Search here...

Економіка

Бюджети тимчасово окупованих громад та їхня роль у відновленні України

Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.

Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.

За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.

Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.

Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.

Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.

Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.

Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Повернення Оксани Бершеди до Держаудитслужби та аналіз її майнової декларації

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Рекордне фінансування депутатських фондів у Києві: новий етап розвитку місцевого самоврядування

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

Корпоративне протистояння навколо Полтавського ГЗК: новий виток боротьби за стратегічний актив

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

“Нафтогаз” розробляє стратегію захисту своїх об’єктів від потенційних атак

У енергетичному секторі тепер панує абсолютний хаос. Після руйнівних ракетних ударів з боку російських сил енергетичні компанії почали демонструвати імітацію захисту своїх об'єктів від можливих нападів. Наприклад, через тривалу війну на деяких об'єктах "Нафтогазу" тільки тепер з'явилася потреба у ручних металодетекторах та дзеркалах для огляду автомобілів. Проте, навіть ці заходи безпеки ще не впровадили. Перед тим, як придбати необхідне обладнання, потрібно отримати внутрішню згоду всередині компанії, оформити закупівлі через відповідні структури та людей. Подібна ситуація також має місце в "Укргазвидобуванні", яка є складовою частиною "Нафтогазу". Однак не можна звинувачувати такі великі підприємства у відсутності базових заходів безпеки. У 2022 році "Нафтогаз" зазнав збитків у розмірі 40 мільярдів гривень, а дебіторська заборгованість перевищила 270 мільярдів гривень. Імовірно, коштів на металодетектори просто немає, особливо у часи війни. Проте ці фінансові труднощі не впливають на вище керівництво підприємств, яке продовжує плавати у грошах. Крім того, ракетні атаки стали для них чудовим способом "знищити" всі сліди масштабної корупції за останні десять років. Якщо об'єкт буде зруйнований, то ніяких претензій з боку правоохоронців не виникне.

Зважаючи на ситуацію, що склалася у енергетичному секторі, виокремлюються кілька ключових аспектів. По-перше, необхідно вжити термінових заходів для забезпечення безпеки об'єктів енергетичних компаній, особливо у зв'язку з можливими загрозами з боку збройних конфліктів. По-друге, потрібно покращити внутрішню координацію та швидкість прийняття рішень у компаніях, щоб ефективно реагувати на виникаючі виклики безпеки. Нарешті, важливо звернути увагу на фінансовий стан енергетичних підприємств та забезпечити їхню фінансову стійкість, щоб мати можливість вчасно впроваджувати необхідні заходи безпеки.

Загадкове розкриття: Детективи БЕБ розплутали інтригу незаконного присвоєння активів Укртатнафти

У результаті ретельного розслідування, проведеного Детективами Бюро економічної безпеки України (БЕБ), було скеровано до суду обвинувальний акт щодо учасниці схеми незаконного заволодіння майном акціонерного товариства "Укртатнафта". Виявлено, що на першій добі повномасштабного вторгнення Росії організована злочинна група витягла з рахунків підприємства понад двадцять мільйонів доларів США. Керівництво підприємства уклало фіктивні контракти на поставку сирої нафти, приготувавши рахунки на оплату. За неіснуючі послуги спробували отримати неправомірну вигоду, підробивши документи, імітуючи закупівлю, включаючи контракти, ідентичні оригінальним, з відмінністю лише у компанії-одержувача, яка була зареєстрована в Швейцарії. Керівник фінансового відділу, використовуючи своє службове становище, підписала документи на оплату підконтрольній компанії. Зараз на майно підозрюваної наложено арешт, а обвинувальний акт передано до суду. Жінці повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, порушення статей Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за шахрайство та незаконне збагачення.

У результаті ретельного розслідування Детективами Бюро економічної безпеки України було доведено участь фігурантки у схемі незаконного заволодіння майном акціонерного товариства "Укртатнафта". Виявлено, що організована злочинна група вивела значні кошти з рахунків підприємства, використовуючи фіктивні контракти на закупівлю сировини. Керівництво підприємства спільно з підозрюваною підробило документи, щоб отримати неправомірну вигоду. Обвинувальний акт скеровано до суду, а підозрюваній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень згідно з чинним законодавством України. Це розслідування підтверджує важливість боротьби з економічною злочинністю та забезпечення ефективного захисту майнових інтересів підприємств.

Прогноз Національного банку: Що очікує Україну щодо інфляції у 2024 році?

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Прогнозується, що інфляція у перших місяцях 2024 року залишиться стабільною, проте в другому півріччі може помірно зрости, досягнувши рівень 8,6% до кінця року. Причинами прискорення інфляції визначено надмірно сприятливі погодні умови в сфері продовольства та зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.

Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика Національного банку.

Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Для підтримки цього руху передбачено заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак великі ризики безпеки та можливі втрати врожаю обмежуватимуть економічне зростання.

Прогноз Національного банку передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано, завдяки швидкій адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, призводячи до сповільнення базової інфляції до 4,9% у 2023 році.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни буде проходити із сповільненням у 2024 році, досягнувши показників на рівні 3,6%. Прогнозоване зростання інфляції, зокрема до 8,6% до кінця року, обумовлене надмірно сприятливими погодніми умовами в агросфері та зростанням витрат бізнесу.

Наслідком ризиків безпеки та можливих втрат врожаю є обмеження економічного зростання. Проте, важливо відзначити, що Національний банк передбачає сповільнення темпів інфляції в майбутньому, досягнення рівня в 5,8% у 2025 році та повернення до цільового показника в 5% у 2026 році. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та виважена монетарна політика.

Заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей, плануються для підтримки економічного відновлення. Важливою ролью грає також ефективна адаптація учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, що вплинуло на зниження базової інфляції у 2023 році.

Створення Національної акціонерної компанії ‘Вода України’: Новий крок у забезпеченні сталої водницької політики

"Створення НАК 'Вода України': Крок до ефективного водництва та балансу ресурсів" Міністр захисту довкілля та природних ресурсів, Руслан Стрілець, підкреслив важливість створення Національної акціонерної компанії "Вода України" для забезпечення відкритого та ефективного моніторингу водних ресурсів. За даними міністерства, 2023 рік був важким для водного сектору через техногенну катастрофу – підрив дамби Каховської ГЕС. Міністр підкреслив необхідність балансу між використанням водних ресурсів та забезпеченням доступу до води в умовах воєнного бюджету. Також відзначено передачу першій організації водокористувачів зрошувальних систем на Одещині та прийняття закону щодо регулювання організацій водокористувачів та гідротехнічної меліорації земель для сталого розвитку сільськогосподарського сектору.

Висновки: Створення Національної акціонерної компанії "Вода України" є важливим кроком для ефективного водництва та контролю за використанням водних ресурсів. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів, Руслан Стрілець, підкреслив актуальність цього кроку, особливо після техногенної катастрофи Каховської ГЕС. Втрата великого об'єму води стала викликом для країни, і стале використання водних ресурсів стало критичним аспектом національної безпеки. Передача зрошувальних систем та прийняття закону про регулювання організацій водокористувачів сприятиме відновленню зрошення та розвитку сільськогосподарського сектору в Україні.

Загроза від сходу: Міненерго попереджає про ризик знищення енергетичної інфраструктури Росією

Українська енергетична інфраструктура піддана агресивним атакам російських загарбників, які у цьому зимовому сезоні сконцентрували свої удари на прифронтових районах. Інформацію про це подав заступник міністра енергетики Ярослав Демченков під час національного телемарафону. Варто відзначити, що протягом цього опалювального сезону не було масових обстрілів українських енергетичних об'єктів. Демченков зауважив, що противник зосереджується, передусім, на прифронтових територіях, спрямовуючи свої зусилля на знищення об'єктів генерації та розподілу енергії, а також влучання в вугільні шахти та газопостачальну систему. Зазначено, що Міненерго утворило спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підсилення готовності до ліквідації наслідків можливих атак противника на енергетичні об'єкти, використовуючи досвід минулого опалювального сезону.

Висновки статті свідчать про те, що російські загарбники активно атакують енергетичну інфраструктуру в прифронтових районах України. Заступник міністра енергетики, Ярослав Демченков, повідомив, що протягом цього зимового сезону не відбулося масових обстрілів українських енергетичних об'єктів, але загроза існує, зокрема, у формі спрямованих атак на генеруючі та розподільні об'єкти енергетики, а також на вугільні шахти та газопостачальну систему в прифронтових районах. У відповідь на цю загрозу, в Міненерго створено спеціальну робочу групу для оперативного вирішення потреб енергетичних компаній та підготовки до ліквідації можливих наслідків ворожих атак. Акцентується також на набутому досвіді від масованих російських ударів минулого опалювального сезону, що свідчить про важливість підготовки та заходів з усунення можливих наслідків атак на енергетичні об'єкти України.

Експосадовець Міноборони Лієв залишився на волі, несмотря на підозру в крадіжці майже 1,5 мільярда гривень

Вироком Апеляційного суду від 9 квітня було скасовано попереднє рішення щодо утримання під вартою Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Проте, через те, що термін тримання під вартою завершився 8 квітня, він залишився без запобіжного заходу. Його адвокат, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію. Раніше, Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Урядове агентство з контролю за фінансовими операціями та боротьби з корупцією (ВАКС) 17 квітня розглянуло знову клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення не розглянуло його. Цей випадок став приводом для обговорення ефективності судової системи та ролі адвокатів у справах, пов'язаних з корупцією.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про низьку ефективність судової системи в розгляді справ, пов'язаних з корупцією. Попри підозру в масштабному заволодінні майже 1,5 мільярда гривень у процесі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України, експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою. Відсутність належного контролю та підозра у недієздатності судової системи викликає обурення серед громадськості та підкреслює необхідність проведення реформ для забезпечення справедливості та прозорості у розгляді подібних справ.

1...207208209...222сторінка 208 з 222

Контакти редакції: [email protected]