Економіка

Сигнали про можливе подорожчання пального на українському ринку, які з’явилися ще в вересні, тепер звучать все частіше як реальна загроза. За оцінками деяких аналітиків, вже в жовтні 2025 року ціни на бензин А-95 можуть зрости до 62-65 гривень за літр, а в окремих мережах — навіть до 70 грн/л. Аналогічне подорожчання очікується і для дизельного пального, що ставить українців перед реальним викликом у зв’язку з постійним зростанням вартості нафтопродуктів. Наразі середня роздрібна ціна бензину А-95 становить 58,72 грн/л, а дизеля — 55,87 грн/л, проте експерти вказують на кілька факторів, які можуть призвести до подальшого зростання цін.

Одним із основних факторів, що впливають на ціноутворення, є питання походження імпортного пального. 15 вересня 2025 року Служба безпеки України звернулася до Енергетичної митниці з вимогою провести ретельну перевірку імпортних поставок нафтопродуктів, що стали основною частиною постачань на ринок України після початку повномасштабної війни. Це звернення пов’язано з підозрами щодо можливих маніпуляцій з цінами та контрабандних схем, що можуть суттєво підвищити вартість пального для кінцевого споживача.

Потенційні обмеження імпорту через румунський порт Констанца додають ще одну невизначеність. Через цей порт надходить прозапасно близько чверті всіх нафтопродуктів в Україну, і за даними консалтингової групи “А-95”, понад 75% пального, імпортованого через Констанцу, має індійське або турецьке походження. Голова компанії Сергій Куюн не виключає, що у жовтні обмеження можуть торкнутися не лише Індії, а й постачань через сам порт — питання, яке нині обговорюють румунські посадовці з трейдерами, аби не допустити проникнення на ринок продукції сумнівного походження.

На ситуацію також впливає позиція великих переробників. Зокрема, індійський гігант Reliance щороку переробляє понад 60 мільйонів тонн нафти; у його роботі істотна частка російського ресурсу робить продукцію конкурентною за ціною, але водночас створює ризики в умовах санкційної політики. Саме через подібні ланцюги постачань питання походження сировини набуває геополітичного та регуляторного значення.

Ще один довгостроковий фактор тиску на ціни — зміни в акцизному навантаженні в рамках євроінтеграційних зобов’язань. З 1 січня 2026 року ставка акцизу на бензин має зрости з 271,7 до 300 євро за тисячу літрів, на дизель — з 215,7 до 253,8 євро. Орієнтовно це додасть близько 1,5 грн до ціни літра бензину і до 2 грн до дизеля, але остаточний ефект залежатиме від цінової політики мереж АЗС, рівня конкуренції та інших зовнішніх чинників.

Утім, на ринку є й пом’якшувальні фактори. Після шоку 2022 року Україна суттєво диверсифікувала поставки пального: якщо до повномасштабного вторгнення до 70% бензину і 40% дизеля імпортували з Росії та Білорусі, то сьогодні постачання йдуть із ширшого кола джерел — Греції, Туреччини, США та інших країн. Трейдери демонструють гнучкість і вже шукають альтернативи індійським та турецьким поставкам на випадок обмежень.

Прогнози офіційних установ більш помірковані. Національний банк України оцінює можливе зростання вартості пального в середньому на 8% у 2026-му і ще на 6,9% у 2027-му. Аналітики НБУ вказують, що це частково компенсується очікуваним укріпленням гривні, стабілізацією світових цін на нафту й адаптацією трейдерів до нових умов логістики та регулювання.

У короткій перспективі ключовими залишаються рішення регуляторів, ефективність митних перевірок і швидкість знаходження альтернативних маршрутів та постачальників. Якщо лабораторні обмеження імпорту виявляться широкими, а постачання через Констанцу будуть суттєво скорочені, тиск на роздрібні ціни вже в жовтні може стати відчутним. Якщо ж система перевірок буде адресною і трейдери оперативно переорієнтують логістику, покупцям вдасться уникнути найгірших сценаріїв. Водночас підвищення акцизів із початку 2026 року залишиться фіксованим фактором витрат, який продавці закладатимуть у ціну пального незалежно від короткострокових коливань.

Фонд державного майна України оголосив про п’яту спробу приватизувати Одеський припортовий завод (ОПЗ), призначивши аукціон на 25 листопада. Стартова ціна державного пакета акцій у розмірі 99,5667% становить близько 4,5 мільярда гривень. Попередні етапи приватизації неодноразово зривав юридичний та політичний супровід, а основне хімічне виробництво на підприємстві фактично призупинене з 2021 року. В останні роки завод виконував переважно логістичну функцію, слугуючи портовим хабом для перевалки зерна та частково забезпечуючи потреби в кисні та азоті.

Уряд пояснює ініціативу залучення приватного інвестора необхідністю відновлення виробничого потенціалу ОПЗ та модернізації його інфраструктури. Держава підкреслює, що ефективне управління заводом здатне забезпечити не лише стабільні податкові надходження, а й суттєвий внесок у розвиток хімічної промисловості та аграрного сектору, враховуючи роль підприємства у перевалці зерна.

У відкритих джерелах з’явилась інформація про зацікавленість у активі агрохолдингу Kernel, пов’язаного з бізнесменом Андрієм Веревським. За даними видання LB.UA та інших джерел, Kernel нібито вже вніс гарантійний внесок для участі в торгах. У соцмережах та дописах у публічних групах лунають твердження, що участь компанії буде формальною й що Kernel фактично залишиться єдиним учасником аукціону, що унеможливить реальну конкуренцію. Такі повідомлення також містять закиди про можливе «контрольоване» повернення активу попереднім власникам та про те, що обов’язкова екологічна експертиза нібито не проводилася. Утім ці заяви походять із непідтверджених у публічному просторі джерел і на даний момент не мають підтвердження в офіційних документах.

У мережі також обговорюють питання статусу активу «Вента ЛТД» — компанії, яка, за окремими повідомленнями, раніше була виведена з-під контролю російських бенефіціарів через управління арештованими активами (АРМА), а нещодавно нібито повернулася під управління попередніх власників. Ці деталі вимагають перевірки в державних реєстрах і у самого АРМА, оскільки йдеться про зміну прав на активи, що може істотно вплинути на конкурентну ситуацію навколо ОПЗ.

Про інтерес Kernel до ОПЗ у публічних коментарях від імені компанії поки що офіційних заяв не надходило; представники Фонду держмайна також можуть підтвердити або спростувати факти щодо внесення гарантійних внесків і проведення експертиз. У разі надходження запитів до відповідних відомств варто очікувати офіційні роз’яснення щодо виконання передприватизаційних процедур, результатів аудиту та екологічних досліджень.

Економічна й безпекова складова питання очевидна: у разі успішного продажу і належних інвестицій новий власник отримує можливість відновити виробництво добрив, що важливо для агросектора, та наповнити бюджет. У разі ж «контрольованої» приватизації без реальної конкуренції існує ризик суспільного резонансу й юридичних спорів, які знову можуть ускладнити відновлення підприємства.

АТ «Житомиробленерго» офіційно підписало угоду з ТОВ «Енергостаб» на суму 585,12 мільйона гривень для постачання електроенергії з метою покриття технологічних втрат підприємства, повідомляє Bankova Mail. Цей контракт, проведений через систему Prozorro під кодом UA-2025-08-26-010465-a-c1, став найбільшим державним тендером серед усіх закупівель минулого тижня.

ТОВ «Енергостаб», зареєстроване в Києві, офіційно належить Максиму Філіппову, який виконує обов’язки власника та директора компанії. Незважаючи на вражаючу суму угоди, компанія поки що залишається маловідомою на ринку постачання електроенергії, що привертає увагу експертів і аналітиків до питання прозорості та критеріїв відбору постачальника.

У публікаціях також звертають увагу на наявність кримінального провадження ДБР під номером 62024100110000119, в якому фігурує «Енергостаб» у контексті підробки документів, пов’язаних із бронюванням для ухилянтів; при цьому у відкритих повідомленнях наголошується, що офіційних звинувачень компанії наразі не висунуто. Цей факт у поєднанні з невеликою публічною присутністю підприємства на ринку спричинив додаткові запитання щодо обґрунтованості вибору постачальника.

Експерти з державних закупівель і представники аналітичних спільнот наголошують, що великі договори з відносно новими або маловідомими компаніями мають супроводжуватися підвищеним рівнем прозорості, щоб виключити ризики нецільового використання коштів та забезпечити довіру споживачів і регуляторів. Вони радять перевіряти повноту конкурсних процедур, наявність технічної й фінансової спроможності постачальника, а також історію виконання аналогічних контрактів.

У Житомиробленерго та у «Енергостаб» офіційних коментарів про деталі договору, строки постачання та гарантійні механізми на момент публікації не надходило. Ми направили запити до обох компаній з проханням роз’яснити підстави вибору постачальника, джерело попередніх надходжень і стан кримінального провадження, і оновимо матеріал, щойно отримаємо відповіді.

Найбільший дитячий будинок України «Сонечко», розташований у Запоріжжі, опинився в центрі гучного скандалу після журналістського розслідування щодо витрат державного бюджету на заклад, де фактично тривалий час не перебували діти. З початку повномасштабного вторгнення РФ усіх вихованців було евакуйовано до безпечнішої Львівської області, однак більшість персоналу залишилася на місці та продовжувала отримувати заробітну плату та премії, що викликало обурення суспільства.

За даними журналістів NGL.media, держава витратила понад 230 мільйонів гривень на утримання закладу у той період, коли його безпосередні функції фактично виконували інші дитячі установи на заході України. Під час розслідування стало відомо, що частина адміністрації «Сонечка» продовжувала отримувати бонуси та премії, мотивуючи це необхідністю підтримки життєдіяльності закладу, хоча реальних вихованців на території не було.

Протягом 2022–2025 років із Запоріжжя до Львівської області було перевезено 263 дитини, з яких 146 згодом знайшли сімейні форми виховання. У той же час загальний бюджет «Сонечка» за цей період оцінюють у близько 297 мільйонів гривень, а на зарплати та премії персоналу витрачено орієнтовно 233 мільйони гривень. У матеріалі також згадується, що лише за вересень 2024 року премії становили понад 800 тисяч гривень, а деяким співробітникам нараховували додаткові виплати за святкові дні.

Питання викликає й те, що діти, хоч і перебували фізично на нових локаціях, залишалися офіційно зареєстрованими у запорізькому дитбудинку, що ускладнювало процедури усиновлення та патронату. Евакуація, як повідомляли раніше, розпочалася через відсутність облаштованих укриттів у закладі на початку широкомасштабних бойових дій у 2022 році, тому перевезення дітей стало необхідним заходом безпеки.

У грудні 2024 року Запорізька ОВА оголосила про закриття «Сонечка», а у червні 2025 року дитбудинок був офіційно ліквідований. Частину функцій закладу передали Запорізькій обласній дитячій клінічній лікарні. Директорка департаменту охорони здоров’я області Вікторія Клименко повідомляла, що дітей було розподілено до інших інтернатів і соціальних відділень, а працівникам рекомендували шукати інші варіанти зайнятості. Колишня очільниця «Сонечка» Лілія Філіпська у коментарях назвала ситуацію болючою і підсумувала, що заклад уже не функціонує в колишньому форматі.

Антимонопольний комітет України два місяці тому ухвалив резонансне рішення, яке може суттєво вплинути на фармацевтичний ринок країни. Найбільші національні дистриб’ютори лікарських засобів — компанії «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» — отримали штраф на загальну суму 4,8 мільярда гривень за довготривалу картельну змову. Як йдеться у рішенні АМКУ, підприємства системно координували цінову політику на низку препаратів, що створювало умови для штучного зростання вартості ліків для кінцевих споживачів.

Попри гучність справи, кошти від штрафу досі не надійшли до державного бюджету. Юристи наголошують, що процес стягнення таких сум може тривати роками, адже компанії, зацікавлені у збереженні своїх позицій на ринку, активно користуються правом на апеляцію та інші юридичні інструменти захисту. Самі ж дистриб’ютори у публічних заявах апелюють до складної економічної ситуації під час війни та наголошують на загрозі збоїв у забезпеченні аптек і лікарень необхідними препаратами.

Натомість окремі джерела медіа й учасників ринку стверджують, що компанії не лише мають намір не платити штраф, але й нібито шукають «адміністративну підтримку» у чиновників для вирішення питання. За цими повідомленнями, на столі нібито опинявся запит на посередництво, а в окремих неофіційних розмовах згадувалася ймовірна пропозиція неправомірного характеру. Ці твердження наразі не підтверджені офіційними документами або вироками суду, і тому їх варто розглядати як неперевірені заяви джерел.

На ринку водночас помітили появу нового активного учасника — компанії «Вента ЛТД». За окремими повідомленнями, цей актив раніше перебував під управлінням АРМА, але у останні місяці з’явилися дані про повернення прав на частину активів попереднім власникам. У зв’язку з цим представники ринку висловлюють занепокоєння, що «Вента ЛТД» може спробувати скористатися ситуацією й зайняти частку, що звільняється, однак деталі переходу контролю потребують перевірки в державних реєстрах і в самих розпорядників активів.

Правові наслідки для бюджету та доступності ліків викликають занепокоєння: якщо штраф не буде стягнуто, це означає значні втрати для держскарбниці, а для споживачів — ризик подальших цінових маніпуляцій на критично важливому ринку ліків у часи війни.

Представники АМКУ та відповідних контролюючих органів мають можливість підтвердити або спростувати факти щодо виконання рішення й можливих процедур оскарження; також важливими джерелами є судові реєстри, у яких фіксуються позови компаній та постанови судів. У разі наявності заяв про неправомірний вплив чи корупцію такі повідомлення підлягають перевірці правоохоронними органами.

Після рішення уряду дозволити виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років за кордон українська ресторанна галузь зіткнулася з новими викликами. Представники бізнесу повідомляють про відтік персоналу, адже саме молодь становить значну частку працівників у сфері громадського харчування. Попри це, ресторатори наголошують: головна небезпека полягає не стільки у кадровому дефіциті, скільки у глибинних економічних проблемах, які можуть спричинити масове закриття ресторанів у найближчі місяці. Про це 29 вересня повідомила Економічна правда з посиланням на представників галузі.

За словами експертів, нині індустрія працює в умовах постійного зростання собівартості. Високі ціни на продукти, енергоносії та оренду приміщень створюють величезний тиск на бізнес. Додатково на ситуацію впливають низька купівельна спроможність населення та зниження відвідуваності закладів. У таких реаліях навіть найуспішніші ресторани ризикують втратити прибутковість.

За словами Станіслава Завертайла, співзасновника київських закладів «Завертайло» і Honey, після ухвалення постанови Кабміну у них звільнилося п’ятеро працівників з молодшої вікової групи. Він прогнозує, що відтік працівників у віці 18–22 років може сягнути 20–30%. Однак, як зазначають учасники ринку, основною причиною можливої кризи є не дефіцит працівників, а падіння платоспроможного попиту та сезонний спад. Листопад традиційно вважається найменш прибутковим місяцем у галузі, а воєнний стан та економічна нестабільність лише посилили сезонні коливання. На думку рестораторів, у столиці можуть припинити роботу до 20–30% ресторанів, що становить сотні закладів. Засновник мережі закладів Алекс Купер вважає, що частина форматів, які й без того працюють з низькою прибутковістю, не витримає чергової «зимової хвилі».

За аналітичними даними компанії Poster, яка спеціалізується на автоматизації кафе і ресторанів, за період з січня по серпень 2025 року кількість відвідувачів у закладах громадського харчування зменшилася на 8,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Водночас середній чек зріс на 16,5%. Проте загальна виручка у галузі збільшилась лише на 6,5%, що співмірно з рівнем інфляції, яка становила 6%. При цьому вартість окремих товарів і послуг у закладах харчування зростає швидше за офіційні інфляційні показники. Останні роки кожна зима ставала своєрідним “стрес-тестом” для ресторанного бізнесу — окрім сезонного падіння відвідуваності, додавались блекаути, обстріли та зниження чисельності працівників.

Після ухвалення урядової постанови від 27 серпня, яка дозволяє чоловікам віком 18–22 років виїжджати з України, багато рестораторів зафіксували звільнення молодих працівників. У львівській ресторанній групі FAMI, за словами співвласника Валерія Созановського, звільнилося 12 працівників зазначеної вікової категорії. У холдингу !FEST — 22 співробітники.

Ольга Купець, дослідниця Київської школи економіки, вважає, що нова міграційна політика може мати довгострокові наслідки, зокрема негативно вплинути на демографічну ситуацію в Україні.