Економіка

Скандал навколо укриття в Шостці: завищені ціни в новому договорі та потенційні збитки для бюджету

Будівництво укриття для ДНЗ “Шосткинський центр професійно-технічної освіти” знову привернуло увагу громадськості через виявлені порушення у кошторисах та підозру у значному завищенні вартості матеріалів. Новий договір на додаткові роботи, підписаний на суму 11,99 млн грн, виявився джерелом нового скандалу: в його специфікації журналісти знайшли ціну на природний пісок, що вдвічі перевищує середню ринкову. За попередніми підрахунками, лише на цій позиції потенційна переплата може сягати понад 3 млн грн.

Проєкт укриття давно привертає увагу контролюючих органів та ЗМІ через підозрілу динаміку вартості робіт і матеріалів. «Наші гроші», посилаючись на дані з системи «Прозорро» та офіційні державні довідники, зазначають, що така невідповідність не може бути випадковою. У документах замовника вказано ціну, яка значно перевищує вартість, зафіксовану в офіційних будівельних ресурсниках, а також середні ринкові пропозиції у регіоні та по країні.

13 листопада навчальний заклад, підпорядкований Міносвіти, уклав із ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.ВА.”» угоду на додаткові роботи з будівництва укриття за 11,99 млн грн. Це вже друга спроба оформити такий договір: попередню угоду, підписану в липні, у жовтні розірвали без виплат.

Будівництво укриття на 200 осіб стартувало після тендеру в грудні 2024 року, коли «Н.О.В.А.» виграла торги на 66,44 млн грн. Журналісти ще тоді виявили завищені ціни на сталь і бетон, що могло призвести до переплати понад 7 млн грн.

Поточний кошторис знову викликає питання. У підсумковій відомості ресурсів найбільша стаття витрат — природний рядовий пісок на 6,65 млн грн. Підрядник оцінив його у 2 016 грн/куб. м (з ПДВ, без доставки), тоді як:

• за вересневим моніторингом ДП «НІРІ» Держвідновлення, максимальна ціна по Україні — 1 100 грн/куб. м; • у Сумській області — 617 грн/куб. м; • компанія «Автобетонбуд» пропонує 540–1 075 грн/куб. м; • у кошторисах інших об’єктів у регіоні пісок враховують по 675–1 020 грн/куб. м.

Різниця в цінах створює ризик переплати щонайменше 3 млн грн лише за одну позицію.

Попри це, договір укладений як твердий і не передбачає коригувань у разі коливання цін. Фінансування нинішніх робіт здійснюється в межах програми Ukraine Facility.

Заклад очолює Тетяна Лазарєва, відповідальна за закупівлі — Наталія Борисенко. ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.В.А.”» керує Ганна Бумаженко, власник — Олександр Гавриленко. До нього фірмою володів відомий у Шостці бізнесмен та медіавласник Олександр Ярига. Компанія активно отримує бюджетні підряди: із 2019 року — на понад 367 млн грн.

Ситуація з будівництвом укриття в Шостці — не поодинока. Раніше у тендері на спорудження шкільного укриття в Самарі журналісти виявили завищені ціни на бетон, арматуру та інші матеріали.

Прогноз валютних коливань: чому експерти попереджають про можливе зростання курсу долара до завершення року

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин звертає увагу на потенційний стрибок курсу американської валюти до рівня 44–45 гривень у найближчі тижні. У своєму аналізі він наголошує, що поточна економічна ситуація містить низку ризиків, які можуть посилити тиск на українську валюту та змінити поведінку регулятора на валютному ринку.

На думку експерта, головною загрозою залишається невизначеність щодо міжнародної допомоги, включно з репараційним кредитом, на який наразі покладають великі надії. Якщо умови зовнішнього фінансування будуть переглянуті, затримані або скорочені, Україна може зіткнутися з істотним дефіцитом валютних надходжень. Це створює додаткове навантаження на державні фінанси та зменшує можливості для підтримання стабільного обмінного курсу.

Аналітик звертає увагу, що кінець листопада традиційно створює додатковий тиск на гривню. Бізнес активніше купує валюту під імпорт, а в період між податковими платежами на ринку зменшується пропозиція. У поєднанні з політичною невизначеністю та напруженими перемовинами щодо мирної угоди це підсилює коливання на валютному ринку.

Шевчишин вважає малоймовірним отримання Україною репараційної позики, що, на його думку, стане підставою для перегляду бюджетних видатків на наступні роки та зміни параметрів грошової політики.

На цьому тлі, за прогнозом аналітика, готівковий долар уже цього тижня може піднятися до 42,75–43 гривень. Євро, за його словами, зберігатиме тенденцію до плавного зростання: офіційний курс НБУ залишатиметься в районі 48,5 гривень, а готівковий — у межах 48,75–49 гривень.

Національний банк напередодні встановив новий історичний максимум: офіційний курс долара на 25 листопада становить 42,37 гривні. Інший фінансовий аналітик, Олексій Козирєв, відзначає, що ринок перебуває під впливом сезонних чинників — насамперед активності періоду розпродажів та постійної потреби країни імпортувати енергоносії.

Схеми в “Укргазвидобуванні”: як інвестиційні проєкти перетворювалися на інструмент виведення коштів

Під прикриттям масштабної інвестиційної програми, спрямованої нібито на модернізацію українського газовидобутку, в діяльності АТ «Укргазвидобування» протягом багатьох років функціонувала схема системного виведення державних коштів. За даними джерел у галузі, ключові управлінські рішення ухвалювалися керівництвом компанії у тісній співпраці з низкою афілійованих підрядників. Саме ці структури отримували багатомільярдні контракти без конкуренції, відкритих тендерів та будь-якого технічного підґрунтя, що дозволяло фактично монополізувати найприбутковіші напрямки робіт.

Одним із найпомітніших прикладів експерти називають проєкт буріння пошукової свердловини №888 на Шебелинському родовищі. Попри наявні у вихідній геологічній документації попередження про відсутність підтверджених покладів і вкрай низьку якість доступних сейсмічних даних, керівництво компанії схвалило реалізацію проєкту в максимально короткі строки. Усі етапи – від технічного обґрунтування до вибору виконавця – були проведені з грубими порушеннями, а підрядником стала компанія, що вже неодноразово отримувала контракти без прозорих процедур.

Координацію фінансових потоків забезпечували генеральний директор Сергій Лагно, директор із закупівель Роман Власенко, директор з геологорозвідки Максим Вітик та директор з безпеки Дмитро Ткачонок. Саме вони погоджували укладання низки непрозорих контрактів, зокрема шести договорів на постачання кабельної продукції вартістю 131,46 млн грн. Усі контракти були підписані у січні–березні 2025 року без проведення відкритих торгів, а реальні обсяги закупівель свідомо роздрібнювали, щоб уникнути контролю.

Порушення фіксувалися і в екологічному блоці діяльності підприємства. У першому кварталі 2025 року компанія повідомила про історичний рекорд — 107 136 метрів пробурених свердловин. Однак утворений у процесі буровий шлам замість спеціальної утилізації зливався просто на рельєф місцевості, що не лише порушує екологічні норми, а й створює загрозу хімічного забруднення.

Окремий епізод стосується аварії на газопроводі високого тиску у квітні 2024 року. Розслідування встановило, що причиною стала незаконна врізка перемички без проектної документації. Інцидент призвів до пожежі, збитків місцевій громаді та поставив під сумнів дотримання елементарних вимог безпеки на підприємстві.

Зібрані факти свідчать, що Укргазвидобування використовувалося як фінансовий плацдарм для непрозорих операцій, тоді як державні інвестиції перетворювалися на інструмент виведення коштів через підконтрольні структури.

Крюківський вагонобудівний завод зберігає лідерство в державних замовленнях попри питання безпеки

Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) продовжує залишатися основним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, навіть незважаючи на те, що частина його кінцевих бенефіціарів є громадянами Росії, деякі з яких перебувають у санкційних списках РНБО та внесені до бази «Миротворець». Незважаючи на воєнний стан та потенційні ризики для національної безпеки, підприємство зберегло статус монополіста та продовжує вигравати тендери з єдиним учасником, отримуючи мільярди гривень державних коштів.

На КВБЗ офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча займає керівні посади. Зарплата управлінців на підприємстві залишається суттєво вищою за середній рівень у регіоні, що підкреслює значні фінансові потоки, що проходять через завод. Експерти відзначають, що монопольне становище на ринку державних замовлень дозволяє компанії утримувати високі прибутки навіть за умов обмеженої конкуренції та економічної нестабільності.

Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

Ріст попиту на паливо в Україні: наслідки масових атак РФ на енергетичні об’єкти

У зв'язку з масованими атаками Російської Федерації на об'єкти енергетики у деяких регіонах України спостерігається різке зростання попиту на бензин. Свідчить про це директор консалтингової компанії А-95, Сергій Куюн: "Додатковий попит на бензин в певних регіонах, зокрема в Харкові та Одесі, вже зафіксований. Власники заправних станцій підтверджують, що внаслідок цих атак спостерігається збільшення обсягів продажу. Однак, якщо енергетичні відключення стануть глобальними та охоплять всі регіони, очікується ще значніше збільшення попиту". За словами Куюна, підвищений попит на паливо не призведе до зростання його вартості, оскільки на ціну впливає нестача, якої наразі в Україні немає.

Зростання попиту на бензин у деяких регіонах України внаслідок масових атак РФ на об'єкти енергетики є очевидним фактом. Власники заправних станцій підтверджують збільшення обсягів продажу внаслідок цих подій. Однак, зауважується, що підвищений попит не призводить до зростання цін на паливо через відсутність дефіциту на ринку. Такі ситуації, як масові атаки на енергетичні об'єкти, вимагають уваги та дієвих заходів з боку влади для забезпечення безпеки та стабільності енергетичного сектору країни.

Підготовка до невдач: як українців забезпечити в “чорну зиму

Сценарій “чорної зими”, що вже попереджував українців минулої зими, у 2024-2025 роках набуває надзвичайної актуальності, оскільки теплова та енергетична інфраструктура вже на межі виснаження. Міста загрожує перетворення на "темні плями", де перебувати буде неможливо. Українські експерти неустанно б’ють на сполох, наголошуючи, що знищення Трипільської теплової електростанції, попереднє руйнування Дніпровської гідроелектростанції та інших об’єктів генерації означають, що в країні вже найближчим часом виникне катастрофічний дефіцит електроенергії (простий приклад – недостача енергії виникне вже з першими спекотними днями, коли люди вмикають кондиціонери). Це ще без урахування подальших можливих атак на енергетичну систему України, які, ймовірно, будуть тривати. Ще більше, відновлення генераційних потужностей до настання зими не є реальним за жодних умов. Завдані шкоди надзвичайно серйозні, а зруйновані об’єкти не можна відремонтувати в найближчі роки. Отже, якщо торік Російська Федерація атакувала електропідстанції, то їх можна було швидко відновити (просто переставивши трансформатор, наліпивши дротів, заклеївши скотчем апаратуру тощо). А от щодо генерації – це набагато серйозніша проблема. Якщо не буде можливості підтримувати рівень електроенергії, то у містах можуть просто припинити працювати насоси каналізації.

Висновки до цієї статті наголошують на критичності ситуації, пов'язаної з можливим настанням "чорної зими" в Україні. Зруйновання енергетичної і теплової інфраструктури створює серйозну загрозу для життя і здоров'я населення, а також для функціонування міст. Відновлення інфраструктури до настання зими неможливе, що ставить під загрозу нормальне функціонування електропостачання та інших важливих систем у містах. Необхідні невідкладні заходи для запобігання катастрофічним наслідкам "чорної зими" та забезпечення безпеки та комфорту для українського населення.

Старовинні зв’язки: Рінат Ахметов та банківський сектор Нідерландів

У 2022 році внаслідок обстеження компанією Investico, яке включало аналіз щорічних звітів, розгляд документальних витоків та інтерв'ю з колишніми агентами ФБР, було встановлено, що олігарх Рінат Ахметов має давні стосунки з банківським сектором Нідерландів, особливо з ING Group, що була втягнута в значні фінансові маніпуляції. Використовуючи свої зв'язки в нідерландському фінансовому секторі, компанія отримувала величезні кредити та здійснювала безконтрольні офшорні операції. Заснована 21 травня 2001 року, перша нідерландська компанія Ахметова Metinvest B.V., була зареєстрована за допомогою юридичної фірми та нотаріуса Houthoff Buruma з метою консолідації його металургійного та гірничодобувного бізнесу. Через деякий час з'явилася й ДТЕК, зареєстрована в Торгово-промисловій палаті, яка стала 17-м енергетичним підрозділом імперії Ахметова. Поміж іншими банками, Ахметов співпрацював з ABN Amro та ING, що видавали йому мільярдні кредити, а також з відділенням Deutsche Bank у Амстердамі. Хоча іноземні банки, зокрема Barclays, почали відмовлятися від співпраці з Ахметовим приблизно з 2015 року через повторні обвинувачення його у відмиванні грошей та корупційних схемах, це не змусило його покинути Нідерланди. За даними FinCEN, ING також отримувала значну кількість платежів. Наприкінці травня 2014 року протягом п'яти днів Ахметов переказав $145,5 млн з особистої компанії BVI на рахунок у банку ING Bank. Незважаючи на підозрілі перекази, банк ING не запитав у Ахметова про походження коштів. Навіть із усвідомленням високих ризиків, ING у 2018 році надала фінансування "Метінвесту" на $1,5 млрд, всього через три роки після блокування Barclays банківських рахунків компанії. Того ж року ING Bank, Deutsche Bank Amsterdam та інші надали кредит на суму понад $2,2 млрд для реструктуризації боргу "Метінвесту". До недавнього часу компанії Ахметова мали непогашені заборгованості щонайменше перед п'ятьма нідерландськими компаніями, включаючи підприємства роздрібної торгівлі, POSTNL і KLM, які субсидували бізнес Ахметова. Незважаючи на свою репутацію банку, що легалізує корупційні доходи у Східній Європі, ING була вовлечена в скандальну справу з відмивання грошей російських олігархів через російську "дочку" банку ING на суму кілька сотень мільйонів євро.

Комерційні підприємства, які належать Рінату Ахметову та його бізнес-партнеру Вадиму Новинському, мають реєстрацію в Нідерландах. У 2019 році трастовий фонд ITPS, що керував декількома компаніями, отримав повідомлення про підозру від De Nederlandsche Bank (DNB) через невдалий контроль клієнтів і, за словами одного з власників, був ліквідований. Починаючи з минулого року, нідерландські компанії, що належать Ахметову, перейшли під управління кількох колишніх працівників трастового фонду; це означає, що ці компанії фактично вийшли з-під контролю DNB.

Висновки з цієї статті вказують на те, що ділові інтереси Ріната Ахметова та його співробітників в Нідерландах є значними. Реєстрація їхніх компаній у цій країні свідчить про важливість його присутності на міжнародному рівні. Факт того, що трастовий фонд, який керував частиною цих компаній, був розпущений через порушення контрольних процедур, може вказувати на недоліки у фінансовому управлінні. Передача управління колишнім працівникам трастового фонду може викликати питання щодо надійності управління та контролю за цими компаніями у майбутньому.

Багатство Порошенка в лютий 2024 перевищує його доходи за весь попередній 2021 рік

Зафіксовано факт, що Петро Порошенко значно збільшив свої статки лише за лютого місяця 2024 року на понад 250 мільйонів гривень. Це вражаючий ріст, порівняно з його доходами за увесь минулий 2021 рік, повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції. Згідно з чотирма поданими до НАЗК деклараціями про зміну майнового стану, у лютому 2024 року лідер фракції "Європейська солідарність" заробив 251 мільйон 194 тисячі 907 гривень. Його доходи включають відчуження цінних паперів та корпоративних прав, а також дивіденди та проценти від цінних паперів.

Порівняно з цим, за весь 2021 рік Порошенко збагатився лише на 162 мільйони 138 тисяч гривень, що на 89 мільйонів гривень менше, ніж за один лише лютень 2024 року. Його статки за рік війни зросли на $224 мільйони, роблячи його одним із трьох найбагатших олігархів країни. Наразі, капітал Порошенка оцінюється приблизно у $1 мільярд.

За вищезгаданими даними можна зробити кілька висновків. По-перше, статки Петра Порошенка значно зросли лише за короткий період, відзначившись вражаючим ростом у лютому 2024 року порівняно з усім минулим 2021 роком. Його доходи включають різноманітні джерела, такі як відчуження цінних паперів та корпоративних прав, дивіденди та проценти від цінних паперів.

По-друге, цей ріст у статках порівнюється з іншими періодами, зокрема з 2021 роком, і виявляється набагато значущішим, що може викликати певні питання щодо джерел цього зростання.

Зрештою, ці дані підкреслюють важливість контролю за майновим станом та декларуванням доходів у політичних осіб, щоб забезпечити прозорість та відповідність закону.

Герман Галущенко спонукав українців до підготовки перед можливим енергетичним кризою

Під час телемарафону міністр енергетики України Герман Галущенко висловив серйозне занепокоєння через стійкі напади на енергетичну інфраструктуру країни. Він підкреслив, що остання серйозна атака сталася 22 березня і виявилася найсерйознішою від початку конфлікту. Зазначивши, що агресори мають на меті викликати повний блекаут в Україні, Галущенко підкреслив, що на даний момент енергетична система функціонує стабільно, хоча існує підвищений рівень загрози.

Міністр особливо підкреслив критичну ситуацію в Харкові, де були введені тимчасові відключення електропостачання. Також було повідомлено про значні пошкодження на Трипільській тепловій електростанції, де ведеться оцінка збитків. Галущенко закликав громадян готуватися до можливих труднощів, обладнавши себе генераторами та повербанками, та наголосив, що влада робить усе можливе для мінімізації наслідків триваючих атак.

Раніше заступник міністра енергетики України Світлана Грінчук також під час телемарафону закликала громадян зменшувати споживання електроенергії в пікові ранкові та вечірні години через дефіцит потужності в енергосистемі, що змушує країну шукати підтримку у закордонних партнерів.

У висновках можна відзначити, що ситуація з енергетичною безпекою України залишається напруженою через постійні напади на енергетичну інфраструктуру країни. Міністр енергетики Герман Галущенко наголосив на серйозності останньої атаки та підвищеному рівні загрози. Він закликав громадян готуватися до можливих труднощів та вживати заходів для забезпечення електропостачання в разі потреби. Незважаючи на це, влада заявила про вжиття всіх можливих заходів для мінімізації наслідків атак та забезпечення стабільності енергетичної системи. Також варто враховувати заклики заступника міністра енергетики Світлани Грінчук щодо раціонального споживання електроенергії для зменшення навантаження на систему в пікові години.

Енергетична криза: як вижити в умовах гіршеї від воєнної зими ситуації?

Російські атаки на українську енергетику досягли нового піку за всю період війни порівняно з попередніми нападами, які почалися восени 2022 року. Ці атаки характеризуються неймовірною точністю та великим руйнівним потенціалом. Міністр енергетики Герман Галущенко вже вранці 11 квітня зробив заяву про нову хвилю атак у соціальних мережах, повідомивши про напади росіян на електростанції та енергосистему у Харківській, Запорізькій, Львівській та Київській областях, які охопили практично всю територію України. Внаслідок цих атак було повідомлено про руйнування Трипільської ТЕС, однієї з найбільших в країні. "Центренерго", яка є власником станції, повідомила, що всі її потужності були зруйновані. Нова хвиля російських атак розпочалася наприкінці березня і включала ракетні та дронові удари з великою точністю. Пізніші атаки часто були спрямовані на об'єкти, які вижили попередні напади.

Міненерго закликало громадян утримувати інформацію про наслідки атак в таємниці — місце та назви об'єктів, кількість поразок, рівень руйнування. Експерти вже зауважують, що відновлення енергосистеми України до попереднього рівня буде надзвичайно складним, якщо взагалі можливим. Уряд також розпочав обговорення можливості підвищення тарифів для населення через цю ситуацію. "Російські атаки на об'єкти енергетичної інфраструктури вражають своєю точністю та цілеспрямованістю, непередбаченими ще на початку війни", — відзначає заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук. За її словами, оцінка руйнувань триває, але значна частина теплової генерації зазнала пошкоджень.

Крім того, атаки також вплинули на гідрогенерацію, включаючи найбільшу гідростанцію на каскаді ДніпроГЕС. Існує загроза пошкодження греблі, що може призвести до екологічних проблем. Генеральний директор "Укргідноенерго" Ігор Сирота заявив, що відновлення станції займе не лише дні або місяці, а роки. Після атак 11 квітня компанія "Центренерго" оголосила про загибель всієї своєї генерації через руйнування Трипільської ТЕС на Київщині. "Масштаби руйнувань — неоціненні. Гроші не можуть виправити цю ситуацію. Це найбільший виклик у нашій історії", — зазначив голова наглядової ради ПАТ "Центренерго" Андрій Гота. Трипільська ТЕС була основним постачальником електроенергії для Київської, Черкаської та Житомирської областей. Також пошкоджені об'єкти оператора системи передачі електроенергії "Укренерго", які забезпечують передачу енергії від виробників до споживачів.

Ситуація в Харківській, Дніпропетровській та Одеській областях стала надзвичайно складною, коли доводилося встановлювати погодинні відключення електропостачання. Часто графіки відключень скасовували, але після нових обстрілів доводилося повертати їх. Саме в цих областях ситуація виявилася на найгіршому рівні. "Енергетики роблять все можливе для швидкого відновлення та перенаправлення енергії, але деякі об’єкти мають настільки серйозні пошкодження, що відновити їх так швидко не вдасться, навіть за наявності обладнання", – додала Гринчук.

Місцеві органи влади та представники енергетичних компаній поділилися додатковими деталями про наслідки останніх атак на енергетичну інфраструктуру. У ДТЕК, найбільшій приватній енергетичній компанії, яка контролює значну частку теплової генерації в країні до початку війни, описують нові російські атаки на енергетику як найруйнівніші протягом останніх двох років конфлікту. Вже після першого удару 22 березня ДТЕК втратив 50% своєї генераційної потужності, а ТЕС в Бурштині та Ладижині постраждали. Проте після другої атаки 29 березня компанія оголосила ще серйозніші наслідки. “5 з 6 наших ТЕС отримали серйозні пошкодження, деякі з них майже повністю зруйновані”, – повідомив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук під час телемарафону. У компанії, яка належить інвестиційній групі SCM Ріната Ахметова, підкреслили, що масштаб руйнувань настільки великий, що без міжнародної допомоги компанії не вдасться відновитися.

У Харкові, другому за величиною місті країни, на деякий час відсутнє електропостачання. Хоча подачу електроенергії відновлено з перебоями, міський голова Ігор Терехов зазначив, що фактично всі основні енергетичні об’єкти були пошкоджені. Це стосується не лише електроенергії, а й тепла. Зокрема, Зміївська ТЕС, що належить “Центренерго”, зазнала серйозних руйнувань. Голова компанії Андрій Гота відзначив, що все, що відремонтували минулої осені, тепер знищено. Попри плани щодо відновлення, терміни та витрати залишаються невідомими. Також значних пошкоджень зазнала “Харківська ТЕЦ-5”. За словами її керівника Олександра Мінковича, навіть за повного фінансування і робочого обладнання процес реконструкції займе багато часу. “ТЕЦ не лише виробляють електроенергію, а й постачають тепло. І якщо електроенергію можна якось підключити до інших джерел, то щодо тепла ситуація значно складніша”, – зазначила аналітик Міжнародного інституту сталого розвитку та член правління ГО “Екодія” Анна Акерманн.

Ймовірно, містам доведеться шукати альтернативні системи опалення, оскільки відновлення систем централізованого теплопостачання до наступного опалювального сезону буде неможливе, визнав мер Харкова після оцінок руйнувань. Після російських атак на українську енергетику у березні, деякі спостерігачі почали асоціювати їх з нападами на російські нафтопереробні заводи, називаючи такий зв’язок "істеричною реакцією" на збитки в Росії. Після атаки 11 квітня, росіяни також висловили концепцію "помсти". "Удари були завдані у відповідь на спроби київського режиму нанести збитки об’єктам нафтогазової галузі та енергетики Росії", – повідомили у російському міноборони. Проте енергетики та експерти стверджують, що українська енергетична система залишається однією з основних цілей для росіян, які прагнуть паралізувати економіку України та налякати населення. "Ці атаки не можна пояснювати помстою за будь-які збитки російських нафтопереробних заводів або інші причини", – вказує Марія Цатурян, директорка з комунікацій НЕК "Укренерго" в коментарі для ВВС Україна. Атаки були підготовлені наперед, метували на конкретні об’єкти і мали на меті повний розпад української енергосистеми. "Те, що їм не вдалося зробити у 2022-2023 роках, вони намагаються реалізувати поетапно", – пояснює представниця "Укренерго". За словами Марії Цатурян, стратегічна мета росіян залишається незмінною з початку війни – повний розпад української енергосистеми. Проте змінилася тактика. Порівняно з минулими атаками, росіяни зберегли тактику обстрілу саме тих електростанцій, які важливі для забезпечення балансу системи у періоди пікового споживання – ранок та вечір, каже Цатурян. Це стосується теплових і гідроелектростанцій, які можуть швидко реагувати на зміну потужності за директивою диспетчера. Проте, якщо раніше росіяни використовували тактику "килимових бомбардувань" всіх об’єктів енергосистеми, то зараз вони активно атакують конкретні регіони. Цим способом вони намагаються відрізати від енергопостачання великі міста та промислові райони – Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку, зауважує речниця "Укренерго". Атаками також постраждали західні області – Львівська, Хмельницька, Івано-Франківська. Розглядається також і інфраструктура, яка дозволяє Україні імпортувати електроенергію. Це допомагає у скрутний момент, а також є джерелом експортних доходів в періоди, коли Україна може експортувати електроенергію.

“З минулої зими – 2022-2023 років – росіяни намагалися досягти від’єднання від європейської енергосистеми, але ці системи з’єднані не однією, але кількома лініями електропередачі”, – зауважує представниця “Укренерго”. Тому повне від’єднання є малоймовірним. Справді, під час попередніх масових атак росіяни намагалися відрізати регіони з виробництвом електроенергії від регіонів без нього, щоб нарушити мережу, зауважує президент аналітичного центру Dixi Group, Олена Павленко, оцінюючи зміну тактики росіян. Тепер точкові удари спрямовані на потужності, які забезпечують гнучкість та маневреність системи в періоди піків та спадів споживання. Проте експертка вказує на ще одну мету: знайти слабке місце в системі та вдарити туди, де недостатньо захисту. “Там, звісно, є стратегія, але в першу чергу (росіяни хочуть) знайти хоч якусь дірку і далі в неї лупити. Що є незахищеним – в те й лупити”, – стверджує Павленко.

Одним із секретів стійкості української енергетичної системи є елементи, що функціонували ще до війни, зауважує заступниця міністра енергетики, Світлана Гринчук. Різні класи напруги та дуже розгалужена мережа системи передачі допомагають енергетикам “дуже швидко змінювати схеми підключення та відновлювати пошкоджені об’єкти”. Українські енергетики викликали реагування після воєнної зими і вдалося поповнити запаси високовольтного обладнання, привернувши для цього понад 1,2 мільярда доларів міжнародних кредитів та грантів. “Це обладнання вже є, і щотижня воно прибуває в Україну, що свідчить про наявність обладнання, технічні здібності до ремонтних робіт та наявність ресурсів”, – додає речниця “Укренерго”. Самі ремонтні роботи в компанії проводять близько півтори тисячі фахівців, які мають можливість швидко виконувати складні роботи з габаритним високовольтним обладнанням – від демонтажу пошкодженого до монтажу нового.

Атаки у 2022-2023 роках також заставили подумати про фізичний захист енергетичних об’єктів. Цей захист буде продовжуватися, оскільки він показав свою ефективність. “Не можу ділитися деталями, але можу сказати, що якби не цей захист принаймні на наших об’єктах, то удари були б у 2-3 рази більшими та масштабнішими”, – підкреслює Марія Цатурян. Після березневих атак в енергосистемі не відбулось дефіциту, а обмеження для промислових та побутових споживачів були пов’язані не з дефіцитом потужностей, а з пошкодженням мережі.

Крім того, певну частку балансу української енергосистеми складає імпорт європейської електроенергії, яка, за словами Цатурян, “майже повністю завантажена”. “Все, що може працювати, усі енергоблоки – вони працюють”, – підкреслює представниця “Укренерго”. До того ж, працюють вітрова та сонячна генерація, що дозволило швидше відновити енергопостачання в одному із найбільш проблемних регіонів – на Одещині. Але після атаки 11 квітня в “Укренерго” заявили, що “зараз на шальці виробництва значно менше електроенергії, ніж було ще вчора, до атаки”, і для того, щоб зберегти рівновагу, “потрібно розвантажити шальку споживання”. Особливо ощадливо треба споживати електроенергію ввечері – з 19:00 до 22:00.

Дуже тепла весна дозволила Україні не лише завершити опалювальний сезон майже на місяць раніше, ніж зазвичай, але й витримати удари по енергогенерації. За “підняття” резервів на атомних станціях, які служать базою для генерації, та залучення імпорту та сонячної енергії для балансу, попит поки що вдається задовольняти. Але, як показали атаки 11 квітня, це може змінитися дуже швидко, навіть до наступного літнього піку споживання. “Ми можемо стикнутися з проблемою дефіциту, коли споживання почне зростати”, – зауважує заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук. За її словами, “до літа ми не зможемо відновити (потужності) до того рівня, що був до атаки 22 березня”. І до зими відновити “необхідний мінімум” буде складно. “Ми маємо плани щодо встановлення нової генерації, яка також допоможе пройти як літо, так і наступний опалювальний сезон. Однак відновлення пошкоджених об’єктів до рівня, що був до цих атак, буде дуже складним”, – додає Світлана Гринчук.

Перша воєнна зима далася Україні дуже важко, коли “енергетики робили дійсно неймовірні речі, коли вони перепідключалися різними способами, і система продовжувала працювати”, зауважує Анна Акерманн. “Після цього було достатньо потужностей, але в якийсь момент може статися так, що їх буде недостатньо. І тоді почнуться відключення. Постійно. Тому що додаткових потужностей просто не буде”, – прогнозує експертка. Несподівано, але кризова ситуація в енергетиці змусила українську владу звернутися до питання кардинальних змін у енергетичній системі, про які раніше не було політичної волі у мирний час. Однією з таких змін є відмова від радянської спадщини у вигляді великих теплових електростанцій на користь менших форм генерації – розподіленої або розосередженої.

Вважається, що багато малих об’єктів складніше знищити, ніж один великий. Також нові будівництва повинні бути менш шкідливими для довкілля, ніж колишні вугільні гіганти. У лютому президент Зеленський висловив думку, що Україні потрібно децентралізувати та “озеленити” енергетику, щоб мінімізувати ризики енергетичних перебоїв через подальші атаки Росії. Після березневих атак на енергосистему потребу у новій розподіленій генерації підтвердив голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький. Проте втілити цю модель можливо лише після розв’язання проблеми боргів на ринку на мільярди гривень. Без цього очікувати на прихід інвесторів у розподілену енергетику не варто. Проте, чи можливо це під час війни?

“Коли ми в “Укренерго” чуємо, що щось неможливо, ми посміхаємося, бо нам казали, що неможливо інтегруватися у європейську енергосистему”, – нагадує речниця компанії Марія Цатурян події березня 2022 року, коли Україна на півтора роки раніше запланованого приєдналася до ENTSO. Вона також вважає, що розподілена генерація можлива навіть під час війни, якщо на ринку не буде боргів. Але для цього “треба лікувати регуляціями” та “припинити можливість не платити за електрику”, додає вона. Проте, визнає вона, розподілена генерація – це не проєкт на кілька тижнів чи навіть рік, і до наступної зими енергетикам доведеться відновлювати якість старих потужностей, поки розподіленої генерації немає.

Проте основна проблема полягає не лише в боргах або в часі – Україна не має достатньо коштів для того, щоб реалізувати цю красиву ідею децентралізованої генерації, вважає Олена Павленко. Зокрема, зовнішні донори можуть встановити умову, щоб нова генерація була екологічно чистою. З одного боку, перспективність зеленого напрямку вже підтверджена самими інвесторами, які продовжують реалізовувати нові проєкти навіть у період війни та не вирішену ще до неї проблему з зеленим тарифом. Вони просто виходять на ринок та розпочинають роботу як звичайна генерація, зауважує Павленко. Проте, щоб задовольнити найнеобхідніші потреби до наступної зими, Україні доведеться відновлювати частину теплових електростанцій на вугіллі або газі. У майбутньому не варто відкидати навіть малі ядерні реактори чи будівництво атомних електростанцій, якщо Україна має намір мати потужні промислові бази та експортувати електроенергію.

На основі викладеного тексту можна зробити наступні висновки:

• Необхідність децентралізації та "озеленення" енергетики: Україні необхідно переходити до більш децентралізованої системи генерації енергії та звертати увагу на розвиток екологічно чистих джерел енергії.

• Використання розподіленої генерації як стратегії: Розподілена генерація може стати ефективною стратегією для забезпечення енергетичної безпеки під час війни, але потребує розв'язання проблеми боргів та створення сприятливого регулятивного середовища.

• Проблеми з фінансуванням та інвестиціями: Україні необхідно залучати достатньо коштів для реалізації планів з розвитку нових форм генерації енергії та покриття потреб до наступної зими.

• Диверсифікація джерел енергії: Потрібно розглядати різноманітні джерела енергії, включаючи вугілля, газ, ядерну енергію та відновлювані джерела, для забезпечення стабільності та безпеки енергопостачання в майбутньому.