Економіка

Вартість електроенергії продовжує бути однією з найбільших турбот для багатьох українських сімей, адже комунальні платежі складають значну частину місячних витрат. Зокрема, на сьогоднішній день побутові споживачі сплачують 4,32 гривні за кожну кіловат-годину, що є суттєвим навантаженням на бюджет домогосподарств. У таких умовах кожен шукає можливість знизити витрати на електроенергію, і одним із способів досягти цього є використання двозонних та тризонних лічильників, які дозволяють платити менше за спожиту електрику в нічний час.

Двозонні та тризонні лічильники розподіляють електричну енергію за різними тарифами залежно від часу доби. Для тих, хто обирає двозонний лічильник, вартість електроенергії після 23:00 знижується до 2,16 гривні за кіловат-годину, що є вдвічі дешевше порівняно з денним тарифом. Тризонний лічильник ще більше вигідний, оскільки дозволяє платити лише 1,73 грн за кВт·год у нічний період, що може значно знизити витрати для тих, хто використовує електроприлади вночі.

Крім того, на суму у платіжках можуть вплинути пільги. Особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у селах та багатодітні сім’ї можуть отримати знижки від 25% до 100%. Наприклад, у сім’ях із трьома і більше дітьми витрати на світло можуть зменшитися удвічі, якщо дохід на одного члена родини менший за 4 240 гривень.

У Міненерго запевнили УНІАН, що уряд наразі не планує підвищувати тариф для населення. Чинні ціни залишаться принаймні до кінця жовтня. Відомство наголошує: у складних умовах війни та економічної кризи головне завдання — уникнути різкого збільшення фінансового навантаження на українців.

Разом з тим ЗМІ прогнозують, що протягом найближчих трьох років електроенергія все ж дорожчатиме приблизно на 15% щороку. Зокрема, у 2026-му тариф може зрости до 4,75–5,18 грн за кВт·год, у 2027 році — до 5,22–6,2 грн, а у 2028-му — до 5,7–7,44 грн. Офіційних підтверджень цим цифрам поки що немає, тож українцям варто орієнтуватися на чинні тарифи.

Німеччина вперше дала сигнал, що готова підтримати план Європейської Комісії щодо використання заморожених російських активів для фінансової допомоги Україні. Мова йде про 172 мільярди євро, що зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear, які стали частиною нових санкцій, запроваджених проти Росії у відповідь на її агресію. Як повідомляє Politico, радник канцлера Фрідріха Мерца з європейських справ Міхаель Клаус заявив, що Берлін «відкритий для нових, юридично обґрунтованих рішень» щодо цих коштів.

Це заявлення стало суттєвим розворотом у політиці Німеччини, яка раніше активно блокувала будь-які спроби використовувати заморожені активи Росії на користь України. Відмова від такої політики відображає зміни у ставленні Берліна до конфлікту в Україні та підвищену готовність до активнішого залучення в міжнародні ініціативи для підтримки української економіки.

Європейська комісія пропонує замінити заморожені активи борговими зобов’язаннями, гарантованими ЄС. Такий механізм дозволить уникнути звинувачень у незаконній конфіскації та при цьому відкрити шлях до фінансування військових потреб України.

За інформацією видання, Берлін навіть чинить тиск на інші країни ЄС, аби ті підтримали цей план. Уже наступного тижня його обговорять на неформальній зустрічі лідерів у Копенгагені.

«Українцям потрібні гроші для закупівлі зброї, і варіантів не так багато», — підкреслив Клаус.

Водночас джерела Politico уточнюють: Німеччина виступає за використання «репараційного кредиту» саме на військову підтримку, а не на відновлення інфраструктури.

Москва, у свою чергу, погрожує переслідувати будь-які держави, які наважаться використати її заморожені кошти.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) разом із Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) продовжують розслідування двох кримінальних проваджень, що стосуються можливих корупційних дій посадових осіб Укравтодору та турецької компанії «Онур». У центрі уваги — ймовірні розкрадання коштів, виділених на ремонт траси М-05 Київ–Одеса, по контрактам, які «Онур» отримував протягом кількох років.

За даними САП, одне з розслідуваних проваджень пов’язане з підозрілими тендерами 2020 року, коли за фінансуванням Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) планувався ремонт частини автотраси Київ–Одеса. Тендери, які відбувалися поза системою «Прозорро», не тільки ускладнили прозорість процесу, але й створили умови для ймовірних корупційних дій. За інформацією слідства, це дало змогу службовим особам державної компанії «Укрдорінвест» маніпулювати умовами тендеру та вибором підрядників.

Інше провадження стосується періоду 2016–2019 років і ймовірних хабарів керівнику Укравтодору Славоміру Новаку. Тоді НАБУ вже затримувало представників великих підрядників, серед яких і власник «Альткому» Олександр Тісленко. У рамках цієї справи обшуки відбувалися і в офісах «Онуру», однак компанія уникла прямих підозр.

Попри резонанс, «Онур» залишився ключовим гравцем дорожнього ринку за часів президентства Володимира Зеленського, отримуючи великі контракти у межах «Великого будівництва». У 2021 році координатор компанії в Україні Емре Караахметоглу навіть увійшов до керівництва футбольного клубу «Рух», а в 2025 році отримав від Зеленського державну нагороду.

Нині ж доля мільярдного позову «Онуру» до Держвідновлення вирішується у касаційній інстанції, а САП і НАБУ продовжують розслідувати факти можливої корупції.

Кривий Ріг останнім часом стає центром обговорень, коли йдеться про кримінальний бізнес, нелегальні схеми та політичні впливи. Усі ці елементи так чи інакше пов’язані з двома фігурами, які стали майже синонімами тіньової економіки міста: Дмитром Храменюком та Олександром Квасовим. Їхні бізнес-інтереси та методи ведення справ мають численні паралелі та взаємодії, де кримінальні схеми, рейдерство та політичні зв'язки стають одним цілим.

Дмитро Храменюк — це ім’я, яке в Кривому Розі асоціюється з нелегальними автозаправними станціями. За даними правоохоронців, він контролює цілу мережу з 12 підпільних АЗС, що працюють не лише в межах міста, а й на його околицях. Крім того, Храменюк має значні активи в торгівлі контрафактним тютюном та алкоголем, а також контролює пункти прийому металу, через які обігруються різноманітні схеми обходу податків і митних зборів. Протягом багатьох років його бізнес процвітає, незважаючи на те, що деякі підпільні цехи працюють без будь-якої уваги з боку місцевих правоохоронних органів.

Квасов, у свою чергу, пов’язаний із рейдерськими захопленнями земель. За даними Clarity‑project, йому контролює до 4000 гектарів. Судові рішення часто ігноруються, а конфлікти з пайовиками залишаються невирішеними.

Відомо також про спільний бізнес Храменюка та Квасова — ресторан, а нещодавно у регіон просочилася інформація про силові методи стягнення боргу в $800 тис. Постраждалий бізнесмен стверджував, що його утримували та катували, а справа була “похована” за участю колишніх прокурорів і поліції.

Попри це, обидва активно займаються благодійністю: допомагають громадам, поставляють продукти, воду, транспорт і дрони для фронту. Місцеві активісти зазначають, що волонтерський образ може бути прикриттям для старих схем та трампліном у політику.

Таким чином, Храменюк і Квасов формують образ сучасних “теневих князів” Криворіжжя, які поєднують бізнес, кримінальні зв’язки та політичні амбіції, демонструючи, як тіньова економіка пристосовується та маскується під благодійність і політичну діяльність.

За даними Болгарської асоціації нерухомості, українці увійшли до десятки іноземців, які найбільш активно інвестують у житлову нерухомість Болгарії упродовж 2024–2025 років. Це підкреслює зростаючий інтерес громадян України до болгарського ринку нерухомості, що стало важливою тенденцією в умовах економічної нестабільності та потреби у надійних інвестиційних інструментах.

Серед лідерів також громадяни Великої Британії, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Румунії, Туреччини, Італії та Росії. Проте найбільшу частку серед іноземців займають саме українці, що свідчить про активні інвестиційні кроки в умовах постійної непевності на батьківщині. Українці зацікавлені не лише в покупці житла для відпочинку або еміграції, а й у довгострокових інвестиціях, що забезпечують стабільний дохід у вигляді оренди.

Найбільший попит спостерігається на нерухомість у прибережних містах Чорного моря — Варні, Бургасі та Несебрі, а також у гірських регіонах, де розвинений зимовий туризм — Банско та Пампорово.

Ціни на житло зростають: за останній рік на морських курортах вони піднялися в середньому на 8–10%, у Софії — на 6–7%. Серед іноземців популярними залишаються квартири в новобудовах середнього сегмента, стартуючи від €60 тисяч, а також апартаменти, які зручно здавати в оренду туристам.

Активність українців на ринку Болгарії зумовлена як вимушеним переїздом через війну, так і прагненням вкласти кошти у вигідну нерухомість. Курортні квартири користуються стабільним попитом серед відпочивальників, що робить їх привабливим інвестиційним активом.

Аналітики очікують подальшого зростання попиту з боку громадян України та Ізраїлю. Також можливе збільшення інтересу з країн ЄС, де вартість житла значно вища, ніж у Болгарії. Це створює передумови для подальшого розвитку ринку нерухомості країни та збереження високих темпів цінового зростання.

Керівник комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» Андрій Вецало опинився в центрі скандалу через розмір своїх премій, що значно перевищують його офіційну заробітну плату. За перші вісім місяців 2025 року Вецало отримав понад 770 тисяч гривень премій, а в червні ця сума досягла рекордних 177,9 тисячі гривень при окладі всього 7 тисяч гривень, що в 25 разів більше за його базову зарплату.

Відзначена ситуація викликала обурення серед громадськості та депутатів місцевих рад, оскільки високі премії керівника підприємства ставлять під сумнів ефективність використання бюджетних коштів і викликають питання щодо прозорості фінансових витрат. За інформацією, отриманою з відкритих джерел, Вецало отримав за весь період з січня по серпень 2025 року близько 1 мільйона гривень, що включає не лише премії, а й відпускні та оплату відряджень.

Центральний районний суд Миколаєва призначив підготовче засідання на 24 вересня 2025 року у кримінальній справі щодо можливого привласнення або розтрати майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. У справі фігурує Державне підприємство «Племрепродуктор «Степове», яке має 71 виконавче провадження та раніше вже ставало об’єктом кримінальних розслідувань за розтрату майна.

Підприємство, зареєстроване у 2003 році в селі Степове Миколаївської області, займається вирощуванням зернових культур, овочів та баштанних, а також розведенням великої рогатої худоби молочних порід. Наразі його виконувач обов’язків директора Олександр Сова також володіє будівельною компанією «Будсистеми Груп» та раніше керував іншими підприємствами, що припинили діяльність.

Справа підкреслює проблеми контролю над бюджетними та державними коштами, а також питання прозорості виплат керівникам комунальних підприємств.