Економіка

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Це дослідили журналісти видання NGL Media. Вони також повідомляють, що друкувати усі наклади підручників буде харківська ТОВ “ПЕТ”, виробничі потужності якої у 2022 році були пошкоджені російськими обстрілами. У закордонній квартирі засновника цієї друкарні жив утікач, колишній міністр освіти Дмитро Табачник.

Завищення вартості примірника

Усі ці підручники призначені для шкіл з мовами навчання національних меншин (польською, угорською, румунською), а також для учнів з особливими освітніми потребами.

Типовим прикладом є укладена 27 червня угода вартістю 5,4 млн грн на видання майже 12 тис. підручників “Здоров’я, безпека та добробут” для шестикласників з особливими освітніми потребами. За розрахунками цієї угоди один примірник коштує 455 грн, пишуть NGL Media.

Журналісти видання звернулись до ТОВ “ПЕТ” з проханням надрукувати подібну книжку з аналогічними показниками. І друкарня висловила готовність видрукувати 12 тис. примірників за 871,2 тис. грн. Це майже у п’ять разів дешевше, аніж закладені “Атлантом” 4,8 млн грн.

Якщо врахувати додаткові витрати, гонорар і рентабельність, закладені “Атлантом”, вартість одного підручника, оплаченого бюджетним коштом, могла б бути вчетверо дешевше. Тож, журналісти, провівші розрахунки усіх укладених угод і проконсультувавшись з експертами видавничої галузі порахували, що прибуток “Атланта” складатиме понад 10 млн. грн.

Директорка Видавництва “Атлант” Лєля Мінакова відмовилась від коментарів виданню, натомість директор Інституту модернізація змісту освіти” Євген Баженков у відповіді на запит NGL.media заявив, що його організація не впливає на вибір друкарні.

“Видавництва, у тому числі ТОВ “Видавництво Атлант”, самостійно визначають поліграфічне підприємство, яке спроможне виконати державне замовлення щодо друку підручника у визначений термін на умовах видавництв”, – стверджує він.

Змова на ринку і шлейф Дмитра Табачника

Видавництво “Атлант” засноване менше року тому у Києві. Проте його засновниками і власниками є троє бізнесменів, які давно є конкурентами одне одному і освоїли ринок навчальної літератури і держзамовлень – Віктор Круглов, Олег Фурман та Олег Костенко.

Віктор Круглов є власником видавничої групи “Основа” і видавництва “Ранок”. “Основа” щороку випускає понад 200 нових найменувань навчальних, довідкових і пізнавальних книжок, а “Ранок” є традиційним постачальником підручників для Міносвіти.

Наприклад, у 2021 році “Ранок” отримав на випуск підручників 121 млн грн, посівши перше місце за сукупною вартістю підрядів від Міносвіти. Друге місце (82 млн грн) у цьому рейтингу отримало видавництво “Генеза”, яким володіє Олег Фурман, а третє місце (81 млн грн) дісталося видавничому центру “Оріон” Олега Костенка. Ці три видавництва кілька років поспіль отримували більше половини всіх грошей, які уряд виділяє на видання шкільних підручників.

“Ранок” і “Генеза” продовжують лідирувати і у 2024 році, вже отримавши від Міносвіти понад 190 млн грн і 170 млн грн відповідно, а от третє місце з портфелем замовлень на 163 млн грн, отриманих лише за два місяці, посів “Атлант”.

Що ж до друкарні ТОВ “ПобутЕлектроТехніка” (такою є розшифрована абревіатура назви компанії “ПЕТ”), то на ринку вона існує понад 28 років, але до видавничої справи прийшло у 2011 році. Її власником є Михайло Шифрін. Рахункова палата виявила, що протягом 2010–2011 років усі видавництва, яким Міносвіти доручало видання підручників, замовляли поліграфічні послуги у ТОВ “ПЕТ”. Проте компанія не мала достатніх виробничих потужностей і і замовляла друк в реальних друкарнях, залишаючи собі 60–90% коштів, виділених на видання підручників.

У той час Міністерство освіти очолював Дмитро Табачник, який втік з України після перемоги Євромайдану. У 2015 році він “знайшовся” в ізраїльському місті Натанія. Виявилося, що він жив у розкішній квартирі разом з Михайлом Шифріним – незмінним власником ТОВ “ПЕТ”.

Михайло Шифрін є громадянином Ізраїлю. З початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну він постійно живе у цій країні.

Друкарня ТОВ “ПЕТ” розташована у харківському Будинку друку – комплексі споруд, де за часів СРСР були розташовані друкарні та редакції місцевих газет. Нині з державних тут лишилося одне підприємство ДАК “Укрвидавполіграфія”. Цей комплекс споруд серйозно постраждав від ракетної атаки росіян у липні 2022 року.

Міністр Освіти Оксен Лісовий має доволі влучне прізвисько “муляж освіти”. Нащадок поважного, патріотичного сімейства своїм відомим прізвищем має покривати оборудки своїх “працедавців” – Коломойського, Зеленського і Ко. Фото: facebook.com/NAZKgov

P.S. У Міністерстві освіти і науки України відреагували на корупційний скандал щодо закупівлі підручників за завищеними цінами.

МОН пообіцяло провести службове розслідування щодо Інституту модернізації змісту освіти, який уклав “дорогі” угоди з харківським видавництвом “Атлант” без тендерів.

“Так, ми отримали інформацію, що Інститут модернізації змісту освіти, який уповноважений організовувати експертизу і закупівлю підручників, уклав угоду на їхнє придбання за завищеною вартістю.

Міністерство освіти і науки України неухильно дотримується антикорупційних принципів, тому вдячні представникам медіа за те, що звернули увагу на можливі порушення. Обовʼязково повідомимо про результати службового розслідування”, – йдеться у заяві МОН.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Нашим партнерам не однаково. Це (наявність кримінальних справ проти чиновників НБУ – ред.) впливає на атмосферу переговорів, і готовність до будь-якого якісного діалогу,

Він додав, що іноземним партнерам під час переговорів щодо виділення коштів Україні важливо відчувати стабільність Національного банку і наявність гарантійних механізмів. Зокрема, коли є відчуття, що інституцію підтримує влада, переговори просуваються набагато якісніше і ефективніше.

Якщо ж міжнародні партнери розумітимуть, що в Національному банку є плинність кадрів або певна підвішеність через кримінальні справи проти посадовців НБУ, за словами Кулика, вони будуть висувати більш жорсткі вимоги, більш чітко прописані правила, більше робитимуть ставку на зобов’язання, на якісь певні зовнішні гарантійні механізми тощо.

Така ситуація також призводить до того, що міжнародні фінансові установи не хочуть комунікувати напряму із керівниками структурних підрозділів НБУ, а роблять ставку на інституційний діалог.

Це з одного боку знімає особистий, емоційний фактор, як то кажуть, але з іншого боку не дозволяє нам більш ефективно проводити переговори з нашими зовнішніми партнерами в тому числі кредиторами та донорами. Оскільки всі наші запевнення або політичні заяви – вони розглядають як білий шум, а не як результат виконаної політики,

Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у кримінальному провадженні щодо ймовірного зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, директором юридичного департаменту Національного банку України Олександром Зимою.

Кримінальна справа стосується листа Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Олександра Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані “Конкордом” проти НБУ. У документі йшлося про чотири позови банку “Конкорд” до НБУ, у яких банк вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Ці позови були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

Співзасновниця “АТ “АКБ “Конкорд” Олена Сосєдка заявила, що Національний банк України проігнорував пропозиції акціонерів банку “Конкорд” перед його ліквідацією, а потім ще й за вказівкою регулятора їх позбавили права на справедливий суд.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у системі «Прозорро», «Держоператор тилу» Міністерства оборони України продовжив переукладати угоди на постачання харчування для військових. Це стало необхідним через те, що певні фірми не змогли впоратися з постачанням у визначені регіони.

Раніше для цих регіонів було обрано консорціум «Юнайтед Фуд Груп», до складу якого входила і фірма «Сендерс». Однак, за даними «Наших грошей», консорціум не зміг впоратися з постачанням у всіх виграних областях. Подібна ситуація сталася і з фірмою «Гранпрі», яка не справилась з постачанням харчів у Донецькій області і була замінена на «Трейд граніт інвест».

Ціни на харчування в нових контрактах залишаються нижчими за роздрібні. Наприклад, ціна яєць у нових каталогах становить:

Це контрастує з середньою роздрібною ціною в Україні, яка складає 3,30 грн за яйце (для нефасованих яєць). Раніше Міноборони в деяких контрактах на 2023 рік вказувало ціну в 17 грн за яйце, тоді як ринкова ціна за даними Держстату становила 6,30 грн.

Відповідно до нових угод, ціни на харчування для військових були знижені, що допомагає зменшити витрати, зберігаючи при цьому високий рівень постачання. Проте, існуючі проблеми з виконанням контрактів і завантаженням постачальників ставлять під питання ефективність роботи системи забезпечення та контроль за виконанням угод.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Голова Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів, економіст Андрій Забловський, у коментарі ТСН зазначив, що у липні фізичні особи продали валюти на 1,658 млрд доларів, а купили на 2,275 млрд. Чиста купівля становила 1,117 млрд доларів, що на 145 млн доларів більше, ніж у червні. Забловський висловив сумнів щодо доцільності таких операцій, оскільки курс валюти зростав у серпні, що може призвести до збитків для тих, хто купував валюту у липні.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин радить зосередитися на інвестиціях у гривневі облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). За його словами, облігації є вигіднішими за гривневі депозити, які мають обмежені відсотки. Прибутковість ОВДП варіюється від 13% річних для паперів з терміном погашення через 4 місяці до 16% для паперів з погашенням у 2026 році. Пендзин також наголосив, що прибуток з ОВДП не оподатковується, хоча може з’явитися новий військовий збір, що збільшить податкове навантаження.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що кращим часом для купівлі валюти був кінець липня, коли долар подешевшав. Водночас, експерти прогнозують, що цього тижня курс долара в Україні не перевищить 42 гривні. Коливання курсу можуть бути незначними, але аналітики очікують, що валюта не буде залишатися стабільною.

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

Пресслужба “Нафтогазу” повідомила, що збільшення обсягів видобутку стало можливим завдяки запуску нових високопродуктивних свердловин, впровадженню сучасних технологій, а також ефективній роботі з уже існуючим обладнанням. Згідно з даними, планові показники були перевищені на 2%.

Олексій Чернишов, голова Групи Нафтогаз, підкреслив, що попри воєнні виклики, робота не припиняється не тільки в центральних і західних областях України, але й у східних регіонах. Він зазначив, що компанії продовжують активно працювати над покращенням результатів видобутку.

Серед значущих досягнень у липні цього року стало запуск нової високодебітної свердловини “Укргазвидобування”, яка забезпечує додаткові 274 тисячі кубічних метрів газу щодоби. Цей крок значно підвищує ефективність роботи компанії та сприяє подальшому збільшенню обсягів видобутку.

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

Основною причиною перегляду МРЦ є суттєве зростання вартості основних компонентів виробництва, таких як газ, дизельне пальне та електроенергія. За останні роки ціни на ці ресурси значно зросли: газ подорожчав з 1,3 грн за кубометр до 7,96 грн, дизельне пальне – з 28 грн до 53 грн за літр, а електроенергія для населення зросла з 1,68 грн до 4,32 грн за кВт/год.

Підвищення МРЦ є важливим для підтримки стабільності виноробної галузі України, яка стикається з численними викликами. За останні 30 років площа виноградників в країні скоротилася з 175,5 тисяч гектарів до 40 тисяч гектарів. У 2023 році тільки в Одеській області площа виноградників зменшилася на 2800 гектарів порівняно з попереднім роком.

Ініціативу підтримують аграрний та податковий комітети Верховної Ради, а також експерти галузі. Громадська спілка “УКРСАДВИНПРОМ”, яка об’єднує 85% виноробної галузі, регулярно звертається до Мінекономіки з пропозиціями щодо перегляду мінімальних цін на алкогольні напої, обґрунтовуючи необхідність цього кроку інфляційним тиском і зростанням виробничих витрат.

Володимир Печко, голова “Укрсадвинпрому”, наголосив, що перегляд мінімальної ціни допоможе підтримати виноградарів, дозволивши їм продавати виноград за вигіднішими цінами. Це, в свою чергу, зупинить масове викорчовування виноградників. Додаткові надходження до Державного бюджету від цього кроку можуть скласти близько півтора мільярда гривень.