Економіка

Бюджети тимчасово окупованих громад та їхня роль у відновленні України

Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.

Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.

За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.

Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.

Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.

Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.

Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.

Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Повернення Оксани Бершеди до Держаудитслужби та аналіз її майнової декларації

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Рекордне фінансування депутатських фондів у Києві: новий етап розвитку місцевого самоврядування

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

Корпоративне протистояння навколо Полтавського ГЗК: новий виток боротьби за стратегічний актив

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

Бюджетні секрети: Як голова виконавчої служби України став мільйонером за рахунок скандальних виплат

На тлі економічних труднощів та фінансових обмежень, суспільство обурене практикою надмірно високих заробітних виплат для голови виконавчої служби України, Максима Кисельова, що відбувається за рахунок державного бюджету. Дані з декларації чиновника шокують: 557 435 гривень у січні, 651 827 гривень у лютому, 650 164 гривень у березні та 526 951 гривень у квітні. Це сумарно майже 2,4 мільйона гривень за лише 4 місяці 2024 року, відтягнуті від платників податків. Водночас військовослужбовці, що борються в окопах, відчувають відсутність обіцяних 100 тисяч гривень. Не слід забувати, що Кисельов — далеко не бідний чолов

На тлі економічних труднощів та фінансових обмежень, суспільство обурене практикою надмірно високих заробітних виплат для голови виконавчої служби України, Максима Кисельова, що відбувається за рахунок державного бюджету. Дані з декларації чиновника шокують: 557 435 гривень у січні, 651 827 гривень у лютому, 650 164 гривень у березні та 526 951 гривень у квітні. Це сумарно майже 2,4 мільйона гривень за лише 4 місяці 2024 року, відтягнуті від платників податків. Водночас військовослужбовці, що борються в окопах, відчувають відсутність обіцяних 100 тисяч гривень. Не слід забувати, що Кисельов — далеко не бідний чоловік, маючи на рахунках мільйони гривень та сотні тисяч біткоїнів. Ще недавно він навіть звертався до поліції щодо нібито втрати 647 063 USDT з його криптогаманця, хоча пізніше виявилося, що це, мабуть, було використаною для замаскування джерел отримання коштів. Очікується реакція "найчеснішого міністра" юстиції Малюська, оскільки всі ознаки свідчать про спробу виведення грошей з бюджету у великих масштабах.

Від Дубая до України: Розкриття Власності Посадовців за Кордоном

Дубай, місто відоме своїми сучасними хмарочосами, розкішними бутіками та привабливими пляжами, завжди вражало світ своєю розкішшю та багатством. Проте за грандіозними будівлями і магазинами схована темна сторона — Дубай часто називають "податковою гаванню" та центром відмивання грошей, особливо через нерухомість. Проект "Dubai Unlocked" розкриває завісу, хто саме володіє елітною нерухомістю в цьому еміраті. Журналісти з понад 70 медіа-організацій з усього світу об'єднали зусилля та проаналізували дані про тисячі об'єктів нерухомості в Дубаї, зокрема за 2020 і 2022 роки. Результати цього дослідження можуть відкрити

Дубай, місто відоме своїми сучасними хмарочосами, розкішними бутіками та привабливими пляжами, завжди вражало світ своєю розкішшю та багатством. Проте за грандіозними будівлями і магазинами схована темна сторона — Дубай часто називають "податковою гаванню" та центром відмивання грошей, особливо через нерухомість. Проект "Dubai Unlocked" розкриває завісу, хто саме володіє елітною нерухомістю в цьому еміраті. Журналісти з понад 70 медіа-організацій з усього світу об'єднали зусилля та проаналізували дані про тисячі об'єктів нерухомості в Дубаї, зокрема за 2020 і 2022 роки. Результати цього дослідження можуть відкрити очі світу на реальних власників деяких з найпрестижніших маєтків у світі.

Нерухомість в Дубаї часто використовується як інструмент для приховування грошей, нелегальних операцій та ухилення від податків. Цей емірат став магнітом для тих, хто шукає спосіб приховати свої активи від контролю. Журналісти намагаються прослідкувати ланцюг власності та встановити істинних власників цих розкішних маєтків, розкриваючи темні та сумнівні схеми фінансових операцій. Дослідження "Dubai Unlocked" може виявитися ключем до розуміння справжньої сутності фінансових процесів в цьому світовому фінансовому центрі.

Отримані дані, в основному з Земельного департаменту Дубаю та комунальних підприємств, що перебувають у державній власності Об'єднаних Арабських Еміратів, були передані Вашингтонським центром оборонних досліджень (C4ADS), який вивчає міжнародну злочинність і конфлікти. Згодом їх передали норвезькому фінансовому виданню E24 та Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), який координував роботу над ексклюзивним масивом даних десятків ЗМІ з усього світу. Над частиною даних про українців працювали дві редакції — проєкт Радіо Свобода "Схеми" та "Слідство.Інфо". Журналісти дослідили частину цих даних, верифікували їх, в тому числі, за допомогою транзакцій, і виявили серед власників елітної нерухомості в Дубаї чимало українців — серед яких чинні та колишні посадовці: міністри, нардепи, судді, прокурори, керівники держпідприємств і, звісно, їхні родичі. "Схеми" публікують першу частину дубайських знахідок.

Одним з таких українських власників є Микола Злочевський — колишній міністр екології та природних ресурсів України під час президентства Віктора Януковича і колишній народний депутат від "Партії регіонів". Він є засновником однієї з найбільших компаній із видобутку газу Burisma Group. У 2023 році його статки оцінили у 225 мільйонів доларів.

Дубай, місто відоме своїми сучасними хмарочосами, розкішними бутіками та привабливими пляжами, завжди вражало світ своєю розкішшю та багатством. Проте за грандіозними будівлями і магазинами схована темна сторона — Дубай часто називають "податковою гаванню" та центром відмивання грошей, особливо через нерухомість. Проект "Dubai Unlocked" розкриває завісу, хто саме володіє елітною нерухомістю в цьому еміраті. Журналісти з понад 70 медіа-організацій з усього світу об'єднали зусилля та проаналізували дані про тисячі об'єктів нерухомості в Дубаї, зокрема за 2020 і 2022 роки. Результати цього дослідження можуть відкрити очі світу на реальних власників деяких з найпрестижніших маєтків у світі.

Нерухомість в Дубаї часто використовується як інструмент для приховування грошей, нелегальних операцій та ухилення від податків. Цей емірат став магнітом для тих, хто шукає спосіб приховати свої активи від контролю. Журналісти намагаються прослідкувати ланцюг власності та встановити істинних власників цих розкішних маєтків, розкриваючи темні та сумнівні схеми фінансових операцій. Дослідження "Dubai Unlocked" може виявитися ключем до розуміння справжньої сутності фінансових процесів в цьому світовому фінансовому центрі.

Отримані дані, в основному з Земельного департаменту Дубаю та комунальних підприємств, що перебувають у державній власності Об'єднаних Арабських Еміратів, були передані Вашингтонським центром оборонних досліджень (C4ADS), який вивчає міжнародну злочинність і конфлікти. Згодом їх передали норвезькому фінансовому виданню E24 та Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), який координував роботу над ексклюзивним масивом даних десятків ЗМІ з усього світу. Над частиною даних про українців працювали дві редакції — проєкт Радіо Свобода "Схеми" та "Слідство.Інфо". Журналісти дослідили частину цих даних, верифікували їх, в тому числі, за допомогою транзакцій, і виявили серед власників елітної нерухомості в Дубаї чимало українців — серед яких чинні та колишні посадовці: міністри, нардепи, судді, прокурори, керівники держпідприємств і, звісно, їхні родичі. "Схеми" публікують першу частину дубайських знахідок.

Одним з таких українських власників є Микола Злочевський — колишній міністр екології та природних ресурсів України під час президентства Віктора Януковича і колишній народний депутат від "Партії регіонів". Він є засновником однієї з найбільших компаній із видобутку газу Burisma Group. У 2023 році його статки оцінили у 225 мільйонів доларів.

Я тут, готовий допомогти, якщо ви маєте будь-які запитання або потребуєте додаткової допомоги. Чим я можу вам допомогти сьогодні?

Третя у списку власниць — бізнесвумен з Сербії, Маша Карич, яка походить з родини сербських забудовників Боголюба і Драгомира Каричів, що перебувають під санкціями і підтримують режим білоруського правителя Олександра Лукашенка. За даними, зібраними журналістами Білоруського розслідувального центру в рамках проєкту Dubai Unlocked, сім'я Каричів заробила свої статки, зокрема, завдяки співпраці з авторитарним лідером Білорусі Олександром Лукашенком.

Проєкт розкриває інформацію про нерухомість сім'ї Каричів у Дубаї, де вони володіють маєтками, які, ймовірно, стали результатом співпраці з Лукашенком. У відповідь на запитання журналістів, Боголюб Карич, батько Маши, запевнив, що не має знайомства з родиною Богуслаєвих.

Журналісти також виявили, що український Офіс генерального прокурора наразі не має достовірної інформації щодо майна Богуслаєва та його сина в Об'єднаних Арабських Еміратах. Проте розпочали процес конфіскації іншого майна Олександра Богуслаєва у Франції.

Дослідження також виявило, що колишній заступник прокурора Одеської області Олег Корнілов придбав у Дубаї дві квартири та готельні апартаменти на суму понад 400 тисяч доларів.

Третя у списку власниць — бізнесвумен з Сербії, Маша Карич, яка походить з родини сербських забудовників Боголюба і Драгомира Каричів, що перебувають під санкціями і підтримують режим білоруського правителя Олександра Лукашенка. За даними, зібраними журналістами Білоруського розслідувального центру в рамках проєкту Dubai Unlocked, сім'я Каричів заробила свої статки, зокрема, завдяки співпраці з авторитарним лідером Білорусі Олександром Лукашенком.

Проєкт розкриває інформацію про нерухомість сім'ї Каричів у Дубаї, де вони володіють маєтками, які, ймовірно, стали результатом співпраці з Лукашенком. У відповідь на запитання журналістів, Боголюб Карич, батько Маши, запевнив, що не має знайомства з родиною Богуслаєвих.

Журналісти також виявили, що український Офіс генерального прокурора наразі не має достовірної інформації щодо майна Богуслаєва та його сина в Об'єднаних Арабських Еміратах. Проте розпочали процес конфіскації іншого майна Олександра Богуслаєва у Франції.

Дослідження також виявило, що колишній заступник прокурора Одеської області Олег Корнілов придбав у Дубаї дві квартири та готельні апартаменти на суму понад 400 тисяч доларів.

Відповідно до транзакцій, у грудні 2011 та на початку 2012 року, Олег Корнілов став власником двох квартир. Тоді, вже обіймаючи посаду заступника головного прокурора Одещини, він придбав студіо в преміум-комплексі Jumeirah Bay X1 Tower. Ці квартири, розташовані недалеко від пляжів Перської затоки, забудовані поруч із штучним озером, та загальною площею 47 та 38 квадратних метрів, обійшлись йому у понад 180 тисяч доларів США.

Згодом Корнілов змінив посаду на посаду заступника начальника слідчого управління обласної прокуратури, а потім і став керівником цього підрозділу. Проте, в 2014 році після Революції гідності його було звільнено відповідно до закону «Про очищення влади». Цього ж року він почав судову боротьбу, вимагаючи відновлення на посаді та компенсації за період безробіття.

У 2016 році, коли судова тяганина ще тривала, Корнілов знову вклався у нерухомість, інвестувавши понад 210 тисяч доларів у готельні апартаменти в елітному районі Дубаю, в комплексі Aykon City-Tower B. На той момент цей комплекс був ще недобудований, але його остаточно завершили у вересні 2023 року.

Під час будівництва комплексу Aykon City, в 2020 році, одеський прокурор вирішив продати студіо в Jumeirah Bay X1 Tower за майже 100 тисяч доларів. Також у 2020 році Одеський окружний адмінсуд відновив Корнілова на посаді начальника слідчого управління прокуратури Одеської області, а рік по тому місцевий апеляційний адмінсуд підтвердив це рішення остаточно. Крім того, йому було виплачено понад 2,3 мільйона гривень компенсації за «вимушений прогул» з 2014 року.

Звіт "Схем" розкриває важливі деталі про власність нерухомості Олега Корнілова в Дубаї. Зокрема, за даними транзакцій, він став власником двох квартир у Jumeirah Bay X1 Tower у грудні 2011 та на початку 2012 року. Ці студії були здані в оренду з 2014 року, що принесло йому понад 100 тисяч доларів США. Проте в листопаді 2023 року, після поновлення на посаді, він продав одну з квартир. Нині він володіє лише готельним номером у Aykon City-Tower B.

У зв'язку із згаданою справою ДБР, екс-суддя відзначив, що ні він, ні Світлана Ємельянова не мають у ній жодного статусу, проте підтвердив факт проведення обшуків у приміщеннях, які належать Ємельяновій. Він вважає, що це кримінальне провадження було порушено безпідставно з метою дискредитації його адвокатської діяльності, заявивши, що крім допомоги Збройним силам України протистояти російській агресії, він не здійснював жодної іншої діяльності.

Спеціалісти з ДБР, опитані журналістами, не повідомили про підозри жодній особі у цьому кримінальному провадженні станом на травень 2024 року, включаючи Світлану та Артура Ємельянових. Сама Світлана Ємельянова на запит журналістів не відповіла.

Василь Грицак, колишній народни

Василь Грицак, перед тим як стати депутатом, працював у департаменті ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ, забезпечуючи виготовлення бланків дозволів на встановлення та використання спеціальних сигнальних звукових і світлових пристроїв для міліції. Однак найчастіше його ім'я пов'язують з ЄДАПСом, монополістом у сфері друку закордонних паспортів у 2000-х роках, називаючи його лобістом цього бізнесу. У 2009 році заступник секретаря РНБО Борис Соболєв в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що всі документи, що ідентифікую

Продавець розповів, що купівля нерухомості за готівку дозволяє клієнтам уникнути питань банків щодо походження їхніх грошей. Однак компанія Damac повідомила, що не рекомендує клієнтам купувати нерухомість за готівку і перевіряє їхні дані. Закритість інформації про нерухомість в ОАЕ дозволяє уникнути сплати податків в країні походження коштів. Українцям, які продають нерухомість у Дубаї, слід сплачувати податок на дохід та військовий збір разом у розмірі 19,5%. Процеси також підлягають оподаткуванню, але закритість реєстрів у Дубаї дозволяє багатьом українським посадовцям приховати свої реальні статки. Проєкт Dubai Unlocked збирає дані про нерухомість з витоків, що дозволяє розкрити цю інформацію.

Журналісти проєкту Dubai Unlocked відправили запит до влади Об'єднаних Арабських Еміратів з питаннями щодо контролю за операціями з нерухомістю осіб, які перебувають під санкціями або в розшуку, а також щодо перевірки походження коштів іноземців, які інвестують у дубайську нерухомість. Також було запитано про готовність влади ОАЕ співпрацювати з правоохоронними органами інших країн у разі виявлення незаконного походження коштів, вкладених у нерухомість Дубаю. На момент оприлюднення розслідування влада ОАЕ відправила коротке повідомлення через свої посольства у Великій Британії та Норвегії, у якому заявила про свою серйозність у захисті світової фінансової системи та готовність співпрацювати з міжнародними партнерами для припинення незаконного фінансування.

У розслідуванні про нерухомість в Об'єднаних Арабських Еміратах виявлено, що ця країна приваблює інвесторів з усього світу, включаючи колишніх та чинних українських посадовців, які можуть приховувати свої статки через закритість реєстрів та відсутність питань з боку влади. На запитання журналістів про контроль над нерухомістю осіб у розшуку чи під санкціями, влада ОАЕ надала загальні заяви про свою готовність боротьби з незаконним фінансуванням, проте не відповіла на конкретні запитання. Таким чином, закритість інформації про нерухомість у Дубаї, спрощений процес купівлі за готівку та відсутність контролю створюють сприятливе середовище для українських посадовців для збереження та приховання своїх активів.

Крадіжка бюджету: Як нелегальна тютюнова торгівля обере гроші з кишень України

Український журналіст-розслідувач і ведучий телемарафону Євген Плінський висвітлив надзвичайно важливу проблему серйозних економічних втрат для бюджету України через нелегальну торгівлю тютюновими виробами. За його обчисленнями, розмір цих втрат складає приблизно 23 мільярди гривень щорічно. Плінський вказав на те, що проведені різними центрами дослідження, зокрема Kantar-Україна, “Економічна експертна платформа”, а також дослідження на замовлення антитютюнових організацій, згодні у показниках втрат через нелегальний тютюновий ринок. Плінський наголосив на тому, що два дослідження – Kantar-Україна та “Економічна експертна платформа” – показали, що близько 23-25% українського тютюнового ринку перебуває в тіні. Протилежно до цього, дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) на замовлення антитютюнової громадської організації “Життя” вказує на дещо нижчий рівень нелегального ринку – близько 13%. Плінський зауважив, що різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведених досліджень. Він підкреслив необхідність технічного аналізу цієї різниці в методологіях. Плінський додав, що в усіх дослідженнях консистентно зазначаються втрати бюджету на рівні близько 23 мільярдів гривень. Зазначено, що згідно зі звітом аудиторської компанії KPMG, Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, поступившись лише Франції. Згідно з останнім дослідженням Kantar, рівень нелегального ринку сигарет в Україні у 2023 році досяг 25,7% (станом на жовтень). В червні 2023 року цей показник становив 19,5%. Такий відсоток тіні є абсолютним рекордом за всю історію дослідження Kantar нелегальної торгівлі сигаретами в Україні, починаючи з 2011 року.

У висновках важливо підкреслити наступне:

• Нелегальна торгівля тютюновими виробами призводить до серйозних економічних втрат для бюджету України, щорічно складаючи близько 23 мільярдів гривень.

• Дослідження проведені різними центрами підтверджують високий рівень нелегального тютюнового ринку в Україні, що становить приблизно 23-25%.

• Різниця у показниках може пояснюватися різницею в методологіях проведення досліджень, але усі вони згодні щодо обсягів втрат для бюджету.

• Україна є другим за величиною ринком у Європі за рівнем нелегальної торгівлі сигаретами, що підкреслює важливість розгляду цієї проблеми на державному рівні.

• Застосування консистентних заходів для боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами є критично важливим для запобігання втратам бюджету та збереження громадського здоров'я.

Таємниці Одеського Водоканалу: Як Міськрада Розмінила Ключі до Джерела Життя

Державна аудиторська служба відкрила розслідування щодо передачі Одеського водоканалу приватній компанії "Інфокс". Справа розкриває не лише факт передачі, але й умови угоди, які вважаються невигідними для міста. Одеська міська рада практично безоплатно передала в оренду на 49 років цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Одесводоканал", включаючи нерухоме майно, інженерні мережі та комунікації водопостачання та водовідведення. Угоду підписали колишній міський голова та гендиректор компанії "Інфокс". Це рішення призвело до передачі стратегічно важливого сектора забезпечення життєдіяльності міста приватній компанії. Держаудитслужба вказує, що для фінансування робіт комунальне підприємство отримало кредит під державні гарантії на суму понад 45 млн доларів США. Роботи були завершені у 2015 році, але при цьому прибутки від експлуатації отримувала приватна компанія. Лише за період ревізії місто витратило понад 370 млн гривень на погашення кредиту та втратило доходи на майже 338 млн гривень.

Цікаво, що підрядником цих робіт була компанія "Ростдорстрой", яку пов’язують з чинним міським головою Геннадієм Трухановим. Держаудитслужба не уточнила, що буде робити з цими відомостями і куди звернеться. Лишається лише припускати. А ось міськрада знову наступає на ті самі граблі, цього разу за підтримки Кабінету Міністрів. Минулого літа в рамках програми ліквідації наслідків російської агресії уряд виділив близько 340 млн гривень на прокладання магістрального водопроводу від вулиці Багрицького до Французького бульвару через Фонтанську дорогу й Академічну. Отже, ремонт водопроводу за рахунок кредитів вважається незаконним, а прокладання нового водопроводу — ні? Інша дивна річ у тому, що "Інфокс" зобов'язався розвивати і модернізувати водопровідні мережі міста. Чому ж зараз знову витрачаються бюджетні гроші на це, а прибуток отримує "Інфокс"? І все це в умовах війни, коли кожна копійка на рахунку.

Висновки з цієї статті виявляються наступними:

• Розслідування Держаудитслужби стосовно передачі Одеського водоканалу приватній компанії "Інфокс" підкреслює невигідні умови цієї угоди для міста. Здається, що такий крок може мати негативний вплив на доступність водопостачання та водовідведення для мешканців Одеси.

• Виявлення факту співпраці між підрядником ремонтних робіт та чинним міським головою породжує питання щодо можливої конфлікту інтересів та відповідальності посадових осіб за використання бюджетних коштів.

• Підозри щодо незаконності виділення коштів на ремонт водопроводу та супутніх робіт, порівняно з прокладанням нового водопроводу, вказують на можливість неправомірного використання державних ресурсів.

• Потреба у докладному аналізі та перевірці всіх аспектів цих угод та робіт, що проводилися, для забезпечення прозорості, ефективності та дотримання законності у використанні громадських коштів та майна.

Під прицілом: внесення російських товарів до України через лінзу двох компаній

У світлі неспокійних подій на міжнародній арені та в контексті санкцій проти Росії, українське суспільство стикається з новим, скандальним епізодом, пов'язаним із ввезенням російських товарів на територію країни, що приховуються від глаз громадськості. Ця історія розгортається навколо двох компаній: ТОВ "МАНІПАК" (код 37675136) та ТОВ "СВЕТПРИНТ" (код 30550039), які, здавалося б, функціонують незалежно одна від одної, але насправді контролюються одними й тими ж громадянами України. Обидві компанії спеціалізуються на реалізації поліетиленової плівки. Згідно з документами, ця плівка імпортується через Туреччину від компанії SPI Corporation-FZCO (ОАЕ), вказуючи код товару 3920202900, який дозволяє уникнути сплати мита через використання преференцій. Проте, насправді імпортована плівка виробляється російською компанією "Вотерфол" з міста Шахти, Росія (основний платник податків Ростовської області), і має інший код товару — 3920202100, за яким преференцій немає.

За останній рік лише ці дві компанії залучили російську плівку на суму 4 мільйони доларів, і ці товари ніяк не перевірялися, не експертезувалися або не визначалися як ризикові. Усі контролюючі органи, здається, втрачають зорі, слух та мову. І це відбувається навіть при тому, що величезні залишки цієї продукції знаходяться на складах підприємств, звідки вона і реалізується. Виникає враження, що митниця, замість використання баз даних та інтернету, використовує кришталеву кулю та інші містифікації. Простий пошук у пошукових системах за виробником плівки SPI Corporation-FZCO з ОАЕ показує, що такий виробник не існує. Митниця, БЕБ, податкова, Google – де ви всі?

Українські компанії ТОВ "МАНІПАК" та ТОВ "СВЕТПРИНТ" використовують схему ввезення російської плівки через Туреччину, щоб уникнути митних обмежень, вона походить з Росії. Ця ситуація свідчить про важливість контролю за зовнішньоекономічними операціями та необхідність посилення діяльності контролюючих органів для запобігання використанню подібних схем у майбутньому. Акцент на цю проблему може допомогти зберегти економічну безпеку країни та запобігти незаконним діям на міжнародному рівні.

Національний банк зменшив облікову ставку на 1%: Аналіз впливу на гривню та депозитні ставки

Сьогодні, 25 квітня, Національний банк України (НБУ) взяв важливе рішення про зниження своєї облікової ставки на 1% річних. Це є другим за рахунком зменшенням цієї ставки, що свідчить про стратегічну лінію центрального банку на підтримку економічного зростання та контролю інфляції. Голова НБУ, Андрій Пишний, пояснив цей крок, вказавши на послаблення тиску на ціни та зниження ризиків отримання міжнародної фінансової допомоги. Він також підкреслив, що такий курс дозволить підтримати кредитування та сприяти відновленню економіки, не ставлячи під загрозу цінову та фінансову стабільність.

Попереднє зменшення облікової ставки відбулося 15 березня 2024 року на 0,5% річних. Пишний також відзначив зниження темпів інфляції від 4,3% у лютому до 3,2% у березні, що є позитивним сигналом для економіки. Зате прогнози щодо ВВП на 2024 рік були переглянуті вниз, з 3,6% до 3,0%, через загрози з боку Росії на енергетичні та інші інфраструктурні об'єкти.

Пишний відзначив п'ять актуальних військових ризиків для економіки, включаючи додаткові бюджетні потреби для обороноздатності, пошкодження інфраструктури, обмеження зовнішньоторговельних операцій та інші. Ці ризики можуть стати перешкодою для економічного зростання та спровокувати коливання на фінансових ринках.

Сьогоднішнє рішення Нацбанку про зниження облікової ставки матиме два ключові наслідки. По-перше, це спровокує новий раунд зниження процентних ставок за депозитами населення, що підтверджується даними останніх подій. Вже після попереднього зниження облікової ставки 15 березня 2024 року річна прибутковість за гривневими депозитами вже знизилася. Це може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами та інвестицій.

Другим наслідком буде підтримка кредитування та відновлення економіки, що сприятиме розвитку реального сектора та стимулюватиме підприємницьку активність. Однак необхідно уважно враховувати ризики, пов'язані з геополітичною нестабільністю та можливими зовнішніми шоками, які можуть вплинути на економіку країни.

Варто пам'ятати, що розрахунки процентних ставок, які здаються відображенням можливих прибутків, насправді не відображають справжньої картини, оскільки до них застосовуються податки. Банки знімають 19,5% податків, що включає 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Отже, реальна прибутковість, наприклад, за 12-місячним вкладенням, складає лише 11,25% річних, що незначно перевищує поточний рівень інфляції.

По-друге, можна впевнено стверджувати, що зниження облікової ставки Національного банку вплине на валютний ринок та курс гривні. Це вже стало закономірністю: чим менше люди та підприємства заробляють на своїх вкладах у гривнях, тим активніше вони займаються спекулятивними операціями з доларом. Це призводить до коливань курсу гривні відносно долара та збільшення валютних продажів Національного банку з його золотовалютних резервів. Це підтверджується практикою: з 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара з 38,69 гривні до 39,47 гривні. За ті ж п'ять тижнів обсяг продажу долара з резервів зросла на 69%, з $1,7 мільярда до $2,9 мільярда. Це особливо значущо, особливо з урахуванням нерівномірного виділення міжнародної допомоги Україні.

У висновку слід відзначити, що зниження облікової ставки Національного банку України (НБУ) на 1% річних відображає стратегію центрального банку у напрямку підтримки економічного зростання та зниження інфляційних тисків. Це рішення має два основних наслідки. По-перше, це може спровокувати подальше зниження процентних ставок за гривневими депозитами, що може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами. По-друге, зниження облікової ставки призведе до посилення тиску на валютний ринок та збільшення валютних продажів НБУ з його резервів, що може вплинути на курс гривні. Враховуючи ці аспекти, важливо продовжувати моніторити розвиток ситуації на фінансових ринках та приймати відповідні заходи для забезпечення стабільності фінансової системи та економічного зростання України.