Search here...

Економіка

Бюджети тимчасово окупованих громад та їхня роль у відновленні України

Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.

Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.

За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.

Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.

Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.

Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.

Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.

Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Повернення Оксани Бершеди до Держаудитслужби та аналіз її майнової декларації

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Рекордне фінансування депутатських фондів у Києві: новий етап розвитку місцевого самоврядування

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

Корпоративне протистояння навколо Полтавського ГЗК: новий виток боротьби за стратегічний актив

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

Високогірні вітряні млини Карпат: шлях до енергетичної незалежності

Незважаючи на виклики та атаки з боку Російської Федерації, Україна стоїть на шляху до енергетичної незалежності, активно розвиваючи використання відновлювальних джерел енергії. Один із ключових напрямків цього розвитку — це планування встановлення нових високогірних вітрових електростанцій (ВЕС). Це стрімко розвиваючийся сектор не лише забезпечить безпеку енергопостачання для громадян, а й сприятиме зменшенню залежності від російського газу, який часто використовується для політичного тиску.

Вибір України на користь вітроенергетики — це не лише стратегічний хід для забезпечення енергетичної безпеки, а й важливий крок у рамках глобальних зусиль з боротьби зі зміною клімату. Подібний шлях обрали також наші європейські партнери, що вже активно розбудовують вітропарки та використовують альтернативні джерела енергії. Вітрова енергетика стає важливим елементом Енергетичної стратегії до 2050 року, спрямованої на підвищення енергетичної безпеки та зменшення викидів парникових газів.

Встановлення вітроелектростанцій в Карпатах та інших вітряних районах України є не лише об'єктивною необхідністю, а й стратегічно важливим кроком. Останнім часом відбувається інтенсивний розвиток цього напрямку, що демонструє зростаючий інтерес до використання вітрової енергії як найбільш екологічного та безпечного джерела енергії.

Наприклад, компанія "Френдлі Вінд Технолоджі" уже успішно встановила перший вітряк на межі Закарпатської та Львівської областей, а планується облаштування до 30 таких вітряних електростанцій на полонині Руни. Історія успіху вітрової енергетики у світі, включаючи Китай, Швецію та інші країни, свідчить про великий потенціал цього напрямку для розвитку енергетики та збереження навколишнього середовища.

Реалізація проектів з вітрової енергетики в Україні та за кордоном не лише забезпечить стабільне енергопостачання та зниження залежності від імпортуваного палива, а й сприятиме створенню нових робочих місць та збільшенню доходів місцевих бюджетів.

Україна розпочала важливий крок у напрямку розвитку вітроенергетики, зосереджуючи зусилля на будівництві високогірних вітрових електростанцій в Карпатах та інших вітряних районах країни. Це не лише важлива стратегічна ініціатива для забезпечення енергетичної безпеки та зменшення залежності від імпортованого палива, але й крок у напрямку більш екологічно чистого та стійкого енергетичного сектору.

Позитивний досвід розвитку вітрової енергетики в інших країнах світу, таких як Китай та Швеція, свідчить про значний потенціал цього напрямку. Успішна реалізація проектів з вітрової енергетики принесе багато переваг, включаючи створення нових робочих місць, збільшення доходів місцевих бюджетів та збереження навколишнього середовища.

Зосередження на альтернативних джерелах енергії в Україні стає важливим кроком у забезпеченні сталого розвитку та підвищенні енергетичної безпеки країни. Реалізація цих проектів відображає наше залучення до глобальних зусиль у боротьбі зі зміною клімату та сприятиме подальшому розвитку енергетичного сектору України та Європи.

Майнова Відшкодування: Україна отримає 100 млн євро з проекту “HOME”

Участь України у новому проекті Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) обіцяє нові можливості для тих, хто втратив житло через війну. Про це свідчить активна участь заступника Міністра фінансів України, Ольги Зикової, у засіданні Адміністративної Ради БРРЄ у Парижі, Франція. Новий проект "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" передбачає надання кредиту Україні на суму 100 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку механізму прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих від війни, що дозволить їм відновити житлові умови. Однак, успішне втілення цього проекту залежатиме від його чіткого виконання та контролю за використанням коштів, що буде забезпечено Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України. Це є важливим кроком для України у відновленні після війни та демонструє її здатність до ефективного співробітництва з міжнародними партнерами.

• Участь України у проекті "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) свідчить про активний крок у напрямку відновлення та підтримки житлового сектору внаслідок війни.

• Надання кредиту на суму 100 млн євро дозволить створити механізм прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих громадян, що допоможе їм відновити житлові умови та покращити якість життя.

• Ефективне втілення проекту вимагатиме чіткого контролю за використанням коштів та забезпечення відповідності його цілям і принципам.

• Це свідчить про здатність України до конструктивного співробітництва з міжнародними організаціями та партнерами для вирішення складних соціально-економічних проблем країни.

Перегляд правил продажу землі в Україні: наслідки для цінової динаміки та можливостей покупців

Український ринок землі продовжує динамічно розвиватися, незважаючи на складну ситуацію, в тому числі й на воєнний стан. З початку 2024 року відбулися значні зміни у правилах продажу землі, що призвели до збільшення попиту та цін на неї. Помітне підвищення цін свідчить про активний інтерес інвесторів до земельних ділянок. Незважаючи на обмеження щодо участі іноземців у земельних торгах, ціни продовжують зростати, що відображає загальний оптимізм та віру в перемогу України. Важливо відзначити, що навіть за умови відсутності іноземного попиту, вартість землі продовжує зростати, що може бути спричинено очікуваннями щодо подальших змін у правилах ринку землі. Хоча ситуація складна, варто відзначити, що земля в Україні залишається відносно недооціненою порівняно з іншими країнами, і це створює перспективи для подальшого росту її вартості. Хоча прогнозувати майбутні зміни складно, загальний тренд до підвищення вартості землі свідчить про її значний інвестиційний потенціал та підвищений інтерес з боку різних зацікавлених сторін.

У результаті аналізу статті можна зробити кілька висновків. По-перше, в Україні відбуваються зміни в правилах продажу землі, що призводить до збільшення попиту та цін на неї, незважаючи на складну політичну та воєнну ситуацію. По-друге, середня ціна на земельні ділянки у країні становить близько 41 тис. гривень за гектар, проте вона значно варіюється в різних регіонах. По-третє, вартість землі в Україні продовжує зростати, що відображає загальний інтерес інвесторів до аграрного сектору країни. І, нарешті, обмеження для іноземців не перешкоджають зростанню цін на землю, що свідчить про великий потенціал ринку та внутрішній оптимізм вітчизняних інвесторів.

Новий крок до фінансової стійкості: Уряд затвердив Ukraine Facility

Кабінет Міністрів України затвердив стратегічний План для Ukraine Facility, який є ключовим документом для впровадження програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу. Ця програма, розрахована на чотири роки, передбачає загальний обсяг фінансування у розмірі 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік. План передбачає широкий спектр структурних та економічних реформ, спрямованих на підтримку економічного зростання та покращення умов для бізнесу. Основні напрями реформ включають управління державними фінансами, боротьбу з корупцією, розвиток інфраструктури, ринку землі та підтримку малого та середнього підприємництва.

Затверджений План для Ukraine Facility містить понад 150 індикаторів за 69 напрямками реформ, які планується виконати до 2027 року, а також 16 інвестиційних індикаторів, спрямованих на розвиток інфраструктури та інші пріоритетні галузі. Фінансування в межах програми Ukraine Facility залежить від успішного виконання цих індикаторів. Передбачено механізм перехідного фінансування обсягом 6 мільярдів євро, яке передує основному фінансуванню програми. Україна реалізує п'ять індикаторів у рамках цього перехідного фінансування, і частина коштів, 4,5 мільярди євро, планується отримати у березні 2024 року. Останній платіж під цю програму передбачений на 2028 рік.

Уряд України відданий впровадженню реформ та зміцненню економіки країни, та програма Ukraine Facility стане важливим інструментом для досягнення цих цілей.

У висновках можна виділити наступне:

• План для Ukraine Facility, схвалений Кабінетом Міністрів України, є стратегічним документом, що визначає основні напрямки програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу на період з 2024 по 2027 рік.

• Цей план передбачає реалізацію широкого спектру структурних та економічних реформ, спрямованих на підтримку економічного зростання, поліпшення бізнес-середовища та зміцнення державних фінансів.

• Успішне виконання плану передбачає впровадження понад 150 індикаторів реформ та здійснення інвестицій у пріоритетні галузі економіки.

• Фінансування в межах програми Ukraine Facility залежить від досягнення поставлених індикаторів та передбачає перехідне фінансування обсягом 6 мільярдів євро перед основними платежами.

• Україна виявляє велику впевненість у своїх здібностях до реалізації програми Ukraine Facility та впровадження необхідних реформ для покращення економічної ситуації в країні.

Полуничний рекорд: збут корпорації Roshen зріс на 44% у 2023 році

У 2023 році кондитерська корпорація "Рошен", головна компанія групи Roshen, зазнала вражаючого зростання виторгу на рівні 31,85 млрд грн, відповідно до даних YouControl. Президент компанії Roshen, Вʼячеслав Москалевський, розповів Forbes, що цей успіх був результатом переважно експортної діяльності. У 2023 році чистий дохід від реалізації продукції Roshen становив 31,85 млрд грн, при цьому собівартість реалізованої продукції склала 21,46 млрд грн. Порівняно з 2022 роком, це представляє значний ріст. Чистий прибуток Roshen за 2023 рік збільшився на 43,5% порівняно з попереднім роком і склав майже 5,64 млрд грн.

Москалевський пояснив, що зростання продажів та прибутку в 2023 році було зумовлене збільшенням обсягів експорту. Він також відзначив, що експорт зросли приблизно у півтора раза, а частка України на міжнародному ринку зменшилась.

Крім того, у 2023 році продукція Roshen відбулася з полиць гіпермаркетів "Auchan Україна" через їхню присутність у російському ринку. Рішення Auchan було прийняте до настання повномасштабної війни за "комерційними причинами".

Компанія Roshen залишається лідером серед харчової промисловості та виробників напоїв в Україні, займає перше місце серед 20 найбільших компаній у цій галузі, а також увійшла до рейтингу 200 найбільших приватних компаній України за версією Forbes. У 2023 році мережа магазинів Roshen налічує 95 точок у 16 містах України, включаючи відкриття нових магазинів у Луцьку, Хмельницькому та Івано-Франківську.

У 2023 році кондитерська корпорація "Рошен" продемонструвала вражаючі показники у зростанні виторгу та чистого прибутку, досягнувши великого успіху завдяки експортній діяльності. Виторг від реалізації продукції зросли на 31,85 млрд грн, а чистий прибуток підвищився на 43,5%, склавши майже 5,64 млрд грн. Цей позитивний тренд був викликаний збільшенням обсягів експорту, що підтверджується зростанням продажів на міжнародних ринках. Незважаючи на виклики, такі як війна та зниження частки на ринку України, Roshen продовжує утверджувати своє лідерство у галузі харчової промисловості, розширюючи мережу своїх магазинів та збільшуючи свою присутність.

Мільйони з бюджету на відрядження: як нардепи витратили 13,7 млн грн за кордоном минулого року

У 2023 році було виділено значні кошти з державного бюджету на функціонування Верховної Ради України. Загалом 2,6 мільярда гривень було спрямовано на операційну діяльність парламенту, з яких 13,7 мільйонів гривень витрачено на організацію візитів делегацій за кордон. Проте важливо відзначити, що з цієї суми лише 109,4 мільйонів гривень було повернуто до державного бюджету.

У 2024 році обсяг фінансування роботи Ради зросли, і на ці цілі виділено 2 947,1 мільярда гривень. Варто зазначити, що з уведенням воєнного стану, Верховна Рада України веде роботу в умовах максимальної економії державних коштів.

• У 2023 році державні кошти на операційну роботу Верховної Ради України склали 2,6 мільярда гривень, з яких 13,7 мільйонів гривень було використано на організацію візитів делегацій за кордон.

• Загалом у бюджеті було передбачено понад 2,7 мільярда гривень для підтримки роботи парламенту, і з цієї суми витрачено близько 2,59 мільярда гривень, з яких частина була повернута до державного бюджету.

• У 2024 році на фінансування діяльності Верховної Ради було виділено майже 2,95 мільярда гривень.

• Варто відзначити, що з уведенням воєнного стану Верховна Рада працює в режимі максимальної економії державних коштів, що є важливим фактором у контексті ефективного використання бюджетних ресурсів.

1...217218219...222сторінка 218 з 222

Контакти редакції: [email protected]