компанії Quantum-Systems GmbH, який спеціалізується на виробництві безпілотних літальних апаратів. Це велика подія для країни, яка відзначається не лише як момент успішної інвестиції, але й як підтвердження довіри міжнародного бізнесу до української економічної сфери.

За очікуваннями, завод буде здатен виробляти по 1000 дронів на рік, а також виготовляти запасні частини. Цей новий завод є другим підприємством Quantum-Systems GmbH в Україні, що свідчить про стабільну та взаємовигідну співпрацю між компанією та країною.

До кінця року планується працевлаштування близько 100 осіб, що створює нові робочі місця та сприяє соціально-економічному розвитку регіону. Quantum Systems планує інвестувати до шести мільйонів євро протягом наступних двох років, що вказує на довгострокові перспективи співпраці та розвитку.

Постійний інтерес Quantum-Systems GmbH до України свідчить про високий рівень довіри та ефективність співпраці, а також позитивне ставлення до українських спеціалістів та фахівців. Цей крок також відображає стратегічне партнерство між країнами у сфері оборонної промисловості.

Наразі Quantum Systems виробляє продукцію подвійного призначення для цивільного і державного секторів, залучаючи близько 250 співробітників. Це свідчить про високий рівень зацікавленості українських фахівців у такій сфері та їхню готовність до співпраці з міжнародними партнерами.

Зазначено, що завод в Україні є четвертим із семи підприємств компанії по всьому світу, що свідчить про стратегічне значення та високу оцінку ринку в Україні для Quantum-Systems GmbH. Це підтверджує перспективи подальшого розвитку та розширення діяльності компанії в країні.

Наскільки важливою є ця подія для України свідчить і те, що розпочалося масове виробництво дронів в країні, що створює нові можливості для розвитку вітчизняної оборонної промисловості та зміцнення національної безпеки. Крім того, успішне розроблення та тестування дронів-камікадзе свідчить про високий рівень технологічного розвитку в країні та готовність до викликів сучасної бойової техніки.

Уряд також виразив намір перевести виробництво радіоелектронної борони на комерційні рейки, що відкриє нові можливості для підприємців та сприятиме розвитку високотехнологічних галузей економіки. Це ще один крок у напрямку зміцнення позицій України як важливого гравця на міжнародному ринку оборонної та військово-технічної продукції.

Україна відзначає важливу подію — відкриття нового заводу німецької компанії Quantum-Systems GmbH, що спеціалізується на виробництві безпілотних літальних апаратів. Цей крок свідчить про довіру міжнародного бізнесу до української економічної сфери та підтверджує перспективи співпраці в галузі оборонної промисловості.

Створення нових робочих місць та інвестиції в розвиток підприємства є важливими кроками для соціально-економічного розвитку регіону та підвищення життєвого рівня населення. Також ця подія підтверджує високий рівень технологічного розвитку та готовність України до співпраці у сфері високих технологій.

Успіх Quantum-Systems GmbH на українському ринку свідчить про значний потенціал країни у сфері виробництва безпілотних апаратів та зміцнює позиції України як ключового гравця на міжнародній арені оборонно-промислового комплексу.