Економіка

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з планами НБУ, з 12 по 18 серпня 2024 року на засіданні правління буде розглянуто рішення про обмеження кількості та суми переказів з картки на картку. Запропоноване обмеження передбачає не більше 30 операцій на місяць на загальну суму не більше 100 тисяч гривень. Однак банки зможуть збільшити ці ліміти за власним рішенням.

Голова НБУ зазначив, що анонс обмежень викликав значну критику і нерозуміння серед громадськості, особливо серед волонтерів. “Ми провели кілька зустрічей з волонтерами, зібрали їхні відгуки, показали, як заплановане рішення дозволить банкам врахувати потреби волонтерів і відповіли на їхні запитання. Градус обговорення знизився, і це свідчить про те, що ми підходимо до ухвалення рішення, яке НБУ анонсував,” — сказав Пишний.

Пишний також підкреслив, що для боротьби зі схемами “дропів” необхідні зміни до законодавства. “Ми повинні звернутися до парламенту для розгляду відповідних змін і бути готовими до дискусій. “Дропи” — це серйозна проблема для державного бюджету, і ми сподіваємося, що зможемо ефективно вирішити це питання,” — додав він.

Раніше НБУ скасував всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню, що, за оцінками регулятора, сприятиме зменшенню різниці між готівковим та безготівковим курсами. Це має допомогти стабілізувати курсові очікування і підвищити стійкість валютного ринку.

Також НБУ вважає, що впровадження нових податків або підвищення ставок за наявними податками може прискорити зростання цін в Україні.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Станція “Суджа” на сьогодні залишається єдиним шляхом для постачання російського газу до Європи через територію України. Попри війну, російський “Газпром” продовжує подавати газ через цю станцію, що приносить компанії приблизно 5 мільярдів доларів щорічного прибутку. Експерти зазначають, що “Газпром” може оголосити форс-мажор у разі фізичного пошкодження обладнання на ГВС, що унеможливить вимірювання обсягів газу. Однак такі рішення російська сторона може прийняти і раніше.

Нещодавно було зафіксовано зниження обсягів транзиту російського газу через українську ГТС. 8 серпня транзитні обсяги впали до 37,25 мільйона кубометрів, що на 6% менше порівняно з попереднім днем. Це найнижчий показник з 1 травня 2023 року.

Також у серпні з’явилася інформація про те, що Збройні сили України взяли під контроль газовимірювальну станцію “Суджа” в Курській області РФ, що викликало хвилю обговорень у медіа. Попри це, станція продовжує функціонувати як ключовий транзитний об’єкт, через який російський газ надходить до європейських замовників.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зокрема, Марко Заальфранк, глава відділу торгівлі в континентальній Європі в енергетичній групі Axpo, зазначив, що “цінова різниця недостатньо приваблива, щоб виправдати ризик закачування газу в зону бойових дій.” Цей вислів ілюструє загальну позицію європейських енергетичних компаній, які в умовах військових дій та непередбачуваності ситуації намагаються мінімізувати ризики.

Українські підземні сховища газу традиційно використовувалися європейськими компаніями як надійний спосіб зберігання палива, особливо в осінньо-зимовий період. Однак нинішня ситуація в Україні, пов’язана з війною, призвела до того, що компанії ЄС шукають альтернативні варіанти для зберігання енергоносіїв, навіть якщо це передбачає додаткові витрати.

Для України така тенденція може обернутися суттєвими фінансовими втратами. Доходи від послуг зі зберігання газу були важливим джерелом валюти для країни, особливо на тлі війни та економічної нестабільності. Втрата цих доходів може поглибити економічні проблеми, з якими вже стикається Київ.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Марченко розповів Financial Times, що повільні поставки зброї, особливо зі США, сприяли зростанню військових витрат бюджету на 12 мільярдів доларів (тобто зброю, якої не вистачає, закуповували за кошти держбюджету, чого від самого початку не планувалося).

Зростання на 12 млрд доларів означає, що цього року Україна може зафіксувати дефіцит, який, за оцінками інших урядовців, становитиме трохи менше чверті ВВП, або 43,5 млрд доларів, зазначає видання.

У квітні цього року Конгрес схвалив пряму військову допомогу США на суму 27 млрд доларів, але її розподіл, як і раніше, йде “повільно”, сказав Марченко.

“У нас, як і раніше, не вистачає необхідної зброї, боєприпасів і снарядів”, – заявив міністр.

За його словами, ситуація, що склалася, означає, що у країни “не вистачатиме грошей на виплату зарплат військовослужбовцям”, а затримки з допомогою призвели до того, що виплати, відкладені на кінець 2024 року, були використані для “закупівлі необхідної зброї та боєприпасів” на початку цього року.

“Україна перебуває в дуже вразливому становищі”, – сказав Марченко, додавши, що кредит у розмірі 50 млрд доларів був “чарівним рішенням”, яке дало б змогу країні закупити військові матеріали та не допустити потрапляння у скрутне фінансове становище, яке стривожило б її кредиторів, таких як МВФ.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль має великий досвід у розпилі коштів в інтересах олігарха Ахметова. 22 грудня 2010 року строком на 49 років відбулася передача в довгострокову оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля.

Передача відбулася згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1559-р від 28 липня 2010 року. Згідно з договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати склала 18,3 млн грн.

Компанія ДТЕК взяла на себе інвестиційні зобов’язання з розвитку цих підприємств, однак протягом терміну оренди не тільки не виконала поточні інвестиційні зобов’язання, а й штучно накачувала кредиторську заборгованість ДП “ДТЕК Добропіллявугілля” перед власним підприємством компанії ДТЕК (ЗАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”).

Ці дії здійснювалися шляхом завищення цін на 200-300% на поставлені ТМЦ, які купувалися через УМТС ДТЕК Павлоградвугілля, передавалися у власність ДТЕК Добропіллявугілля, а потім відразу передавалися в оренду ДТЕК Павлоградвугілля за заниженою вартістю.

Заборгованість ДТЕК за оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля перевищила 100 млн грн. Згідно з чинним договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати складає 18,3 млн грн. При цьому орендна плата не виплачується орендарем із березня 2020 року. Наразі існує заборгованість з оренди на суму понад 100 млн грн.

У 2020 за ініціативою орендаря договір оренди ДП Добропіллявугілля було розірвано. За дорученням Шмигаля (який був колишнім топменеджером компанії ДТЕК), а також в.о. міністра палива та енергетики Ольги Богуславець було створено міжвідомчу робочу групу для всебічного вивчення цього питання.

Після розірвання договору оренди, створене ДП Добропіллявугілля заплатило 397,8 млн грн. компанії ДТЕК Добропіллявугілля через неможливість вивезення основних фондів, які були оновлені ДТЕК під час оренди. Однак фактично структурні підрозділи компанії ДТЕК просто вивезли все наявне робоче обладнання і фактично залишили під виглядом обладнання металобрухт.

За період з травня 2020 по січень 2021 року було повністю вирізано на брухт завод РМЗ, що входить до складу ЦМК Добропіллявугілля. Так само в наявну інвентаризаційну відомість, яку підписали представники ФДМ (за вказівкою Шмигаля), Міністерства палива та енергетики України, а також керівництво новоствореного підприємства ДП “Добропіллявугілля-видобуток”, було внесено фіктивні ТМЦ, які фактично було вивезено на шахти ДТЕК “Павлоградвугілля”. За даними профспілок ДП Добропіллявугілля нестача ТМЦ становить понад 300 млн грн.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як зазначає український міністр фінансів Сергій Марченко, “тільки сильна економіка може створити сильну армію”. Проте Україна зараз стикається з серйозними проблемами у сфері робочої сили. Бойові дії та мобілізація призвели до того, що армія поглинула значну частину населення, мільйони українців виїхали за кордон, а інші ухиляються від призову, аби уникнути служби на фронті.

Мобілізація має суттєвий вплив на ринок праці. Внаслідок бойових дій та мобілізації багато людей отримують серйозні поранення. Після ампутацій та інших травм відсутність якісного та безоплатного лікування, реабілітаційних програм і соціальної допомоги змушує ветеранів шукати роботу, незважаючи на важкий фізичний стан. На жаль, держава поки що не забезпечила відповідну підтримку для ветеранів-інвалідів, що призводить до їхнього соціального та економічного занепаду.

На державних підприємствах значну частину чоловіків замінили жінки, які працюють і в важкій промисловості. Однак навіть цього не вистачає для забезпечення нормального функціонування економіки. Наприклад, у Павлодарі жінкам вперше дозволили працювати в шахтах через дефіцит робочої сили, хоча це є крайнім заходом від відчаю.

Українські сайти з пошуку роботи фіксують рекордну кількість вакансій, що свідчить про надзвичайно складну ситуацію на ринку праці. Київ розширює мобілізацію для поповнення лав ЗСУ, проте це ще більше ускладнює завдання для підприємств, які страждають від нестачі кадрів.

Влада намагається знайти рішення, наприклад, дозволяючи деяким галузям критичної інфраструктури отримувати “бронь” на частину своїх співробітників. Проте цей процес є надзвичайно бюрократичним і охоплює лише до 50% працівників чоловічої статі. Пропозиції депутатів про фінансову підтримку підприємств для утримання співробітників також викликають суперечки, адже оборона вважається пріоритетом.

Згідно з оцінками економістів, ще одна хвиля мобілізації може стати критичною для економіки України. Низькі податкові відрахування та дефіцит фінансів створюють додаткові труднощі для забезпечення обороноздатності та ефективного функціонування державних органів. Українська економіка, вже потерпаючи від наслідків війни, потребує термінових рішень і підтримки, щоб уникнути подальшого занепаду.