Економіка

За останні три місяці українці оформили понад 2,1 мільйона мікрокредитів, залучивши у мікрофінансових організацій більше ніж 13,7 млрд грн. У третьому кварталі загальна кількість позик склала 2 138 569, що приблизно на 2% менше, ніж у попередньому періоді, демонструючи незначне зниження попиту на швидке фінансування. Водночас середня сума мікрокредиту залишилася стабільною, що свідчить про незмінні потреби населення у короткостроковій фінансовій підтримці.

Аналітики відзначають, що основними причинами звернення до МФО залишаються несподівані витрати, покриття повсякденних потреб та необхідність тимчасово збалансувати сімейний бюджет. Поряд із цим, зростає частка користувачів, які беруть мікропозики для фінансування невеликих бізнес-проектів або підготовки до сезонних витрат, що свідчить про адаптацію населення до нових економічних реалій.

На початку року «кредит до зарплати» становив у середньому 5 773 грн.

Нині позичальники беруть уже 6 417 грн у середньому за один мікрокредит.

Загалом від початку року МФО видали 6,5 млн мікропозик на суму понад 40 млрд грн.

Хоча кількість нових позик трохи зменшується, із поверненням кредитів ситуація значно гірша. Від початку року загальна сума заборгованості користувачів мікропозик:

зросла на 25%,

досягла 25,15 млрд грн.

Аналітики зазначають, що борги накопичуються швидше, ніж зростає кількість нових позик, що свідчить про погіршення платіжної спроможності частини населення.

МФО залишаються одним із найбільш доступних інструментів швидких позик — без довідок, перевірок і складних процедур. Саме тому українці продовжують масово звертатися до таких сервісів, навіть попри високі ставки та ризик боргової спіралі.

Експерти відзначають, що структура ринку мікрокредитування цього року демонструє дві ключові тенденції:

помірне падіння кількості кредитів,

збільшення середнього чека та різке нарощення заборгованості.

Це вказує на те, що все більше українців користуються МФО не як разовою допомогою, а як регулярним фінансовим інструментом.

Український фармацевтичний ринок і досі переживає наслідки одного з найгучніших антимонопольних скандалів за останні роки. Розслідування виявило масштабну антиконкурентну змову між двома найбільшими дистриб’юторами медикаментів — ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД». Разом ці компанії утримували понад 85% усього оптового сегмента постачання ліків, що фактично дозволяло їм контролювати ціноутворення на ринку по всій країні.

Антимонопольний комітет України встановив, що у період з 2020 по 2023 роки дистриб’ютори діяли узгоджено, синхронно підвищуючи ціни на низку популярних і критично важливих препаратів. Йдеться не лише про окремі позиції, а про десятки найменувань ліків, які масово купують українці. Серед них — знеболювальні, засоби для нервової системи, препарати проти застуди та ліки для лікування хронічних захворювань. Такі дії призвели до суттєвого зростання витрат для пацієнтів і медичних закладів.

Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.

У центрі уваги правоохоронних органів опинилися високопосадовці АТ «НАЕК «Енергоатом», яких джерела в слідчих структурах пов’язують із багаторічною корупційною схемою з виведення державних коштів. У матеріалах справи фігурують колишній міністр енергетики та нині відсторонений міністр юстиції Герман Галущенко, чинний міністр енергетики Світослав Гринчук, тимчасовий виконувач обов’язків голови правління компанії Петро Ковтонюк, віцепрезидент Якоб Хартмут, керівники низки ключових філій — Полович, Божко, Стоянов, а також ексгендиректор підприємства Ковальчук.

За наявною інформацією, йдеться про розгалужену фінансову схему, яка функціонувала протягом кількох років і була вибудувана через мережу підконтрольних юридичних осіб та пов’язаних між собою фізичних осіб-посередників. Саме через них, за версією слідства, здійснювалося оформлення сумнівних контрактів, фіктивних послуг та постачання товарів за значно завищеними цінами.

Системне покривання порушень на всіх рівнях контролю давало змогу виводити державні гроші під виглядом «модернізації» атомних станцій — при тому, що реальні роботи у багатьох випадках не виконувалися або виконувалися частково.

Особливу роль відігравали посадові особи, які мали вплив на рішення територіальних центрів комплектування. За даними слідства, вони допомагали працівникам підприємств-учасників схем ухилятися від мобілізації, фактично гарантувавши безперешкодну роботу тіньових потоків.

У контексті розслідування слідчий суддя Центрального райсуду Миколаєва Олена Демінська ухвалою №490/9864/25 від 1 грудня 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР, що лише підкреслює складність та політичну чутливість справи.

Паралельно зі схемою реконструкцій діяла ще одна — фінансова. За інформацією слідства, Сердюк Олександр Іванович є фактичним засновником і контролером низки компаній:ТОВ «Єдиний гаманець»,ТОВ «ПЕЙ ПЛЕЙС Україна»,ТОВ «НЕЙШНЛ ПЕЙМЕНТ ЕНД КОЛЛЕКШН ПРОЦЕССІНГ ЦЕНТР» та інших.

Разом із групою фізичних осіб, серед яких Веремчук, Стржалківська та Рудоман, він організував злочинне угруповання для відмивання коштів і обслуговування нелегальних транзакцій — у тому числі пов’язаних із гральним бізнесом.

Для цього використовувалася мультифункціональна платіжна система Wallet One, що дозволяє проводити онлайн-перекази, здійснювати обмін валют, включно з російським рублем, і зберігати кошти. Наявність прямого доступу до фінансових потоків та транзакцій у RUB створює ризики для національної безпеки України та дає РФ можливість впливати на тіньові фінансові процеси.

Компанії-учасники схеми формально виглядали легальними, але фактично виконували роль «пральні» — обслуговували фіктивні договори, генерували підроблені дані про товари та послуги та легалізували кошти, отримані злочинним шляхом.

Слідство перевіряє зв’язки між атомною та платіжною частинами схеми, оскільки обидві — за попередніми даними — могли використовувати спільну інфраструктуру для переміщення та приховування грошей.

Детективи територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) в Одеській області викрили підприємство, яке ухилилося від сплати податків на суму понад 10 мільйонів гривень. За інформацією БЕБ, компанія, що працює у борошномельно-круп’яній сфері, реалізувала партію рису загальною вартістю 57,7 млн грн, проте не внесла цю операцію до податкових декларацій. Внаслідок цього державний бюджет недоотримав приблизно 9,6 млн грн податкових надходжень, що створює значні фінансові втрати для країни.

Під час розслідування було встановлено, що схема ухилення від оподаткування мала системний характер. Компанія фіксувала продажі на папері, проте реальні фінансові операції не відображалися у звітності. Така практика дозволяла уникати сплати ПДВ та інших податків, що входять до складу державних надходжень. За оцінками експертів, подібні схеми негативно впливають не лише на бюджет, а й на ринкову конкуренцію, створюючи нерівні умови для сумлінних платників податків.

Розслідування детективів БЕБ показало, що компанія свідомо уникала оподаткування, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення у особливо великих розмірах. За результатами перевірки матеріали передані до відповідних органів для подальшого реагування.

Відповідальність за ухилення від сплати податків у великих масштабах передбачає як адміністративні, так і кримінальні наслідки для керівництва підприємства. БЕБ наголошує на важливості контролю за податковою дисципліною для захисту економіки та поповнення державного бюджету.

Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації 2 вересня уклав угоду з ТОВ «Буд Кепітал Групп» на проведення реконструкції дев’ятиповерхового житлового будинку за 47,89 млн грн. Роботи мають завершити до червня 2026 року за адресою вулиця Захисників України, 25 в Умані. Цей будинок серйозно постраждав унаслідок ракетного удару у квітні 2023 року, тоді загинули 23 мешканці, серед яких шість дітей, а ще понад сотня людей залишилася без житла. Відновлення будівлі є критично важливим для мешканців та демонструє державну увагу до потреб постраждалих у зоні бойових дій.

Раніше роботи з відновлення будинку розпочало ПП «Уманьрембуд» на суму 67,82 млн грн, а пізніше додатково без проведення відкритих торгів компанії було виділено ще 23,50 млн грн на завершальні етапи. Загальна вартість відновлення 99 квартир перевищить 110 млн грн, що робить цей проєкт одним із найдорожчих у регіоні у сфері житлової інфраструктури після руйнувань, спричинених війною.

Реконструкція передбачає повне відновлення секції №1 та часткове відновлення секції №2. Роботи фінансуються з державного бюджету (40,73 млн грн) та місцевого бюджету (8,64 млн грн). Проєкт підготовлено ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», а експертний звіт видала філія ДП «Укрдержбудекспертиза» в Черкаській області.

Аналіз кошторису показав значні завищення цін на матеріали. Наприклад, полівінілацетатну дисперсію закупили по 379 грн/кг, тоді як на ринку її можна купити по 146–148 грн/кг. Металопластикові вікна враховані по 8 641 грн/кв. м, вдвічі дорожче за ринкові ціни. Гіпсова шпаклівка та мінераловатний утеплювач також закуплені майже вдвічі дорожче за ринок. Ймовірна переплата на матеріалах перевищує 4 млн грн.

Дешевшим конкурентом було ТОВ «Уманьрембуд 2», однак його пропозицію відхилили через невиправлені помилки в тендерній документації та недостатню підтверджену фінансову спроможність.

ТОВ «Буд Кепітал Групп» зареєстроване у грудні 2022 року в Умані та належить Роману Усатюку, Івану Гученку та Володимиру Ткаченку. Усатюк і Гученко також володіють компанією «Бетон Компаньон Групп». З 2023 року фірма отримала державних підрядів на загальну суму понад 210 млн грн.

Детективи Національного антикорупційного бюро ведуть розслідування у справі № 991/8790/25, пов’язаній із можливим заволодінням 222 мільйонами гривень у державній компанії “Енергоатом”. За даними слідства, ТОВ “Світло Груп М” отримувало великі обсяги електроенергії без повної оплати, використовуючи спеціальні умови постачання, що надавали можливість купувати енергоресурси без передоплати. Надалі компанія продавала електроенергію на ринку, а значну частину коштів переводила на рахунки підозрілих юридичних осіб.

Станом на тепер, за оцінками слідства, загальна заборгованість “Світло Груп М” перед “Енергоатомом” перевищує 225 мільйонів гривень. Встановлено, що умови, які компанія отримала, значно відрізнялися від стандартних договорів із іншими контрагентами, що створило прецедент для системного зловживання державними ресурсами. За версією НАБУ, саме ця розбіжність у правилах доступу до енергоресурсів і дозволила здійснювати операції, в результаті яких держава недоотримала сотні мільйонів гривень.

Бухгалтерка компанії “СК Енерджі Груп” Наталія Багнюк, яка також обслуговує “Світло Груп М”, за версією слідства, переказала частину коштів на свій ФОП-рахунок. ЗМІ повідомляють, що бухгалтерка заперечує будь-які звинувачення.

Нові власники ТОВ “Світло Груп М” з’явились у 2023 році, бенефіціаром став харків’янин Анатолій Дарій. Він пов’язаний з Артемом Василенком, який є президентом Федерації дзюдо Харкова, депутатом місцевої ради та керівником кількох компаній, серед яких “СК Енерджі Груп” та “Лєон ВК”. Василенко та Дарій раніше володіли кількома спільними бізнесами, включаючи охоронні компанії.

НАБУ підкреслює, що без сприяння керівництва “Енергоатому” здійснити таку схему було б неможливо. Справу досі розслідують, перевіряючи всі фінансові потоки та причетність осіб до привласнення державних коштів.