Економіка

Бюджети тимчасово окупованих громад та їхня роль у відновленні України

Фінансове забезпечення тимчасово окупованих територій залишається ключовим аспектом державної політики у воєнний період. Незважаючи на відсутність фактичного контролю над частиною громад, ці адміністративно-територіальні одиниці продовжують функціонувати, формуючи бюджети та плануючи відновлення після деокупації. Такий підхід дозволяє зберігати соціальну інфраструктуру, підтримувати освітні та медичні заклади, а також забезпечувати стабільність у місцевих громадах, навіть у складних умовах війни.

Бюджетне планування включає не лише поточні видатки на забезпечення базових потреб населення, але й довгострокові проєкти реконструкції та модернізації інфраструктури. Завдяки цьому громади готуються до швидкого відновлення після повернення під контроль держави. Ключовим фактором ефективності таких бюджетів є прозорість фінансових потоків та координація з центральними органами влади, що дозволяє уникнути дублювання витрат і забезпечує максимально ефективне використання наявних ресурсів.

Водночас бюджетна модель релокованих громад має суттєві обмеження. Понад 84% їхніх доходів формуються за рахунок державних трансфертів, що робить такі бюджети залежними від центральної влади. Втрата майна, землі та комунальної інфраструктури ускладнює формування власних доходів і перетворює бюджетний процес на значною мірою формальний. Попри це, до таких громад застосовується загальний механізм горизонтального вирівнювання та додаткові дотації з державного бюджету.

За останні роки видатки окремих окупованих громад суттєво зросли. У найбільших міських громадах вони вимірюються сотнями мільйонів гривень і в окремих випадках наближаються до мільярда. Для порівняння, бюджети деяких громад, що перебувають під повним контролем, мають співмірні показники. Це свідчить про значний масштаб фінансових ресурсів, які адмініструються навіть в умовах окупації.

Структура видатків у різних громадах відрізняється. Частина військових адміністрацій спрямовує переважну частину коштів на міжбюджетні трансферти, зокрема субвенції на підтримку Збройних сил України або на потреби інших громад. В окремих випадках ця стаття становить більшість бюджету. Такий механізм викликає дискусії щодо ефективності, пріоритетності та швидкості використання коштів у контексті потреб фронту.

Разом із цим значні суми витрачаються на утримання органів місцевої влади. У ряді громад видатки на управлінський апарат залишаються співмірними з показниками громад, які не зазнали окупації. Це ставить питання про можливість оптимізації адміністративних витрат, зокрема шляхом удосконалення структури військових адміністрацій. Однак будь-які зміни мають враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, адже в багатьох громадах значна частина бюджету спрямована саме на соціальні програми для них.

Окремою проблемою є нерівномірність доступу переселенців до послуг. У різних громадах частка видатків на соціальне забезпечення, освіту чи підтримку ВПО суттєво відрізняється. Це створює відмінності в обсязі допомоги та можливостях отримання сервісів залежно від того, до якої саме громади належить людина.

Також залишається питання прозорості. Мешканці тимчасово окупованих громад фактично обмежені у впливі на бюджетні рішення, а механізми громадських обговорень часто не застосовуються. Повнота оприлюднення даних про доходи та видатки інколи є недостатньою, що ускладнює громадський контроль і підзвітність.

Вирішення цих проблем потребує комплексного підходу: перегляду співвідношення адміністративних витрат і соціальних програм, забезпечення рівного доступу ВПО до послуг, підвищення прозорості бюджетного процесу та впровадження ефективних інструментів участі громадян. Оптимізація управлінських структур може дати економічний ефект, але вона має супроводжуватися гарантіями належного соціального захисту переселенців і збереженням спроможності громад до відновлення після деокупації.

Повернення Оксани Бершеди до Держаудитслужби та аналіз її майнової декларації

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Рекордне фінансування депутатських фондів у Києві: новий етап розвитку місцевого самоврядування

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.

Корпоративне протистояння навколо Полтавського ГЗК: новий виток боротьби за стратегічний актив

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

Обсяг (приблизно скільки слів або сторінок?)

Стиль (інформаційний, художній, для сайту, для соцмереж, SEO-текст, офіційний тощо?)

Мета (продаж, презентація, блог, навчальний матеріал?)

У центрі уваги — компанії «БаДМ» та «Оптіма-Фарм», які, за даними ринкових аналітиків, контролюють понад 85 відсотків оптового сегмента. Критики стверджують, що така концентрація створює ризики картельних домовленостей, коли ціни на життєво необхідні препарати можуть зростати синхронно без очевидних економічних підстав. У результаті аптеки та пацієнти стають залежними від обмеженої кількості постачальників.

Окрему увагу привертає ситуація навколо ТОВ «Вента ЛТД», яке у 2024 році отримало понад 8 мільярдів гривень доходу від участі у державних закупівлях. Попри формальну зміну власників після 2022 року, у публічному просторі лунають твердження про можливий вплив російського холдингу «Катрен» через пов’язаних осіб та мережу компаній, серед яких називають «І.К.Вел», «Форта» та «Менго».

Додаткові питання виникли після того, як арештовану частку російських акціонерів у структурі «Венти» у 2025 році передали в управління компанії «І.К.Вел». За інформацією, що поширюється у медіа, ця структура може бути пов’язана з фактичним власником компанії Олександром Волошиним. Критики вважають, що така модель управління не усунула ризиків подальшого контролю над активом.

Окремим блоком звинувачень є можливий конфлікт інтересів. Йдеться про те, що дружина міністра, Ірина Леонідівна, керує стоматологічною клінікою Darident, ліцензування якої здійснює Міністерство охорони здоров’я. Опоненти вважають, що це створює потенційний конфлікт інтересів і потребує додаткової перевірки з боку уповноважених органів.

Станом на момент публікації матеріалу офіційних підозр або рішень суду щодо наведених фактів немає. Представники Міністерства охорони здоров’я раніше заявляли про курс на реформування галузі та підвищення прозорості закупівель. Водночас експерти наголошують, що подальший розвиток подій залежатиме від реакції антикорупційних органів та результатів можливих перевірок.

Інвестиційний фонд “АРС Кепітал” — стратегія розвитку та надійні фінансові рішення

Інвестиційний фонд «АРС Кепітал» — це сучасна фінансова структура, діяльність якої спрямована на ефективне управління капіталом та створення довгострокової вартості для інвесторів. Фонд поєднує професійну аналітику, глибоке розуміння ринку та виважений підхід до формування інвестиційного портфеля, що дозволяє мінімізувати ризики та забезпечувати стабільний розвиток активів.

Основою роботи фонду є стратегічне планування та ретельний відбір інвестиційних проєктів. Особлива увага приділяється перспективним галузям економіки, інноваційним компаніям і проєктам із високим потенціалом зростання. Завдяки комплексному аналізу фінансових показників, ринкових тенденцій та управлінських моделей фонд формує збалансований портфель, орієнтований на середньо- та довгострокову прибутковість.

Інвестор наголошує, що фінансування здійснюватиметься виключно за рахунок власних коштів, без залучення бюджетних ресурсів.

Йдеться про об’єкти нерухомості та земельні ділянки у знаковій частині столиці — в районі Європейської площі, Хрещатика та вулиці Михайла Грушевського. Протягом тривалого часу ця територія залишалася у стані нереалізованого девелоперського проєкту.

У фонді заявляють про намір трансформувати простір у сучасну багатофункціональну зону, що відповідатиме статусу європейської столиці.

Концепція передбачає реалізацію офісно-готельного комплексу «Столичний» та комплексну реконструкцію прилеглої території.

Серед ключових елементів проєкту:

– створення багаторівневого підземного паркінгу для розв’язання проблеми дефіциту паркомісць у центрі міста;– облаштування сучасних пішохідних переходів;– оновлення Європейської площі з приведенням території до єдиного архітектурного стандарту.

У фонді підкреслюють, що підхід базується на довгостроковій інвестиційній стратегії та враховує чутливість роботи з історичним центром Києва.

Представники компанії зазначають, що нині зосереджені на технічному та концептуальному опрацюванні параметрів майбутнього проєкту, щоб інтегрувати його в існуючу міську екосистему.

ТОВ «Грааль» є девелоперською компанією, що має права на реалізацію інвестпроєкту в районі Європейської площі. КІФ «АРС Кепітал» позиціонує себе як інвесткомпанію, що працює у сфері нерухомості та стратегічних активів.

Інвестор заявляє про готовність вкладати ресурси в українську економіку навіть в умовах воєнного часу, з акцентом на розвиток інфраструктури та створення робочих місць.

Щоб я міг написати новий, унікальний та розширений текст, мені потрібно трохи більше інформації

Мета (для сайту, соцмереж, презентації, рекламної кампанії, блогу тощо?)

Обсяг (приблизна кількість слів або сторінок)

Офіційних висновків експертизи наразі не оприлюднено. Компанія ситуацію публічно не коментувала. Водночас подібні скарги періодично з’являються у відкритих джерелах, що формує репутаційний тиск на бренд.

Окремий резонанс викликала історія із забудовою ботанічного заказника загальнодержавного значення «Воротнів». За даними місцевих активістів та відкритих реєстрів, на землях держлісфонду, де законодавством заборонене капітальне будівництво та рух автотранспорту, зведено котедж із басейном та зоною відпочинку.

У публікаціях згадувалося ім’я директора з цифрової трансформації WOG Олега Кушіля як особи, пов’язаної з користуванням цією нерухомістю. Офіційно будинок оформлений на іншу людину, яка, за реєстрами, тривалий час проживає за кордоном. Водночас у соціальних мережах з’являлися фото, де особи з оточення групи «Континіум» відпочивають на цій території.

Контролюючі органи поки не оприлюднили публічних результатів перевірок щодо можливого порушення природоохоронного законодавства.

У медіапросторі також обговорюються зв’язки групи «Континіум» та її співвласника Степана Івахіва з Банком інвестицій та заощаджень. Журналісти неодноразово звертали увагу на співпрацю установи з бізнес-структурами, які раніше фігурували в розслідуваннях щодо фінансових порушень.

Серед них — банкірка Олена Сосєдка, пов’язана з банком «Конкорд», який було ліквідовано після претензій регулятора. У публічному полі також звучали твердження про можливе використання афілійованих структур для фінансових операцій мережі «Ябко», яка раніше згадувалася у матеріалах про податкові претензії.

Офіційні представники банку та групи «Континіум» публічно заперечували будь-які порушення.

Потрапляння Світлани Івахів до топ-10 найбагатших бізнесменів країни демонструє масштаби паливного бізнесу навіть в умовах війни та економічної турбулентності. Однак паралельно з фінансовими досягненнями зростає й кількість запитань — від якості послуг до дотримання екологічного законодавства та прозорості фінансових потоків.

Чи переростуть ці історії у кримінальні провадження або залишаться в інформаційній площині — залежатиме від дій правоохоронних і контролюючих органів. Поки ж розрив між мільярдними рейтингами та репутаційними ризиками лише поглиблюється.

Інфляція в Україні у січні 2026 року: тенденції, чинники впливу та очікування

У січні 2026 року річний рівень інфляції в Україні сповільнився до 7,4%, що свідчить про поступове зниження цінового тиску в економіці. У місячному вимірі споживчі ціни зросли на 0,7%. Такі дані оприлюднив Національний банк України, підкресливши, що базова інфляція також продовжила рух донизу й становила 7,0% у річному вимірі.

Зниження річного показника інфляції відображає поступову стабілізацію макроекономічної ситуації. На тлі жорсткішої монетарної політики та збереження відносної стабільності валютного ринку вдалося стримати надмірний попит і зменшити тиск на ціни. Водночас окремі категорії товарів і послуг і далі демонструють підвищену волатильність, що пов’язано з сезонними чинниками, змінами у витратах на логістику та енергоресурси, а також із впливом зовнішніх ринків.

Річні темпи зростання цін на сирі продукти харчування прискорилися до 8,2%. Це сталося вперше з червня 2025 року. Найбільше вплинули на показник яйця — через ефект низької бази порівняння минулого року, коли тепла погода сприяла збільшенню пропозиції. Також зросли ціни на огірки через обмежену пропозицію, помідори — через здорожчання імпорту, а також рибу та цитрусові.

Водночас зменшився ціновий тиск на м’ясо та борошно. Темпи подорожчання свинини, яловичини, курятини та борошна сповільнилися.

Зростання цін на оброблені продукти харчування сповільнилося до 10,8% у річному вимірі. Повільніше дорожчали хліб, соняшникова олія, безалкогольні напої, вершкове масло та сири.

Інфляція у сфері послуг знизилася до 11,2%. За даними НБУ, це пов’язано зі зменшенням тиску з боку ринку праці. Сповільнилися темпи зростання вартості страхових і фінансових послуг, зв’язку, медичних послуг, транспорту, обслуговування автомобілів, послуг із особистого догляду, а також закладів харчування і тимчасового проживання.

Вперше з травня 2024 року відновилося зниження цін на непродовольчі товари — у річному вимірі вони зменшилися на 0,4%.

Темпи зростання адміністративно регульованих цін також сповільнилися — до 9,1%. Зокрема, повільніше дорожчали алкогольні напої та тютюнові вироби.

Інфляція палива знизилася до 5,7%. Це пояснюється ефектом бази порівняння для бензину та дизельного пального. Водночас автомобільний газ подорожчав швидше — через скорочення запасів і зростання витрат на виробництво в умовах похолодання.

У Національному банку очікують, що в найближчі місяці інфляція продовжить сповільнюватися, хоча темпи зниження можуть бути помірними. Серед факторів ризику — наслідки масштабних руйнувань енергетичної інфраструктури та пов’язані з цим витрати бізнесу.

Міжнародні резерви України оновили історичний максимум і сягнули 57,7 млрд доларів

Станом на 1 лютого 2026 року міжнародні резерви України зросли до 57,7 млрд доларів США, встановивши новий рекорд за всю історію незалежності держави. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, посилаючись на офіційні дані Національного банку України. Порівняно з попереднім місяцем обсяг резервів збільшився на 357,8 млн доларів, що відповідає приросту на 0,6%. У січні цей показник становив 57,3 млрд доларів.

Зростання міжнародних резервів свідчить про збереження макрофінансової стабільності та ефективну координацію між урядом і Національним банком. Позитивна динаміка стала можливою завдяки надходженням від міжнародних партнерів, стабільній ситуації на валютному ринку та виваженій борговій політиці держави. Водночас регулятор продовжує підтримувати достатній рівень ліквідності для виконання зовнішніх зобов’язань країни.

У річному вимірі зростання ще більш відчутне. Порівняно з лютим 2025 року міжнародні резерви збільшилися на 14,65 млрд доларів, що становить приріст на 34%. Поточний рівень дозволяє покривати близько шести місяців майбутнього імпорту, тоді як міжнародні стандарти визначають мінімально необхідним показником три місяці.

За словами Гетманцева, ключовим фактором зростання у січні стала міжнародна фінансова допомога. Україна отримала 3,124 млрд доларів через рахунки Світового банку. Додатково Національний банк здійснив переоцінку фінансових інструментів з урахуванням змін ринкової вартості активів і валютних курсів, що збільшило їхню оцінку ще на 1,445 млрд доларів.

Отримані надходження дозволили профінансувати обслуговування державного боргу. Зокрема, 233,9 млн доларів спрямовано на обслуговування та погашення облігацій зовнішньої державної позики, 171,6 млн доларів — на виконання зобов’язань перед МВФ, ще 76,8 млн доларів — на погашення інших кредитів.

Окремо зазначається, що чистий продаж валюти НБУ для підтримки курсової стабільності у січні становив 3,729 млрд доларів. Це на 20,7% менше, ніж у грудні 2025 року, коли регулятор продав 4,702 млрд доларів.

Міжнародні резерви зростають уже кілька місяців поспіль і залишаються одним із ключових індикаторів фінансової стійкості країни. На тлі воєнних викликів та високого навантаження на бюджет їхній обсяг свідчить про достатній рівень зовнішньої підтримки, здатність держави виконувати боргові зобов’язання та утримувати валютний ринок у контрольованому стані.

Для кого він призначений (сайт, соцмережі, презентація, комерційна пропозиція тощо)

Бажаний обсяг (приблизно скільки слів або сторінок)

Стиль (офіційний, продаючий, емоційний, експертний тощо)

Історія сімї Костевичів — це не лише корпоративні звіти та офіси на Кіпрі. Це павутина з політичних, фінансових і навіть дипломатичних ниток, що тягнуться від Мінська до Москви, від Кіпру до Києва.

ФОТО: Засновник і патріарх клану Сергій Костевич

Сергій Костевич, народжений у Білорусі 1964 року, засновник і голова ASBISc Enterprises Plc, контролює понад третину акцій компанії.

Після навчання у Мінському радіотехнічному інституті (нині — Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки) Сергій Костевич емігрував до Кіпру, де у 1995 році офіційно зареєстрував компанію.

Його вплив не обмежується корпоративними структурами: у різних юрисдикціях на Костевича оформлено низку компаній, а члени його родини займають ключові посади в дочірніх структурах ASBIS.

ФОТО: Члени родини Сергія Костевича дотичні до порушення санкційного законодавства України та ЄС

Молодший брат, Андрій Костевич, до 2024 року був офіційним представником ASBIS у Білорусі.

Його дружина, Ірина Костевич, — чинна депутатка білоруського парламенту, до того — міністерка праці та соціального захисту режиму Лукашенка.

Старший син, Сергій Костевич-молодший (1992), працює в холдингу ASBIS на посаді CTO і Business Development Manager.

Його контакти, за відкритими даними, охоплюють десятки поштових скриньок, зокрема Yandex та російські домени, що може свідчити про багаторівневу участь у бізнес-операціях у різних країнах.

Його дружина — Маргарита Костевич (Ромашева) — працює Senior Risk Analyst у французькій енергетичній компанії TotalEnergies, яка навіть після початку повномасштабного вторгнення зберігала активи в Росії на понад $2 млрд.

Молодший син, Євген Костевич (2001), випускник Лондонської школи економіки, у 23 роки став Business Development Manager в Asbis.

Його кар’єра — типовий приклад сімейного спадкоємства в межах корпоративної вертикалі.

Олена Костевич, дружина Сергія-старшого, фігурує в прикордонних даних як особа, що щонайменше 10–11 разів перетинала російський кордон після початку війни. У більшості випадків — разом із чоловіком.

Формальних пояснень цим поїздкам не було, але в хронології вони збігаються з періодами активізації діяльності російського підрозділу Asbis до його «продажу» у 2022 році.

Таким чином, у структурі ASBIS простежується чіткий сімейний вплив:

Батько — засновник та мажоритарний власник;

Брат — регіональний представник у Білорусі;

Дружина брата — політична діячка у Білорусі;

Сини — топ менеджери компанії та міжнародних корпорацій, пов’язаних із російським ринком;

Дружина засновника — особа, що регулярно перетинає російський кордон під час війни.

В контексті участі корпорації ASBIS у паралельному імпорті та порушенні санкційного режиму Європейського Союзу, окремо варто відзначити юридичну компанію, яка супроводжує ASBIS в Україні.

Це досить авторитетна юридична фірма Sayenko Kharenko, яка обслуговує інтереси в тому числі “оборонних компаній, постачальників технологій подвійного призначення та інвесторів у екосистемі оборони та безпеки України”.

ФОТО: юрист Жанна Заєць, яка обслуговує інтереси корпорації ASBIS з білоруським бекграундом

Іншими словами, юристи Sayenko Kharenko, в тому числі адвокатка Жанна Заєць, мають розуміти рівень токсичності співпраці з корпорацією ASBIS, яка дотична до паралельного імпорту товарів подвійного призначення до країни-агресора, але чомусь продовжують співпрацю з ASBIS.

Нагадаємо, раніше ми писали про масштабну схему контрабанди та ухилення від оподаткування, до якої причетна корпорація ASBIS.

Детально про схеми паралельного імпорту, за якими техніка Apple завозиться до РФ та Білорусі через офіційного партнера Apple в Україні у попередніх частинах журналістського розслідування.

Про співпрацю ASBIS з російським ВПК у наступній частині нашого журналістського розслідування.