Search here...

Економіка

Бюджети тимчасово окупованих громад та їхня роль у відновленні України

Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.

Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.

За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.

Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.

Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.

Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.

Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.

Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Повернення Оксани Бершеди до Держаудитслужби та аналіз її майнової декларації

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Рекордне фінансування депутатських фондів у Києві: новий етап розвитку місцевого самоврядування

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

Корпоративне протистояння навколо Полтавського ГЗК: новий виток боротьби за стратегічний актив

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

Збільшення пенсій в Україні з 2026 року: нові умови та очікувані зміни

З 1 січня 2026 року в Україні планується суттєве підвищення пенсій, що стане можливим завдяки збільшенню прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Згідно з інформацією адвоката Івана Хомича, прожитковий мінімум в країні зросте з 2 361 грн до 2 595 грн, що безпосередньо вплине на розмір пенсій, оскільки вони прив’язані до цього показника. Зокрема, мінімальна пенсія збільшиться до рівня прожиткового мінімуму та становитиме 2 595 грн.

Окрім цього, максимальна пенсія підвищиться на 2 340 грн і досягне 25 950 грн. Зростання мінімальної заробітної плати, яке також відбудеться з січня 2026 року, вплине на зміни в пенсійних виплатах. Мінімальна зарплата в Україні буде збільшена з 8 000 грн до 8 647 грн, що, відповідно, позначиться на розмірах пенсій, які обчислюються залежно від заробітної плати.

Найбільше підвищення отримають пенсіонери з повним стажем: чоловіки — 35 років, жінки — 30 років. Також зросте доплата за понаднормовий стаж: за кожен додатковий рік надходитиме 25,95 грн замість 23,61 грн.

Виплати за інвалідністю не зміняться, але збільшення прожиткового мінімуму підніме мінімальні пенсії для цієї категорії з 2 361 грн до 2 595 грн.

Розмір пенсії залежатиме від стажу та офіційної зарплати: чим вищий заробіток і довший стаж, тим більше нарахування. Зниження пенсій більшості українців не загрожує — закон гарантує, що виплата не буде меншою за попередній рівень.

Зростання обсягів контейнерних перевезень у морських портах України: позитивна динаміка за 2025 рік

Протягом січня-серпня 2025 року морські порти України продемонстрували значне зростання обсягів обробки контейнерів, обробивши 134 191 TEU. Це на 3,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є найкращим результатом від початку повномасштабної війни. Такий приріст свідчить про відновлення та стабільність транспортної інфраструктури країни навіть у умовах складної економічної ситуації.

Варто зазначити, що у 2024 році загальний обсяг перевалки контейнерів в українських портах склав 129 902 TEU, що вказує на поступове, але стабільне відновлення морських перевезень. За результатами поточного року, обсяги січня-серпня перевищили показники всього попереднього року, що є важливим індикатором для галузі.

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією йдуть через порти Прибалтики. Він також наголосив, що для повернення довоєнного обсягу перевалки ще потрібні зусилля.

«Ціль – 200 000 TEU. Але до показника 1 048 691 TEU у 2021 році ще треба попрацювати», – додав Берестенко.

Асоціація міжнародних експедиторів підкреслює важливість оптимізації митних процедур для транзиту та імпорту, а також пришвидшення обробки вантажів для подальшого зростання контейнерообігу.

Рада ЄС 13 жовтня ухвалить рішення щодо перегляду тарифних квот для аграрних товарів з України

13 жовтня Рада Європейського Союзу планує ухвалити важливе рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, ці нові квоти будуть поширюватися на 21 з 34 товарних позицій, що наразі підпадають під обмеження. Очікується, що обсяги цих квот будуть значно більшими порівняно з тими, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій.

Це рішення є важливим кроком у контексті розвитку торгових відносин між Україною та ЄС, адже дозволить українським виробникам значно розширити доступ до європейського ринку для широкого спектру аграрної продукції. За інформацією Роксолани Підласи, нові квоти не лише покращать можливості для українських експортерів, але й стимулюватимуть економічний розвиток аграрного сектору в Україні. Важливо, що рішення набуде чинності через 15 днів після його ухвалення.

В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.

У Києві подорожчали послуги таксі: що стало причиною та як змінились тарифи

Столичні жителі помітили відчутне підвищення цін на поїздки таксі, яке почалося ще з кінця весни та продовжилося протягом літа. За даними сервісів перевезень, базові тарифи компанії Uklon зросли в середньому на 14% залежно від класу авто. Водночас у Bolt базові ціни формально не змінювались, проте середній чек піднявся на 3–5%, що пов’язано з динамікою попиту та додатковими коефіцієнтами.

Експерти пояснюють, що однією з головних причин здорожчання стало підвищення вартості пального, яке безпосередньо впливає на витрати водіїв. Другою вагомою причиною є зростання попиту: з початком осені кияни масово повернулися з відпусток, погіршилась погода, збільшилися затори у години пік. У таких умовах дедалі більше людей надають перевагу таксі замість громадського транспорту, прагнучи заощадити час та уникнути дискомфорту.

Ще одним фактором здорожчання є небажання самих водіїв брати невеликі замовлення. Через це сервіси змушені піднімати ціни, щоб поїздки залишалися привабливими для водіїв. Експерти зазначають, що підвищення тарифів на 10-15% іноді навіть стабілізує середню вартість поїздки, оскільки більше водіїв погоджуються на замовлення, а динамічні коефіцієнти зростають менше.

Вартість поїздки на таксі формується з двох основних факторів. Перший – базовий тариф за 1 км. Наприклад, у Uklon після кількох підвищень тариф за класом “Стандарт” становить від 15,5 грн за кілометр по місту. Другий – динамічна частина, яка залежить від кількості активних водіїв і замовлень, заторів, дистанції подачі авто, повітряних тривог, закритих мостів та погодних умов. Однак динамічна складова не може перевищувати базовий тариф більш ніж утричі.

Саме динамічні показники визначають більшу частину фінальної вартості поїздки, зазначають у Uklon. Таким чином, підвищення тарифів є необхідним механізмом для стимулювання водіїв і підтримки доступності послуг таксі в столиці.

Середня зарплата в Україні у вересні 2025 року: зростання на фоні регіональних відмінностей

Станом на вересень 2025 року середня заробітна плата в Україні склала 25,5 тис. грн, що на 500 грн більше, ніж у серпні. У річному вимірі темпи зростання ще виразніші — показник піднявся на 19% у порівнянні з вереснем 2024 року, коли середня зарплата становила 22 тис. грн. Такі дані наводить кадровий портал work.ua, який проаналізував понад 207 тисяч вакансій, розрахувавши медіану.

Найвищі зарплати традиційно отримують мешканці столиці: у Києві середня платня сягає 30 тис. грн. Львів посідає друге місце з показником у 27,5 тис. грн, далі йдуть Ужгород із 25,5 тис. грн та Одеса й Дніпро, де середній заробіток тримається на рівні 25 тис. грн. Водночас значні регіональні відмінності зберігаються — найнижчий рівень серед обласних центрів зафіксовано у Сумах, де зарплата становить близько 19 тис. грн.

Серед професій, де відбулося найбільше зростання заробітків, лідирують: дерматокосметолог — 60 000 грн (+100%), головний інженер — 50 000 грн (+54%), Python-програміст — 50 000 грн (+54%), керівник мережі магазинів — 45 000 грн (+50%), артдиректор — 40 000 грн (+60%), травматолог — 35 000 грн (+56%), асистент проєкту — 31 500 грн (+54%), заправник картриджів — 30 000 грн (+50%), маркувальник — 22 500 грн (+125%), паркувальник — 17 900 грн (+48%).

Прогноз розвитку зарплат на 2026–2028 роки визначено постановою від 6 серпня № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026–2028 роки”. За оптимістичним сценарієм, коли безпекова ситуація суттєво покращиться, середня номінальна зарплата складе: у 2026 році — 30 240 грн, у 2027 — 35 268 грн, у 2028 — 39 758 грн.

Песимістичний сценарій, що передбачає збереження повномасштабної військової агресії з боку Росії, прогнозує середню платню: у 2026 році — 30 032 грн, у 2027 — 34 808 грн, у 2028 — 39 436 грн.

За оптимістичним сценарієм також очікується покращення ситуації на ринку праці: кількість зайнятих економічною діяльністю осіб віком 15–70 років може зрости з 13 млн до 13,2 млн.

Пам’ятна монета донорам крові: данина героїзму та єдності

Національний банк України анонсував випуск пам’ятної монети номіналом 5 грн, присвяченої донорству крові. Цей символічний випуск має на меті висловити вдячність та повагу до людей, чиї благородні вчинки щодня рятують життя, підтримуючи здоров’я нації. Монета реалізується в обмеженій кількості — кожен покупець може придбати лише одну монету, що підкреслює унікальність і важливість цієї події.

Вартість монети на дату останнього продажу становить 165 грн, а всі кошти, отримані від її реалізації, частково спрямовуються на підтримку програм, пов’язаних із донорством крові в Україні. В НБУ наголошують, що ця монета є важливою даниною тим, хто безкорисливо ділиться частиною себе задля порятунку інших. Вона стає не лише грошовим знаком, але й символом єдності, особливо в умовах нинішніх випробувань, коли кожна доза крові може стати вирішальною для кількох життів.

На аверсі монети в центрі композиції зображена об’ємна крапля крові, яка оточує схематичні фігури людей, з’єднаних рукостисканнями. Від кожної фігури до центру кола рухаються стилізовані краплі крові. Вгорі розташований малий Державний Герб України, а також нанесені такі елементи: напис “УКРАЇНА” внизу під композицією, номінал і графічний символ гривні внизу праворуч, рік карбування (2024) внизу ліворуч від фігур, та логотип Банкнотно-монетного двору НБУ праворуч між фігурами.

На реверсі монети на дзеркальному тлі розташовано напис “ЖИТТЯ”, стилізований під систему для переливання крові з голкою.

Монета виготовлена зі сплаву нейзильбер (мідь, нікель та цинк), діаметр становить 35 мм, а тираж обмежений 50 000 штук.

1...464748...222сторінка 47 з 222

Контакти редакції: [email protected]