Економіка

Журналістське розслідування розкрило вражаючу фінансову аферу, що тривала на території України під виглядом «органічного» агровиробництва. У центрі цієї схеми опинився колишній народний депутат Вадим Рабінович, який, за даними слідства, стояв на чолі мережі фіктивних підприємств. Через ці компанії відмивалися величезні суми коштів, ухилялися від сплати податків, а також здійснювалася трансакція капіталу за межі України.

До цієї нелегальної діяльності були залучені десятки юридичних осіб та «фінансових прокладок», серед яких ТОВ «Агрохім Технолоджі», СТОВ «Агрофірма “Україна”», ТОВ «Злагода», ТОВ «Дружбокраянське», ІП «Агро-Вільд Україна» та інші структури, які формально були представлені як учасники «екологічного» виробництва. На практиці ж ці компанії виконували роль шахрайських інструментів для ухилення від податків і легалізації кримінальних доходів.

Гроші проходили через мережу фінансових компаній — ТОВ «ФК Центрофінанс», ТОВ «ФК Вап-Капітал», ТОВ «ФК Атлана» та інші — а для конвертації в готівку і переведення в криптовалюту використовувалися платіжні сервіси MOSST і Fortex Exchange. Частина коштів, як встановили журналісти, виводилася у криптоактиви та офшори, інша — конвертувалася в готівку через підконтрольні «обмінні ланцюжки».

Організатором і координатором цієї багаторівневої схеми розслідувачі називають Вадима Рабіновича, який використав свій політичний статус і бізнес-зв’язки для прикриття фінансових потоків. У керівництві окремих фірм фігурують люди з його найближчого оточення — зокрема Віталій та Аліна Грицаєнки, які очолювали ТОВ «Агрохім Технолоджі» і були пов’язані з «Українсько-ізраїльською торговою палатою», що підпорядковувалася Рабіновичу. Розслідування описує замкнутий колообіг комерційних структур, якими керували пов’язані особи, щоб забезпечити перетікання коштів між підприємствами й зовнішніми прокладками.

Окрім фінансових механізмів, розслідування висвітлює інформаційну складову діяльності Рабіновича: він роками підігрував проросійським наративам і сприяв інформаційному розколу в Україні. Під час повномасштабного вторгнення, як зазначають журналісти, Рабінович виїхав з України, попри те, що мільйони громадян жертвують на армію та втрачають домівки й життя.

Розслідування також вказує на використання криптовалюти і офшорних структур для приховування походження і кінцевих бенефіціарів коштів, а також на механізми конвертації через платіжні сервіси, що дозволяли переводити електронні платежі в готівку та забезпечувати подальше виведення капіталу.

Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області звертає увагу на важливі аспекти, що можуть призвести до припинення виплати пенсії. Згідно з чинним законодавством, пенсійні виплати можуть бути припинені за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або суду в ряді випадків. Однією з основних причин є порушення встановлених правил або зміни в обставинах, що впливають на право отримувати пенсію. Такі рішення часто приймаються за результатами перевірок або в разі, якщо особа не виконує вимоги щодо подання відповідних документів або підтверджень.

Зокрема, припинення пенсії може статися, якщо громадянин, що отримує пенсію, втратив право на її отримання через зміни в його соціальному статусі або якщо він не звернувся до Пенсійного фонду для підтвердження своїх даних протягом тривалого періоду. Також підставою для припинення виплат є виявлені випадки надання недостовірної інформації або маніпулювання даними при оформленні пенсійних виплат.

пенсія призначена на підставі документів з недостовірними відомостями;

пенсіонер виїхав на постійне місце проживання за кордон (якщо інше не передбачено міжнародним договором);

пенсіонер сам написав заяву про припинення виплат у зв’язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

смерть пенсіонера, визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим;

статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин;

непротягом отримання виплат протягом 6 місяців підряд;

непроходження необхідної фізичної ідентифікації;

інші підстави, передбачені законом (наприклад, втрата права через працевлаштування на посаді, що дає право на таку пенсію, або закінчення права дітей на утримання).

Як поновити виплати Поновлення здійснюється рішенням територіального органу Пенсійного фонду впродовж 10 днів після з’ясування обставин та наявності підстав для відновлення. Для поновлення потрібно:

Особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду в Україні;

Мати при собі документ, що посвідчує особу;

Подати відповідну заяву про відновлення виплат.

Для громадян за кордоном під час воєнного стану Якщо ви перебуваєте за кордоном у період дії воєнного стану (та протягом трьох місяців після його припинення/скасування), заяву та необхідні документи можна надіслати поштою для поновлення виплат.

Що роблять у разі виявлення недостовірних даних Якщо під час перевірки виявлено недостовірні дані в документах, на підставі яких була призначена пенсія, розмір і підстави виплат переглядаються з урахуванням правильних відомостей (без урахування недостовірних даних).

Своєчасно інформуйте Пенсійний фонд про зміну місця проживання або роботи;

Якщо ви тривалий час перебуваєте за кордоном, уточніть порядок отримання пенсії відповідно до чинного режиму воєнного стану;

Зберігайте копії всіх документів і заяв, що подавали до ПФУ, — це пришвидшить розгляд.

Кабінет Міністрів України ухвалив важливе рішення щодо додаткового фінансування діяльності Верховної Ради. За розпорядженням від 1 жовтня, парламенту надано понад 143 мільйони гривень. Більша частина цих коштів буде використана для забезпечення своєчасної виплати заробітних плат працівникам Верховної Ради. Важливе уточнення: фінансування надано за рахунок виділених раніше бюджетних коштів, які були переправлені через Управління справами Апарату Верховної Ради.

Ці зміни спрямовані на підтримку безперебійної роботи парламентських структур та забезпечення належного функціонування всіх підрозділів. Очевидно, що ці додаткові фінансові ресурси дозволять ефективніше виконувати обов’язки, забезпечуючи оперативність у прийнятті важливих рішень та законодавчих ініціатив. Оскільки більша частина фінансування йде на виплату заробітних плат, можна очікувати позитивний вплив на мотивацію співробітників та підвищення ефективності їхньої роботи.

Отримане фінансування буде використано за програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради».

Найбільша частина коштів — 120,21 мільйона гривень — призначена на оплату праці співробітників парламенту. Решту суми витратять на організаційні та технічні потреби Апарату Верховної Ради.

Таким чином, уряд забезпечив додаткове фінансування парламенту, що дозволить покрити зарплати та поточні витрати у другій половині 2025 року.

Державна податкова служба України представила нову розробку програмного забезпечення, яке дасть можливість автоматично списувати заборгованість з рахунків платників податків, що мають невиконані фінансові зобов’язання. За словами в. о. голови ДПС Лесі Карнаух, нова система покликана вдосконалити та спростити процеси стягнення податкових боргів, а також забезпечити безперебійну взаємодію між податковими органами, Державним казначейством та фінансовими установами.

Однією з основних переваг нової платформи є її здатність здійснювати автоматичне списання коштів з рахунків боржників, що значно зменшує людський фактор і скорочує час на виконання платіжних операцій. Система також надає можливість інтеграції з іншими фінансовими платформами та інструментами, що дозволяє органам влади здійснювати моніторинг і контроль у режимі реального часу.

«Коли система запрацює, податкові борги будуть списуватися автоматично, без додаткового втручання, у повністю цифровому режимі», — зазначили в податковій.

Крім того, ДПС спільно з Міністерством цифрової трансформації працює над розширенням податкових сервісів для громадян у застосунку «Дія». Планується створення нової послуги щодо майнових податків, яка дозволить перевіряти об’єкти оподаткування — нерухомість, землю чи авто, звіряти дані, отримувати нарахування, бачити борги та сплачувати їх онлайн.

Таким чином, держава робить крок до повної цифровізації процесів контролю за податковими надходженнями та спрощує доступ громадян до інформації про власні податки.

У Києві комунальний «Консультативно-діагностичний центр» уклав важливий договір на суму майже 96 мільйонів гривень з компанією «Український виробничий альянс». Цей контракт є частиною програми модернізації медичних послуг у столиці, спрямованої на поліпшення якості діагностики та лікування для жителів міста. За умовами угоди, компанія постачатиме новітнє медичне обладнання, яке дозволить значно підвищити ефективність роботи медичних установ.

Важливим аспектом цієї угоди є те, що вона підтримує розвиток вітчизняного виробництва та дає можливість впровадження сучасних технологій у медичну сферу. Придбане обладнання дозволить значно вдосконалити процеси діагностики та лікування різних захворювань, що, в свою чергу, допоможе зменшити навантаження на медичних працівників та покращити обслуговування пацієнтів.

Окрему увагу викликала зарплата робітників, зазначена в кошторисі — 26 515 грн. За даними Пенсійного фонду, середня по країні становить 20 455 грн, а за вакансіями у будівництві Києва — 37 500 грн. Експерти припускають, що реальні виплати могли проводитися «в конвертах», компенсуючись за рахунок завищених матеріалів.

Тендер не мав жодної конкуренції — інші компанії не змогли подати пропозиції через жорсткі умови: вимогу мати штатних працівників та наявність аналогічних договорів за останні два роки. Один із потенційних учасників навіть звертався з проханням змінити умови, але безуспішно.

Центр очолює депутатка Київради від «Єдності» Наталія Берікашвілі, яка водночас є заступницею голови комісії з охорони здоров’я. Підрядник — компанія Оксани Колібабчук, що з 2016 року отримала понад 1,1 млрд грн держзамовлень, переважно від столичних медзакладів.

Скандальний ремонт фінансується з місцевого бюджету на 60 млн грн, ще понад 35,5 млн — кошти самого підприємства. Питання щодо ефективності та прозорості використання цих коштів залишається відкритим.

Тимофій Милованов, колишній міністр економіки, наголосив, що після завершення війни Україна може опинитися в ситуації гострого дефіциту робочої сили. Це питання стає все більш актуальним на фоні того, що частина населення була змушена виїхати за кордон, інша – зазнала серйозних травм або загибелі. Ситуація на ринку праці після війни потребуватиме комплексного підходу та інвестицій в відновлення економіки.

Невизначеність в країні змусила багатьох українців шукати роботу за кордоном, що призвело до істотного скорочення активної робочої сили на внутрішньому ринку. З одного боку, багато підприємств зупинили свою діяльність або значно зменшили обсяги виробництва, з іншого – нові підприємства і сектори економіки потребують кваліфікованих кадрів, яких катастрофічно не вистачає.

Причина — стрімке старіння населення та значне скорочення економічно активного населення. В Україні вже зараз спостерігається критичне співвідношення між тими, хто працює, і тими, хто перебуває на пенсії. Війна лише посилила цю проблему — значна частина людей виїхала за кордон, інші загинули або втратили працездатність.

Милованов наголошує: якщо українці не змінять підходи до праці, продуктивності та освіти, країна буде змушена масово імпортувати працівників — не десятками тисяч, а мільйонами. Передусім це стосуватиметься робітничих спеціальностей — будівельників, механіків, виробничих працівників.

Такий прогноз викликає дискусії: чи готова українська держава до інтеграції великої кількості іноземних працівників? Чи існує стратегія міграційної політики? Якими будуть соціальні наслідки?

Однак очевидно одне — демографічна криза стає однією з ключових загроз післявоєнного відновлення. І вже зараз Україна має обирати між масовим поверненням своїх громадян та залученням іноземців.