Search here...

Економіка

Бюджети тимчасово окупованих громад та їхня роль у відновленні України

Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.

Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.

За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.

Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.

Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.

Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.

Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.

Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Повернення Оксани Бершеди до Держаудитслужби та аналіз її майнової декларації

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Рекордне фінансування депутатських фондів у Києві: новий етап розвитку місцевого самоврядування

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

Корпоративне протистояння навколо Полтавського ГЗК: новий виток боротьби за стратегічний актив

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

МВФ готує нову кредитну підтримку для України на $8,1 млрд

Міжнародний валютний фонд найближчим часом планує розглянути угоду щодо запуску нової кредитної програми для України загальним обсягом 8,1 мільярда доларів США. Ця фінансова допомога спрямована на підтримку макроекономічної стабільності країни та забезпечення виконання державних витрат у складних умовах воєнного конфлікту.

Очікується, що кошти дозволять покрити дефіцит державного бюджету та зміцнити фінансову стійкість держави. Представники МВФ відзначають, що програма передбачає взаємодію з урядом України щодо збереження ключових економічних реформ, що мають стратегічне значення для економічного відновлення після війни.

Нова програма має замінити чинну програму МВФ на 15,5 мільярда доларів. У фонді зазначили, що українська влада виконала попередні умови для переходу до нового етапу співпраці. Зокрема, було подано законопроєкт щодо змін до трудового законодавства та ухвалено державний бюджет.

Речниця МВФ Джулі Козак заявила, що економічне зростання України у 2025 році, ймовірно, буде нижчим за 2%. Після чотирьох років повномасштабної війни економіка перейшла до більш повільних темпів відновлення.

За її словами, російське вторгнення продовжує завдавати значної шкоди українському суспільству та економіці. Станом на січень близько 5 мільйонів українських біженців перебувають у країнах Європи, ще 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними особами.

Паралельно Світовий банк, уряд України та Європейський Союз завершують нову оцінку вартості відбудови країни. Очікується, що її оприлюднять наступного тижня. За попередніми оцінками, сума може перевищити торішній показник у 524 мільярди доларів через масштабні удари Росії по енергетичній інфраструктурі.

Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва раніше заявляла, що нову програму планують винести на розгляд ради директорів у найближчі тижні. За її словами, після підписання попередньої домовленості у листопаді економічна ситуація в Україні погіршилася, що потребувало коригування окремих параметрів програми. Водночас базові вимоги фонду залишаються без змін.

Серед можливих рішень розглядається надання Україні додаткового року для отримання парламентської підтримки щодо ухвалення змін до податку на додану вартість, які викликають дискусії.

Попередня домовленість із МВФ містить базовий сценарій, за яким війна може завершитися вже цього року. Однак також передбачено негативний сценарій, що допускає поступове згортання бойових дій аж до 2028 року.

Остаточне рішення щодо нової програми залежатиме від результатів розгляду на засіданні ради директорів фонду.

Угорщина та Словаччина призупинили експорт дизельного пального до України через зупинку транзиту нафти “Дружба”

Рішення Угорщини та Словаччини тимчасово припинити експорт дизельного пального до України стало наслідком ускладнень із постачанням сировини через трубопровід «Дружба». Після зупинки транзиту російської нафти країни, що значною мірою залежать від цього маршруту, зіткнулися з необхідністю перегляду внутрішнього балансу пального та пріоритетів енергетичної безпеки.

Трубопровід «Дружба» історично відігравав ключову роль у забезпеченні нафтопереробних підприємств Центральної Європи сировиною. Саме через нього здійснювалися поставки, які перероблялися на нафтопродукти, зокрема дизельне пальне, що потім експортувалося до сусідніх держав, включно з Україною. Зупинка транзиту автоматично створила дефіцит нафти для переробки, що змусило уряди Будапешта та Братислави зосередитися передусім на внутрішніх потребах.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив аналогічні заходи з боку Братислави. Він повідомив, що нафтопереробна компанія Slovnaft тимчасово припиняє експорт дизельного пального до України та низки інших держав. Увесь вироблений обсяг, за його словами, буде спрямований на внутрішній ринок Словаччини.

Фіцо також припустив, що зупинка транзиту нафти може мати політичний характер. У такому разі, зазначив він, Словаччина може переглянути підходи до підтримки євроінтеграції України та співпраці у сфері постачання електроенергії, якщо версія про політичний тиск підтвердиться.

Раніше, 16 лютого, Петер Сійярто повідомляв, що Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії з проханням забезпечити альтернативний маршрут постачання через нафтопровід Adria. Водночас міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що Загреб не підтримує збільшення закупівель російської нафти, наголосивши, що такі поставки сприяють фінансуванню війни проти України.

За даними галузевих джерел, Угорщина та Словаччина забезпечують близько 9% українського імпорту дизельного пального. У 2025 році з цих країн до України було поставлено приблизно 629,5 тис. тонн дизеля. Водночас експерти зазначають, що попри значущість цих обсягів, вони не є критичними для українського ринку, оскільки після 2022 року Україна суттєво диверсифікувала канали постачання пального.

На Буковині депутат-фермер приховав спалах африканської чуми свиней і незаконно захоронив понад сотню туш

У Чернівецькому районі спалах африканської чуми свиней перетворився на гучний скандал із кримінальним підтекстом. Депутат однієї з міських рад, який одночасно є власником фермерського господарства, не повідомив про масову загибель тварин відповідні служби та розпорядився таємно захоронити туші просто на території ферми. Унаслідок цього було втрачено понад сто свиней, а ризики поширення небезпечної інфекції значно зросли.

За інформацією правоохоронців, тварини почали гинути у вересні 2025 року. Падіж тривав і в жовтні, однак жодних офіційних повідомлень до ветеринарних органів не надходило. Замість дотримання встановленої процедури — ізоляції господарства, лабораторного підтвердження діагнозу та утилізації загиблих тварин на спеціалізованих підприємствах — власник ферми вирішив приховати факт спалаху. Туші свиней закопували без дотримання ветеринарно-санітарних норм, що створило загрозу зараження ґрунтів і підземних вод.

Щоб запобігти поширенню інфекції, довелося знищити ще 80 свиней. Під час розслідування з’ясувалося, що тварин завезли на ферму без ветеринарних документів, дозволів на переміщення та карантину, що створило передумови для масового спалаху.

Депутату повідомлено про підозру за ст. 251 Кримінального кодексу України (порушення ветеринарних правил, що спричинило тяжкі наслідки). Йому загрожує штраф до 68 тис. грн, обмеження права обіймати посади чи займатися діяльністю до п’яти років, або позбавлення волі до трьох років.

обсяг (приблизно скільки слів/абзаців),

стиль (офіційний, креативний, діловий, емоційний тощо).

І я одразу підготую для вас новий унікальний текст.

Крім того, законопроєкт передбачає тимчасове звільнення орендодавців від оподаткування на період з 1 квітня 2026 року до 31 грудня того року, коли буде скасовано воєнний стан. Орендодавці самостійно сплачуватимуть податок протягом 40 днів після завершення кварталу.

Також у Верховній Раді тривають роботи над врегулюванням діяльності рієлторів, що має додатково вплинути на легалізацію ринку оренди та прозорість угод.

Законопроєкт має на меті стимулювати власників житла працювати легально, зменшити тінізацію ринку та спростити адміністрування податків для приватних орендодавців.

Англійською: “This is very important to us.” або трохи емоційніше: “It means a lot to us.”

Якщо потрібно, можу допомогти продовжити думку або оформити це для листа чи офіційного звернення.

Суд зазначив, що реєстраторка діяла навмисно, використовуючи копії документів, що не мали юридичної сили, і знала про відсутність законних підстав для переоформлення. Раніше, у вересні 2021 року, Соць вже була засуджена за аналогічний злочин, але продовжила здійснювати нові протиправні дії.

04 лютого 2026 року суд ухвалив:

визнати Вероніку Соць винною за ч. 3 ст. 365-2 та ч. 3 ст. 362 КК України;

призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі;

заборонити обіймати посади, пов’язані з реєстраційними діями, на 3 роки.

Земельні ділянки повернуто законному власнику – КСП «Колгосп Сенча», а незаконні рішення реєстраторки скасовані Міністерством юстиції України.

Попит на автомобілі з Китаю стрімко набирає обертів в Україні

Український ринок легкових автомобілів демонструє впевнену динаміку зростання у сегменті імпорту з Китаю. Протягом минулого місяця громадяни України зареєстрували близько 1,4 тисячі легковиків китайського походження, що на 71% перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Такий стрибок свідчить про суттєві зміни в уподобаннях покупців і поступове зміцнення позицій азійських виробників на вітчизняному ринку.

Найбільший внесок у позитивну статистику зробили нові автомобілі. Їх було імпортовано 1216 одиниць, що означає приріст на рівні 80% у порівнянні з січнем 2025 року. Така тенденція підкреслює зростання довіри до нової техніки китайського виробництва, яка дедалі частіше конкурує з європейськими, корейськими та японськими брендами не лише за ціною, а й за якістю оснащення, рівнем безпеки та сучасними технологіями.

Серед нових моделей найпомітніше виділився BYD Leopard 3, який став лідером місяця з результатом 169 проданих авто. Далі в рейтингу розташувалися BYD Sea Lion 06 із 110 одиницями та Volkswagen ID. UNYX із 96. Також у п’ятірці найпопулярніших нових китайських легковиків опинилися Zeekr 001, який обрали 77 разів, і BYD Song Plus із показником 73 авто.

У сегменті вживаних імпортованих із Китаю легковиків перші позиції поділили Zeekr 001 та BYD Song L — по 16 одиниць кожна. Далі йдуть BYD Song Plus із 14 авто та Buick Envision із 13, а замикає п’ятірку BYD Yuan Plus, який купили 9 разів.

На тлі цього зберігається високий інтерес українців до електротранспорту загалом. За січень 2026 року на внутрішньому ринку уклали 3553 угоди купівлі-продажу вживаних електромобілів: місячний показник знизився на 17% проти грудня, але в річному вимірі ринок продемонстрував відчутне зростання. Паралельно автопарк країни поповнився 2336 гібридними легковими авто (HEV та PHEV), що на 40% більше, ніж торік, а частка нових гібридів у цьому обсязі склала 52%.

1234...222сторінка 3 з 222

Контакти редакції: [email protected]