Економіка

Бюджети тимчасово окупованих громад та їхня роль у відновленні України

Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.

Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.

За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.

Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.

Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.

Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.

Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.

Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Повернення Оксани Бершеди до Держаудитслужби та аналіз її майнової декларації

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Рекордне фінансування депутатських фондів у Києві: новий етап розвитку місцевого самоврядування

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

Корпоративне протистояння навколо Полтавського ГЗК: новий виток боротьби за стратегічний актив

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

KNDS оголошує про створення в Україні дочірнього підприємства для виробництва озброєння

Компанія KNDS, що стоїть за співпрацею німецького гіганта Krauss-Maffei Wegmann та французького виробника військової техніки Nexter Defense Systems, заявила про намір розширити свою присутність на українському ринку шляхом створення своєї дочірньої компанії в країні. Цей крок свідчить про високий рівень довіри до потенціалу та перспектив України у сфері оборонної промисловості.

Створення дочірньої структури KNDS в Україні відкриває нові можливості для співпраці та технологічного обміну між українськими та європейськими партнерами. Це також підкреслює важливість України як стратегічного партнера в області оборонної індустрії на міжнародному ринку.

Розширення присутності KNDS у формі дочірньої компанії українському ринку сприятиме залученню нових інвестицій, розвитку високотехнологічного виробництва та створенню робочих місць для місцевого населення. Крім того, це дозволить впроваджувати передові європейські технології в українській оборонній промисловості, що підвищить її конкурентоспроможність на світовому ринку.

Створення дочірньої структури KNDS в Україні є важливим кроком у зміцненні співпраці між країнами Європи та України в сфері безпеки та оборони. Це також сприяє розвитку військово-промислового комплексу України та підвищенню її потенціалу у забезпеченні власної безпеки та оборони.

Представники KNDS оголосили про плани будівництва заводу в Україні на заході, що відбувся у Франції в присутності президента Володимира Зеленського.

Дочірнє підприємство KNDS в Україні буде спеціалізуватися на виробництві військової техніки та боєприпасів.

У березні цього року, міністри оборони Франції та Німеччини Себастьян Лекорню та Борис Пісторіус оголосили про намір створити подібне підприємство в Україні.

Зазначається, що представники KNDS разом з українською компанією ENMEK підписали угоди про створення центру обслуговування самохідних артилерійських установок CAESAR та підприємства, яке буде здійснювати 3D-друк запасних частин.

Крім того, був укладений контракт щодо передачі Україні ліцензійного виробництва 155-мм артилерійських снарядів.

“Укргідроенерго” витратила понад 10 мільярдів гривень на захист ГЕС від ракетних ударів

Протягом періоду з 2022 по 2024 роки "Укргідроенерго" успішно здійснило ряд важливих ініціатив щодо захисту та відновлення інфраструктури гідроелектростанцій (ГЕС) внаслідок ракетних атак, інвестуючи загалом 10,39 мільярда гривень у ці проекти. Це значна сума, що свідчить про величезне зобов'язання компанії перед енергетичною безпекою країни.

Значна частина цих проектів була реалізована без проведення конкурентних торгів, що свідчить про те, наскільки було важливо оперативно втрутитися в ситуацію для запобігання подальших загроз безпеці енергетичних об'єктів. Незважаючи на це, ретельність і ефективність використання виділених коштів не були повністю розкриті в опублікованих звітах.

Ці інвестиції в безпеку ГЕС мають величезне значення для забезпечення стабільності енергопостачання та захисту від можливих атак у майбутньому. Продовження вдосконалення та розвитку заходів безпеки є невід'ємною складовою стратегії енергетичної політики країни, що спрямована на забезпечення національної безпеки та стійкості енергетичного сектору.

За даними, з 2011 року керівником компанії є Ігор Сирота, “Укргідроенерго” здійснило удвічі більше захисних замовлень порівняно з “Укренерго”, чиї контракти на будівництво захисту над електропідстанціями на суму близько 5,4 мільярда гривень.

П’ять підрядників “Укргідроенерго” отримали замовлення на 8,74 мільярда гривень, що становить 84% від загальної суми. Лідером став ПП “Елітбуд-1”, яке отримало найбільший підряд на будівництво захисту Дністровської ГАЕС на суму 4,19 мільярда гривень. Власниками цієї фірми є Василь Бойко і Денис Болейко, останній з яких пов’язаний з братами Черпіцькими, яких називають лідерами угрупування “Чепчики”.

Друге місце посів київське ТОВ “Гарант Енерго” з замовленнями на 2,93 мільярда гривень. Тут йдеться про будівництво споруди для захисту будівлі ГЕС-1 Дніпровської ГЕС та інших об’єктів.

На третьому місці опинилась турецька компанія “Altair Lojistik Ve Ticaret Anonim Şirketi” (“Altas”), якій через відкриті торги замовили кабелі та муфти для будівництва комплексних захисних споруд підземного типу для Дніпровської ГЕС.

Британській компанії «Medialed Ltd» через відкриті торги замовили комплектну розподільну установку КРУЕ 330 кВ для будівництва комплексної захисної споруди підземного типу Дніпровської ГЕС за 470,61 млн грн. Установку HSG-426A виробництва «Hyosung» (Корея) поставлять протягом 500 днів після авансу 80%. Фірма зареєстрована в Лондоні й поставляє обладнання для енергетичних проектів. Володіє та керує нею громадянин Британії Максим Скачко родом із Києва. До 2015 року вона називалася «Tiger Telecom Investments Limited».

Рейтинг замикає ТОВ «МВП «Енергорішення» із підрядами на суму 276,38 млн грн. Мова про облаштування протидронового захисту для об’єктів Кременчуцької та Канівської ГЕС, демонтаж обладнання, знищеного внаслідок ракетного удару для Дністровської ГАЕС та інше. Київська фірма належить киянам Володимиру Масону та Валентині Мітчинській, а керує нею Єгор Семенов. Масон також одноосібно володіє ТОВ «Енергорішення» та керує профспілкою інженерно-технічного складу авіаційного науково-технічного комплексу «Антонов». У реєстрі «МВП «Енергорішення» має один номер телефону +380951088025 із ТОВ «Мартиноніс Альянс» Валерія Джяутова та ТОВ «Ай Сі Джі Україна», засновником якого значиться узбек Баходіржон Тешабоєв, а кінцевим бенефіціаром – Зоя Єрьоміна. Із 2021 року «МВП «Енергорішення» натендерила 436 млн грн виключно в «Укргідроенерго».

Додатковий енергоблок на АЕС тимчасово полегшить ситуацію в енергосистемі

За останній час на атомних електростанціях було введено в експлуатацію додатковий енергоблок, що відкриває нові перспективи для енергетичного забезпечення регіонів. Завдяки цьому кроку, областям стає легше дотримуватись енергетичних норм та лімітів, що є важливою передумовою для стабільності електросистеми. Проте, слід врахувати, що отримані позитивні зрушення можуть бути тимчасовими через очікувані навантаження від спеки, особливо в липні, коли пікова споживана потужність може досягати високих показників. Про це наголосив голова “Укренерго” Володимир Кудрицький, підкреслюючи важливість розвитку та впровадження енергоефективних технологій, які дозволять забезпечити стійке та надійне функціонування електроенергетичної системи незалежно від зовнішніх факторів.

“Ми очікуємо, що найближчим часом, у ніч із 7 на 8 червня, вийде в роботу додатковий блок на АЕС. Це на два тижні покращить нашу енергосистему. Графіки відключень не зникнуть, але стануть м’якшими по всій Україні”, — зазначив Кудрицький.

З введенням додаткового енергоблока областям буде легше дотримуватись лімітів. Однак покращення буде тимчасовим, оскільки спека в липні збільшить навантаження на енергосистему.

Крім того, з 8 червня “Укренерго” планує змінити методику розподілу лімітів. Замість доведення ліміту в мегаватах до кожної області, регіони отримуватимуть кількість черг, які кожна область повинна буде відключити. За словами Кудрицького, це має призвести до більш рівномірного розподілу “тягаря відключень” між областями.

Українська енергосистема на межі, дефіцит електроенергії та підвищення тарифів

Літній період в Україні завжди наповнений енергією та напругою. У цей час, коли спека досягає свого піку, наша країна стикається зі складними завданнями в енергосистемі. Компанія "Укренерго" підтверджує, що щоденні виклики у вигляді дефіцитів електроенергії стають ще більш відчутними в цей період. Пікове споживання, спричинене не лише зростанням температури, але й активною діяльністю промислових підприємств та побутових споживачів, робить ситуацію ще більш складною. Незважаючи на ці виклики, ми продовжуємо працювати на межі своїх можливостей, забезпечуючи надійне енергопостачання для всіх громадян та підприємств країни. Наші фахівці постійно вдосконалюють систему керування, впроваджуючи нові технології та стратегії, щоб забезпечити стабільну роботу енергосистеми навіть у найважчі моменти.

Компанія пояснює, що буде складно забезпечити всі потреби в електриці через ремонтні роботи на пошкоджених російськими обстрілами теплових та гідроелектростанціях.

“У літній період гідроелектростанції зазвичай знижують виробітку, а енергоблоки атомних станцій перебувають в ремонті та підготовці до навантажень наступної зими”, – додають у “Укренерго”.

Прогнозується, що у четвер, 6 червня, енергосистема стикається з дефіцитом електроенергії протягом усього дня. Ліміти на споживання електроенергії будуть діяти для кожної області з 00:00 до 24:00.

Також варто зазначити, що Кабінет міністрів збільшив тариф на електроенергію для населення. За середнім місячним споживанням електроенергії у розмірі 170 кВт*год, платіжка за електроенергію зросте на 285 грн. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики. Новий тариф становитиме 4,32 грн за кіловат.

Після підвищення тарифу на електроенергію, українцям варто готуватися до зростання вартості опалення.

Також уряд планує зняття митних та бюрократичних перешкод для імпорту генераторів, сонячних панелей, інверторів та іншого обладнання в Україну.

Закупівля кондиціонерів “Укренерго” в той час, коли YASNO радить обережно ставитися до їх використання

На веб-платформі Prozorro надано інформацію, що орієнтовна вартість придбання та монтажу кондиціонерів становить 629 тисяч гривень. Проте генеральний директор компанії YASNO, Сергій Коваленко, закликає киян зважити на наслідки передбаченого використання кондиціонерів через великий обсяг електроенергії, що споживається, що перевищує показники деяких обласних центрів. Він наголошує на важливості розумного споживання енергоресурсів та можливості використання більш енергоефективних альтернативних методів охолодження приміщень.

Ситуація з електропостачанням в Україні залишається критичною, а кондиціонери в цьому відіграють важливу роль, наголошує Коваленко у своєму повідомленні в соціальних мережах. Він зауважує, що кондиціонери в Києві щодня споживають більше електроенергії, ніж деякі обласні центри.

“Ось ви смієтеся, а кондиціонери в Києві дали 350 МВт на день. Це більше ніж деякі обласні центри… Всi. Кондиціонування ж є і у бізнесу. Це сукупний стрибок споживання з підвищенням температури”, — написав Сергій Коваленко.

Вчора гендиректор також звернув увагу на проблему, попереджаючи про можливість відключення електропостачання навіть критичної інфраструктури через високий рівень споживання.

“Подумайте про це, коли вмикаєте кондиціонер”, — закликав він.

У той же час “Укренерго” оголосило тендер на закупівлю кондиціонерів з орієнтовною вартістю 629 тисяч гривень. За даними Prozorro, компанія планує придбати 4 комплекти кондиціонерних систем та їх встановлення. Термін подання пропозицій закінчується 11 червня.

Згідно з опублікованою інформацією, компанія хоче придбати 4 комплекти кондиціонерних систем. У вартість також входитиме їх встановлення. До тендера прикріплюється такий список:

У назві до тендера зазначено, що це необхідно “для потреб апарату управління”. В “Укренерго” ніяк не коментували появу цієї заявки на момент публікації матеріалу. Кінцевий термін подання пропозицій призначено на 11 червня.

Уряд свідомо створює умови для зростання інфляції

Фахівці з економіки розглядають ситуацію, дійсно, як систематичне створення урядовими чиновниками обставин для наростання інфляції. Підвищення тарифів на енергоресурси, зростання податків та комунальних внесків – ці всі заходи негативно впливають на остаточну вартість виробництва. Внаслідок цього, спостерігається регулярне підвищення цін на товари та послуги, що призводить до загального підвищення рівня інфляції в країні.

Підприємства змушені підвищувати ціни на товари та послуги, щоб компенсувати зростання витрат. У свою чергу, це призводить до зниження купівельної спроможності населення і подальшого підвищення цін, створюючи замкнене коло.

Кабмін прийняв рішення, згідно з яким бізнес має імпортувати 80% електроенергії в балансі споживання, щоб гарантовано отримати ще 20% з боку “Укренерго”. Проте, як відзначає політолог Кирило Сазонов, проблема в тому, що Україна не імпортує стільки електроенергії, щоб її вистачило всім підприємствам. В результаті дефіциту, в перший же день дії постанови, вартість імпортної енергії ажіотажно зросла – причому відразу на 20% і її все одно на всіх не вистачило.

“Ажіотажні ціни на імпортне світло – це нове розкручення спіралі інфляції в Україні. Тому що слідом, автоматично, зросте собівартість української продукції. А слідом — ціни на всі товари і послуги. Це вдарить по вразливим категоріям населення – тому що, на відміну від тарифів, акцизів і цін, ні пенсії, ні зарплати в Україні не ростуть”, — відзначив експерт.

За його словами, донати від бізнесу і населення вже суттєво впали. “Це бачать усі. І справа не в тому, що населення та бізнес не хочуть допомагати. А в тому, що вони більше не мають ресурсу це робити. Натомість уряд, щоб компенсувати цей ресурс, робить найгірше – ще більше закручує гайки в надії наповнити бюджет”, — підкреслив Сазонов.

За його словами, єдине чого доб’ється уряд своїми рішеннями – це закриття підприємств, а звідси падіння доходів у бюджет та росту безробіття.

“Чиновникам слід перестати загравати з населенням, і розставити пріоритети не так, як вимагає популізм, а так, як потрібно для перемоги. Люди можуть посидіти без світла. Можуть довго — я перевіряв. А підприємство закритого циклу без світла сидіти не може. Зараз передусім потрібно дбати про економіку. Інакше у нас просто закінчуться гроші”, – заявив Сазонов.