Економіка

Бюджети тимчасово окупованих громад та їхня роль у відновленні України

Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.

Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.

За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.

Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.

Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.

Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.

Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.

Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Повернення Оксани Бершеди до Держаудитслужби та аналіз її майнової декларації

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Рекордне фінансування депутатських фондів у Києві: новий етап розвитку місцевого самоврядування

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

Корпоративне протистояння навколо Полтавського ГЗК: новий виток боротьби за стратегічний актив

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

Результати аудиту ПрАТ “НЕК “Укренерго”: виявлені фінансові порушення та наслідки для держави

Державна аудиторська служба України завершила детальну перевірку діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період керівництва Володимира Кудрицького і зафіксувала численні фінансові порушення, що мають значні наслідки для державного бюджету. За підсумками ревізії встановлено факти нарахування безпідставних премій керівництву, завищення кошторисів на виконання робіт, а також укладення сумнівних контрактів з ризиком нанесення шкоди державним інтересам.

Аудитори також виявили порушення у веденні фінансової та управлінської звітності, що ускладнює прозорий контроль за використанням коштів і створює ризики для стабільного функціонування енергетичної компанії. Матеріали перевірки передано до правоохоронних органів для подальшого реагування та встановлення юридичної відповідальності осіб, причетних до порушень.

Одним із головних порушень стало нарахування премій керівництву та співробітникам компанії у період, коли «Укренерго» зазнавало значних збитків. У 2020 році збитки підприємства становили 27,5 млрд грн, проте керівництво ухвалило рішення виплатити річні премії на 203,5 млн грн. У 2021 році ця сума зросла до 390,1 млн грн, хоча компанія знову мала мінус у звітності.

Держаудитслужба зазначила, що такі виплати суперечили колективному договору, який дозволяє преміювання лише за виконання ключових показників ефективності.

Аудит також виявив завищення вартості робіт під час будівництва лінії електропередач Західноукраїнська – Богородчани. Компанія-підрядник ТОВ «Центрбуд» штучно збільшила обсяги використаного кабелю на понад 20 км, що призвело до переплати у 1,28 млн грн. Крім того, завищення витрат виявили під час облицювання фасадів — перевитрата плитки на 26,65 м² коштувала державі ще 536 тис. грн.

Окрему увагу аудитори приділили восьми договорам, укладеним без достатнього обґрунтування за переговорною процедурою. Їх загальна вартість — понад 15 млн грн. Йшлося про створення резервної системи диспетчерських команд, яка так і не була запущена.

У звіті зазначено, що відповідальність за ці порушення лежить на тодішньому голові правління Володимирі Кудрицькому, який не забезпечив контроль за дотриманням фінансової дисципліни.

Аудитори також зафіксували:– безконтрольну дебіторську заборгованість ДП «Енергоринок» на 1,67 млрд грн;– завищення показників амортизації та знецінення активів;– виплати компанії «Укренерго Цифрові рішення» на суму 34 млн грн, частина яких, за даними Пенсійного фонду, була здійснена людям без офіційного працевлаштування.

У підсумку аудитори констатували, що «керівництвом не забезпечено належного контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства», що призвело до викривлення звітності та ризику втрати державних активів.

Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб.

На Львівщині викрито шахрайську схему проти родичів військовослужбовців

У Львівській області правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему, спрямовану на матерів і дружин українських військових. Подружжя місцевих мешканців виманювало у жінок кошти, обіцяючи «допомогу» у звільненні їхніх рідних з військової служби. Про це повідомили у Львівській обласній прокуратурі.

За даними слідства, 39-річна мешканка селища Шептицького вводила родичок військових в оману, стверджуючи, що має впливових знайомих у відповідних державних структурах і здатна «легально забезпечити» повернення їхніх чоловіків або синів додому. Для реалізації своїх обіцянок вона систематично вимагала гроші, користуючись довірою та емоційним станом потерпілих.

Щоб виглядати переконливо, зловмисники призначали зустрічі в громадських місцях, називали реальні посади посадовців та установ, які нібито могли вплинути на процес звільнення військових. Чоловік навіть видавав себе за працівника територіального центру комплектування, запевняючи одну з потерпілих, що може виготовити необхідні документи.

Насправді жодних дій для допомоги військовим вони не вчиняли — усі отримані кошти подружжя привласнювало. Відомо, що жертвами злочинців стали щонайменше три жінки, а сума збитків перевищує один мільйон гривень.

Жінці оголошено підозру за ч. 2 і ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах), чоловікові — за ч. 4 ст. 190 КК України. Слідчі продовжують встановлювати всіх причетних до схеми.

Правоохоронці закликають українців бути обачними і не довіряти обіцянкам, що суперечать законним процедурам, особливо якщо йдеться про військову службу.

Антимонопольний комітет України наклав штраф на виробників питної води через неправдиву інформацію

Антимонопольний комітет України ухвалив рішення щодо штрафних санкцій для трьох компаній, що займаються виробництвом питної води, за поширення недостовірних відомостей на етикетках та у рекламних матеріалах. Розгляд справи відбувся 30 жовтня після отримання скарги від ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”».

Під перевірку потрапили ТОВ «Ліранс», ТОВ «Торговий дім “Моршинські джерела”» та ТОВ «Шаянські джерела». Антимонопольний комітет виявив, що ці виробники на упаковках води вказували інформацію, яка не відповідала дійсності. Йшлося, зокрема, про місце походження води, її заявлені корисні властивості та безпечність для споживання дітьми.

Зокрема, «Ліранс» і «Торговий дім “Моршинські джерела”» не змогли надати підтверджень щодо нібито особливих властивостей своєї води, про які зазначалося на упаковці. А компанія «Шаянські джерела», що випускає бренд «Шаянська кремнієва», пішла ще далі: на етикетках було написано, що вода «дбає про мозок» і «насичує судини кремнієм, роблячи їх еластичнішими». Проте жодних наукових доказів таких ефектів підприємство не надало.

Антимонопольний комітет визнав ці твердження порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, адже споживачів вводили в оману щодо властивостей продукту. За результатами розгляду АМКУ оштрафував компанії, однак точну суму штрафу не розголошують.

Відомо, що ТОВ «Ліранс» зареєстроване у Львові у 2021 році, засновником є киянин Сергій Панченко. Компанія «Торговий дім “Моршинські джерела”» створена у 2023 році мешканкою Львівщини Іриною Сцірою. А ТОВ «Шаянські джерела» діє з 1998 року на Закарпатті та належить Ірині Павлюк і Олександру Саломасі.

АМКУ нагадує, що будь-які твердження про лікувальні чи оздоровчі властивості продуктів мають бути підтверджені науковими дослідженнями та сертифіковані відповідними органами.

Рекордні втрати державного бюджету України через тіньову економіку у 2024 році

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.

Створення документального фільму “Як козаки на Курщину ходили”: історія сучасної військової операції ЗСУ

Державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України» анонсувало виробництво нового документального фільму під назвою «Як козаки на Курщину ходили». Фільм, бюджет якого становить 2,3 мільйона гривень, розповідатиме про важливу військову операцію, проведену Збройними силами України на території Курської області Російської Федерації. Стрічка має на меті не лише відтворити факти бойових дій, а й показати стратегію та тактику українських військ під час цієї операції.

Особливістю цього документального проекту є те, що він також порушить питання причин, через які українські підрозділи змушені були залишити тимчасово окуповану територію, розкриваючи внутрішні аспекти та складнощі військових операцій. Окрім того, фільм підкреслить величезний внесок українських воїнів у захист суверенітету країни, а також висвітлить важливу роль історичної спадщини та національної гордості, що стоїть за кожним кроком ЗСУ на фронті.

За словами авторів, основна мета фільму — надихнути військових, продемонструвати сміливість українських захисників і довести, що Україна здатна діяти ефективно навіть за межами власної території.

Проєкт має бути завершений до 20 грудня поточного року.

У соцмережах новина викликала жваві обговорення. Частина користувачів підтримує ідею, вважаючи її важливою для підняття морального духу, інші — критикують, зазначаючи, що в умовах війни такі витрати недоцільні. Народний депутат Олексій Гончаренко висловив іронічний коментар: «Схоже, грошей у нас вдосталь», нагадавши, що нещодавно Генеральний штаб уже презентував двосерійний фільм на подібну тематику.

Попри суперечки, створення документальної стрічки демонструє намір держави розвивати інформаційний фронт і зберігати пам’ять про події, які стали символом рішучості українських військових.

Поява синьо-зеленого відтінку в воді Русанівського каналу: реакція екологів

Державна екологічна інспекція Столичного округу оперативно відреагувала на численні звернення мешканців Києва, які звернули увагу на незвичне забарвлення води в Русанівському каналі. Жителі столиці повідомляли про появу води з синьо-зеленим відтінком, що викликало побоювання щодо забруднення водного ресурсу. З огляду на зростаючі занепокоєння серед киян, екологи негайно здійснили обстеження та відібрали проби поверхневих вод для детального аналізу.

Для визначення складу та властивостей води були проведені дослідження у спеціалізованому відділі інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Столичного округу. Попередні результати показали, що синьо-зелений колір води може бути наслідком активного розвитку водоростей, зокрема синьо-зелених водоростей, які часто з'являються в умовах високої температури та підвищеного рівня поживних речовин у воді.

З’ясувалося, що у каналі розташована металева труба, частково занурена у воду. Вона належить підприємству, яке раніше використовувало її для забору води, але зараз труба не експлуатується.

Щодо зміни кольору води, експерти зазначили, що синьо-зелене забарвлення має природне походження. Це результат процесів розкладання органічних залишків — водоростей та очерету, які залишилися після розчищення каналу.

Результати аналізів показали незначне перевищення гранично допустимої концентрації за показником хімічного споживання кисню — у 1,1 раза. Це свідчить про підвищений вміст органічних речовин, однак небезпечного забруднення не зафіксовано.

Екологи запевнили, що ситуація під контролем, а подібні природні зміни води не становлять загрози для мешканців.