Економіка

Жителям Закарпатської області нагадали про обов’язкове дотримання правил користування електроенергією, адже в окремих випадках споживачам можуть перерахувати рахунки, що призведе до значного збільшення суми до сплати. Фахівці компанії звертають увагу на те, що електрична енергія, призначена для побутових потреб, має використовуватися виключно у власних домашніх цілях. Використання світла для непобутових чи комерційних потреб без відповідного узгодження вважається порушенням правил роздрібного ринку електроенергії.

У разі виявлення нецільового використання споживач зобов’язаний одразу припинити такі дії та повідомити оператора системи розподілу. Працівники Закарпаттяобленерго підкреслюють, що дотримання правил не лише гарантує законність споживання, а й дозволяє уникнути додаткових фінансових зобов’язань, що виникають у разі перерахунку.

Йдеться, зокрема, про використання електроенергії для підприємницької чи господарської діяльності, надання платних послуг, роботи дата-центрів, майнінгу криптовалют, діяльності у сфері сільського або зеленого туризму та інших комерційних потреб.

У разі виявлення такого порушення побутовому споживачу здійснюється перерахунок вартості електроенергії за відповідним комерційним тарифом. Перерахунок проводиться за фактично спожиту електроенергію за попередні шість місяців. У результаті сума в платіжках може зрости в рази та стати суттєвим фінансовим навантаженням.

Фахівці наголошують, що своєчасне повідомлення про зміну характеру використання електроенергії та правильне оформлення договорів дозволить уникнути штрафних нарахувань і неприємних сюрпризів у платіжках.

Внутрішньо переміщені особи в Україні дедалі частіше опиняються перед болісним вибором — залишатися в умовно безпечних тилових регіонах без стабільних доходів або повертатися до прифронтових територій, де ризики для життя залишаються високими. У звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини за період з 1 червня по 30 листопада 2025 року наголошується, що саме фінансова неспроможність стає ключовим чинником таких рішень. Обмежені заощадження, високі ціни на оренду житла та нестача робочих місць у приймаючих громадах поступово вичерпують можливості для проживання в тилу.

У документі також зазначається, що за вказаний період понад 130 тисяч людей залишили прифронтові території, однак значна частина з них згодом була змушена повернутися назад. Причинами називають припинення або зменшення соціальних виплат, труднощі з доступом до медичних і освітніх послуг, а також дискримінацію на ринку праці. Для багатьох сімей витрати на житло в безпечніших регіонах перевищують будь-які можливі доходи, що робить довготривале переміщення практично неможливим.

У звіті наголошується, що чинна система розселення переселенців не пропонує довгострокових рішень. Тимчасові механізми підтримки не здатні забезпечити стабільні умови проживання, а доступ до житла для тривалого перебування залишається обмеженим. Також підкреслюється, що не всі транзитні центри були доступними для людей, які потребували негайного прихистку.

Окрему проблему становить гостра нестача доступного житла, придатного для тривалого проживання. Особливо складною ситуація є для літніх людей та осіб з інвалідністю. Неурядові організації, залучені до евакуації та розміщення переселенців, повідомляють про хронічну нестачу фінансування та труднощі з пошуком відповідних житлових приміщень для цих категорій населення.

У підсумку, як зазначається у доповіді ООН, частина внутрішньо переміщених осіб розглядає можливість повернення або вже повернулася до небезпечних прифронтових районів через відсутність засобів до існування в тилу. Це відбувається попри триваючі бойові дії та загрозу життю, що свідчить про глибину соціально-економічної кризи, з якою стикаються українські переселенці.

Після початку повномасштабної війни мільйони українців виїхали за кордон, зберігши фінансові зв’язки з країною та продовжуючи користуватися картками вітчизняних банків. Втім, практика користування державними картками за межами України може стати джерелом серйозних проблем. Для клієнтів Ощадбанку це іноді обертається повною втратою доступу до власних коштів, що створює додатковий стрес у непростий час.

Видання «Мінфін» оприлюднило один із таких випадків, коли звернення клієнта показало низку проблем. За словами чоловіка, його дружина оформила картку Ощадбанку спеціально для використання за кордоном, проте перед виїздом випадково залишила її в Україні. Після переїзду за межі країни жінка виявила, що не може здійснити жодної операції та навіть отримати доступ до власних коштів через віддалене управління.

За словами чоловіка, у контакт-центрі Ощадбанку їй порадили тимчасово заблокувати картку, запевнивши, що подальше розблокування займе лише кілька секунд. Пізніше картку знайшли, однак спроби увійти в мобільний застосунок виявилися безрезультатними через активне блокування.

Після повторного звернення до служби підтримки клієнти отримали несподівану відповідь. У банку пояснили, що через попередні спроби входу в застосунок розблокувати картку навіть за допомогою голосової ідентифікації вже неможливо. Єдиний варіант — перевипуск картки.

Ключова проблема полягає в тому, що перевипуск і розблокування карток Ощадбанку можливі виключно на території України. За кордоном банк не надає таку послугу, тож клієнти фактично втрачають доступ до власного рахунку без фізичного повернення в країну.

Водночас на офіційному сайті Ощадбанку зазначено, що за межами України працюють картки платіжних систем Visa та MasterCard. Ними можна розраховуватися у гривнях, доларах США та євро. При цьому картки для адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також картки платіжної системи «Простір» за кордоном не обслуговуються.

У листопаді 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів активізували укладання договорів, загальна вартість яких сягнула 4,45 мільярда гривень. Такі показники зафіксовані в публічному аналітичному модулі BI.Prozorro, який відстежує використання державних і муніципальних фінансів. Протягом місяця було підписано понад 7,27 тисячі контрактів, що свідчить про високу ділову активність наприкінці бюджетного року.

Ключовим напрямом витрат у листопаді стали будівельні та ремонтні роботи. Саме на ці потреби Київ спрямував понад 2,5 мільярда гривень, що становить більше половини всього обсягу місячних видатків. Основний акцент робився на реконструкцію інфраструктурних об’єктів, проведення капітальних ремонтів і технічне оновлення систем, які мають критичне значення для життєзабезпечення міста.

Серед інших дороговартісних проєктів місяця — реконструкція кремаційного обладнання Київського крематорію за 156,9 млн гривень, замовлена з третьої спроби, а також продовження реконструкції та технічного переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 у селі Підгірці на 140,17 млн гривень. Окремим рядком пройшов капітальний ремонт пошкодженого внаслідок обстрілів дитячого садка №440 у Голосіївському районі — на це виділили 60,88 млн гривень.

Другу позицію за обсягом фінансування у листопаді посіли закупівлі лікарських засобів, медичного обладнання та засобів гігієни — 363,87 млн гривень. Найдорожчою стала закупівля ендоскопічної хірургічної системи майже за 90 млн гривень для Київської міської клінічної лікарні №3. Загалом на ліки витратили понад 97 млн гривень, зокрема на препарати для нефрології, лікування розсіяного склерозу та онкогематологічних захворювань. Ще понад 23 млн гривень пішло на засоби гігієни, а майже 19,5 млн — на ендопротези для лікарні №7.

Третю сходинку серед найбільших статей витрат зайняли електроенергія, тепло та паливо — понад чверть мільярда гривень. Найбільшими замовниками у цій категорії стали лікарня №8, ПрАТ «АК “Київводоканал» та керуюча компанія Дарницького району.

Абсолютним лідером серед замовників листопада стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало 248 договорів на 853,77 млн гривень. Окрім масштабних проєктів із когенерації, підприємство витрачало кошти на закупівлю автомобіля для ремонтних бригад, оренду спецтехніки, проєктні та ремонтні роботи на об’єктах, пошкоджених обстрілами, а також відновлення покриттів після аварій на тепломережах.

Найбільшим підрядником місяця стало ТОВ «Гарант Енерго». Саме цій компанії «Київтеплоенерго» віддало два найбільші підряди — на 164,09 млн гривень (монтаж металоконструкцій, вентиляції та кондиціонування) та на 118,9 млн гривень (улаштування стін і колон захисних споруд). Обидва контракти пов’язані зі збільшенням потужності об’єкта шляхом встановлення когенераційної установки. При цьому розслідувачі «Наших грошей» виявили у кошторисі одного з договорів ознаки завищення цін, зокрема на опалубку.

За даними Youcontrol, ТОВ «Гарант Енерго» входить до бізнес-групи, пов’язаної з Михайлом Ревою та його сином Андрієм. До 2022 року Андрій Рева був співзасновником компаній, які належали до орбіти чинного депутата Чернігівської облради Віктора Кияновського. Чи вплинули ці зв’язки на отримання підрядів у столиці — питання відкрите. Водночас компанія вже фігурує у кількох кримінальних провадженнях, де йдеться про можливе заволодіння бюджетними коштами.

На цьому тлі додаткові запитання викликає закритість інформації про витрати на захист об’єктів критичної інфраструктури. У «Київтеплоенерго» відмовилися надавати зведені дані щодо таких робіт, посилаючись на інтереси національної безпеки, хоча окремі закупівлі доступні в Prozorro. Тим часом експерти й окремі народні депутати наголошують, що саме інженерний захист ТЕЦ і теплоенергетичних об’єктів є одним із ключових факторів стійкості столиці під час масованих атак.

Листопадові закупівлі вкотре продемонстрували масштаб бюджетних потоків Києва та водночас оголили проблеми ефективності й прозорості витрачання коштів, особливо у сфері критичної інфраструктури, яка перебуває під постійною загрозою.

Європейський Союз ухвалив рішення про виділення Україні значного фінансового пакета обсягом 90 мільярдів євро. Очікується, що доступ до цих коштів відкриється вже на старті наступного року, що має стати важливим ресурсом для підтримки економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів.

Про ухвалене рішення повідомило видання Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. За його словами, фінансування може надійти Україні не пізніше другої половини січня, що дозволить уряду заздалегідь планувати використання коштів для першочергових потреб держави.

Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

«Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.

У той час як маломобільні мешканці Києва щодня стикаються з фізичними перешкодами в медичних закладах — сходами без пандусів, вузькими проходами та відсутністю базової доступності, — у столиці реалізується масштабний проєкт під гучними гаслами «безбар’єрності». Йдеться про капітальний ремонт КНП «Консультативно-діагностичний центр» у Шевченківському районі, загальна вартість якого перевищує 95 мільйонів гривень. Уже на початковому етапі цей проєкт викликав серйозні сумніви щодо доцільності та обґрунтованості витрат.

Фінансування та управлінський супровід ремонту здійснювалися в межах вертикалі Київської міської державної адміністрації. До ухвалення ключових рішень були залучені високопосадовці міста, зокрема міський голова Віталій Кличко, а також профільні департаменти та районні структури. Формально проєкт подавався як важливий крок до створення доступного середовища для всіх категорій пацієнтів, однак реальний зміст кошторисів і перелік робіт породили чимало запитань у фахівців та громадських активістів.

Тендерна процедура була вибудувана таким чином, що реальна конкуренція зникла ще на початковому етапі. Переможцем стало ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» (ЄДРПОУ 34280208), яке виявилося єдиним учасником закупівлі. Дискримінаційні умови тендерної документації та жорсткі строки виконання робіт фактично перетворили конкурс на формальність, позбавивши місто можливості зекономити бюджетні кошти.

Аналіз кошторисної документації показує системне завищення цін на будівельні матеріали. Металева армована сітка, підвіконня, будівельні суміші та ґрунтовки закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові. У низці позицій різниця сягає 50–100%. Лише за обмеженим переліком матеріалів потенційна переплата оцінюється більш ніж у 4,38 млн гривень, що свідчить не про помилки в розрахунках, а про системну фінансову модель із закладеною маржею.

Окрему увагу привертає фонд оплати праці. У кошторисі середня зарплата визначена на рівні близько 26,5 тис. гривень, що істотно нижче реальних ринкових ставок у Києві для будівельних робіт. За оцінками, дефіцит фонду оплати праці сягає майже 9,5 млн гривень. Ймовірно, ця різниця компенсується або за рахунок завищених матеріалів, або через неофіційні виплати працівникам.

Додаткові ризики підтверджує й репутація підрядника. ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» фігурує щонайменше в 11 кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням і розтратою майна, шахрайством із фінансовими ресурсами та ухиленням від сплати податків. Крім того, компанія має щонайменше 9 господарських судових рішень щодо невиконання договірних зобов’язань. Попри це, фірма продовжує отримувати великі бюджетні підряди, зокрема у сфері охорони здоров’я.

У підсумку маємо типову для столиці ситуацію: під гучними деклараціями про турботу й доступність ховається схема, де бюджетні мільйони осідають у підрядників із сумнівною репутацією, а маломобільні громадяни так і не отримують обіцяних зручних і безпечних медичних послуг.