Економіка

Одеський банкір та голова фракції "Слуга народу" у Одеській міськраді, Вадим Мороховський, опинився під слідством через можливу причетність до схеми незаконного отримання контролю над зерновим терміналом "Олімпекс". Це питання привернуло значну увагу громадськості та правоохоронних органів.

Основні деталі справи

За наявною інформацією, справа стосується ймовірної незаконної діяльності, яка включає спроби отримати контроль над стратегічно важливим об'єктом — зерновим терміналом "Олімпекс". Роль Вадима Мороховського у цій схемі наразі розслідується, і йому може загрожувати до 12 років ув’язнення, якщо його провина буде доведена.

Інші фігуранти

Крім Мороховського, в розслідуванні згадуються імена бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка. За даними слідства, вони також можуть бути втягнуті у цю справу, що додає їй масштабності та складності.

Реакція суспільства

Справу активно обговорюють в медіа та серед громадськості. Важливість прозорості та неупередженості слідства підкреслюється багатьма експертами. Від цієї справи залежить не тільки репутація окремих осіб, але й довіра громадян до правової системи та антикорупційних заходів у країні.

Подальші кроки

Наразі слідство триває, і всі обставини справи ретельно вивчаються. Важливо, щоб усі процесуальні дії здійснювались у відповідності до законодавства, забезпечуючи справедливий розгляд та захист прав всіх сторін.

Висновок

Ситуація навколо Вадима Мороховського та інших фігурантів справи про зерновий термінал "Олімпекс" є показовою для оцінки стану боротьби з корупцією в Україні. Громадськість очікує на прозоре і неупереджене слідство, яке дозволить встановити істину та забезпечити справедливість.

Скандал навколо зернового терміналу “Олімпекс” в Одеській області набирає обертів. З кожним днем стає відомо про все більше порушень законодавства, які могли допустити його власники – бізнесмени Сергій Гроза і Володимир Науменко. Цього разу йдеться про ймовірну змову між Грозою, Науменком та їхнім давнім приятелем – головою правління банку “Восток” та за сумісництвом головою фракції “Слуга народу” в Одеській місцевій раді Вадимом Мороховським.

Раніше ми розповідали, як Мороховський допоміг Грозі і Науменко отримати контроль над половиною зернового терміналу, яка була в заставі у американського інвестиційного фонду за кредитом на 75 млн доларів. Для цього бізнесмени за допомогою банку “Південний” відпрацювали схему передачі під подвійну, а зрештою потрійну заставу майна.

Побачивши, що все спрацювало і за це поки нікого не посадили, Гроза з Науменко ймовірно вирішили повторити свій “подвиг”. Для цього вони швидше за все знову звернулися до свого давнього товариша Вадима Мороховського і умовили його зайнятися питанням “Сухого Порту”.

Минулого разу кредит в “Південному” брали підконтрольні Грозі і Науменко ТОВ “Ферко “і ТОВ “Вторметекспорт”. Цього разу замість “Ферко” в гру вступила компанія бізнесменів “Зерновий перевантажувальний комплекс “Інзерноекспорт”.

За допомогою цих двох компаній Гроза і Науменко взяли кредит у банку “Восток” під заставу майна терміналу “Олімпекс”, а саме під “Сухий Порт”. Термін повного погашення позики за кредитним договором повинен був закінчитися 25 травня 2023 року. Але не дочекавшись закінчення дії кредитного договору, як в ситуації з “Південним”, банк “Восток” почав процедуру стягнення боргу.

При цьому офіційну вимогу, за даними ЗМІ, банк “Восток” вручив 2 грудня 2022 року навмисне замість офіційного повідомлення поштою. Таким чином банк порушив ст.35 Закону “Про іпотеку”, що передбачає відправку офіційних повідомлень боржнику.

Фактично, за даними ЗМІ, процедура стягнення почалася через два місяці після повідомлення – 13 лютого 2023 року, шляхом внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що може свідчити про те, що перше повідомлення було підробкою.

Як і у випадку з банком “Південном” правоохоронці перевіряють діяльність банку “Восток”.

Але історія на цьому не закінчилася. Ще до внесення змін до Державного реєстру, 10 лютого 2023 року, банк “Восток” переуступив право вимоги за своїм кредитним договором ТОВ “ФК “Солюшинс Фактор”.

Ця компанія в той же день переуступила його ТОВ “Доступні Фінанси”. Того ж дня “Доступні Фінанси” продали “Сухий Порт” компанії Sunolta OU, яка входить до групи компаній Sunalta.

Варто відзначити, що ринкова вартість “Сухого Порту” в 2020 році була мінімум 18 млн доларів. А групі Sunolta він дістався всього за 4,7 млн доларів. Більш того, як і в попередній схемі з банком “Південний” Sunolta купила “Сухий Порт” незважаючи на те, що він перебував під арештом по одному з кримінальних проваджень з березня 2023 року.

Це також не завадило Sunolta OU передати “Сухий Порт” 10 квітня 2023 року своєму ж ТОВ “Зерновий порт”. Ця компанія була зареєстрована всього за кілька тижнів до отримання “Сухого Порту” і не мала на балансі іншого майна, а її єдиним учасником була Sunolta OU.

19 квітня 2023 року ТОВ “Зерновий порт” передало “Сухий Порт” терміналу “Олімпекс” на 20 років в якості застави за кредитом 78,5 тис.доларів ТОВ “Майнд Сет”, яка, за динним ЗМІ, підконтрольна Грозі і Науменко.

Після вивчення рухів майна зернового терміналу “Олімпекс” за допомогою банків “Південний” та “Восток” напрошується питання: а чи не було це злочинною змовою спрямованою на формування підстав (шляхом у тому числі внесення неправдивих даних до офіційних документів) для переходу права власності за механізмом повторної застави? Чому досі не вручені повідомлення про підозри ні Грозі, ні Науменко, ні керівництву банків, адже схема проста і зрозуміла? Хто стоїть за тим, щоб бізнесмени продовжували працювати на українському ринку?

На початку 2024 року стало відомо, що американська оборонна корпорація Northrop Grumman планує значно розширити свою діяльність в Україні шляхом спільного виробництва боєприпасів середніх калібрів. Ця угода вважається першою публічно визнаною ініціативою, запропонованою українським урядом у співпраці з Міністерством оборони США, щодо спільного виробничого проєкту на території України.

Партнерство Northrop Grumman з українською стороною в цьому напрямку має на меті не лише розширення виробничих можливостей, але й сприяння підвищенню обороноздатності країни у контексті геополітичних викликів та безпеки в регіоні. Зазначається, що така ініціатива стане вагомим кроком у підтримці військово-технічного співробітництва між Україною та Сполученими Штатами, спрямованого на зміцнення оборонної сфери країни.

Проект передбачає не лише передачу технологій та навичок, але й спільні науково-дослідницькі розробки і виробництво, що сприятиме створенню робочих місць та економічному розвитку українського оборонного сектора. Дане співробітництво також підкреслює важливість взаємодії у сфері безпеки і оборони між двома країнами, спрямовану на зміцнення міжнародного мирного порядку та стабільності.

Northrop Grumman Corporation, одна з найбільших в світі виробників зброї та військової техніки, планує створити в Україні виробництво боєприпасів середніх калібрів.

Створення такого виробництва сприятиме підвищенню обороноздатності України та забезпеченню необхідного арсеналу для зміцнення оборони країни. Відомо, що угода з Northrop Grumman є результатом довгострокових переговорів і планується як стратегічний крок у зміцненні військово-технічного співробітництва між Сполученими Штатами та Україною.

Про це повідомив представник компанії Northrop Grumman Defense Systems Дейв Бартелл на оборонній виставці EUROSATORY 2024 для видання Breaking Defense.

“Це наш перший проєкт, який оплачується “українськими доларами”. Ми плануємо розширити цю угоду на боєприпаси для танків, 155 мм, і інші, коли знайдемо інноваційні процеси”, – сказав директор з міжнародного бізнесу сектору оборонних систем Northrop.

Підтвердженням цієї домовленості відбулось під час спілкування між Бартеллом і Стенлі Брауном, головним заступником помічника секретаря Державного департаменту з військово-політичних питань США.

У своєму виступі на виставці озброєнь в Парижі Браун повідомив про нову програму Державного департаменту, яка інвестує 2 млрд доларів в оборонну промисловість України, яка, своєю чергою, може відкрити двері для нового американсько-українського виробництва.

Американські оборонні компанії відстають від своїх європейських колег у створенні угод про спільне виробництво. Цього місяця німецька компанія Rheinmetall поділилася планами:

Також цього місяця під час візиту президента України Володимира Зеленського франко-німецький виробник KNDS та українська фірма KZVV підписали контракт на виробництво в Україні артилерійських снарядів калібру 155 мм.

Попередні зусилля США щодо спільного виробництва для підтримки потреб України зазвичай зосереджувалися на зусиллях із виробництва американської зброї в межах країн-союзників по НАТО у Східній Європі, але зараз найближчі кілька місяців все може змінитись.

Російське повномасштабне вторгнення в Україну стало трагедією, що призвела до руйнування і страждань для багатьох людей. Українські захисники продовжують боротьбу за свободу і незалежність країни, виявляючи надзвичайну мужність і відвагу в ці важкі часи. Водночас, бізнес-спільнота не припиняє свою підтримку економіки України, активно сплачуючи податки і забезпечуючи зайнятість місцевому населенню.

Згідно з даними Американської торговельної палати в Україні, 32% компаній втратили співробітників через насильство, а 30% зазнали пошкоджень своїх майнових активів. 84% підприємств мають працівників, які одночасно служать у Збройних силах України.

У зв’язку з війною пріоритети державних витрат значно змінилися, зокрема, фінансування армії стало головним пріоритетом.

Американська торговельна палата висловлює вдячність міжнародним партнерам за єдність та підтримку в боротьбі за виживання України. Палата закликає міжнародних партнерів України допомогти у розморозці та передачі російських суверенних активів, щоб Росія могла відшкодувати завдані збитки та понести відповідальність за свої дії.

У контексті обговорень щодо підвищення податків на прозорий бізнес, Палата закликає уряд розпочати ефективну боротьбу з тіньовою економікою. Величезні втрати державного бюджету від нелегальних ринків, зокрема торгівлі тютюновими виробами, підкреслюють необхідність ліквідації тіньових секторів для забезпечення рівних умов гри та привабливості для інвестицій.

Палата підкреслює важливість участі бізнесу у формуванні податкової політики, наголошуючи на необхідності передбачуваності й прозорості в цьому процесі. Це важливо для збереження довіри до податкової системи та захисту сумлінних платників податків.

З метою фінансування боротьби за перемогу, Росія повинна відшкодувати завдані збитки, а тіньова економіка має бути припинена. Американська торговельна палата стоїть на боці України на шляху до відновлення та перемоги.

У червневому звіті про макроекономічну стабільність Національного банку України було відзначено, що після зняття обмежень на обмін валюти та подальшого розміщення коштів на депозити спостерігається помітне зменшення попиту на послугу обміну гривні на іноземну валюту. Це свідчить про позитивні тенденції у фінансовому ринку та збільшення довіри до національної валюти серед населення та підприємств.

Національний банк відзначив, що такі заходи сприяли зменшенню валютних ризиків та стабілізації фінансової системи країни. Однак, існує необхідність у подальших заходах для підтримки цих позитивних тенденцій та збереження стабільності валютного ринку.

Впровадження макроекономічних заходів, спрямованих на підтримку стабільності національної валюти, залишається актуальним завданням для Національного банку України в умовах сучасних економічних викликів.

На фоні цього спостерігається зменшення обсягів строкових депозитів населення в іноземній валюті, що підтверджується даними НБУ.

За період з початку поточного року частка валютних коштів у клієнтських вкладах становить приблизно 32%, що є низьким історичним показником. Банки продовжують утримуватися від активного залучення валютних вкладів через обмежені можливості їхнього ефективного інвестування.

У зв’язку з високими ставками за активами в іноземній валюті, банки забезпечують додатковий дохід, розміщуючи кошти в низькоризикових інструментах, таких як депозити в іноземних банках та облігаціях інвестиційного класу. Однак прогнозується, що очікуване зниження ключових ставок у розвинених країнах знизить ці можливості в майбутньому.

Тому, за даними Національного банку України, банки і надалі не матимуть стимулів активно пропагувати здійснення валютних вкладень серед клієнтів.

Україна стоїть перед складною енергетичною ситуацією навесні, коли дефіцит електроенергії загрожує країні навіть за сприятливих погодних умов. За даними експертів, понад половина електрогенераційних потужностей була втрачена через атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Відновлення цих втрат навіть у найближчі місяці вважається майже неможливим завдяки значним пошкодженням і технічній складності робіт.

З початку березня Україна зазнала п’яти масованих ударів Росії на енергетику. Останній з них, 8 травня, спричинив особливо великі руйнування, внаслідок чого було вимкнуто три електростанції. Гендиректор компанії ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що знищення і ремонт, які постійно чергуються, загрожують втратою всіх енергетичних ресурсів.

“Цикл руйнувань і відновлення можна зупинити, але лише при належній обороні”, – сказав він. У цьому році російські війська змогли завдати значних збитків українській енергосистемі, через затримки у міжнародній допомозі.

За словами члена наглядової ради “Укренерго” Юрія Бойка, зима буде складною, але можливо зменшити втрати енергії. Україна втратила приблизно вісім гігават електроенергії через удари Росії, що близько половини від необхідної потужності.

“Цей дефіцит можна скоротити, але не зменшити вдвічі. Це означає, що навіть при теплій зимі буде відчутний дефіцит”, – додав Бойко.

Тимченко оцінив витрати на відновлення обладнання енергосистеми в 350 мільйонів доларів, частково використовуючи європейське обладнання. Він сподівається, що зусилля українських енергетиків і підтримка Заходу дозволять країні уникнути катастрофи в наступну зиму.

Експерти з енергетики, включаючи Андрія Закревського, відзначають, що повний блекаут неможливий завдяки існуючій атомній генерації, але існує значний ризик аварійних вимкнень в Україні до кінця літа.

З 2017 року в Україні поступово підвищуються вимоги до стажу для отримання пенсії за віком. Це частина реформ, спрямованих на забезпечення стабільності пенсійної системи та підвищення рівня соціального захисту пенсіонерів.

Вимоги до стажу у 2024 році

У поточному році, щоб вийти на пенсію у 60 років, необхідно мати мінімум 31 рік стажу. Це підвищення вимог ставить перед багатьма громадянами виклик, оскільки їм необхідно буде довше працювати для досягнення необхідного стажу.

Плани на майбутнє

До 2028 року вимоги до стажу зростуть до 35 років. Це означає, що громадяни, які не зможуть накопичити необхідний стаж, будуть змушені працювати довше, досягаючи віку 63 або 65 років для отримання пенсії.

Вплив на громадян

Ці зміни мають значний вплив на громадян. Для багатьох людей, які не змогли забезпечити безперервний трудовий стаж через різні обставини, такі як тривала безробітність, необхідність догляду за сім'єю або проблеми зі здоров'ям, нові вимоги можуть створити додаткові труднощі. Людям доведеться переглядати свої плани на пенсійне забезпечення і, можливо, шукати додаткові можливості для працевлаштування.

Адаптація до нових умов

Для адаптації до нових умов уряд і роботодавці повинні сприяти створенню робочих місць, які враховують потреби людей старшого віку. Це може включати гнучкі робочі графіки, можливості для перекваліфікації та підвищення кваліфікації, а також заходи з охорони праці, щоб зменшити фізичні навантаження на працівників.

Підтримка від держави

Держава також має забезпечити належну підтримку для громадян, які не можуть досягти необхідного стажу з об'єктивних причин. Це можуть бути соціальні програми, спрямовані на підтримку тих, хто перебуває у важких життєвих обставинах, а також заходи для покращення доступу до медичних і соціальних послуг.

Висновок

Підвищення вимог до стажу для виходу на пенсію є частиною ширшої стратегії з реформування пенсійної системи в Україні. Хоча ці зміни можуть створити додаткові труднощі для багатьох громадян, вони також спрямовані на забезпечення фінансової стабільності системи пенсійного забезпечення та підвищення рівня соціального захисту пенсіонерів у довгостроковій перспективі. Важливо, щоб держава та суспільство працювали разом для пом'якшення негативних наслідків цих змін і підтримки громадян у перехідний період.

Особливу важливість набуває не лише факт наявності стажу, а й платежі у пенсійний фонд заробітної плати протягом цього періоду. Для багатьох українців ця зміна вимог стала несподіванкою. Наприклад, мешканка Дніпра Світлана, яка працювала неофіційно в продуктовому магазині протягом 20 років, офіційно оформилася тільки в 2017 році.

«Мені не вистачить стажу. Що робити? Продовжувати працювати», – розповіла вона. Відповідно до її обчислень, якби вона не оформилася офіційно вчасно, їй довелося б працювати до 63 років замість 60, щоб отримати пенсію.

Наразі складно оцінити, скільки українців не зможуть вийти на пенсію у віці 60 років у 2028 році. Ситуація з пандемією коронавірусу та повномасштабною війною значно вплинула на ринок праці та пенсійну систему. Відповідно до попередніх підрахунків, у 2028 році пенсію у віці 60 років не зможуть отримати 45% українців, з них 5% будуть працювати до 65 років.

Однак старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко зауважує, що точних прогнозів щодо кількості осіб, які не зможуть набрати необхідний стаж, поки немає. Вона наголошує на складнощах прогнозування умов на ринку праці на наступні роки.

Нині спостерігається значне зменшення кількості пенсіонерів в Україні, що пов’язане не лише з воєнним конфліктом та окупацією, але й з загальним трендом до збільшення пенсійного віку.