Економіка

На початку грудня 2025 року Національне антикорупційне бюро України оголосило про підозру народній депутатці Анні Скороход, її помічнику Сергію Капацину та заступнику керівника благодійної організації Osprey Global Solutions Ukraine Андрію Ставенку. Слідство вважає, що фігуранти були задіяні в організованій схемі, спрямованій на незаконний вплив на ухвалення рішень Ради національної безпеки і оборони України.

За матеріалами досудового розслідування, йдеться про налагоджений механізм підбурювання до передачі грошових коштів посадовим особам з метою домогтися запровадження санкцій у потрібному для зацікавлених осіб форматі. Правоохоронці переконані, що схема не обмежувалася поодинокими контактами, а мала ознаки системної діяльності з чітким розподілом ролей між учасниками.

«Транспортна компанія Бласко», за відкритими реєстраційними даними, була створена у вересні 2014 року та спеціалізується на вантажних автомобільних перевезеннях. Власником підприємства зазначений Олександр Шамбальов.

Як випливає з матеріалів справи, які озвучувалися під час обрання запобіжного заходу, 18 липня Анна Скороход нібито призначила зустріч у закладі громадського харчування та повідомила про можливість запровадження санкцій проти компанії. При цьому, за версією слідства, вона прямо вказала, що необхідною умовою є передача грошових коштів у сумі 250 тисяч доларів.

Сергій Капацин, за даними слідства, повідомив, що після передачі коштів свідок Іщук має отримати від «замовника» розписку про позику грошей як гарантію виконання домовленостей. Прокурор у справі Іван Стрельцов зазначив, що 21 липня нардепка надіслала Іщуку повідомлення з проханням передати частину коштів у розмірі 60 тисяч доларів.

25 липня, за інформацією сторони обвинувачення, Скороход дала вказівку, що подальша комунікація здійснюватиметься через довірену особу — Андрія Ставенка. Після цього у месенджері Signal на номер Іщука надійшло повідомлення про готовність провести зустріч.

У подальшому листуванні, як стверджує обвинувачення, Ставенко вимагав передати першу частину коштів у сумі 50 тисяч доларів, зазначивши, що решту необхідно надати пізніше. 28 серпня він повідомив, що після передачі повної суми розпочнеться процес введення санкцій.

4 вересня між народною депутаткою, її помічником, спільником та свідком Іщуком відбулася зустріч, під час якої, за версією слідства, фігуранти знову заявили про необхідність передати повну суму хабаря. Іщук повідомив, що готовий передати лише аванс. У відповідь пролунала вимога хоча б часткової передачі коштів, однак Скороход, за даними НАБУ, висловила незадоволення і заявила, що без повної суми жодних дій щодо санкцій вчиняти не будуть. Після цього Іщук відмовився, і зустріч завершилася без передачі грошей.

Наприкінці 2025 року комунальна корпорація «Київавтодор» підписала два масштабні договори, що стосуються проведення капітального ремонту ключових об’єктів дорожньої інфраструктури Києва. Йдеться про роботи, які мають суттєво вплинути на стан магістралей, транспортну доступність окремих районів та безпеку руху в місті.

Згідно з умовами контрактів, підрядні організації зобов’язуються виконати комплексне оновлення дорожнього покриття, включно з демонтажем зношених шарів, укладанням нового асфальту, ремонтом основи проїжджої частини та заміною бордюрів. Окрема увага приділяється облаштуванню зливової каналізації, оновленню розмітки та встановленню сучасних елементів організації дорожнього руху.

Перший контракт передбачає капітальний ремонт проспекту Свободи у Подільському районі на ділянці від проспекту Європейського Союзу до проспекту Порика. Вартість робіт становить 459,18 млн гривень, а завершити їх планують до грудня 2026 року.

Другий договір укладено на капремонт проспекту Валерія Лобановського у Солом’янському районі. За 784,98 млн гривень підрядник має оновити одну з ключових транспортних артерій міста до червня 2027 року.

У КМДА зазначили, що обидва проєкти включають оновлення проїжджої частини та тротуарів, модернізацію системи дощової каналізації, зовнішнього освітлення, облаштування велоінфраструктури та створення безбар’єрного простору. В адміністрації також наголосили, що проспект Свободи не ремонтувався понад 40 років, а проспект Лобановського — більше двох десятиліть.

За інформацією аналітичної системи YouControl, ПП “Київшляхбуд” було зареєстроване у 2009 році в Одесі, нині компанія має юридичну адресу в Києві. Формальним засновником підприємства є австрійська компанія, однак кінцевими бенефіціарами залишаються одеські бізнесмени Євген Коновалов та Юрій Шумахер. Останній є чинним депутатом Одеської міської ради від фракції “Довіряй справам”.

За даними Clarity-project, “Київшляхбуд” отримав майже сотню бюджетних замовлень на загальну суму понад 6,3 млрд гривень, із яких понад 6 млрд — саме від “Київавтодору”. Компанія входить до групи “Ростдорстрой”, яка також активно працює на столичних дорожніх проєктах. Сукупна вартість контрактів, отриманих структурами цієї групи від “Київавтодору”, сягнула 8,66 млрд гривень, що еквівалентно приблизно 205 млн доларів.

Діяльність як “Київшляхбуду”, так і “Ростдорстрою” неодноразово ставала предметом уваги правоохоронних органів. Національна поліція розслідує можливі зловживання під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу, а також підозрює завищення вартості матеріалів під час ремонтів низки столичних вулиць у попередні роки. Частина цих проваджень стосується можливого привласнення та розтрати бюджетних коштів.

Попри це, компанії й надалі залишаються ключовими підрядниками “Київавтодору”, який підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Роботу департаменту безпосередньо спрямовує голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко.

Газопостачальні компанії в Україні оприлюднили свої цінові пропозиції на січень 2026 року, окресливши умови для побутових споживачів на початку нового року. За наявною інформацією, для частини домогосподарств вартість природного газу може бути дещо нижчою, ніж у попередні місяці, що формує обережний оптимізм серед споживачів на тлі загальної економічної невизначеності.

Наразі на українському ринку працюють вісім газопостачальних компаній, які мають право укладати договори з населенням. Їхні підходи до ціноутворення відрізняються: чотири компанії зосередилися виключно на річних тарифних планах, тоді як ще чотири пропонують комбіновані варіанти — як довгострокові річні, так і короткострокові місячні тарифи зі змінною ціною.

Річні пропозиції на січень 2026 року залишилися без змін. Вартість газу за такими тарифами коливається в межах від 7,96 до 9,99 гривні за кубометр. Саме ці тарифи є базовими для більшості побутових споживачів і застосовуються автоматично, якщо клієнт не обрав місячний план.

Натомість місячні змінні тарифи знизилися. У січні їхній діапазон становить від 8,46 до 25,8 гривні за кубометр, залежно від постачальника. Найвищу місячну ціну на газ пропонує компанія «Львівенергозбут» — 25,8 гривні за кубометр.

Водночас переважна більшість домогосподарств в Україні отримує газ за річними тарифами. Близько 98 відсотків побутових споживачів, що становить понад 12 мільйонів домогосподарств, обслуговуються газопостачальною компанією «Нафтогаз України». Для них ціна газу зафіксована на рівні 7,96 гривні за кубометр.

Таким чином, у січні 2026 року основна маса українських споживачів продовжить платити за газ за стабільними річними тарифами, тоді як зниження місячних цін може бути вигідним лише для обмеженої частини клієнтів, які свідомо обирають змінні тарифні плани.

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які тимчасово перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях, повинні до 31 грудня пройти процедуру фізичної ідентифікації. Ця вимога є обов’язковою для безперервного нарахування пенсій і страхових виплат у 2026 році. У Пенсійному фонді України підкреслюють, що ідентифікація дозволяє підтвердити особу отримувача та запобігти неправомірним нарахуванням.

Водночас у відомстві звертають увагу: якщо фізичну ідентифікацію не було пройдено протягом календарного року, це не означає автоматичного скасування рішення про призначення пенсії чи страхової виплати. Право на отримання коштів зберігається, однак їх перерахування може бути тимчасово призупинене до моменту підтвердження особи. Після проходження процедури виплати поновлюються у встановленому порядку.

У разі якщо через непроходження ідентифікації до 31 грудня 2025 року виплату буде тимчасово припинено, її автоматично поновлять після завершення процедури ідентифікації.

Перевірити факт проходження фізичної ідентифікації та дату останньої процедури можна в особистому електронному кабінеті через сервіс «Моя ідентифікація».

Фізичну ідентифікацію можна пройти особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду, за допомогою відеоконференцзв’язку у територіальному органі фонду або через особистий кабінет на вебпорталі ПФУ.

Для громадян, які перебувають за кордоном, передбачена можливість надіслати необхідні документи поштою до територіального органу Пенсійного фонду або завантажити скановані копії документів через електронний кабінет із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Максим Микитась протягом років вибудовував складні багаторівневі сценарії рейдерського захоплення як державних, так і приватних активів. Основою цих схем був прямий тиск на власників майна, який у поєднанні з ручними реєстраторами, номінальними фігурантами та підконтрольними судами створював можливість для перерозподілу майна на користь вузького кола осіб. З часом окремі епізоди перетворилися на системну модель, яка глибоко вразила державний сектор і стратегічну інфраструктуру країни.

У цій конструкції державні кошти фактично ставали приватним ресурсом, а формальні корпоративні процедури лише маскували незаконні маніпуляції. Систематичне використання контрольованих судів і реєстраторів дозволяло обходити законодавчі обмеження та формально легалізовувати захоплення активів, що створювало відчуття безкарності серед учасників схем.

Одним із показових прикладів є діяльність ПрАТ «Метробуд», яке протягом років отримувало мільярдні контракти у сфері енергетичного будівництва. Компанія фактично монополізувала доступ до великих державних проєктів, зокрема на об’єктах Дністровської та Дніпровської гідроакумулюючих електростанцій. Загальний обсяг фінансових потоків на цих об’єктах перевищив шість мільярдів гривень.

У структурі власності «Метробуду» через іноземну компанію приховувався громадянин Російської Федерації Сергій Кияшко. Це дозволяло оточенню Микитася обходити формальні безпекові обмеження, зберігаючи контроль над грошовими потоками. Для виведення коштів використовувався консорціум «НВО Укргідроенергобуд», який виконував роль технічної оболонки, через яку бюджетні мільярди розчинялися в ланцюгах підрядників.

Паралельно зі схемами на державних підрядах Микитась реалізовував рейдерські сценарії у приватному секторі. Разом із Василем Астіоном він брав участь у захопленні ТОВ «Філософія Девелопмента» — компанії з активами орієнтовною вартістю понад 560 мільйонів гривень. Після того як законні власники відмовилися передавати корпоративні права, було задіяно класичний набір інструментів примусу та маніпуляцій.

Державний реєстратор Качковська внесла до реєстру неправдиві відомості, вписавши номінального власника з Узбекистану Каюмджона Саматова. Згодом його замінили на іншого номінала — Меркулова. Завершальним етапом стала ініціація процедури банкрутства через підконтрольне ТОВ «Каса народної допомоги». Це дозволило закріпити результат рейдерської атаки через судове рішення, ухвалене в Господарському суді Києва.

Окрему увагу привертає історія з приватизацією державного акціонерного товариства «Укрбуд». Протягом років ця структура використовувалася Микитасем як фінансовий ресурс, а після доведення компанії до фактичного колапсу та зупинки будівництв держава була змушена виставити 100 відсотків акцій на аукціон.

Переможцем торгів стало ТОВ «Техно-Онлайн» зі статутним капіталом усього 22 тисячі гривень. Це стало можливим після сумнівної дискваліфікації іншого учасника — ТОВ «Петро Ойл енд Кемікалс». Представником компанії-переможця виявився Микита Тарковський, особа, напряму пов’язана з родиною Максима Микитася. Цей факт свідчить про спробу екснардепа повернути контроль над державним забудовником через підставні структури.

У сукупності ці епізоди демонструють не окремі зловживання, а цілісну систему, в якій рейдерство, державні підряди, номінали, реєстратори й суди працюють як єдиний механізм. Саме така модель роками дозволяла виводити мільярди гривень із державного сектору, маскуючи приватні інтереси під формальні юридичні процедури.

Впродовж останнього року український ринок нерухомості продемонстрував помітне подорожчання як на первинному, так і на вторинному сегментах. Зростання цін відбувається на тлі обмеженої пропозиції, подорожчання будівельних матеріалів та стійкого попиту у відносно безпечних регіонах. Найвищі показники традиційно фіксуються у столиці та західній частині країни, які залишаються найбільш привабливими для покупців і інвесторів.

За підсумками року середня вартість квадратного метра у новобудовах зросла майже на 10%. Лідером первинного ринку залишається Київ, де ціна квадратного метра наблизилася до позначки близько 1 445 доларів. Столичний ринок утримує першість завдяки розвиненій інфраструктурі, концентрації робочих місць та стабільному попиту на житло різних класів — від мас-маркету до преміумсегменту.

У Львівській області середня ціна квадратного метра зросла до 1 188 доларів, продемонструвавши річне зростання на 9%. Найбільший приріст за рік зафіксовано в Кіровоградській області, де середня вартість досягла 1 156 доларів за квадратний метр, що на 12% більше порівняно з минулим роком. У Дніпропетровській області ціна зросла до 1 122 доларів за квадратний метр, або на 4% за рік.

Водночас Закарпатська область стала винятком із загальної тенденції. Попри стабільний попит, середня ціна квадратного метра тут знизилася на 5% і становить близько 1 114 доларів.

На вторинному ринку житла найвищі ціни зафіксовані у столиці. Середня вартість однокімнатної квартири в Києві становить близько 98 тисяч доларів, що на 12% більше, ніж рік тому. У Львівській області такі квартири в середньому коштують близько 74 тисяч доларів, тоді як в Івано-Франківській та Закарпатській областях — приблизно по 68 тисяч доларів.

Двокімнатні квартири також суттєво подорожчали. У Києві їх середня вартість зросла до 144 тисяч доларів, що на 35% більше, ніж торік. У Львівській області ціна таких об’єктів становить близько 99 тисяч доларів, у Закарпатській — 92 тисячі доларів, в Івано-Франківській області — близько 80 тисяч доларів.

Ще стрімкіше зросли ціни на трикімнатні квартири у столиці — до 195 тисяч доларів, що на 53% більше за рік. У Львівській області середня вартість таких квартир становить близько 110 тисяч доларів, у Чернівецькій — 93 тисячі доларів. В Івано-Франківській області ціни зросли до майже 89 тисяч доларів.