Економіка

Бюджети тимчасово окупованих громад та їхня роль у відновленні України

Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.

Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.

За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.

Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.

Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.

Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.

Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.

Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Повернення Оксани Бершеди до Держаудитслужби та аналіз її майнової декларації

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Рекордне фінансування депутатських фондів у Києві: новий етап розвитку місцевого самоврядування

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

Корпоративне протистояння навколо Полтавського ГЗК: новий виток боротьби за стратегічний актив

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

Схеми відмивання грошових коштів інфраструктурного відновлення України

Україна стоїть перед значними викликами у сфері відбудови та відновлення після складного періоду. Перед країною постає завдання масштабної реконструкції інфраструктури та перезапуску економіки, що вимагатиме колосальних зусиль та ресурсів.

Освоєння коштів на відновлення України, виділених міжнародними організаціями: World Economic Forum, International Monetary Fund (IMF), World Bank, Organization for Economic Cooperation & Development (OECD), супроводжується численними запевненнями в антикорупційному куруванні міжнародних організацій освоєння Україною коштів допомоги. Однак управління освоєнням колосальних грошових вливань на ділі здійснюється кадровим складом, корупційний досвід і зв’язки яких давно були відомі в публічному полі.

Післявоєнне відновлення України є предметом інтересу великих інвестиційних гравців. Зокрема, Rothschild & Co підписав Ukraine Business Compact для підтримки інвестицій та бізнесу. У лютому 2024 року Світовим банком, Урядом України, Європейським союзом та Організацією Об’єднаних Націй, було підготовлено звіт щодо третьої швидкої оцінки шкоди та потреб в Україні за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року – RDNA3.

Загальна сума, яку міжнародні організації мають надати для покриття збитків, була рекомендована в розмірі майже 486 мільярдів доларів США на період до 2033 року. Ця сума включає критичні кроки для короткострокового відновлення та середньострокового відновлення, спрямованого на створення сучасної, низьковуглецевої та стійкої до зміни клімату інфраструктури. Робота над звітом передбачала оцінку пошкоджень, рекомендації щодо відновлення та розвитку України, в якій брали участь такі організації та структури:

▪️Минкоммунитарій території та інфраструктурний розвиток України (МКТІД); ▪️Стивер офіс МКТІД; ▪️Реформаторський управлінський офіс Кабінету міністрів України (РУО); ▪️Київська школа економіки (КШЕ); ▪️Українські профільні міністерства; ▪️Агентство Відновлення України; ▪️Межвідомчі регіональні адміністрації (МВРА або РДА); ▪️Территориальні громади; ▪️Європейска Спільнота; ▪️ООН; ▪️Всесвітній Банк; ▪️Європейський парламент; ▪️Управлення європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України; ▪️Платформа багатостороннього координаційного центру для України; ▪️Робоча група з реалізації Проекту відновлення та розвитку України.

При визначенні розмірів допомоги для покриття збитків значно покладалися на оцінки українських представників команди. Українські міністерства визначили пріоритети на суму 15 мільярдів доларів США на 2024 рік, з акцентом на промисловість, житлово-комунальний сектор, енергетику, соціальну інфраструктуру та послуги, а також транспорт.

▪️Промисловість та послуги: майже 3,6 мільярда доларів США ▪️Житлово-комунальний сектор: 3,1 мільярда доларів США ▪️Енергетика: 2,7 мільярда доларів США ▪️Социальна інфраструктура та послуги: 2,4 мільярда доларів США ▪️Транспорт: 2,3 мільярда доларів США ▪️Пересечение секторів: 1,2 мільярда доларів США.

Пріоритети та розміри допомоги для компенсації збитків було визначено під час узгодження загальної рекомендованої суми допомоги на основі думок та оцінок представників міністерств та інших українських організацій, які брали участь у формуванні звіту. Їхня безпосередня участь передбачається в розподілі та освоєнні наданих міжнародними організаціями коштів.

Інформація про деяких ключових українських учасників, зазначених як члени команди, що працювала над звітом про оцінку збитків від російської агресії RDNA3, особливо деякі біографічні дані, вказують на довгострокові корупційні зв’язки та відомості про ці факти, які стали відомі міжнародним представникам.

БРСМ-Нафта заливає в авто “шмурдяк”, – вартісний ремонт авто гарантований

Останнім часом українська мережа автозаправних станцій БРСМ-Нафта опинилася в центрі уваги громадськості та ЗМІ через повідомлення про можливі неналежні практики обслуговування клієнтів. Керівником цієї мережі є Андрій Біба.

Антирейтинг платників податків поміж мереж АЗС очолює мережа БРСМ, власник якої Андрій Біба – розкошує в Італії та співпрацює з рф.

Про це пише у своєму телеграм-каналі екснардеп Ігор Мосійчук.

Минуло лише два місяці, а БРСМ – знову в епіцентрі скандалу. Цього разу стало відомо: якщо заправлятись на цій мережі АЗС, то власників авто чекатиме гарантований дороговартісний ремонт. Причина – компанія Біби торгує шмурдяком. І все це, на фоні неминучого зростання акцизів, відповідно й вартості пального, в цілому.

Журналісти видання “Апостроф” провели розслідування й дібрали зразки пального на найдешевших АЗС – “БРСМ-Нафта”, Motto, Luxwen та інших. Зразки вони передали в лабораторію, співробітники якої не знали, звідки саме приїхало пальне на дослідження. В результаті, пальне БРСМ – виявилось найгіршим.

“Бензин із “БРСМ-Нафта” не відповідає вимогам за вмістом сірки. Її майже в чотири рази більше, ніж потрібно. Окрім того, фіксуємо перевищення норми об’єму частки бензолу й етанолу. З дизелем – схожа ситуація. Сірки – знову забагато. А от температура спалаху – навпаки занизька. Відтак ремонт паливної системи, нагар і перегрів двигуна, як наслідок – вартісний ремонт – вам гарантовані. Якщо ваше авто на дизелі, то на додачу є ризик пожежі через низьку температуру спалаху пального”, – зазначають журналісти на підставі отриманих ними результатів лабораторних досліджень.

Але якщо ви думаєте, що Біба та його БРСМ понесуть якесь покарання за несплачені податки та торгівлю неякісним пальним, то глибоко помиляєтесь. Адже, власник БРСМ-Нафта Андрій Біба – навіть попри тісні зв’язки з країною-окупантом являється яскравим представником «касти недоторканих». На сьогоднішній день, Андрій Біба як і його бізнес, формально числяться фігурантами ряду кримінальних проваджень, -та реального притягнення до відповідальності йому вдається уникати завдяки «криші» в особі Давида Арахамії.

Нагадаємо, що Біба Андрій Васильович втік до Італії після вибуху на нафтобазі БРСМ під Васильковом у 2015 році, який забрав життя 6 людей. Там він одразу обзавівся шикарною віллою у Флоренції, де цінник на квадратний метр житла стартує від 15 000 євро. Щодо придбаної вілли, то збудована вона у 1800 році, її площа 1200 квадратних метрів. Є розкішний сад і навіть є поле для гольфу. Ціна покупки – 15 мільйонів євро та був ремонт на 23,5 мільйонів євро. В Італії власник мережі «БРСМ-нафта» придбав також виноробню Fattoria Viticcio, за яку по інформації місцевих брокерів віддав 45 мільйонів Євро. Виноробня знаходиться за 30 км від Флоренції в Грев-ін-К’янті і виробляє вино з 1964 року обсягом понад 300 тис. пляшок вина на рік. Виноробною Fattoria Viticcio управляє прийомний син Біби – Олександр Білозеров.

Важливо чітко знати й розуміти, що з перших днів перебування в Італії і по сьогодні, Андрій Біба продовжує керувати мережею БРСМ, а значну частку коштів від продажу пального та вина в Україні – спонсорує в розвиток храмів російської православної церкви – тої, що реально в росії (за що має відзнаки від керівництва РПЦ).

В Україні Андрію Бібі, зокрема інкримінували шахрайство у особливо великих розмірах відповідно до частини 4 статті 190 Кримінального кодексу України. Також за ним і його БРСМ, числиться ряд кримінальних справ за ст. 212 і 204 КК України, а це: ухилення від сплати податків та незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.

БЕБ виявило сірий експорт зернових культур з “Олімпексу”

Розслідування БЕБ зосереджується на вивченні операцій, які можуть не відповідати встановленим нормам та правилам зовнішньоекономічної діяльності. Експерти відзначають, що такі дії можуть мати серйозні наслідки для економіки країни, зокрема впливати на надходження до державного бюджету та репутацію України на міжнародному ринку зерна.

Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

“Повідомляємо, що згідно з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань за зазначеними у Вашому запиті фактами (сірого експорту зерна з терміналу “Олімпекс” – ред.) розслідуються 3 кримінальні провадження”, – йдеться у відповіді ОГП.

При цьому у відомстві уточнили, що кримінальні справи розслідують детективи Бюро економічної безпеки. А процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора та Одеська обласна прокуратура.

Раніше стало відомо, що Бюро економічної безпеки розслідує кілька кримінальних проваджень, що стосуються сірого експорту зерна. За даними правоохоронців, найпоширенішою схемою такого ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень є купівля зерна, що не має документів про походження, за готівку та подальше його вивезення за кордон за допомогою реквізитів “ризикових” або підставних компаній.

Одним із яскравих прикладів сірого експорту є кримінальні справи, які стосуються сірого експорту із зернового терміналу “Олімпекс” у 2021-2023 роках, коли ним активно керували одеські бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко.

Зокрема, у січні 2021 року правоохоронців зацікавила низка компаній, які займаються експортом зерна і пов’язані з агрохолдингом GNT Group Сергія Грози та Володимира Науменка. ТОВ “Ферко”, ТОВ “Металзюкрайн Корп ЛТД”, ТОВ “Зерновий Перевантажувальний Комплекс “Інзерноекспорт” та підприємство “Вторметекспорт”, що належать до GNT Group, активно використовували реквізити “ризикових” підприємств для проведення експортних операцій. Під час розслідування територіальне управління БЕБ в Одеській області виявило щонайменше три таких “ризикових” підприємства: ТОВ “АУТСТАФФ 19”, ТОВ “АЛІСЕНТА ТРЕЙД” і ТОВ “СОЛТЕК ПРОДАКТ”. Крім того, слідство встановило, що експортоване зерно зберігалося, зокрема, на складах ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, яке теж підконтрольне Грозі та Науменку.

За результатами розслідування правоохоронці виявили, що жодне зі згаданих “ризикових” підприємств не має підтверджень придбання зернових, які планувалося експортувати, – а це понад 2 тисячі тонн кукурудзи, ячменю, пшениці (це тільки те, що було виявлено правоохоронцями під час обшуків). Крім того, всі ці підприємства порушували вимоги фінансової та податкової звітності, демонстрували нульову прибутковість, занижували податок на прибуток.

Лише в межах цього кримінального провадження, за підрахунками правоохоронців, компанії Грози та Науменка завдали державі збитків на суму майже 37,5 млн грн. При цьому експортером “сірих” зернових було ТОВ “Агірос”, що належить відомому контрабандисту Вадиму Альперіну, проти якого РНБО запровадила санкції 2021 року і якого позбавили українського громадянства. А відвантажувала ці зернові, за даними ЗМІ, ще одна підконтрольна Грозі та Науменку компанія “Аттолло Гранум”.

Наразі це кримінальне провадження ще розслідується.

Ще одне кримінальне провадження, у якому фігурує компанія Грози та Науменка ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, розслідує територіальне управління БЕБ міста Києва. Воно відкрите роком пізніше, у 2022-му, проте також стосується “сірого” експорту зернових.

Справу розслідують за статтями про ухилення від сплати податків, підробку документів для державних реєстрів, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і незаконне поводження зі зброєю або боєприпасами.

Схема, за якою діяла компанія Грози і Науменка, ідентична тій, що використовувалася раніше, відрізняються лише назви фіктивних компаній, та й то не всі. У ній, зокрема, фігурує згадане вже в іншому кримінальному провадженні ТОВ “АУТСТАФФ 19”.

Крім цієї компанії вони також використовували “ризикові” підприємства “ЕКСПРЕС ВСІ” та “АГРОТРАНС-ГРУП”. З їхньою допомогою, за даними слідства, з терміналу зникло щонайменше 40 тис. т зернових та олійних у 2023 році.

Крім того, детективи БЕБ вважають, що злочинна діяльність, пов’язана з ухиленням від сплати податків через сірий експорт зернових, на терміналі “Олімпекс” триває.

Шмигаль анонсує покращення у сфері енергетики до кінця липня

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про очікуване покращення енергетичної ситуації в країні до кінця липня. Ця заява є важливим сигналом для громадян та бізнесу, які останнім часом стикалися з викликами у сфері енергозабезпечення.

Під час засідання Кабінету міністрів він відзвітував, що через наслідки інтенсивних обстрілів та спеку тривають погодинні відключення електроенергії. Проте, до двадцятих чисел липня планується завершити ремонтні роботи на деяких генераційних об’єктах, що збільшить потужність енергосистеми і зменшить тривалість відключень.

Крім того, Шмигаль повідомив, що уряд розробив і вже частково впровадив комплекс заходів, спрямованих на підвищення енергетичної стійкості серед населення та підприємств.

“Очікуємо, що до 25 липня всі ці механізми будуть функціонувати на повну потужність”, – підсумував прем’єр-міністр, підкреслюючи складність ситуації в енергетиці.

Україна готується до “чорної” зими, експерти попереджають про можливе падіння енергосистеми

За словами експерта, у разі настання тривалих сильних холодів, енергосистема може опинитися під значним навантаженням. Це пов'язано з підвищеним споживанням електроенергії для опалення та інших побутових потреб в умовах низьких температур.

За його словами, на зиму існує низка сценаріїв. Так, за базовим очікується, що вдасться відновити 3 ГВт генерації та забезпечити стабільну роботу 8 або 9 блоків АЕС, а погода взимку буде без сильних холодів. У такому разі відключення світла можуть тривати до 12 годин на добу.

За негативного сценарію вдасться відновити до 2 ГВт генерації та забезпечити роботу 6-7 блоків АЕС. Та якщо будуть сильні холоди, це призведе до “певних кризових ситуацій, а саме падіння енергосистеми”, підкреслює Корольчук.

Багато українських експертів сходяться на думках, що незалежно від швидкості ремонту об’єктів енергогенерації взимку графіки вимкнення світла неминучі й, імовірно, будуть тривалішими, ніж улітку. Але є й інша проблема, яка веде країну до “чорної” зими – через посилення мобілізації в Україні фактично провалилася підготовка до опалювального сезону у великих містах (водопостачання, каналізація, електроенергетика, теплотраси). Частково це явище ми вже спостерігали в Києві, де фекаліями затоплювало дороги, однак наступної зими це буде значно масштабнішим – вихід з ладу тепломереж, водопроводів тощо. Тобто, “чорна” зима обіцяє бути не лише холодною, а й брудною та смердючою.

Можливість втратити не лише світло, а й тепло і воду загрожує українцям на опалювальний сезон

Ця рекомендація пов'язана з можливими перебоями у постачанні електроенергії, що може вплинути на роботу систем опалення та водопостачання в містах. Експерти зазначають, що пошкодження електростанцій ускладнює процес відновлення їх повноцінної роботи.

До початку конфлікту Україна була одним із найбільших виробників електроенергії в Європі, але зараз залишилося значно менше потужностей. Це створює загрозу недостатнього теплопостачання взимку, навіть при вже великому зниженні споживання через закриття багатьох підприємств.

Останні обстріли призвели до пошкодження інфраструктури, яка використовується для зберігання газу, що може вплинути на можливість України постачати газ в Європу. Незважаючи на заяви влади про можливість “проскочити” зиму завдяки збільшенню імпорту електроенергії з Молдови, технічні обмеження і фінансові складнощі можуть ускладнити цей процес.

Впровадження установок для генерації електроенергії з українського природного газу в Молдові може допомогти збільшити обсяг імпорту електроенергії до України, що сподівається забезпечить країну достатніми ресурсами на зиму.