Економіка

Скандал навколо укриття в Шостці: завищені ціни в новому договорі та потенційні збитки для бюджету

Будівництво укриття для ДНЗ “Шосткинський центр професійно-технічної освіти” знову привернуло увагу громадськості через виявлені порушення у кошторисах та підозру у значному завищенні вартості матеріалів. Новий договір на додаткові роботи, підписаний на суму 11,99 млн грн, виявився джерелом нового скандалу: в його специфікації журналісти знайшли ціну на природний пісок, що вдвічі перевищує середню ринкову. За попередніми підрахунками, лише на цій позиції потенційна переплата може сягати понад 3 млн грн.

Проєкт укриття давно привертає увагу контролюючих органів та ЗМІ через підозрілу динаміку вартості робіт і матеріалів. «Наші гроші», посилаючись на дані з системи «Прозорро» та офіційні державні довідники, зазначають, що така невідповідність не може бути випадковою. У документах замовника вказано ціну, яка значно перевищує вартість, зафіксовану в офіційних будівельних ресурсниках, а також середні ринкові пропозиції у регіоні та по країні.

13 листопада навчальний заклад, підпорядкований Міносвіти, уклав із ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.ВА.”» угоду на додаткові роботи з будівництва укриття за 11,99 млн грн. Це вже друга спроба оформити такий договір: попередню угоду, підписану в липні, у жовтні розірвали без виплат.

Будівництво укриття на 200 осіб стартувало після тендеру в грудні 2024 року, коли «Н.О.В.А.» виграла торги на 66,44 млн грн. Журналісти ще тоді виявили завищені ціни на сталь і бетон, що могло призвести до переплати понад 7 млн грн.

Поточний кошторис знову викликає питання. У підсумковій відомості ресурсів найбільша стаття витрат — природний рядовий пісок на 6,65 млн грн. Підрядник оцінив його у 2 016 грн/куб. м (з ПДВ, без доставки), тоді як:

• за вересневим моніторингом ДП «НІРІ» Держвідновлення, максимальна ціна по Україні — 1 100 грн/куб. м; • у Сумській області — 617 грн/куб. м; • компанія «Автобетонбуд» пропонує 540–1 075 грн/куб. м; • у кошторисах інших об’єктів у регіоні пісок враховують по 675–1 020 грн/куб. м.

Різниця в цінах створює ризик переплати щонайменше 3 млн грн лише за одну позицію.

Попри це, договір укладений як твердий і не передбачає коригувань у разі коливання цін. Фінансування нинішніх робіт здійснюється в межах програми Ukraine Facility.

Заклад очолює Тетяна Лазарєва, відповідальна за закупівлі — Наталія Борисенко. ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.В.А.”» керує Ганна Бумаженко, власник — Олександр Гавриленко. До нього фірмою володів відомий у Шостці бізнесмен та медіавласник Олександр Ярига. Компанія активно отримує бюджетні підряди: із 2019 року — на понад 367 млн грн.

Ситуація з будівництвом укриття в Шостці — не поодинока. Раніше у тендері на спорудження шкільного укриття в Самарі журналісти виявили завищені ціни на бетон, арматуру та інші матеріали.

Прогноз валютних коливань: чому експерти попереджають про можливе зростання курсу долара до завершення року

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин звертає увагу на потенційний стрибок курсу американської валюти до рівня 44–45 гривень у найближчі тижні. У своєму аналізі він наголошує, що поточна економічна ситуація містить низку ризиків, які можуть посилити тиск на українську валюту та змінити поведінку регулятора на валютному ринку.

На думку експерта, головною загрозою залишається невизначеність щодо міжнародної допомоги, включно з репараційним кредитом, на який наразі покладають великі надії. Якщо умови зовнішнього фінансування будуть переглянуті, затримані або скорочені, Україна може зіткнутися з істотним дефіцитом валютних надходжень. Це створює додаткове навантаження на державні фінанси та зменшує можливості для підтримання стабільного обмінного курсу.

Аналітик звертає увагу, що кінець листопада традиційно створює додатковий тиск на гривню. Бізнес активніше купує валюту під імпорт, а в період між податковими платежами на ринку зменшується пропозиція. У поєднанні з політичною невизначеністю та напруженими перемовинами щодо мирної угоди це підсилює коливання на валютному ринку.

Шевчишин вважає малоймовірним отримання Україною репараційної позики, що, на його думку, стане підставою для перегляду бюджетних видатків на наступні роки та зміни параметрів грошової політики.

На цьому тлі, за прогнозом аналітика, готівковий долар уже цього тижня може піднятися до 42,75–43 гривень. Євро, за його словами, зберігатиме тенденцію до плавного зростання: офіційний курс НБУ залишатиметься в районі 48,5 гривень, а готівковий — у межах 48,75–49 гривень.

Національний банк напередодні встановив новий історичний максимум: офіційний курс долара на 25 листопада становить 42,37 гривні. Інший фінансовий аналітик, Олексій Козирєв, відзначає, що ринок перебуває під впливом сезонних чинників — насамперед активності періоду розпродажів та постійної потреби країни імпортувати енергоносії.

Схеми в “Укргазвидобуванні”: як інвестиційні проєкти перетворювалися на інструмент виведення коштів

Під прикриттям масштабної інвестиційної програми, спрямованої нібито на модернізацію українського газовидобутку, в діяльності АТ «Укргазвидобування» протягом багатьох років функціонувала схема системного виведення державних коштів. За даними джерел у галузі, ключові управлінські рішення ухвалювалися керівництвом компанії у тісній співпраці з низкою афілійованих підрядників. Саме ці структури отримували багатомільярдні контракти без конкуренції, відкритих тендерів та будь-якого технічного підґрунтя, що дозволяло фактично монополізувати найприбутковіші напрямки робіт.

Одним із найпомітніших прикладів експерти називають проєкт буріння пошукової свердловини №888 на Шебелинському родовищі. Попри наявні у вихідній геологічній документації попередження про відсутність підтверджених покладів і вкрай низьку якість доступних сейсмічних даних, керівництво компанії схвалило реалізацію проєкту в максимально короткі строки. Усі етапи – від технічного обґрунтування до вибору виконавця – були проведені з грубими порушеннями, а підрядником стала компанія, що вже неодноразово отримувала контракти без прозорих процедур.

Координацію фінансових потоків забезпечували генеральний директор Сергій Лагно, директор із закупівель Роман Власенко, директор з геологорозвідки Максим Вітик та директор з безпеки Дмитро Ткачонок. Саме вони погоджували укладання низки непрозорих контрактів, зокрема шести договорів на постачання кабельної продукції вартістю 131,46 млн грн. Усі контракти були підписані у січні–березні 2025 року без проведення відкритих торгів, а реальні обсяги закупівель свідомо роздрібнювали, щоб уникнути контролю.

Порушення фіксувалися і в екологічному блоці діяльності підприємства. У першому кварталі 2025 року компанія повідомила про історичний рекорд — 107 136 метрів пробурених свердловин. Однак утворений у процесі буровий шлам замість спеціальної утилізації зливався просто на рельєф місцевості, що не лише порушує екологічні норми, а й створює загрозу хімічного забруднення.

Окремий епізод стосується аварії на газопроводі високого тиску у квітні 2024 року. Розслідування встановило, що причиною стала незаконна врізка перемички без проектної документації. Інцидент призвів до пожежі, збитків місцевій громаді та поставив під сумнів дотримання елементарних вимог безпеки на підприємстві.

Зібрані факти свідчать, що Укргазвидобування використовувалося як фінансовий плацдарм для непрозорих операцій, тоді як державні інвестиції перетворювалися на інструмент виведення коштів через підконтрольні структури.

Крюківський вагонобудівний завод зберігає лідерство в державних замовленнях попри питання безпеки

Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) продовжує залишатися основним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, навіть незважаючи на те, що частина його кінцевих бенефіціарів є громадянами Росії, деякі з яких перебувають у санкційних списках РНБО та внесені до бази «Миротворець». Незважаючи на воєнний стан та потенційні ризики для національної безпеки, підприємство зберегло статус монополіста та продовжує вигравати тендери з єдиним учасником, отримуючи мільярди гривень державних коштів.

На КВБЗ офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча займає керівні посади. Зарплата управлінців на підприємстві залишається суттєво вищою за середній рівень у регіоні, що підкреслює значні фінансові потоки, що проходять через завод. Експерти відзначають, що монопольне становище на ринку державних замовлень дозволяє компанії утримувати високі прибутки навіть за умов обмеженої конкуренції та економічної нестабільності.

Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

Адвокат Роберт Амстердам зібрав відвертий звіт про напади на УПЦ та її служителів: докази та наслідки

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив шокуючий зміст зібраного звіту, обсяг якого перевищує 250 сторінок, щодо нападів на УПЦ, її святині та духовенство. У своєму відеозверненні він закликав українську владу утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, який має на меті заборону діяльності УПЦ.

"Цей законопроект є проявом мови ненависті. Напади на вірян, їхнє вигнання зі святих місць, відмова у доступі до молитовних приміщень — це абсолютно неприпустимо", — підкреслив Амстердам. Він закликав уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити поділ суспільства.

Додатково адвокат підкреслив, що УПЦ ніяк не пов'язана з Московським патріархатом, а її позиція стосовно "руського світу" вже була зазначена Блаженнішим митрополитом Київським Онуфрієм: "Ми будуємо божий мир, а не російський". Водночас, церква повністю підтримує державу Україна в обличчі російської агресії.

На додачу сьогодні Роберт Амстердам закликав Сполучені Штати підтримати Україну. "Підтримка України критично важлива для Америки. Як можна кинути людей, підвівши їх на кожному кроці? Хто повірить США після Кабула і тепер Києва?" — написав він у соцмережі.

У висновку можна зазначити наступне:

• Звіт, складений адвокатом Робертом Амстердамом, розкриває шокуючі факти нападів на Українську православну церкву (УПЦ), її церкви та священнослужителів.

• Амстердам закликає уряд України утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, оскільки вважає його проявом мови ненависті та неприпустимим для демократичного суспільства.

• Він також підкреслює, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та активно виступає за захист України від російської агресії.

• Закликає також до підтримки України з боку міжнародного співтовариства, зокрема, від Сполучених Штатів, наголошуючи на важливості підтримки країни в умовах зовнішньої загрози.

Ці висновки вказують на серйозність ситуації щодо прав церковних громадян та необхідність міжнародної підтримки для України.

НКРЕКП розглядає питання про коригування тарифів на електроенергію для домогосподарств

Новий голова НКРЕКП Валерій Тарасюк заявляє, що можливі зміни у тарифах на електроенергію для населення до 1 травня цього року. Це може призвести до збільшення тарифів, що безпосередньо вплине на фінансове становище громадян. За останні роки "Енергоатом" та "Укргідроенерго" компенсували різницю між тарифами і ринковою ціною, сплачуючи за це значні суми. Проте, згідно з висловленням Тарасюка, нічого позитивного для народу в НКРЕКП не готують, навіть більше — ймовірне підвищення тарифів може суттєво ускладнити фінансове становище українців, змушуючи їх зменшувати споживання основних продуктів.

Тарасюк визнає, що будь-які зміни можуть бути непростими, але вони будуть вжиті обдумано. Ймовірно, підвищення ціни на електроенергію може призвести до того, що громадяни будуть змушені відмовитися від ряду необхідних продуктів.

Ситуація у енергетичному секторі стає ще складнішою через ракетні обстріли, що призводять до ускладнень у роботі енергетичних підприємств. Тим не менше, "Енергоатом" відчуває себе фінансово стійкою, що відображається у зростанні його доходів. Проте, варто розглядати інші можливості залучення коштів для ремонту енергетичної інфраструктури, якщо уряду не вистачає фінансування, щоб уникнути додаткового тягаря на народ.

У вищезгаданій статті висвітлено питання можливого підвищення тарифів на електроенергію для населення, яке розглядає НКРЕКП. Голова комісії, Валерій Тарасюк, наголосив на можливості таких змін до 1 травня, вказавши на потенційно негативний вплив цього кроку на фінансове становище громадян. Окрім того, стаття зазначає, що компенсація різниці між тарифами та ринковою ціною, яку здійснюють "Енергоатом" та "Укргідроенерго", може бути недостатньою для підтримки стабільного тарифу для населення. Також висловлюється занепокоєння щодо можливого важкого фінансового становища громадян у разі підвищення тарифів, яке може призвести до обмеження споживання необхідних продуктів. Крім того, згадується важливість залучення додаткових коштів для ремонту енергетичної інфраструктури, щоб уникнути подальшого навантаження на населення. В цілому, стаття підкреслює необхідність уважного розгляду та обговорення можливих змін у тарифах на електроенергію з урахуванням інтересів громадян.

Думка українців: від підтримки президента до мобілізації на перемогу навколо Різдва

Населення України продовжує відстоювати своє ставлення до влади та перспективи у війні. За результатами дослідження групи "Рейтинг", підтримка президента Володимира Зеленського залишається значною, але вже не такою високою, як на етапі початкових дій у зустрічі з агресією Росії. Навіть у контексті звільнення більшості Українського суспільства вірить у перемогу, але деякі почувають, що темп мобілізації сповільнився. За дослідженням, підтримка дій президента залишається на рівні понад 60%, з упадком порівняно з попередніми періодами, але зберігається. Наприкінці 2023 року цей показник вже становив 91%, зростаючи до 94% у квітні 2022 року. Проте, число тих, хто відмовився від цілковитої або часткової підтримки президента, зросло до третини у лютому 2024 року, порівняно з 5% на початку конфлікту. У той же час, ставлення до інших органів влади, таких як Верховна Рада та уряд, стало ще негативнішим. Тільки 19% схвалюють роботу Верховної Ради, а уряд Дениса Шмигаля має підтримку лише 35% населення. Проте, високий рівень довіри зберігають Збройні Сили України — 93%. Більшість українців (88%) вірять у перемогу у війні з Росією, хоча це менше, ніж на початку конфлікту, коли цей показник становив 97%. Серед тих, хто вірить у перемогу, більше половини вважають, що Україна збереже всі свої території, що вона мала у 1991 році. У той же час, дослідження показало, що більшість українців (36%) вважають рівень мобілізації недостатнім, тоді як лише 30% вважають його оптимальним.

Дослідження, проведене наприкінці лютого на всій території України, окрім окупованих Росією регіонів Криму і Донбасу, пролило світло на деякі важливі аспекти громадської думки. Щодо рівня мобілізації до Збройних сил України, трохи менше чверті (19%) респондентів вважали його занадто високим, а 15% не могли визначитися. В українців запитали також, чому, на їхню думку, люди не прагнуть мобілізуватися. Найчастішою відповіддю був "страх смерті, інвалідності, полону, невизначеності", на другому місці — "несправедлива мобілізація", а на третьому — "брак техніки, амуніції та зброї".

У той же час, українців також цікавило, коли вони відзначають Різдво. Понад половина (53%) відзначили цей святковий день за новим календарем – 25 грудня, тоді як лише 11% святкували 7 січня. Решта або святкували в обидві дати (17%), або не відзначали цей день взагалі (19%).

Щодо планів на майбутнє, виявлено, що більшість людей (24%) планує своє життя на місяць наперед, а 23% — на понад рік. Проте, 15% взагалі не можуть будувати жодних планів, а ще 12% — планують до року. В умовах економічної нестабільності, 68% відповідаючих відчувають погіршення свого матеріального стану.

Щодо прогнозів на найближчий рік, майже половина (46%) вважають, що їхнє економічне становище залишиться незмінним, проте 18% очікують погіршення, а 15% — покращення. Такий оптимізм або песимізм визначають ситуацію, яка склалася в країні та власні можливості.

Опитування було проведене за участю приблизно двох тисяч респондентів віком від 18 років і старше шляхом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів, з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.

• Українці виявили підтримку президента Володимира Зеленського, але рівень цієї підтримки зазнав певного зниження протягом часу конфлікту з Росією.

• Істотна частина населення вірить у перемогу у війні, але деякі виражають обурення темпами мобілізації.

• Велика кількість людей святкує Різдво за новим календарем, але є і ті, хто залишається вірними традиції святкувати його 7 січня.

• Значна частина населення планує своє життя на короткий термін, що свідчить про відсутність стабільності у суспільному та економічному житті.

• Економічна нестабільність відчутна для більшості громадян, і існують певні оптимістичні та песимістичні очікування на майбутнє щодо змін в економічному стані країни.

У цілому, опитування відображає складну соціально-політичну ситуацію в Україні, в якій населення продовжує виявляти підтримку президенту та Збройним силам, але також висловлює занепокоєння щодо економічної та військової ситуації у країні.

В Україні загрожує небезпека гіперінфляції та краху гривні через дефіцит у бюджеті

Україна стоїть перед серйозними викликами, адже обвал гривні та загроза гіперінфляції стають реальністю через жахливий дефіцит у державному бюджеті. Нестача фінансової підтримки від міжнародних партнерів може досягати 10-15 мільярдів доларів наступного року, а прихований додатковий дефіцит поточного року оцінюється в 300-400 мільярдів гривень без урахування додаткової мобілізації. При цьому гривня вже почала девальвуватися – на минулому тижні офіційний курс Національного банку зрос на 32 копійки. Якщо в понеділок, 25 березня, національна валюта становила 38,90 гривень за долар, то вже в неділю, 31 березня, цей показник зрос до 39,22 гривень за долар. Експерти прогнозують подальше погіршення ситуації з гривнею. Наприклад, агентство S&P Global Ratings вказує, що навіть при отриманні зовнішньої допомоги українській владі доведеться девальвувати гривню до рівня 49,32 гривень за долар. "Хоча ми передбачаємо, що міжнародна підтримка України залишиться міцною, ми відзначаємо ризики для її стабільного забезпечення. Внутрішньополітичні труднощі у США сповільнили затвердження Конгресом військової та фінансової допомоги Україні на цей рік. Уряд України розраховує отримати усього $38 мільярдів від усіх донорів у 2024 році, включаючи близько $8 мільярдів грантів від США. Наш базовий сценарій передбачає повне використання цих коштів у поточному році. Проте при недостатньому фінансуванні зі сторони США можливі наслідки, які можна контролювати, оскільки дефіцит можна покрити за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки України через напружений графік виборів у ключових донорських країнах та можливу переоцінку вартості подальшої допомоги Україні", – повідомляє агентство S&P Global Ratings. В кінцевому підсумку, при незмінній ситуації з західним фінансуванням українська влада змушена буде піти на підвищення податків, депреціацію гривні або запуск друкарського верстата та масштабну емісію гривні для збільшення надходжень до бюджету.

Висновки з вищезгаданої статті дуже важливі для України. Ситуація з фінансовим станом країни є серйозною, існує ризик гіперінфляції та обвалу національної валюти через великий дефіцит у державному бюджеті. Неотримання достатньої фінансової допомоги від міжнародних партнерів може ще більше ускладнити ситуацію. Уряд України має зробити все можливе для забезпечення стабільності економіки та залучення необхідних ресурсів для фінансування бюджетних потреб. Додаткові заходи, такі як підвищення податків чи зменшення витрат, можуть бути необхідними для уникнення економічної кризи. Також важливо підтримувати співпрацю з міжнародними партнерами та забезпечувати стабільність в умовах геополітичних турбулентностей, щоб забезпечити необхідну фінансову підтримку для подальшого розвитку України.

Нові перспективи: Що чекає українців у квітні?

У квітні українці очікують значних змін у сфері особистих фінансів, які відчують на собі протягом місяця. Зокрема, очікується збільшення мінімальної зарплати і пенсій, що сприятиме покращенню матеріального стану певної частини населення. Особливо позитивною новиною буде підвищення заробітної плати для вчителів, які відіграють важливу роль у суспільстві.

Згідно зі змінами, з 1 квітня мінімальна зарплата в Україні зросте на 900 гривень і становитиме 8000 гривень, що надзвичайно важливо для робітників з низькими доходами. Такі підвищення відображають зростання життєвого рівня та враховують інфляційний тиск.

Зауважимо також, що мінімальна пенсія також зросте і з квітня складе 3200 гривень, порівняно з попередніми 2840 гривень. Це дозволить покращити матеріальне становище пенсіонерів і зменшити їхню залежність від соціальних допомог.

Проте, на жаль, деякі категорії громадян можуть відчути негативні наслідки внаслідок цих змін. Наприклад, скорочення штату державних службовців на 19,3 тисячі може призвести до втрати частини доходів та стати причиною економічних труднощів для цих людей.

Варто також звернути увагу на підвищення зарплати вчителів, яке стане другим за рахунком у цьому році. З 1 квітня їхня зарплата збільшиться на 12,6%, що сприятиме збереженню якісної освіти та мотивації для педагогів.

Нарешті, важливо відзначити запровадження нового виду допомоги на дітей за програмою “Дитина не одна”. Ця ініціатива спрямована на допомогу дітям, які опинилися в складних життєвих обставинах та потребують підтримки суспільства.

Загалом, зміни в сфері фінансів та соціального захисту населення в квітні свідчать про поступове поліпшення економічної та соціальної ситуації в Україні, що є важливим кроком на шляху до стабільного розвитку країни.

У квітні українці стають свідками важливих змін, які вплинуть на різні сфери життя країни. Одна з найзначущих змін – це виплата допомоги для тимчасових опікунів дітей, які залишилися без батьківського піклування через війну. Ця допомога спрямована на забезпечення дітей необхідними умовами та доглядом у родинних або прийомних умовах. Допомога буде надаватися тим, хто тимчасово приймає дітей до себе – будь то родичі, знайомі, а також прийомні сім'ї чи дитячі будинки сімейного типу. Залежно від віку та стану здоров'я дитини, розмір допомоги буде варіюватися від 6407 гривень до 11190 гривень.

Окрім цього, у квітні також планується підвищення тарифів на холодну воду для побутових споживачів. Це може стати суттєвим фінансовим викликом для багатьох родин, особливо у зв'язку з тим, що раніше постачальники обіцяли не змінювати ціни до завершення опалювального сезону. Проте, зміни тарифів, які можуть суттєво збільшити платежі за комунальні послуги, стануть реальністю вже у квітні.

До того ж, урядова постанова передбачає, що допомога для тимчасових опікунів дітей та підвищення тарифів на холодну воду буде обмеженої тривалості. Такі зміни відбудуться впродовж шести місяців. Щодо інших комунальних послуг, таких як електроенергія, офіційних повідомлень про подорожчання наразі немає, проте експерти підкреслюють, що це може статися вже незабаром після завершення опалювального сезону.

Необхідно також відзначити запровадження нової системи реєстрації гуманітарних вантажів через український кордон у вигляді електронної системи. Це запроваджено з метою запобігання зловживанням у цій сфері, оскільки за даними Державної митної служби, третина гуманітарної допомоги, призначеної військовим, раніше не була відображена у офіційних документах.

Усі ці зміни, хоча й супроводжуються фінансовими викликами, є важливими кроками на шляху до поліпшення життя українських громадян та забезпечення необхідних умов для тимчасових опікунів дітей, а також забезпечення стабільності та безпеки у країні.

Після закінчення перехідного періоду, уряд вводить обов'язкову електронну реєстрацію гуманітарних вантажів, які переправляються через український кордон. Це рішення має на меті забезпечити більшу ефективність та прозорість в процесі перевезення допомоги, а також запобігти можливим зловживанням у цій сфері.

Волонтери, які активно забезпечують українську армію необхідними матеріалами, висловлювали обурення щодо введення електронної реєстрації, вважаючи, що це може сповільнити потік гуманітарної допомоги. Однак уряд вирішив продемонструвати компроміс, встановивши перехідний період на чотири місяці, щоб всі організації та фізичні особи мали достатньо часу для адаптації та оформлення необхідних митних документів у паперовому або електронному вигляді.

Тепер, після завершення цього перехідного періоду, електронна реєстрація стає обов'язковою для всіх, хто перевозить гуманітарні вантажі через кордон. Це нововведення сприятиме більш ефективному контролю за перевезенням допомоги, уникненню корупційних схем, а також забезпечить швидкий та безпечний доступ до необхідних матеріалів для української армії та цивільного населення.

Важливо, що уряд ретельно вивчав думку та потреби волонтерів, підприємств та громадських організацій під час впровадження цієї системи, та намагався знайти компромісний шлях для всіх сторін. Тепер головне завдання – забезпечити ефективне функціонування нової системи та забезпечити максимальний рівень прозорості та безпеки у перевезенні гуманітарної допомоги.

Після завершення перехідного періоду уряд вводить обов'язкову електронну реєстрацію гуманітарних вантажів, що переправляються через український кордон. Це рішення спрямоване на підвищення ефективності та прозорості в перевезенні допомоги та запобігання можливим зловживанням.

Уряд продемонстрував готовність до компромісу, встановивши перехідний період на чотири місяці, щоб всі організації та фізичні особи мали час на адаптацію до нової системи. Тепер електронна реєстрація стає обов'язковою для всіх перевізників гуманітарних вантажів.

Ця ініціатива сприятиме більш ефективному контролю за перевезенням допомоги, уникненню корупційних схем та забезпеченню швидкого та безпечного доступу до необхідних матеріалів для української армії та цивільного населення. Важливо, що уряд враховував думку та потреби волонтерів та громадських організацій, шукаючи компромісний шлях для всіх сторін.

Тепер настає важливий момент – ефективне впровадження та функціонування нової системи з метою забезпечення максимальної прозорості та безпеки у перевезенні гуманітарної допомоги.

Інноваційний крок: Новий елемент енергосистеми в обговоренні Верховної Ради

У Верховній Раді виникла необхідність в перегляді енергетичної інфраструктури України, оскільки зростає кількість нападів на неї. Голова Комітету з енергетики, Андрій Герус, у програмі Українського радіо 29 березня заявив про роботу над новою складовою енергетичної системи. За його словами, планується створення мережі невеликих електростанцій, щоб ускладнити їх потенційний напад через збільшену кількість. Герус наголосив, що місцезнаходження енергетичних об'єктів відоме, тому їх не можна приховати. З цієї причини активно працюється над зміною архітектури енергомережі, додавши більше децентралізованих генераторів ближче до споживачів. Головна мета — створення великої кількості малих генераторів по всій країні. Це вже реалізується через встановлення сонячних та газових електростанцій, особливо у міських районах. Ця нова структура має забезпечити гнучкість та надійність енергопостачання для всіх споживачів.

У висновку можна зазначити, що перегляд енергетичної інфраструктури України стає актуальною потребою у зв'язку зі зростанням загроз безпеці. Згідно з пропозиціями, висловленими в Верховній Раді, робляться кроки у напрямку створення нової, більш надійної та ефективної системи. Цей процес передбачає розробку мережі невеликих електростанцій, що спрямовані на ускладнення можливих атак. Крім того, встановлення сонячних та газових електростанцій допоможе розподілити генерацію енергії більш рівномірно та забезпечить стабільне електропостачання для населення. Ці кроки важливі для зміцнення енергетичної безпеки та підвищення стійкості енергосистеми України перед можливими загрозами.