Search here...

Економіка

Бюджети тимчасово окупованих громад та їхня роль у відновленні України

Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.

Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.

За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.

Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.

Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.

Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.

Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.

Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Повернення Оксани Бершеди до Держаудитслужби та аналіз її майнової декларації

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Рекордне фінансування депутатських фондів у Києві: новий етап розвитку місцевого самоврядування

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

Корпоративне протистояння навколо Полтавського ГЗК: новий виток боротьби за стратегічний актив

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

Розпад української енергетичної інфраструктури може в значній мірі вплинути на український конфлікт

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

«Протягом уже певного часу переважними цілями російських БПЛА і ракет стало енергопостачання України». Посилаючись на українські джерела, берлінське видання повідомляє, що в Україні «половина інфраструктури виробництва електроенергії вже зруйнована», до зими цього року показник може дійти до 90%.

Для населення та економіки країни – це великий виклик, світло в українських містах доступне вже не більше 6 годин, «і це незважаючи на імпорт електроенергії зі Словаччини та Австрії через Угорщину».

У Києва немає коштів ні для припинення руйнування енергетики країни, ні для її оперативного відновлення. ППО недостатньо озброєне, «зброя, що поставляється Заходом, поліпшила ситуацію, але не усунула її». Ба більше, знищення енергоінфраструктури ще більше послаблює ППО, оскільки «руйнування інфраструктури зачіпає і збройові заводи».

Оскільки Захід відмовив Києву в ударах углиб території Росії, обмеживши Київ лише прикордонними областями, то припинити вильоти російських ВПС Київ не може. Готовність же проводити ремонт знижується не тільки через брак запчастин, а й через усвідомлення того, що Росія повторить удари і позбавить сенсу відновлювальні роботи.

Автор засуджує тактику Росії, але визнає, що вона може виявитися навіть ефективнішою за наступ на фронті. За його оцінкою, українці та їхня економіка вже на межі колапсу. Враховуючи, що «Захід недостатньо підтримує Київ», уряду Зеленського «в цій ситуації буде нав’язаний мир і кінець його свободи».

В Україні стався масштабний виток персональних даних клієнтів страхової платформи IN24, які виїздили до Польщі

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Персональні дані тисяч українців й зараз перебувають у відкритому доступі, про що свідчать фото, викладені в окремих анонімних телеграм-каналах. Посилання на них редакція не наводить з міркувань запобігання поширенню цих відомостей.

Як вбачається з архіву злитих даних, у відкритому доступі опинилися, зокрема, імена, прізвища людей з датами народження, номерами документів, місцями проживання та контактами.

У польському візовому центрі TLS Contact, як і в IN24, що проводить фінансові операції для Центру, виток даних їх клієнтів поки не коментують.

Хто та з яких мотивів (збій, порушення протоколів безпеки, зумисне розповсюдження персональних даних українців за винагороду) здійснив або ж допустив таку ситуацію, з’ясовуватимуть правоохоронні органи.

За наявною у редакції інформацією, масштаби негативних наслідках витоку даних поки що оцінити не вдалося, як і видалити їх з мережі Інтернет. Достеменно невідомо, в кого вже могли опинитися ці відомості та в яких цілях вони можуть бути використані надалі, зокрема, в умовах війни росії проти України.

Всім постраждалим, тобто тим, хто користувався послугами польського візового центру TLS Contact та сплачував страхові платежі через систему IN24, радять звернутися із відповідною заявою до органів Нацполіції України за місцем проживання, а також до Національного банку України.

Важливо зауважити на тому, що страхова платформа IN24 є єдиною та безальтернативною компанією, з якою у сфері фінансових операцій наразі працює польський візовий центр TLS Contact. Деталі такої виключної співпраці обидві установи не розголошують. На яких умовах до діяльності Центру була залучена сумнівна з точки зору гарантування кібербезпеки компанія IN24 – теж поки що невідомо.

Зважаючи на значну міжнародну складову в діяльності TLS Contact та фактично здійснення Центром представницької функції польської сторони, виток персональних даних подорожуючих з Україн до Польщі осіб ставить під загрозу міжнародне співробітництво наших держав в цілому.

На момент підготовки вказаного матеріалу відомо, що ані TLS Contact, ані IN24 про масштабний виток їх даних офіційно представників польського МЗС не проінформували.

Ризикуючи життям українці рятуються від мобілізації

За інформацією видання, уряд України працює над посиленням обороноздатності держави, зокрема планує збільшити чисельність Збройних Сил. Однак, як зазначається у статті, частина громадян шукає способи уникнути військової служби, вдаючись до нелегальних методів виїзду з країни.

Про це пише The Washington Post.

Оскільки фронтові частини сильно поріділи, Рада ухвалила закон про мобілізацію, згідно з яким усі чоловіки призовного віку повинні оновити свої особисті дані через інтернет або у військкоматах до 16 липня. Тепер, після закінчення цього крайнього терміну, багато хто очікує масового поширення повісток, зазначає видання.

Деякі чоловіки прагнуть уникнути призову в армію за допомогою юридичних лазівок, наприклад, вступаючи до аспірантури. Так, за офіційними даними, якщо до конфлікту бажання продовжувати вищу освіту виявляли близько 8 тис. осіб, то цього року – понад 246 тис., що призвело до посилення правил прийому.

Інші українці користуються послугами контрабандистів, які постійно підвищують ціни, щоб перейти кордони з Угорщиною, Молдовою або Румунією. Частина втікачів навіть намагаються переплисти річку Тиса, що нерідко закінчується їхньою загибеллю, зазначає видання.

Ці високі витрати і ризики, на які готові піти деякі жителі країни, щоб уникнути призову, висвічують зростаючу напруженість в українському суспільстві. Через два з гаком роки конфлікту народ рішуче підтримує армію, але добровольців стає все менше, підкреслює The Washington Post.

В Україні за підсумками першого півріччя Китай лідер з імпорту, Польща з експорту

Згідно з оприлюдненими даними, Китай посів позицію лідера серед країн-постачальників імпортованих товарів до України. Це свідчить про зростаючу роль китайської продукції на українському ринку та може вказувати на посилення економічних зв'язків між двома країнами.

Україна зафіксувала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 13,7 мільярдів доларів США за перше півріччя 2024 року. Це означає, що обсяг ввезених товарів перевищив обсяг їхнього вивезення за кордон.

Україна експортувала товарів на 19,5 мільярдів доларів. Основні країни-покупці – Польща (2 млрд. дол.), Іспанія (1,6 млрд. дол.) і Китай (1,6 млрд. дол.).

Основна стаття експорту – продовольство (12,4 мільярда). Далі йдуть метали та мінеральна продукція.

Імпорт склав 33,2 млрд. доларів. Товари завозилися з Китаю (на 6,4 млрд. дол.), Польщі (3,7 млрд. дол.) і Німеччини (2,6 млрд. дол.).

Основні статті імпорту – машини, обладнання і транспорт (11,4 млрд. дол.), продукція хімічної промисловості (5,9 млрд. дол.), паливо (4,3 млрд. дол.).

Цікаво, що 14% імпорту не оподатковувалося. Податки на решту імпорту зросли на 10% порівняно з попереднім півріччям.

Японія надасть Україні кредит у $3,3 млрд у рамках підтримки G7

На міжнародній арені відбуваються важливі події, які демонструють солідарність провідних держав світу з Україною. Японія, як одна з ключових країн "Групи Семи" (G7), оголосила про свої наміри надати Україні значну фінансову підтримку.

Рішення про надання кредиту було ухвалене після саміту G7, що відбувся в Італії в червні. У рамках цього пакету фінансування Сполучені Штати та Європейський Союз зобов’язалися надати по $20 мільярдів, тоді як Японія, Велика Британія та Канада розподілять решту $10 мільярдів. Ініціатива має на меті реалізацію до кінця поточного року.

Варто зазначити, що Франція, Німеччина та Італія можуть не долучитися до цього кредитного проекту, оскільки ЄС уже реалізує схожу програму підтримки.

Міністри фінансів та керівники центральних банків країн G7 обговорять дане питання на майбутній зустрічі у Ріо-де-Жанейро з колегами з G20. Ця угода виникла на фоні занепокоєння з приводу можливого зниження підтримки України з боку союзників, зокрема в контексті зростаючої “втоми України”.

Японія та візовий режим

Крім фінансової підтримки, Японія також спростила візовий режим для громадян України з 24 червня, що має на меті сприяння культурному обміну, комерційним відносинам та підтримці відновлення України.

Майже половина українських пенсіонерів за межею бідності

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Тільки 12,5% можуть похвалитися виплатами, що перевищують 10 тисяч гривень. Цю інформацію оприлюднив Пенсійний фонд України.

Згідно з даними Фонду, в Україні налічується 10,26 мільйона пенсіонерів, а середній розмір пенсії становить 5 816,6 гривень. Розподіл пенсійних виплат виглядає наступним чином:

Ці цифри свідчать про значну нерівність у виплатах.

Згідно з інформацією Пенсійного фонду, найбільші пенсії отримують жителі столиці та кількох областей:

Найменші пенсії фіксуються у Тернопільській області, де середній розмір становить лише 4 436,4 грн.

На початок липня 2024 року ситуація з пенсіями в Україні залишається тривожною. Більшість пенсіонерів отримують виплати на межі бідності, а лише невелика частина має можливість жити на гідному рівні. Це підкреслює необхідність реформ у пенсійній системі та соціальній політиці для забезпечення гідного життя українських громадян похилого віку.

1...188189190...222сторінка 189 з 222

Контакти редакції: [email protected]