Економіка

Україна готує єдину методику закупівель у цивільному будівництві: що це означає для відновлення країни

Українська держава планує впровадити єдину методику закупівель супутніх послуг та робіт у цивільному будівництві для проєктів відновлення. Ця ініціатива, яку зазначила голова комітету Верховної Ради Олена Шуляк, покликана забезпечити якість та ефективність будівельних проектів, а також враховувати думку професіоналів у цій галузі. Розробку нових стандартів проводитимуть у співпраці з представниками ринку та експертами. Очікується, що це сприятиме покращенню якості послуг і експертизи в цій сфері.

У процесі розробки методики враховуватимуться інтереси урбаністичної та архітектурної спільноти, а також забезпечиться відкритий конкурентний відбір учасників на державні замовлення. Запровадження цифрової екосистеми відновлення України DREAM покликане спростити управління проектами відбудови та забезпечити їхній моніторинг від етапу відбору до завершення реалізації.

Україна активно працює над впровадженням єдиної методики закупівель у цивільному будівництві для проєктів відновлення. Ця ініціатива, яка здійснюється у співпраці з представниками ринку та експертами, має на меті забезпечити якість та ефективність будівельних проектів. Важливою складовою процесу є врахування думки урбаністичної та архітектурної спільноти. Запровадження цифрової екосистеми DREAM сприятиме спрощенню управління та моніторингу проектів відбудови. Такий підхід дозволить залучити всіх зацікавлених сторін до відновлення країни на рівних умовах та забезпечить покращення якості послуг і експертизи у цій галузі.

Наталія Рудуха: від трьох банків до неплатоспроможності — аналіз її впливу на банківську систему України

Потужний вплив Наталії Рудухи на долю банків та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

• Наталія Рудуха, займаючи високі посади в банках, які потім були визнані неплатоспроможними, мала великий вплив на їхню долю та швидке вичерпання фінансових ресурсів.

• Перехід Рудухи до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) не завадив їй продовжувати впливати на банківську сферу.

• У ФГВФО Наталія Рудуха зайняла високу посаду заступниці директора-розпорядника, де має можливість розпоряджатися майном ліквідованих банків.

• Рудуха стала фігуранткою кількох кримінальних проваджень, але поки не понесла відповідальності.

• З цього випливає, що існує суттєве питання щодо прозорості та ефективності роботи ФГВФО, а також необхідності перевірки номінацій на посади в цьому фонді.

Вечір 8 лютого 2024 року став переломним для політичного ландшафту України. За пів години до цього президент Володимир Зеленський відзначав зустріч із генералом Русланом Залужним, щиро подякувавши йому за його вагому роль у житті країни. Саме тоді Зеленський вручив Залужному високе звання Героя України, визнавши його бездоганну військову мужність та відданість державі.

Проте, відомо, що після цього відбулася радикальна зміна в уряді. Новим головнокомандувачем Збройних Сил України було призначено Олександра Сирського, а головком став антиципований звільнений генерал Залужний. Зустріч між Зеленським та Залужним стала не лише подякою, але й прощанням.

Коріння суперечок між президентом та головнокомандувачем України можна відшукати ще у листопаді 2023 року, коли напруженість відносин сягнула свого піку, проте тодішні плани щодо відставки так і не були втілені в життя. Проте, 29 січня 2024 року Зеленський закликав Залужного на зустріч та оголосив про свій намір його звільнити. Хоча указ про відставку не був підписаний в той час, це стало реальністю 8 лютого.

Перед тим, як піти, Залужний встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав своє бачення війни та наміри щодо реформ в армії на наступні півроку. Розмови про відставку Залужного, який на той момент мав вищий рейтинг підтримки населення, викликали значні турбулентності в суспільстві останні місяці. Як в Україні, так і на Заході оглядачі та експерти відзначали загострення кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

Залужний, кар'єрний військовий з понад 20-річним досвідом, отримав визнання як у власній країні, так і на міжнародній арені. Саме під його керівництвом українська армія відстояла свою незалежність від російської агресії, запобігши повному розгортанню військових дій. Журнал New Yorker навіть твердить, що Залужний зумів приховувати військові підготовки навіть від Володимира Зеленського та американських партнерів Києва, переконаний, що будь-яка інформація може стати загрозою, яка спричинить недооцінку загрози з боку президента або втручання союзників.

Українське суспільство та міжнародна громадськість високо оцінювали внесок генерала Руслана Залужного у військові операції, що стали важливими для України в боротьбі з російською агресією. Західні колеги дивувалися його стратегічним мисленням та ефективністю дій, а в мережі з радістю поширювалися фотоколажі та меми, які віддавали належне за видимі перемоги, досягнуті під керівництвом Залужного. Його успіхи, зокрема поразка росіян під Києвом, потоплення крейсера "Москва", а також звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року, стали символом надії та віри в перемогу.

Проте, з часом обстановка змінилася, і Україна зіткнулася з труднощами на фронті. Очікуваний контрнаступ, який обіцяла українська влада, не приніс очікуваних результатів. У листопаді 2023 року в британському виданні The Economist вийшла стаття та інтерв’ю Залужного, в яких він визнав, що стратегія, розрахована на виснаження росіян, виявилася неефективною. Він вперше визнав, що Україна повинна переглянути свої підходи та звернутися до західних партнерів не лише за підтримкою, але й за технологічною допомогою та радою у веденні війни.

Ці висловлені погляди стали причиною початку розмов про можливу відставку Залужного та його конфлікт з президентом Володимиром Зеленським. Сперечання між ними поглиблювалися, особливо після відмови Зеленського підписати законопроєкт щодо посилення мобілізації. Це викликало хвилю обурення в суспільстві та підтримку Залужного.

Останнім видимим протистоянням стала публікація колонки головкома в американському виданні CNN, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також висловив критику стосовно нездатності держави забезпечити ефективну мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

Ці події інтригували громадськість і політичний світ, роблячи майбутнє Залужного не лише питанням його військової кар'єри, але й можливої участі у політичному житті країни як конкурента президенту Зеленському.

Політична сцена України бурхлива і напружена, особливо в контексті можливої відставки головнокомандувача Збройних Сил, генерала Валерія Залужного. Раніше висловлювалися обгрунтовані опаски щодо можливих наслідків цього кроку для президента Володимира Зеленського. Політологи наголошували, що такий крок може зробити Залужного сильним політичним конкурентом для Зеленського, адже підтримка та довіра до нього серед українців були надзвичайно високими.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, довіра до Залужного виявилася на дуже високому рівні – 88% українців вірили в його здатність керувати Збройними Силами. Цей показник перевищував навіть рівень довіри до самого президента Зеленського, що став важливим фактором при оцінці політичної ситуації.

Проте, необхідно врахувати, що довіра до Зеленського значно знизилася протягом минулого року. Якщо у грудні 2022 року йому довіряли 84% українців, то наприкінці 2023 цей показник впав до 62%. Це свідчить про загострення негативного ставлення частини суспільства до дій та рішень президента.

Варто зазначити, що значна частина українців, а саме 72%, відмовляється від ідеї заміни Залужного на іншого генерала. Це свідчить про високий рівень підтримки та довіри до головнокомандувача ЗСУ в українському суспільстві. Така реакція може бути зумовлена його успішним керівництвом армією в умовах війни, а також загальною популярністю серед населення.

Отже, можлива відставка Залужного має потенціал спричинити значні політичні розлади та реакцію суспільства, що потребує уважного аналізу та обговорення з боку політичних лідерів та експертів.

У висновках можна зазначити наступне:

• Відставка головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного, може мати серйозні політичні наслідки для президента Володимира Зеленського, оскільки цей крок може створити сильного політичного конкурента.

• Довіра до Залужного серед українського населення є дуже високою, що підкреслює його значущість у військових справах та загальну підтримку в суспільстві.

• Зниження рівня довіри до президента Зеленського свідчить про загострення негативного ставлення до його політичних дій та рішень серед частини українського населення.

• Велика частина українського суспільства виступає проти заміни Залужного на іншого генерала, що свідчить про його високий статус та популярність серед населення.

• Враховуючи ці фактори, можна визначити важливість ретельного аналізу та обговорення можливих наслідків відставки Залужного з боку політичних лідерів та експертів з метою збереження стабільності та ефективного керівництва в країні.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Прогнозується, що інфляція у перших місяцях 2024 року залишиться стабільною, проте в другому півріччі може помірно зрости, досягнувши рівень 8,6% до кінця року. Причинами прискорення інфляції визначено надмірно сприятливі погодні умови в сфері продовольства та зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.

Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика Національного банку.

Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Для підтримки цього руху передбачено заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак великі ризики безпеки та можливі втрати врожаю обмежуватимуть економічне зростання.

Прогноз Національного банку передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано, завдяки швидкій адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, призводячи до сповільнення базової інфляції до 4,9% у 2023 році.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни буде проходити із сповільненням у 2024 році, досягнувши показників на рівні 3,6%. Прогнозоване зростання інфляції, зокрема до 8,6% до кінця року, обумовлене надмірно сприятливими погодніми умовами в агросфері та зростанням витрат бізнесу.

Наслідком ризиків безпеки та можливих втрат врожаю є обмеження економічного зростання. Проте, важливо відзначити, що Національний банк передбачає сповільнення темпів інфляції в майбутньому, досягнення рівня в 5,8% у 2025 році та повернення до цільового показника в 5% у 2026 році. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та виважена монетарна політика.

Заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей, плануються для підтримки економічного відновлення. Важливою ролью грає також ефективна адаптація учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, що вплинуло на зниження базової інфляції у 2023 році.

Україна рухається до інклюзивної економіки: нові законопроекти для підтримки осіб із інвалідністю на ринку праці

За даними ООН, в Україні нараховується близько 2,7 мільйона осіб із інвалідністю, які щоденно стикаються з різними труднощами, включаючи обмеження у переміщенні та соціальні стереотипи. Одним із поширених уявлень є те, що знаходження роботи для цієї категорії громадян ускладнене.

Міністерство соціальної політики України визначає соціальне підприємництво як ефективний інструмент для розширення можливостей працевлаштування та самореалізації осіб із інвалідністю. Прикладом позитивної практики є пекарня "Good bread from good people", де працює 25 осіб із інвалідністю, що становить значну частину загального штату співробітників.

Міністерство пропонує конкретні заходи для поліпшення ситуації, зокрема, створення стимулів та умов на робочому місці, забезпечення соціального супроводу та виділення державних субсидій на заробітну плату для працівників із інвалідністю. Законопроєкт №5344-д, спрямований на відкриття ринку праці для цієї категорії громадян, отримав підтримку Міністерства соціальної політики, яке висловлює впевненість у невдовзішньому створенні рівних можливостей для всіх громадян України.

Висновки зазначеної статті свідчать про важливий крок України у напрямку підтримки осіб із інвалідністю на ринку праці. За даними ООН, у нашій країні понад 2,7 мільйона громадян із різними формами обмежень зустрічають складнощі в щоденному житті.

Міністерство соціальної політики визнає важливість соціального підприємництва як інструменту для розширення можливостей зайнятості та самореалізації для цієї групи населення. Прикладом є пекарня "Good bread from good people", де працює значна кількість осіб із інвалідністю.

Міністерство пропонує конкретні заходи, такі як створення стимулів та умов на робочому місці, надання соціального супроводу та виділення державних субсидій на заробітну плату для працівників із інвалідністю. Законопроєкт №5344-д, який націлений на розширення можливостей працевлаштування для цієї категорії громадян, отримав підтримку Міністерства соціальної політики.

Всі ці заходи вказують на прагнення України до створення суспільства, де кожна особа, незалежно від її фізичних обмежень, має рівні можливості та доступ до працевлаштування. Такий підхід сприятиме створенню більш інклюзивного та справедливого суспільства.

Європейська Комісія продовжила безмитний доступ для українського імпорту: Прозорі обмеження для захисту фермерів

Європейська Комісія внесла пропозицію про продовження безмитного доступу українського імпорту до Європейського Союзу принаймні до червня 2025 року. Однак, щоб стримати можливі проблеми серед фермерів, деякі види сільськогосподарської продукції, такі як цукор, м'ясо птиці та яйця, обмежать на рівні 2022-2023 років.

Безмитні заходи спочатку були введені після вторгнення Росії в Україну у 2022 році з метою підтримки української економіки. Вони тимчасово скасували мита, які залишилися за межами угоди про вільну торгівлю ЄС з Україною. Аналогічні заходи також будуть застосовані до торговельної угоди з Молдовою.

Рішення Комісії вразило спочатку, оскільки вона вирішила обмежити деякі види української продукції через тиск внутрішніх чинників, зокрема, фермерських протестів у країнах ЄС. Протести стали ключовою деталлю, що вплинула на зміну позиції Комісії.

Президент Комісії Урсула фон дер Ляєн та її команда врахували необхідність забезпечити підтримку фермерів перед виборами до ЄС у червні. Важливою постатью в цьому контексті став комісар з сільського господарства Януш Войцеховський, що виступав за обмеження імпорту.

Пропозицію Комісії тепер мають схвалити країни ЄС та Європейський парламент. Також оголошено, що фермерам ЄС буде надано звільнення від заходів екологічного землеробства, які вимагають від них виділяти частину землі для підтримки біорізноманіття.

Брюссель поступив під тиском Франції та вніс зміни у зелені правила: Фермерам дозволено отримувати субсидії при вирощуванні азотфіксаторів та товарних культур

Брюссель прийняв рішення змінити зелені правила у сільському господарстві, послабивши обмеження для фермерів. Цей крок був зумовлений тиском Франції та передував візиту президента Еммануеля Макрона до Брюсселя, де він мав виступити проти торговельної угоди Меркосур з латиноамериканськими країнами.

Згідно зі зміненими правилами, фермери можуть продовжувати отримувати субсидії за вирощування азотфіксаторів та товарних культур на відведених землях, якщо не використовують пестициди. Це дозволить їм дотримуватися вимог безпеки для навколишнього середовища.

Хоча фермерам було надано звільнення від вимог у 2023 році, Комісія раніше стверджувала, що юридично неможливо впровадити подібні заходи цього року. Протести фермерів та негативна реакція на зелені правила, що передбачають відводження 4% землі для збереження, змусили Брюссель стати більш гнучким у вирішенні цього питання.

Також раніше прийняте рішення дозволити вирощувати зернові культури на необроблених землях у 2023 році отримало критику за відсутність сприяння вирощуванню їжі для людей, але використання цих площ для вирощування кормів для тварин.

Висновки: Брюссель змінює зелені правила для фермерів

Рішення Брюсселя змінити зелені правила для фермерів стало наслідком тиску Франції та передувало візиту президента Макрона до Брюсселя. Зміни дозволяють фермерам отримувати субсидії за вирощування азотфіксаторів та товарних культур на відведених землях, якщо не використовують пестициди. Це рішення враховує проблеми безпеки навколишнього середовища та відповідає протестам фермерів.

Зміна також розслаблює обмеження щодо використання необроблених земель у 2023 році, що спричинило критику за відсутність підтримки вирощуванню їжі для людей. Таке рішення стає компромісом між вимогами безпеки та потребами фермерів, але викликає дискусії щодо наслідків для екології та продовольчої безпеки.