Економіка

Бюджети тимчасово окупованих громад та їхня роль у відновленні України

Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.

Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.

За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.

Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.

Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.

Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.

Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.

Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Повернення Оксани Бершеди до Держаудитслужби та аналіз її майнової декларації

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Рекордне фінансування депутатських фондів у Києві: новий етап розвитку місцевого самоврядування

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

Корпоративне протистояння навколо Полтавського ГЗК: новий виток боротьби за стратегічний актив

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

Пільгове житло для військовослужбовців: що пропонує новий законопроєкт?

Новий законопроєкт щодо мобілізації військовослужбовців, які згадалися перший контракт із ЗСУ, пропонує значні пільги у сфері житлових умов. Згідно з цим законопроєктом, такі військові матимуть право на компенсацію 50% від першого внеску за житловим кредитом. Це означає, що половину витрат на придбання житла вони зможуть отримати у вигляді компенсації, що становить серйозну пільгу для них.

Але це ще не все. По законопроєкту, військовослужбовцям також обіцяють додаткову виплату у розмірі 100 тисяч гривень після першого року служби і таку саму суму після другого року. Ці виплати будуть проводитися через державну компанію "Укрфінжитло", яка обслуговує державну іпотечну програму "єОселя".

Детально про "єОселя": ця програма передбачає можливість отримання житла за пільговими умовами. Наприклад, позичальникові потрібно мати лише 20% вартості житла як початковий внесок, максимальний термін кредиту — 20 років, а процентна ставка для військовослужбовців — лише 3%. Проте, умовою є обов'язкове страхування нерухомості.

Важливо зазначити, що пільгову іпотеку можуть отримати лише ті, хто не має власного житла або житло яких не перевищує встановлену площу: 52,5 кв.м. на одного члена сім'ї, плюс 21 кв.м. на кожного наступного члена сім'ї.

Цей законопроєкт, очевидно, призначений стимулювати українців до військової служби, забезпечуючи їх значними пільгами у сфері житлових умов. Проте, він також створює значні фінансові витрати для державного бюджету, якщо кількість бажаючих скористатися пільговою іпотекою серед військовослужбовців сягне десятків або сотень тисяч осіб.

У висновку можна зазначити, що новий законопроєкт про мобілізацію військовослужбовців пропонує значні пільги у сфері житлових умов для тих, хто уклав перший контракт із ЗСУ. Військові матимуть можливість отримати компенсацію 50% від першого внеску за житловим кредитом, а також додаткові виплати через державну компанію "Укрфінжитло". Програма "єОселя" надає можливість отримати житло за пільговими умовами, з обов'язковим страхуванням нерухомості. Проте, право на пільгову іпотеку мають лише ті, хто не має власного житла або має нерухомість обмеженої площі. Цей законопроєкт спрямований на стимулювання українців до вступу в армію, пропонуючи значні пільги у сфері житлових умов. Однак, він може стати навантаженням на державний бюджет у разі великої кількості осіб, які бажають скористатися пільговою іпотекою.

Прокурор Андрій Андрєєв із Генерального Прокурорського Офісу витрачає по 1,5 млн доларів на ремонт двох елітних осель у Конча-Заспі

Після виявлення фактів, пов'язаних з розкриттям складної корупційної схеми, яка включала захоплення та забудову елітними дачними котеджами території дитячого оздоровчого комплексу на Столичному шосе, № 149 у Голосіївському районі (відомої як Конча-Заспа), поліція розпочала кримінальне провадження. Ці будинки належали прокурору Андрію Андрєєву та його родині, що викликало загальний інтерес щодо джерел їхнього походження.

За розслідуванням встановлено, що власником дитячого оздоровчого комплексу, якого занепадно обійшли, було ЗАТ "Київгума", де порушили справу про банкрутство. Управитель Кудляк, призначений у цьому контексті, незаконно відчужував землю та недобудовані об'єкти на території, що нині перетворилася на елітне котеджне містечко.

Допомагаючи у цьому процесі, заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органи, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, з Офісу генерального прокурора, Андрій Васильович Андрєєв, отримав у винагороду два будинки за суттєво заниженою ціною, як "власності", хоча їхнє придбання відбулося шляхом шахрайства.

Незважаючи на проведення поліцейських операцій і судових арештів, впливові колеги Андрєєва, зокрема прокурор Київської місцевої прокуратури Власов, наміренно ухилялися від правосуддя, допомагаючи йому залишити ці набутки.

Хоча Андрій Васильович з дружиною активно проводять ремонт у заарештованих будинках і виражають вдячність друзям з прокуратури за допомогу, вони неухильно піддаються перевірці Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та Державного бюро розслідувань (ДБР) за фактами незаконного збагачення та недостовірного декларування. Настав час, коли підозра може замінити запрошення на новосілля, а маски впливових осіб почнуть впадати.

У результаті дослідження складної корупційної схеми, яка стосувалася захоплення та забудови елітними котеджами території дитячого оздоровчого комплексу на Столичному шосе у Києві, було виявлено ряд порушень та незаконних дій. Прокурор Андрій Васильович Андрєєв та його співробітники з Генерального Прокурорського Офісу виявилися причетними до цих дій, отримавши у винагороду елітні будинки за заниженою ціною.

Слід зазначити, що управління ЗАТ "Київгума", що зазнало банкрутства, відбувалося з порушенням законодавства, а надалі власність на ці території незаконно відчужувалася та забудовувалася.

Дії поліцейських та прокурорів, які ухилялися від проведення правосуддя та активно допомагали в організації цих схем, свідчать про серйозні проблеми в системі правосуддя та правопорядку.

Подальші дії правоохоронних органів, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та Державного бюро розслідувань (ДБР), покликані ретельно розслідувати всі факти порушень та притягти винних до відповідальності перед законом. Такі випадки вказують на необхідність строгого контролю за діяльністю посадових осіб та удосконалення законодавства з метою запобігання корупції та зловживань у владі.

Прокурор Андрій Андрієв вклав $3 млн у ремонт елітних осель у Конча-Заспі: деталі витрат та контекст

У центрі уваги — не просто ремонт елітних будинків у Конча-Заспі на суму, що перевищує $3 млн, а й путівник по заплутаній дорозі, що привела прокурора Андрієва та його родину до володіння цією нерухомістю. Спекуляції та темні схеми, які ведуть до обвинувачень у шахрайстві в особливо великих розмірах, стали гострим предметом розслідування правоохоронних органів. Виявлення допоміжників та спільників, які забезпечували та захищали інтереси прокурора у цій справі, робить картину ще більш заплутаною та скандальною.

На тлі нелегальних дій стосовно дитячого оздоровчого комплексу, здійснених управителем Кудляком, та його спільників, з’являються обвинувачення у сфері корупції та зловживанні владою. Відкриття судового процесу, призначення управителя, навіть якщо це було зроблено в межах закону, стають предметом сумнівів у своїй об’єктивності та чесності.

Підкреслено, що прокурор Андрієв отримав елітні будинки не тільки як "подарунок" за своє служіння в органах прокуратури, а й через систему взаємопідтримки та захисту, що склалася в системі правосуддя. Наприкінці тоннелю відкриваються нові та ще більш темні перспективи, коли Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та Державне бюро розслідувань (ДБР) оголошують про проведення перевірок та відкриття кримінальних проваджень.

Питання, яким чином прокурор та його родина отримали ці будинки, набувають нових, ще більш загострених відтінків, як система взаємодії між правоохоронними органами та особами, що знаходяться під їхнім захистом, допускає та приховує можливі злочинні дії.

У висновку статті можна зробити кілька важливих висновків:

• Системні проблеми у сфері міжконтрольної координації та недостатньої прозорості в діяльності правоохоронних органів сприяють виникненню корупційних схем та зловживань владою.

• Необхідність реформування системи правосуддя та зміцнення незалежності правоохоронних органів для запобігання подібним випадкам корупції та забезпечення правильного захисту закону.

• Важливість ретельного контролю громадськості та активного втручання громадських організацій у виявленні та припиненні корупційних схем, що здійснюються у верховних сферах влади.

• Наголошення на необхідності вжиття ефективних заходів щодо покарання винних осіб та відшкодування завданих державі збитків для відновлення довіри суспільства до органів влади та правосуддя.

Нова стратегія РФ: атака на українську енергетику через зміну тактики

У світлі зміни тактики атак Російської Федерації на українську енергетику, західні країни почали висловлювати серйозні обурення та занепокоєння. Аргументи для цього безперечні:

Росія вибирає для ударів електростанції в менш захищених регіонах, що породжує загрозу для енергетичної системи.Вибір високоточних ракет і виконання ударів таким чином, що відновлення станцій може зайняти кілька років, свідчать про намір завдати стійкої шкоди.Збільшена кількість ракет, спрямованих на об’єкти енергетики в одному регіоні, свідчить про зростання загрози.Використання дронів для атак на трансформатори підтверджує новий спосіб зрушення балансу енергопостачання.Спроби відключення від енергопостачання великих промислових районів та міст збільшують ризик настання "чорної зими". Поза тим, деякі джерела, зокрема видання Financial Times, підкреслюють, що знищення енергетичних об’єктів має стратегічну мету – зробити Україну додатковим обтяженням для Європи. Це ставить під загрозу стійкість енергетичного балансу у Європейському союзі та може призвести до серйозних проблем із постачанням електроенергії вже навіть у найближчому майбутньому. У світлі останніх подій, пов'язаних із зміною тактики атак Російської Федерації на українську енергетику, можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, існує серйозна загроза для стабільності енергопостачання в Україні та на Заході в цілому через нові методи атак та їхні наслідки. По-друге, потенційні наслідки таких атак, зокрема "чорна зима", є реальними і можуть спричинити серйозні проблеми для жителів країни та сусідніх регіонів. По-третє, необхідно активізувати зусилля на міжнародному рівні для уникнення подальшого загострення ситуації та забезпечення безпеки енергетичної інфраструктури. Крім того, варто звернути увагу на важливість розробки та впровадження заходів з підвищення захисту енергетичних об'єктів від потенційних атак у майбутньому.

ЄС повертає мита на українські аграрні товари: новий розворот – Головне Відтранспортне

Євросоюз пішов на зустріч своїм фермерам, вживаючи заходи, які мають вплинути на імпорт сільськогосподарської продукції з України. Згідно з повідомленням телеканалу Das Erste, на великі партії деяких українських сільськогосподарських товарів незабаром знову будуть стягуватися мита.

Представники Європарламенту та країн-членів ЄС досягли попередньої угоди щодо нових правил імпорту аграрної продукції з України. Однак ця угода ще потребує схвалення від країн-членів та парламенту ЄС.

Нові правила будуть застосовуватися лише до певних продуктів харчування з України, таких як м'ясо птиці, яйця, цукор, вівсяні крупи, кукурудза та манна крупа, а також мед. Ці сільськогосподарські товари можуть бути ввезені в ЄС безмитно лише до певної кількості, після чого необхідно буде сплатити митні збори.

Головна мета цієї угоди — підтримка фермерів у ЄС. Проте деяким країнам-членам Євросоюзу цього здається недостатньо. Наприклад, Угорщина виступила за можливість безмитного імпорту української пшениці лише до певної кількості.

Голоси також лунають зі сторони Франції, яка закликає до посилення митних правил. Хоча наразі ці правила не поширюються на пшеницю, Єврокомісія може вжити заходів, якщо ціни на пшеницю в ЄС раптово знизяться через український імпорт.

Вплив українського імпорту на ринок ЄС є предметом активних дискусій. Після схвалення Європарламентом і країнами ЄС нові правила почнуть діяти з 6 червня і будуть в силі протягом року. Нинішні митні пільги для України закінчуються влітку, і якщо до цього часу не буде затверджено нову постанову, пільги будуть скасовані без заміни.

У вищезгаданій статті висвітлено ситуацію, пов'язану з введенням Євросоюзом нових правил імпорту сільськогосподарської продукції з України. Зокрема, зазначено, що на деякі українські аграрні товари незабаром знову будуть стягуватися мита. Угода про нові правила ще має бути схвалена країнами-членами ЄС і Європарламентом. Нові правила стосуватимуться лише певних продуктів харчування з України та обмежать безмитний імпорт до певної кількості.

Ця ініціатива має на меті захистити інтереси фермерів у Європейському Союзі, але викликає дискусії серед країн-членів ЄС. Деякі країни, як Угорщина і Франція, висловлюють побоювання та закликають до посилення митних правил. Наразі важко прогнозувати точний вплив українського імпорту на ринок ЄС, але сподіваються, що введені заходи забезпечать рівні умови для всіх учасників ринку.

Нові правила набудуть чинності після схвалення та будуть в дії протягом року. За необхідності, Євросоюз може вжити додаткових заходів для регулювання ситуації на ринку. Це важливий етап у взаємодії України з ЄС у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією.

Одеська фірма без торгів спорудить військове некрополь під столицею

Одеська компанія "Автоспецюг" отримала замовлення на проведення підготовчих робіт для будівництва Національного військового кладовища під Києвом за суму 1,4 мільйона гривень. Незважаючи на можливість електронних торгів, компанію обрали без них. Цю інформацію підтверджують дані в системі закупівель Prozorro. Договір між державною установою "Національне військове меморіальне кладовище" та ТОВ "Автоспецюг" був укладений 26 березня поточного року. Підготовчі роботи включають в себе демонтаж та знесення будівель, земляні роботи та будівництво в межах території Гатненської громади Фастівського району Київської області. Загалом за ці роботи "Автоспецюг" отримає з держбюджету 1 429 440 гривень. Укладений договір проходив без електронних торгів, оскільки сума робіт менша за 1,5 мільйона гривень. "Необхідності у проведенні відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями та/або шляхом використання електронного каталогу, немає", — йдеться у протоколі. Проте в Prozorro не були оприлюднені деталі договору, що викликало звернення активістів до Державних аудиторів. Згідно з вимогами законодавства, вони надіслали звернення про порушення порядку визначення предмета закупівлі та ненадання документів у випадках, передбачених законом. "Чи можна вважати вирубку лісу підготовчими роботами? Може, вже всі послуги називати так, оскільки насправді всі роботи є підготовчими. Цікаво, хто виконавці і за яку суму був укладений договір? Де можна знайти деталі угоди з виконавцем?", — питають у зверненні активісти. ТОВ "Автоспецюг" було зареєстровано в Одесі на вулиці Хімічній у 2020 році. Статутний капітал компанії складає 50 000 гривень.

У вищезгаданій статті розглянуто замовлення на проведення підготовчих робіт для будівництва Національного військового кладовища під Києвом, яке отримала одеська компанія "Автоспецюг" без проведення електронних торгів. Договір на суму 1,4 мільйона гривень був укладений із зазначеною компанією, виконання якого передбачає руйнування будівель, земляні роботи та інші заходи на території Фастівського району Київської області. Активісти висловили занепокоєння щодо недостатньої прозорості та оприлюднення деталей угоди у системі Prozorro, і звернулися до Державних аудиторів з проханням розглянути цю ситуацію. Також висловлено сумніви щодо виправданості підготовчих робіт, зокрема щодо вирубки лісу. Слід зазначити, що згідно з вимогами законодавства, проведення електронних торгів може бути обов'язковим, але в даному випадку вони були пропущені через те, що сума робіт була меншою за встановлену межу. В цілому, варто уважно вивчити всі обставини даної угоди та забезпечити дотримання прозорості та відкритості в процесі державних закупівель.